Вхід під марш або музику Дж. Верді. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про історію вокальної майстерності.

Що потрібно для того, аби гарно співати? Зазирнімо в історію вокальної майстерності.

У країнах Західної Європи школи вокалу сформувалися ше в

XVII столітті, і кожна з них характеризувалася особливим способом звуковидобування та манерою звуковідтворення. Однією з перших з'явилася італійська вокальна школа, в рамках якої було вироблено еталон класичного звучання голосу. Довершеність італійського вокального мистецтва вплинула на формування і розвиток інших національних вокальних шкіл: французької, характерними рисами якої були елементи декламації; німецької, що ґрунтувалася на національних пісенних традиціях; російської, побудованої на манері виконання народних пісень.

Утворення італійської вокальної школи пов'язане з виникненням жанру опери. Новий стиль співу увібрав усі найяскравіші досягнення народного, церковного та світського музичного мистецтва. Основою його стала віртуозна вокалізація, що розвивалася протягом XVIII століття в Південній Італії, а потім поширилася по всій Європі. Представники італійської школи виділялися досконалою технікою бельканто і професійно поставленим голосом. Саме на особливостях цього стилю побудовано сольні партії в операх В.А. Моцарта, Г. Доніцетті, Дж. Россіні та інших відомих оперних композиторів кінця

XVIII — першої половини XIX століття.

Музичний словничок

Бельканто (італ. be! canto — прекрасний спів) — стиль вокального виконання, особливо поширений в італійському оперному мистецтві XVII-XIX ст. Вимагає від співака досконалої техніки, бездоганної наспівності, віртуозного виконання, тривалого дихання, зв'язності, легкості, вишуканості та насиченості співу.

Західноєвропейська вокально-оперна традиція поступово змінювала спрямування від ліричного співу до драматичного. Українська національна оперна культура сприймалася музикантами як частина світової музичної культури, і водночас музичне житія України не мислилося без досягнень зарубіжної музики. Вплив західноєвропейської вокальної традиції на українську школу оперного співу XIX — початку XX століття простежується у творчості відомих оперних співаків О. Мишуги, М. Менцинського, С. Крушельницької.

Переглядання ілюстрацій: П. Домінго, X. Каррерас, Л. Паваротті — видатні тенори, виконавці італійської оперної школи XX століття.

Музичне сприймання. Дж. Верді. Арія герцога з опери «Ріголетто» у виконанні Л. Паваротті, П. Домінго, X. Каррераса.

Аналіз музичною твору.

1. Розкажіть про свої враження від прослуханого твору.

2. Визначте характер мелодії та основні засоби виразності твору. До якого жанру він належить?

3. Охарактеризуйте тембри голосів виконавців.

4. Чим вам сподобався цей твір? Чиє виконання найбільше вас вразило?

5. Знайомство з творчістю Дж. Верді та його оперою «Ріголетто».

Джузеппе Фортуніно Франческо ВЕРДІ (1813—1901)

Видатний італійський композитор, диригент. Автор 26 опер, струнного квартету, романсів та церковної музики (найвідоміший твір — «Реквієм»), Чудові опери Верді — «Ріголетто», «Бал-маскарад», «Травіата», «Трубадур», «Фальстаф», «Отелло», «Аїда» — донині не сходять зі сцен оперних театрів усього світу.

«Ріголетто» — опера у трьох діях, лібрето Ф.М. П'яве. Прем'єра відбулася 1851 р. у Венеції в театрі «Ла Феніче».

Створення опери стало початком зрілого етапу в творчості композитора. Музика сповнена глибокого драматизму, яскраво контрастна, психологічно глибока. Арія герцога — один із найбільш популярних творів для тенора у світовій оперній традиції.

Музичне сприймання. Лучо Далла. «Пам'яті Карузо» виконанні Лупано Паваротті.

Розповідь про Карузо.

Енріко КАРУЗО (1873—1921)

Знаменитий італійський оперний співак, тенор, майстер мистецтва бельканто.

Володів голосом неповторного тембру, в якому природне баритонове оксамитове звучання нижнього і середнього регістрів поєднувалося з блискучими теноровими верхами. З однаковим успіхом виконував ліричні й героїко-драматичні партії в різних операх та неаполітанські пісні.

Карузо одним із перших серед оперних співаків зафіксував основну частину свого репертуару на грамофонних платівках.

Завдяки винятковому володінню диханням, бездоганній інтонації і, головне, високій виконавській культурі став легендою вокального мистецтва XX століття.

Робота зі схемою «Класифікація голосів».

Чоловічі голоси

Тенор — високий голос.

Баритон - середній за висотою голос.

Бас — низький голос.

Жіночі голоси

Колоратурне сопрано — найвищий голос. Сопрано — високий голос. Мецо-сопрано —голос, проміжний між сопрано і контральто. Контральто — найнижчий голос.

Дитячі голоси

Дискант — високий голос. Альт — низький голос.

Фізкультхвилинка «Вокаліз-імпровізація».

Розспівування. Поспівка. Вправи для розвитку музичного слуху та голосу (за вибором вчителя).

Виконання пісні. «Шкільний корабель» (снова К. Ібряєва, музика Г. Струве).

Робота над другим і третім куплетом пісні та засобами виразності твору. Виконання пісні під фонограму.

Виконання творчого завдання з вокально-хорової роботи.

Уявіть себе в музичній студії та спробуйте заспівати пісню під фонограму. Запишіть свій спів на диктофон.

Разом з однокласниками прослухайте всі записи та визначте найкращого виконавця класу.

Пригадайте, що вам відомо про манери виконання вокальних творів.

Народні та деякі авторські пісні виконують у народній манері — широко і дзвінко під супровід народних інструментів чи без супроводі (а канапа) переважно фольклорними колективами або солістами. Сучг гаі популярні пісні звучать частіше під фонограму у виконанні естра іих співаків та гуртів. Це — естрадна манера виконання. А в оперному театрі, концертному залі та філармонії вокальні твори виконують в академічній манері.

Спробуйте виконати свою улюблену пісню в різних манерах: у народній манері співайте а капела, в академічній — у супроводі музичного інструмента, в естрадній — під фонограму. В якій манері пісня прозвучала найкраще? Поясніть, чому ви гак вважаєте.

Узагальнення вивченого матеріалу. Рефлексія.

• Про які вокальні школи йшлося на уроці? Що було характерним для кожної національної школи?

• Які музичні твори ми слухали на уроці? Охарактеризуйте засоби їхньої виразності.

Назвіть основні типи співацьких голосів.

Імена яких відомих виконавців-тенорів вам запам'яталися? Що ви знаєте про манери виконання вокальних творів? Яка з них вам найбільше подобається?

Домашнє завдання.

Прослухайте декілька вокальних творів, які найчастіше звучать у вас вдома. Спробуйте визначити, чи є серед них виконані в академічному стилі бельканто.

Заспівайте пісню «Шкільний корабель» своїм рідним та друзям.

Вихід з класу під музику Л. Далла.

Для допитливих — виконання музичного проекту.

Проект «Світова вокальна скринька»

Мета: навчитися знаходити необхідну інформацію з літературних джерел та оформити власну вокальну енциклопедію.

Очікуваний результат: міні-енциклопедія у паперовому варіанті з ілюстраціями.

Проект може бути індивідуальним, парним або груповим.

План створення:

1. Знайдіть відомості про світові вокальні школи та видатних оперних співаків. Обробіть інформацію до стислого змістового вигляду, знайдіть та збережіть портрет або ілюстрацію до знайденої інформації.

2. Оформте зібрану інформацію в папці або склейте окремі аркуші в книжечку за алфавітом. Напишіть зміст енциклопедії та оформте титульний аркуш яскравими кольорами. Приклейте портрети або ілюстрації за змістом. Малюнок для обкладинки можете створити самостійно або знайти відповідні зображення на сайтах.

 

 

УРОК 3

Тема. Камерно-вокальна скринька.

Мета. Ознайомити з поняттями «камерна музика», «камерний спів», «художня пісня», надати знання про характерні особливості камерної та камерно-вокальної музики, ознайомити з жанрами камерно-вокальної музики, розглянути особливості вокальних циклів, ознайомити з вокальною творчістю М. Глінки та Ф. Шуберта.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику та надавати характеристику вокальним творам камерно-вокальної музики, порівнювати вокальні композиції та знаходити характерні засоби музичної виразності вокальних творів, висловлювати-власні музичні враження від прослуханого твору. Виховувати інтерес до слухання вокальної камерної музики та виконання українських народних пісень, виховувати любов до пісенної народної творчості.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композиторів М. Глінки, Ф. Шуберта. Основні понятгя для засвоєння: поняття «камерна музика», «камерний спів», «художня пісня». Характерні ознаки камерно-вокальної музики. Жанри камерно-вокальної музики. Особливості музичних вокальних циклів.

Твори, що вивчаються на уроці:

• М. Глінка. «Попутна пісня» з вокального циклу «Прощання з Петербургом» у виконанні Д. Хворостовського.

• Ф. Шуберт. «У дорогу!» з вокального циклу «Прекрасна мельниківна» у виконанні С. Лемешева.

• «Од Києва до Лубен» (українська народна пісня).

Хід уроку