Вхід під пісню «Шкільний корабель». Організаційний момент. Мотивація до навчання.

УРОК 1

Тема. Жанрова палітра музичного мистецтва.

Мета. Ознайомити з особливостями поняття «жанр музики», класифікацією та розподілом за призначенням, змістом, місцем та умовами виконання, розглянути поняття «жанр музики», «камерно-вокальні жанри», надати знання про первинні та основні жанри вокальної та інструментальної музики, розглянути спорідненість жанрів музики з жанрами літератури та образотворчого мистецтва.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння на слух впізнавати жанрові ознаки музичного твору й характерні засоби музичної виразності та розвиток музичного образу.

Виховувати інтерес до слухання класичної музики та виконання дитячих пісень шкільної тематики. Тин уроку: комбінований, урок введення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрет композитора Е. Гріга. Основні поняття для засвоєння: «музичний жанр», визначення жанрової палітри музичного мистецтва, класифікація жанрів музичного мистецтва. Твори, що вивчаються на уроці:

• Е. Ґріг. Концерт для фортепіано з оркестром ля-мінор.

• «Шкільний корабель» (слова К. Ібряєва, музика Г. Струве).

Хід уроку

Вхід під пісню «Шкільний корабель». Організаційний момент. Мотивація до навчання.

Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про Країну музичних жанрів.

Музичне мистецтво володіє унікальною властивістю: за допомогою звуків воно доносить до слухача думки та почутгя композитора, втілені в художніх образах. Звісно, кожен слухач по-своєму сприймає і розуміє музичний твір, складає власну думку про його зміст та засоби виразності відповідно до своїх поглядів, смаків, досвіду. А як визначити, у якому жанрі написано твір?

У кожній сфері художньої діяльності людини класифікацію за жанрами здійснюють залежно від специфіки того чи іншого виду мистецтва. Наприклад, портретний жанр, пейзаж, натюрморт виділяють тільки в образотворчому мистецтві; етюд, пісня, романс, п'єса притаманні декільком видам мистецтва: літературі, музиці й театру, а симфонія, соната, увертюра, арія, кантата, ораторія, хор — лише музиці.

Музичний словничок

Музичний жанр (франц. genre — рід, вид, тип, манера) — багатозначне поняття, що характеризує розподіл музичної творчості за родами та видами.

Музичні жанри класифікують за їхнім походженням, умовами виконання, сприймання або за іншими ознаками (змістом, структурою, засобами виразності, складом виконавців тощо).

3. Бесіда про жанровий розподіл музики.

Жанри відрізняються один від одного особливостями змісту і форми, що зумовлено різними життєвими й культурними цілями. Наприклад, марш: його ритм, темп, мелодика та інші засоби виразності ідеально пристосовані до кроку. Зовсім інша мета, зміст і форма у колискової пісні — адже вона має заспокоїти малюка, заколисати його.

Узагалі, музикознавці вважають марш, пісню і танець первинними жанрами, на основі яких у процесі розвитку музичного мистецтва виникали і продовжують виникати нові, доповнюючи багатоманітну жанрову палітру.

Ви вже знаєте, що музичні твори за способом виконання поділяють на вокальні та інструментальні. Відповідно до цього поділу розрізняють чотири види музичного мистецтва, які, у свою чергу, охоплюють певне коло жанрів.

4. Робота зі схемою:

Вокальні жанри - Камерио-вокальна музика. Пісня, гімн, романс

Хорова музика - Хор, меса, хорал, кантата, реквієм, літургія, ораторія

Інструментальні жанри - Камерно-інструментальна музика Прелюдія, скерцо, ноктюрн, етюд, рапсодія, соната, квартет, квінтет, варіації

Симфонічна музика Увертюра, симфонія, концерт, симфонічна фантазія, симфонічна поема, симфонічна сюїта, симфонічні варіації

Класифікація жанрів музики.

Варто зазначити, що деякі жанри одночасно можуть належати до різних видів мистецтва. Наприклад, пісня та гімн звучать не лише в сольному чи ансамблевому, а й у хоровому виконанні; романс визначають і як камерний вокальний гвір, і як інструментальну п'єсу наспівного характеру, а рапсодію відносять і до камерно-інструментальної, і до симфонічної музики.

За іншими ознаками музичні жанри класифікують так:

— за призначенням — жанри прикладної, академічної та розважальної музики (в т. ч. музика сучасної естради);

— за змістом — ліричні, епічні, драматичні, а також жанри, пов'язані з рухом (марш, танець);

— за місцем та умовами виконання — жанри театральної, концертної та кіномузики і т.д.

Музичні жанри не залишаються незмінними — вони постійно оновлюються та розвиваються

6. Музичне сприймання. Е. Ґріґ. Концерт для фортепіано з оркестром ля-мінор (І ч.) у виконанні Філадельфійського симфонічного оркестру, диригент — Ю. Ормані, партія фортепіано — Ван Кліберн.

Аналіз музичного твору.

1. Розкажіть про свої враження від прослуханого твору.

2. До якого жанру належить цей твір? У чому його особливість?

3. Які інструменти виконують основну мелодію?

4. Опишіть засоби музичної виразності та визначте характер мелодії твору.

Бесіда про композитора га історію створення концерту.

Едвард Гаґеруп ҐРІҐ (1843-1907)

Норвезький композитор періоду романтизму, музичний діяч, піаніст, диригент, засновник норвезької професійної композиторської школи.

Важливе місце у творчій спадщині Е. Гріта займає фортепіанна мініатюра (близько 150 творів) та вокальна лірика. Серед найвідоміших інструментальних творів — фортепіанний концерт і музика до драми Г. Ібсена «Пер Гюнт».

Концерт для фортепіано з оркестром ля-мінор — один із найкращих у світовому концертному доробку. Е. Ґріг написав цей твір 1868 року під час перебування в Данії. Концерт складається із трьох частин і вирізняється яскравим національним колоритом та віртуозною партією фортепіано. Прем'єра концерту відбулася З квітня 1869 року в Копенгагені, а через п'ять місяців він уперше прозвучав у Норвегії.

Упродовж усього свого життя Ґріг переробляв цей твір. Відомо, що композитор написав обробку концерту для двох фортепіано, яку завершив К. Терн.

Виконання творчого завдання до слухання музики.

Прослухайте фортепіанний концерт Е. Ґріга ще раз.

Візьміть пензлик та акварельні фарби і намалюйте невеликий етюд, відтворивши на папері настрій і образи, які навіяла вам музика.

Фізкульгхвилинка «Хвилинка відпочинку».

Повторення правил співу. Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

Розучування пісні. «Шкільний корабель» (слова К. Ібрясва, музика Г. Струве).

Знайомство з піснею та її змістом, розучування мелодії першого куплету та приспіву. Виконання першого куплету, приспіву під акомпанемент інструмента.

Виконання творчою завдання з музикування.

Пісня «Шкільний корабель» має тридольний розмір. Мелодія складається з різних за тривалістю звуків:

довгих П, коротких І та пауз X.

Оберіть улюблений ударний інструмент і спробуйте відтворити ритм пісні:

Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

• Що таке музичний жанр? За якими ознаками класифікують музичні жанри?

• Які жанри притаманні водночас музиці та живопису?

• На які групи поділяють музичні жанри за способом виконання?

• Який музичний твір ми слухали на уроці? Розкажіть, що вам запам'яталося з історії його створення.

Домашнє завдання.

Прослухайте декілька своїх улюблених музичних творів і визначте, до яких жанрів вони належать.

Знайдіть фонограми творів Е. Ґріґа у форматі трЗ для своєї фонотеки.

Вихід з класу під музику Е. Ґріґа.

Для допитливих — виконання музичного проекту.

Проект «Моя фонотека»

Мета: навчитися знаходити фонограми музичних творів і зберігати їх у форматі трЗ.

Очікуваний результат: диск з улюбленими творами різних жанрів.

План створення:

Увага! Цей проект може тривати цілий навчальний рік.

1. Знайдіть з друзями музичні твори та їхні сучасні обробки, які слухали на уроках, збережіть їх у форматі трЗ в окрему папку на комп'ютері.

2. Складіть список записаних фонограм, спробуйте за допомогою функції «перейменування» зберегти їх у вільному або алфавітному порядку, задавши кожному файлу номер 001, 002... і т.д.

3. Оформте обкладинку диска з назвою «Моя фонотека» та зробіть кілька копій. Тепер можете зробити подарунок рідним та друзям!

 

УРОК 2

Тема. Історія вокальної музики.

Мета. Ознайомити з особливостями вокального мистецтва та історією розвитку вокальної музики, розглянути поняття «бельканто», «світові вокальні школи», надати знання про специфіку вокального стилю бельканто, вокальні манери співу, типологію голосів людини, ознайомити учнів з творчістю Дж. Верді на прикладі оперної арії, іменами видатних італійських виконавців П. Домінго, X. Каррераса, Л. Паваротті, Е. Карузо.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику, висловлювати оцінні судження щодо музики різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до музичної діяльності, розвивати вміння впізнавати на слух тембри голосів та мелодії відомих музичних творів Дж. Верді, Л. Далла.

Виховувати інтерес до вокального мистецтва та оперного співу бельканто та виконання дитячих пісень шкільної тематики.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композитора Дж. Верді, співаків П. Домінго, X. Каррераса, Л. Паваротті, Е. Карузо. Основні поняття для засвоєння: визначення характерних ознак вокальної музики та її різновидів, типологія голосів людини. Світові школи вокальної майстерності. Вокальні манери співу.

Твори, що вивчаються на уроці:

• Дж. Верді. Арія герцога з опери «Ріголетто».

• Л. Далла. «Пам'яті Карузо».

• «Шкільний корабель» (слова К. Ібряєва, музика Г. Струве).

Хід уроку

Музичний словничок

Бельканто (італ. be! canto — прекрасний спів) — стиль вокального виконання, особливо поширений в італійському оперному мистецтві XVII-XIX ст. Вимагає від співака досконалої техніки, бездоганної наспівності, віртуозного виконання, тривалого дихання, зв'язності, легкості, вишуканості та насиченості співу.

Західноєвропейська вокально-оперна традиція поступово змінювала спрямування від ліричного співу до драматичного. Українська національна оперна культура сприймалася музикантами як частина світової музичної культури, і водночас музичне житія України не мислилося без досягнень зарубіжної музики. Вплив західноєвропейської вокальної традиції на українську школу оперного співу XIX — початку XX століття простежується у творчості відомих оперних співаків О. Мишуги, М. Менцинського, С. Крушельницької.

Переглядання ілюстрацій: П. Домінго, X. Каррерас, Л. Паваротті — видатні тенори, виконавці італійської оперної школи XX століття.

Аналіз музичною твору.

1. Розкажіть про свої враження від прослуханого твору.

2. Визначте характер мелодії та основні засоби виразності твору. До якого жанру він належить?

3. Охарактеризуйте тембри голосів виконавців.

4. Чим вам сподобався цей твір? Чиє виконання найбільше вас вразило?

5. Знайомство з творчістю Дж. Верді та його оперою «Ріголетто».

Розповідь про Карузо.

Енріко КАРУЗО (1873—1921)

Знаменитий італійський оперний співак, тенор, майстер мистецтва бельканто.

Володів голосом неповторного тембру, в якому природне баритонове оксамитове звучання нижнього і середнього регістрів поєднувалося з блискучими теноровими верхами. З однаковим успіхом виконував ліричні й героїко-драматичні партії в різних операх та неаполітанські пісні.

Карузо одним із перших серед оперних співаків зафіксував основну частину свого репертуару на грамофонних платівках.

Завдяки винятковому володінню диханням, бездоганній інтонації і, головне, високій виконавській культурі став легендою вокального мистецтва XX століття.

Чоловічі голоси

Тенор — високий голос.

Баритон - середній за висотою голос.

Бас — низький голос.

Жіночі голоси

Колоратурне сопрано — найвищий голос. Сопрано — високий голос. Мецо-сопрано —голос, проміжний між сопрано і контральто. Контральто — найнижчий голос.

Дитячі голоси

Дискант — високий голос. Альт — низький голос.

Домашнє завдання.

Прослухайте декілька вокальних творів, які найчастіше звучать у вас вдома. Спробуйте визначити, чи є серед них виконані в академічному стилі бельканто.

Заспівайте пісню «Шкільний корабель» своїм рідним та друзям.

УРОК 3

Тема. Камерно-вокальна скринька.

Мета. Ознайомити з поняттями «камерна музика», «камерний спів», «художня пісня», надати знання про характерні особливості камерної та камерно-вокальної музики, ознайомити з жанрами камерно-вокальної музики, розглянути особливості вокальних циклів, ознайомити з вокальною творчістю М. Глінки та Ф. Шуберта.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та надавати характеристику вокальним творам камерно-вокальної музики, порівнювати вокальні композиції та знаходити характерні засоби музичної виразності вокальних творів, висловлювати-власні музичні враження від прослуханого твору. Виховувати інтерес до слухання вокальної камерної музики та виконання українських народних пісень, виховувати любов до пісенної народної творчості.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композиторів М. Глінки, Ф. Шуберта. Основні понятгя для засвоєння: поняття «камерна музика», «камерний спів», «художня пісня». Характерні ознаки камерно-вокальної музики. Жанри камерно-вокальної музики. Особливості музичних вокальних циклів.

Твори, що вивчаються на уроці:

• М. Глінка. «Попутна пісня» з вокального циклу «Прощання з Петербургом» у виконанні Д. Хворостовського.

• Ф. Шуберт. «У дорогу!» з вокального циклу «Прекрасна мельниківна» у виконанні С. Лемешева.

• «Од Києва до Лубен» (українська народна пісня).

Хід уроку

Музичний словничок

Камерна музика (італ. camera — кімната, палата) — музика, що виконується невеликим колективом музикантів-інструменталістів або вокалістів.

Термін «камерна музика» у XVI-XVIII століттях вживали до будь - якої світської музики — на противагу церковній або театральній. Згодом камерною музикою стали називати твори, розраховані на невелику кількість виконавців та обмежене коло слухачів.

Колектив, що виконує камерну музику, називається камерним ансамблем і переважно складається з 2—10 осіб. Камерний хор або оркестр налічує від 15 до 20 виконавців. Для камерної музики характерними є:

— тенденція до рівноправності голосів;

— найтонша деталізація мелодійних, інтонаційних, ритмічних і динамічних засобів виразності;

— різноманітна тематика.

Камерна музика створює ліричний настрій, передає емоції та найтонші порухи душі людини.

Які ж музичні жанри містяться в камерно-вокальній скриньці?

Робота зі схемою.

Музичний словничок

Камерний спів — вид вокального мистецтва, пов'язаний з виконанням романсів, пісень та інших вокальних творів у невеликому концертному приміщенні.

На межі XVIIІ—XIX століть чільне місце в музичному мистецтві посіла вокальна музика. У творчості Ф. Шуберта, Р. Шумана та інших композиторів-романтиків сформувався новий жанр, що отримав визначення як жанр художньої пісні. Бурхливий розвиток цього жанру спостерігався в Росії. Пісні та романси писали М. Глінка, О. Даргомижський, П. Чайковський, О. Бородін, М. Мусоргський, М. Римський-Корсаков, С. Рахманінов та ін.

У камерно-вокальній музиці початку XIX ст. утвердилися пісні, які мають спільний сюжет (або спільних «героїв» чи музичні образи) й об'єднуються у вокальні цикли. Наприклад, відомі цикли Ф. Шуберта, М. Глінки, М. Мусоргського, К. Дебюссі та ін.

4. Музичне сприймання. М. Глінка. «Попутна пісня» з вокального циклу «Прощання з Петербургом» у виконанні Д. Хворостовського; Ф. Шуберт. «У дорогу!» з вокального цикну «Прекрасна мельниківна» у виконанні С. Лемешева.

Аналіз музичних творів.

1. Який настрій викликали прослухані твори?

2. Розкажіть про засоби музичної виразності творів. Що поєднує тексти та мелодії?

3. У чому, на вашу думку, особливість вокальних циклів?

4. Чим запам'яталися вам прослухані твори?

6. Відомості про вокальні цикли.

«Прекрасна мельниківна» Ф. Шуберта — перший в історії музики вокальний цикл. Він складається з 20 пісень, написаних на слова німецького поета В. Мюллера в 1823 р. Цей твір ще називають «романом у листах». Кожна пісня, об'єднуючись із циклом загальним сюжетом, виражає окремий ліричний момент, відрізняється простими, у народному стилі, текстами та невигадливою мелодією, котра легко запам'ятовується.

У піснях розповідається про юного мельника, який мандрує по світу в пошуках щастя. Якось, ідучи за струмком, він побачив млин, найнявся туди на роботу і закохався в дочку мельника. Та його чисте почуття не було взаємним. У розпачі хлопець знову пускається в мандри, дорогою розповідає струмку як єдиному другу свою сумну історію й вирішує втопити нерозділене кохання на його дні.

Починається цикл піснею «У дорогу!». У простій, народній за характером мелодії відчувається «вічний рух» — завжди уперед. Так обертаються жорна, тече струмок і життя кличе за собою... На початку циклу змальовуються світлі образи природи («У дорогу!», «Куди?»), потім радісна кульмінація («Моя!»); далі — драматичний злам, поява конфліктного образу («Мисливець»), сумна розв'язка («Мірошник і струмок»), трагічна і водночас світла післямова («Колискова струмка»). Для цього циклу характерні фольклорні джерела мелодики, простота форм, важлива роль фортепіанної партії.

Вокальний цикл М. Глінки «Прощання з Петербургом» написаний на вірші поета Н. Кукольника в 1840 р. Серед пісень циклу найвідомішими є «Попутна пісня» та «Жайворонок». «Попутна пісня» — зразок світлої, життєрадісної лірики. У ній — все: рух і порив, бурхливе й гаряче очікування зустрічі, нетерпіння, схвильоване биття серця. Фортепіанна партія з чітким і пружним ритмом наче передає швидкий рух поїзда, стукіт коліс і миготіння пейзажів за вікном.

7. Виконання творчого завдання до слухання музики.

Розгляньте ілюстрації. Чи відповідають вони сюжетам вокальних циклів, пісні з яких ми слухали? Обґрунтуйте свою думку.

(Перегляд ілюстрацій до пісень «У дорогу!», «Попутна пісня»),

Домашнє завдання.

Прослухайте «Колискову пісню» з вокального циклу М. Глінки «Прощання з Петербургом» та «Колискову струмка» з вокального циклу Ф. Шуберта «Прекрасна мельниківна». Який настрій створює кожен твір? Намалюйте ілюстрацію до твору, який вам найбільше сподобався.

Разом з однокласниками напишіть сценарій шкільного вечора, присвяченого камерно-вокальній музиці.

Проект «Пісенний вернісаж»

Мета: навчитися створювати сценарій шкільного свята, присвячений світовим вокальним шедеврам.

Очікуваний результат: сценарій шкільного свята. Груповий або колективний проект.

План створення:

У цьому проекті можуть взяти участь учні всього класу або окрема група.

Об'єднайтеся з друзями у три групи.

Перша група «Музикознавці» — підберіть вокальні шедеври та дізнайтеся більше про їхніх виконавців, композитора і поета та історію написання твору.

Друга група «Оформлювачі» — знайдіть ілюстрації та портрети виконавців, композитора і поета, підготуйте презентацію, доберіть якісні фонограми шедеврів вокальної світової школи. Зробіть шкільне оголошення свята. Роздрукуйте запрошення на свято. Запросіть на вечір друзів і батьків.

Третя група «Сценаристи» — складіть сценарій свята, використавши відповідні вірші та інформацію першої та другої груп, оберіть ведучих вечора та звукооформлювача, демонстратора презентації.

Ваше свято буде чудовим!

 

УРОК 4

Тема. Пісенний жанр. Народна пісня.

Мета. Ознайомити з жанром пісні, основними його різновидами, розглянути палітру української народної пісні, ознайомитися з різновидами українських народних пісень та особливостями будови, виконання, характерів народних пісень, ознайомити з постатями виконавців народних українських пісень Н. Матвієнко, тріо Мареничів.

Розвивати вміння учнів слухати музику та давати характеристику українським народним пісням та майстерності виконання пісень відомими виконавцями, давати характеристику прикладам українських народних пісень у виконанні відомих співаків.

Виховувати інтерес до слухання української народної пісні та виховання ціннісного ставлення до українського народнопісенного фольклору.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети виконавців українських народних пісень Н. Матвієнко, тріо Мареничів.

Основні поняття для засвоєння: поняття «пісня», основні різновиди жанру пісні, палітра української народної пісні, різновиди українських народних пісень за змістом, будовою, виконанням, характером.

Твори, що вивчаються на уроці:

• Українська народна пісня «Ой під вишнею» в обробці тріо Мареничів.

• Українська народна пісня «Летіла зозуля» у виконанні Н. Матвієнко.

• Українська народна пісня «Од Києва до Лубен».

Хід уроку

Музичний словничок

Пісня — словесно-музичний твір, призначений для співу.

Існують два основні види пісні: народна пісня (автори якої невідомі) та професійна пісня літературного походження (створена композитором та поетом),

Музичний словничок

Українські народні пісні — це фольклорні твори, які зберігаються в народній пам'яті та передаються з уст в уста.

Твори анонімні, бо імена першогворців, як правило, невідомі. Народна пам'ять зберегла нам лише деякі імена авторів народних пісень. Це Маруся Чурай — авторка пісень «Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці» і «Засвіт встали козаченьки» та козак Семен Климовський — автор пісні «їхав козак за Дунай».

Деяка частина народних пісень має літературне походження — «Реве та стогне Дніпр широкий» (Т. Шевченко), «Ніч яка місячна» (М. Старицький).

Узагалі, в Україні складено понад п'ять тисяч пісень. За своїм значенням у житті народу, за тематикою, сюжетом і музичними властивостями українська народна пісня поділяється на безліч різноманітних жанрів.

Робота зі схемою.

Необрядова лірика

- Родинно-побутові пісні: Дитячі, колискові, пісні про родинне життя

- Пісні про кохання.

Пісенна епіка

- Історичні лісні, думи, балади

Соціально- побутові пісні

- Козацькі, чумацькі, кріпацькі, бурлацькі, наймитські та заробітчанські, рекрутські та солдатські

Музичний словничок

Аколиганемент (франц. accotnpagnement — супровід) — інструментальний супровід вокального твору.

Рефрен (франц. refrain — приспів) — повторення групи слів, рядка або кількох віршованих рядків у строфах.

Аналіз музичних творів.

1. Про що розповіла вам музика?

2. До якого жанру належить кожна пісня? Яка з них, на вашу думку, нагадує професійний твір?

3. Визначте основні засоби виразності прослуханих творів.

4. Хто виконував ці твори? Охарактеризуйте голоси співаків.

5. Виділіть характерні особливості кожної пісні.

Тріо Мареничів

Український музичний колектив, що виконував пісні в народному стилі переважно українською мовою. У репертуарі групи були як фольклорні, так і професійні, в тому числі й власні твори. Значну частину народних пісень аранжували учасники групи, здебільшого Антоніна Маренич.

Найбільшу популярність тріо здобуло в СРСР наприкінці 1970-х — початку 1980-х рр. Пісні народів світу та поп-шлягери з їхнього репертуару відразу ж зникли — залишилися тільки україномовні, всенародно улюблені пісні: «Сиджу я край віконечка», «Посилала мене мати», «Ой у гаю гіри Дунаю», «Несе Галя воду», «Ой під вишнею», «Тиша навкруги», «Чом ти не прийшов?» та інші.

У 1979 р. тріо представляло Україну на Євробаченні з піснями «Ой у гаю при Дунаю» та «Несе Галя воду». Згодом виконавці отримали звання заслужених артистів України, а в 2003 р. стали народними артистами України. Група розпалася в 2004 році.

Склад тріо:

— Валерій Маренич — вокал, гітара, кларнет;

— Антоніна Маренич — вокал, маракаси, гармоніка, бубон, бас-гітара;

— Світлана Маренич — вокал, бубон, гармоніка.

Домашнє завдання.

Прослухайте три-чотири українські народні пісні та визначте їхні жанри.

Пригадайте пісню, яку ми виконували на уроці, та заспівайте її рідним і друзям.

Розпочніть роботу над музичним проектом «Фольклорний калейдоскоп».

УРОК 5

Тема. Історія пісні.

Мета. Ознайомити з особливостями композиційної будови вокальної музики, будовою та різновидами пісні, основними особливостями популярної пісні, різновидами музичного супроводу до пісні, ознайомлення з творчістю композитора Д. Крижанівського, творчістю поета Т. Шевченка.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити характерні особливості та побудови пісенного жанру.

Виховувати інтерес до слухання вокальних творів відомих пісень, любов до творчості видатного поета Т. Шевченка.

Тин уроку: комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети Д. Крижанівського, Т. Шевченка.

Основні поняття для засвоєння: композиційна будова (форма) вокальної музики, будова та різновиди пісні, популярна пісня, музичний супровід до пісні.

Твори, що вивчаються на уроці:

• «Реве та стогне Дніпр широкий» (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського) у виконанні І. Козловського.

• «Квітка-душа» (слова Д. Гольде, музика К. Меладзе) у виконанні Н. Матвієнко та хору «Берегиня».

• «Реве та стогне Дніпр широкий» (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського).

Хід уроку

Робота зі схемою.

Куплетна форма містить від трьох до семи частин, які розташовуються приблизно в такому порядку:

А інструментальний вступ

В куплет

С приспів (рефрен)

D куплет

C приспів (рефрен)

Е інструментальний програш

С приспів (рефрен)

Зазначена форма є найпоширенішою в сучасній популярній музиці. Кількість куплетів може трохи змінюватись. Іноді пісні складаються лише з однієї частини, що декілька разів повторюється з незначними варіаціями.

Популярні пісні мають також свої особливості римування. Зазвичай застосовують схеми АВАВ, АВАО.

Ви вже знаєте, що кожен музичний твір має певну висоту звучання — тональність. Коли тональність незручна для виконання, її можна змінити — підвищити або понизити.

Музичний словничок

Популярна пісня — різновид загальнодоступного пісенного жанру музики, який легко запам'ятовується максимальною кількістю слухачів.

Сучасні пісні співають з інструментальним супроводом (виконує один інструмент, ансамбль чи оркестр) або під фонограму (запис музики, що виконується на електронних музичних інструментах, в електронному варіанті за допомогою новітніх інформаційних технологій).

Робота зі схемою.

Музичний супровід сучасної пісні

«живий» інструментальний

фонограма

 

Музичне сприймання. «Реве та стогне Дніпр широкий» (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського) у виконанні І. Козловського; «Квітка-душа» (слова Д. Гольде, музика К. Меладзе) у виконанні II. Матвієнко та хору «Берегиня».

Аналіз музичних творів.

1. У якому жанрі написано івери, котрі ми слухали на уроці? Що між ними спільного?

2. З'ясуйте різницю між характером мелодії відомої народної та сучасної естрадної пісні. Про що «розповідає» кожна пісня?

3. Хто виконує ці пісні? Спробуйте визначити типи голосів солістів.

4. Чи сподобалися вам прослухані твори? Чим саме?

5. Складіть невеликий відгук у вигляді есе на пісню, яка вас найбільше вразила.

Виконання творчою завдання.

Розгляньте картину Д. Агаян «Натюрморт». Які квіти зображено? Яких вони кольорів? Розкажіть про настрій, який створює цей натюрморт.

Поміркуйте, чи можна «озвучити» картину піснею К. Меладзе «Квітка-душа». Охарактеризуйте засоби виразності картини та мелодії цієї пісні.

Домашнє завдання.

Прослухайте три-чотири сучасні естрадні пісні та визначте, який у них музичний супровід.

Заспівайте пісню, яку ми вивчали на уроці, своїм друзям. Виконайте ілюстрацію до цієї пісні.

Проект «Пісенний Дніпро»

Мета: підібрати пісні, твори живопису, літературні твори, присвячені річці Дніпро.

Очікуваний результат: шкільна газета.

План створення:

У цьому проекті можуть взяти участь учні всього класу або група учнів.

Об'єднайтеся з друзями у три групи.

Перша група «Мистецтвознавці» — підберіть музичні твори: вокальні та інструментальні, в яких згадується Дніпро, дізнайтеся відомості про їхніх авторів і виконавців. Перегляньте візуальні твори мистецтва, в яких зображено цю річку. Доберіть ілюстрації. Оформте центральні статті газети.

Друга група «Літератори» — знайдіть серед літературних творів вірші та оповідання, романи, в яких описується річка Дніпро. Оформте літературну сторінку газети.

Третя група «Географи» — знайдіть географічні відомості про Дніпро та складіть порівняння з іншими річками. Оформте статтю.

 

 

УРОК 6

Тема. Гімн — урочиста пісня.

Мета. Ознайомити з особливостями та характерними ознаками жанру «Гімн», дати поняття про його літературну основу та існування нового жанру в літературі, ознайомити учнів з історією створення гімну України, на прикладах урочистої музики розібрати характерні ознаки вокального гімну — як жанру камерно-вокальної музики.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику га надавати характеристику урочистим пісням і музиці урочистого характеру, висловлювати власні музичні враження від прослуханого твору, розвивати вміння знаходити спільні риси між музичним мистецтвом та літературою.

Виховувати повагу та шану до слухання головної пісні України — Державного гімну, виховувати ціннісне ставлення до державних символів та творчості українських композиторів.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему

Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композитора М. Вербицького, П. Чубинського, М. Лисенка, Т. Шевченка. Основні поняття дня засвоєнім: характерні ознаки жанру «Гімн», літературна основа музики, зв'язок музики та літератури. Твори, що вивчаються на уроці:

• Державний гімн України (слова П. Чубинського, музика М. Вербицького).

• «Молитва за Україну» (слова О. Кониського, музика М. Лисенка).

• Гімн студентської молоді «Gaudeamus» («Гаудеамус»),

• «Реве та стогне Дніпр широкий» (слова Т. Шевченка, музика Д. Крижанівського).

Хід уроку

Музичний словничок

Гімн (грец. hymnos - славити, хвалити) - урочистий музичний твір на слова символічно-програмного змісту.

Різновиди гімнів: державні, релігійні, літературні, спортивні й т.ін.

Державний гімн є символом держави (поряд з іншими атрибутами: прапором, гербом тощо)

Музичне сприймання. Слова П. Чубинського, музика М. Вербицького Державний гімн України у виконанні Національного заслуженого академічного народного хору України ім. Г. Вірьовки та Державного симфонічного оркестру України.

Аналіз музичного твору.

1. Розкажіть про засоби музичної виразності головної пісні України.

2. Які інструменти виконують твір? Хто співає текст гімну? Охарактеризуйте тембри співацьких голосів.

3. З якими героями України або з якими подіями у вас асоціюється гімн?

4. У чому полягає урочистість Державного гімну? Розкажіть.

Аналіз музичних творів.

1.Чи сподобалися вам прослухані музичні твори? Розкажіть про свої враження.

2.Опишіть засоби музичної виразності кожного твору.

3.Хто виконував ці урочисті пісні? Розкажіть про характер виконання.

4.Чим відрізняються гімн студентської молоді та твір М. Лисенка «Молитва за Україну»? Що між ними спільного?

5.У чому полягає урочистість обох музичних творів?

Відомості про автора гімну.

Домашнє завдання.

Послухайте музику, яка зазвичай звучить у вас вдома. Чи були серед прослуханих музичних творів урочисті пісні? Якщо так, то кого або що вони прославляють?

Спробуйте написати гімн своєї родини.

Проект «Гімн моєї родини»

Мета: влаштувати конкурс на найкращий гімн родини серед учнів класу.

Очікуваний результат: складання гімну родини.

План створення:

1. Пригадайте визначення гімну. Перегляньте текст декількох гімнів та прослухайте мелодії різноманітних гімнів: гімну спортсменів, студентів, олімпіади, футболу тощо. Для всіх характерні особливі риси: урочиста мелодія, чіткий ритм, нескладна мелодія тощо.

2. Спробуйте з рідними спочатку написати вірш (декілька рядків) про свою родину, текст буде розповідати про вас, традиції сім'ї, обереги і т. ін.

3. Проплескайте ритм вірша, додайте до нього нескладну мелодію в повільному темпі. Запишіть ваш гімн на диктофон у виконанні членів родини.

4. Візьміть участь у конкурсі гімнів родини в своєму класі. Журі визначить найкращих серед них.

5. На сайтах ви зможете знайти фонограму «мінус» урочистоі музики, яка, можливо, стане фонограмою гімну вашої родини.

 

 

УРОК 7

Тема. Звучить романс.

Мета. Ознайомити з особливостями жанру романсу, його історією розвитку та характерними ознаками романсу як жанру камерно-вокальної музики, розглянути різницю між вокальним та інструментальним романсом, ознайомити учнів з авторами та виконавцями романсів.

Розвивати вміння учнів уважно слухати камерно-вокальну му