Вхід під музику М. Глінки. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

Новий матеріал для засвоєння. Бесіда про камерну музику, особливості камерно-вокальних жанрів.

Музичний словничок

Камерна музика (італ. camera — кімната, палата) — музика, що виконується невеликим колективом музикантів-інструменталістів або вокалістів.

Термін «камерна музика» у XVI-XVIII століттях вживали до будь - якої світської музики — на противагу церковній або театральній. Згодом камерною музикою стали називати твори, розраховані на невелику кількість виконавців та обмежене коло слухачів.

Колектив, що виконує камерну музику, називається камерним ансамблем і переважно складається з 2—10 осіб. Камерний хор або оркестр налічує від 15 до 20 виконавців. Для камерної музики характерними є:

— тенденція до рівноправності голосів;

— найтонша деталізація мелодійних, інтонаційних, ритмічних і динамічних засобів виразності;

— різноманітна тематика.

Камерна музика створює ліричний настрій, передає емоції та найтонші порухи душі людини.

Які ж музичні жанри містяться в камерно-вокальній скриньці?

Робота зі схемою.

СКРИНЬКА ЖАНРІВ КАМЕРНО-ВОКАЛЬНОЇ МУЗИКИ

пісня гімн романс

Музичний словничок

Камерний спів — вид вокального мистецтва, пов'язаний з виконанням романсів, пісень та інших вокальних творів у невеликому концертному приміщенні.

На межі XVIIІ—XIX століть чільне місце в музичному мистецтві посіла вокальна музика. У творчості Ф. Шуберта, Р. Шумана та інших композиторів-романтиків сформувався новий жанр, що отримав визначення як жанр художньої пісні. Бурхливий розвиток цього жанру спостерігався в Росії. Пісні та романси писали М. Глінка, О. Даргомижський, П. Чайковський, О. Бородін, М. Мусоргський, М. Римський-Корсаков, С. Рахманінов та ін.

У камерно-вокальній музиці початку XIX ст. утвердилися пісні, які мають спільний сюжет (або спільних «героїв» чи музичні образи) й об'єднуються у вокальні цикли. Наприклад, відомі цикли Ф. Шуберта, М. Глінки, М. Мусоргського, К. Дебюссі та ін.

4. Музичне сприймання. М. Глінка. «Попутна пісня» з вокального циклу «Прощання з Петербургом» у виконанні Д. Хворостовського; Ф. Шуберт. «У дорогу!» з вокального цикну «Прекрасна мельниківна» у виконанні С. Лемешева.

Аналіз музичних творів.

1. Який настрій викликали прослухані твори?

2. Розкажіть про засоби музичної виразності творів. Що поєднує тексти та мелодії?

3. У чому, на вашу думку, особливість вокальних циклів?

4. Чим запам'яталися вам прослухані твори?

6. Відомості про вокальні цикли.

«Прекрасна мельниківна» Ф. Шуберта — перший в історії музики вокальний цикл. Він складається з 20 пісень, написаних на слова німецького поета В. Мюллера в 1823 р. Цей твір ще називають «романом у листах». Кожна пісня, об'єднуючись із циклом загальним сюжетом, виражає окремий ліричний момент, відрізняється простими, у народному стилі, текстами та невигадливою мелодією, котра легко запам'ятовується.

У піснях розповідається про юного мельника, який мандрує по світу в пошуках щастя. Якось, ідучи за струмком, він побачив млин, найнявся туди на роботу і закохався в дочку мельника. Та його чисте почуття не було взаємним. У розпачі хлопець знову пускається в мандри, дорогою розповідає струмку як єдиному другу свою сумну історію й вирішує втопити нерозділене кохання на його дні.

Починається цикл піснею «У дорогу!». У простій, народній за характером мелодії відчувається «вічний рух» — завжди уперед. Так обертаються жорна, тече струмок і життя кличе за собою... На початку циклу змальовуються світлі образи природи («У дорогу!», «Куди?»), потім радісна кульмінація («Моя!»); далі — драматичний злам, поява конфліктного образу («Мисливець»), сумна розв'язка («Мірошник і струмок»), трагічна і водночас світла післямова («Колискова струмка»). Для цього циклу характерні фольклорні джерела мелодики, простота форм, важлива роль фортепіанної партії.

Вокальний цикл М. Глінки «Прощання з Петербургом» написаний на вірші поета Н. Кукольника в 1840 р. Серед пісень циклу найвідомішими є «Попутна пісня» та «Жайворонок». «Попутна пісня» — зразок світлої, життєрадісної лірики. У ній — все: рух і порив, бурхливе й гаряче очікування зустрічі, нетерпіння, схвильоване биття серця. Фортепіанна партія з чітким і пружним ритмом наче передає швидкий рух поїзда, стукіт коліс і миготіння пейзажів за вікном.

7. Виконання творчого завдання до слухання музики.

Розгляньте ілюстрації. Чи відповідають вони сюжетам вокальних циклів, пісні з яких ми слухали? Обґрунтуйте свою думку.

(Перегляд ілюстрацій до пісень «У дорогу!», «Попутна пісня»),

Відомості про вокальну творчість композиторів.

Михайло Іванович ГЛІНКА (1804-1857).

Російський композитор, засновник російської композиторської школи, російської національної класичної опери; співак, викладач вокалу. Використовував власний метод навчання співу. Перебуваючи за кордоном, М. Глінка давав уроки співу в Парижі, Берліні. Виступав на музичних зібраннях освічених шанувальників музики, де мав великий успіх. Він сам собі акомпанував і виконував переважно власну вокальну музику — арії, пісні, романси.

Вокальна творчість Глінки різноманітна за жанрами. Йому першому з російських композиторів вдалося досягти високого злиття музики і тексту в єдине поетичне ціле. В творчому доробку М. Глінки — понад 60 романсів, пісень, зокрема на тексти українських поетів.

Франц Петер ШУБЕРТ (1797-1828).

Австрійський композитор, один із основоположників романтизму в музиці. Автор понад тисячі музичних творів, серед яких майже 600 пісень, дев'ять симфоній, велика кількість творів камерної та літургійної музики.

Найважливіше місце у творчості Шуберта посідає пісня для голосу та фортепіано (близький до романсу жанр). У цьому жанрі композиторові вдалося досягти втілення глибокого змісту за рахунок тісного поєднання слова і музики, зростання значущості та індивідуалізації музичних образів.

Вокальні мелодії в піснях Шуберта (що нерідко включають речитативні елементи) переважно характеризуються цілісним музичним узагальненням. Партія фортепіано має важливе виражальне, а часто й музично-зображувальне значення. Композитор збагатив типи пісень, які існували раніше, створив новий тип пісні наскрізного розвитку з варіаціями в партії фортепіано, а також перші зрілі зразки пісенного циклу.

Фізкультхвилинка «Хвилинка відпочинку».

Повторення правил співу. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

Розучування пісні. «Од Києва до Лубен» (українська народна пісня).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії куплету та приспіву. Виконання першого куплету під акомпанемент інструмента.

Виконання творчого завдання з пластичного інтонування.

Пригадайте, як танцюють козачок та гопак. Спробуйте виконати рухи, притаманні цим народним танцям, під мелодію пісні «Од Києва до Лубен».

Виконання творчого завдання з розвитку зорового уявлення.

Розгляньте фотографії. Визначте, яка з них ілюструє виконання камерно-вокальної музики; хорової музики; камерно-інструментальної музики, симфонічної музики.

(Перегляд фотоматеріалів із зображенням симфонічного оркестру, ансамблю камерної музики, соліста-виконавця, хору).

Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

• Що таке камерна музика?

• 3 якої кількості виконавців складається камерний ансамбль? А камерний оркестр або хор?

• Які жанри входять до камерно-вокальної скриньки?

• Охарактеризуйте особливості вокальних циклів.

• Пригадайте назви вокальних циклів, пісні з яких ми слухали на уроці. Які композитори їх написали?

Домашнє завдання.

Прослухайте «Колискову пісню» з вокального циклу М. Глінки «Прощання з Петербургом» та «Колискову струмка» з вокального циклу Ф. Шуберта «Прекрасна мельниківна». Який настрій створює кожен твір? Намалюйте ілюстрацію до твору, який вам найбільше сподобався.

Разом з однокласниками напишіть сценарій шкільного вечора, присвяченого камерно-вокальній музиці.

Вихід з класу під музику М. Глінки.

Для допитливих — виконання музичного проекту.

Проект «Пісенний вернісаж»

Мета: навчитися створювати сценарій шкільного свята, присвячений світовим вокальним шедеврам.

Очікуваний результат: сценарій шкільного свята. Груповий або колективний проект.

План створення:

У цьому проекті можуть взяти участь учні всього класу або окрема група.

Об'єднайтеся з друзями у три групи.

Перша група «Музикознавці» — підберіть вокальні шедеври та дізнайтеся більше про їхніх виконавців, композитора і поета та історію написання твору.

Друга група «Оформлювачі» — знайдіть ілюстрації та портрети виконавців, композитора і поета, підготуйте презентацію, доберіть якісні фонограми шедеврів вокальної світової школи. Зробіть шкільне оголошення свята. Роздрукуйте запрошення на свято. Запросіть на вечір друзів і батьків.

Третя група «Сценаристи» — складіть сценарій свята, використавши відповідні вірші та інформацію першої та другої груп, оберіть ведучих вечора та звукооформлювача, демонстратора презентації.

Ваше свято буде чудовим!

 

УРОК 4

Тема. Пісенний жанр. Народна пісня.

Мета. Ознайомити з жанром пісні, основними його різновидами, розглянути палітру української народної пісні, ознайомитися з різновидами українських народних пісень та особливостями будови, виконання, характерів народних пісень, ознайомити з постатями виконавців народних українських пісень Н. Матвієнко, тріо Мареничів.

Розвивати вміння учнів слухати музику та давати характеристику українським народним пісням та майстерності виконання пісень відомими виконавцями, давати характеристику прикладам українських народних пісень у виконанні відомих співаків.

Виховувати інтерес до слухання української народної пісні та виховання ціннісного ставлення до українського народнопісенного фольклору.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети виконавців українських народних пісень Н. Матвієнко, тріо Мареничів.

Основні поняття для засвоєння: поняття «пісня», основні різновиди жанру пісні, палітра української народної пісні, різновиди українських народних пісень за змістом, будовою, виконанням, характером.

Твори, що вивчаються на уроці:

• Українська народна пісня «Ой під вишнею» в обробці тріо Мареничів.

• Українська народна пісня «Летіла зозуля» у виконанні Н. Матвієнко.

• Українська народна пісня «Од Києва до Лубен».

Хід уроку