Реально пам’ять ПК вимірюється в наступних одиницях

1Кбайт=2¹⁰=1024байт;

1Мбайт=2¹⁰=1024Кбайт;

1Гбайт=2¹⁰=1024 Мбайт;

конструктивно внутрішня пам’ять оформлюєтьсяу вигляді чарунок пам’яті. МініРисьний розмір однієї чарунки дорівнює байту. Кожній чарунці пам’яті присвоюється номер (адрес) Рис.3.

 

розряди

0 1 3 4
				Чарунка0 Чарунка1 ЧарункаN

 

Рис.3.

 

клавіатура та її основні блоки:

 

Клавіатура призначена для вводу данних та керування роботою ПК. Для кожного символа призначена окрема клавіша, натиснувши на яку ви забезпечуєте ввод необхідного символа, кожен символ кодується 8-ми битним кодом. Клавіатура має 101-108 клавіш та декілька клавіш індикаторів, які говорять про нинішній режим роботи клавіатури.

Клавіатура в свою чергу поділена на чотири блока. Перший містить клавіші з літерами, цифрами, символами, а також ряд клавіш керування. На більшість клавіш припадає по три чи чотири символи. Наприклад перехід на верхній реєстр виконуеться натисканням клавіші Caps Lock.
Часто необхідно натискати дві клавіші одночасно (alt+enter) чи (alt+f1).

Друге поле містить 12-ть функціональних клавіш

(f1-f12) та деякі інші клавіші керування. Натискання на ту чи іншу функціональну клавішу призводить до виконання тих чи інших дій, в залежності від поточної програми.

Третє поле містить клавіші керування курсором, одне натискання на клавішу призводить до переміщення курсора на одну позицію залежно від натиснутої клавіші.

Четверте поле –це поле допоміжної клавіатури

Найчастіше це поле використовується для введення великих цифр, для бухгалтерів.

 

принтери:

 

Пристрої друку призначені для виводу інформації на папір.Інформація є двох типів: текстова, графічна.

 

 

Рис.4.

 

Принтери бувають трьохтипів:

1.Матричні (гольчаті) спосіб друку на якому а) текстовий (подібен до виводу символів на моніторз клавіатури),б)графічний (голки вдаряють по красячій плівці та виводить зображення на папір).

2.Струмні принтери відображають інформацію на папері шляхом нанесення на папір красячої речовини, яка зберігається в головці та виприскується з форсунок.

3.Лазерні принтери забезпечують найліпшу швидкість та зображення, спосіб друку відтиск порошком на папері.

 

Види програм:

 

Програми в свою чергу поділяють на три типи:

1.Прикладні - це програми які виконують задачі необхідні кінцевому користувачу.

2.Системні - це програми які підтримують систему та забезпечують її працездатність.

3.Інструментальні – це програми які призначені для розробки програмного забезпечення, та забезпечують доступність роботи з системою.

 

Питання:

1. Що включають в себе за структурою персональні комп’ютери?

2. Що таке зовнішня пам’ять?

3. На які види поділяються пристрої введення-виведення інформації?

4. Що являється основним пристроєм ПК і яка його роль?

5. Що таке внутрішня пам’ять?

6. Перелічити перефірийні пристрої

 

Література:

http://school.ort.spb.ru/library/exam_help/inform_izm.html

 

 

Самостійна тема 3

Інформація. Кількісна оцінка інформації. Одиниці виміру інформації

 

Знати, та розуміти про одиницю виміру та вміти підраховувати кількість інформації в символьному повідомленні

 

План

Підходи до вимірювання інформації

Змістовний підхід

Алфавітний підхід

Одиниці виміру інформації

 

При проектуванні технологічних процесів орієнтуються на режими їх реалізації. Режим реалізації технології залежить від об'ємно-часових особливостей вирішуваних завдань: періодичності і терміновості, вимог до швидкості обробки повідомлень, а також від режимних можливостей технічних засобів, і в першу чергу ЕОМ.

 

Існують: пакетний режим, режим реального масштабу часу, режим поділу часу; регламентний режим; Запитальний, діалоговий, телеобробки; інтерактивний; однопрограмний; багатопрограмний (мультиобробки).

 

Для користувачів фінансово-кредитної системи найбільш актуальні наступні режими: пакетний, діалоговий і режим реального часу.

 

Пакетний режим. При використанні цього режиму користувач не має безпосереднього спілкування з ЕОМ. Збір і реєстрація інформації, введення та обробка не збігаються за часом. Спочатку користувач збирає інформацію, формуючи її в пакети згідно з видом завдань або якимось ін ознакою. (Як правило, це завдання неоперативного характеру, з довготривалим строком дії результатів рішення). Після завершення прийому інформації проводиться її введення та обробка, таким чином, відбувається затримка обробки. Цей режим використовується, як правило, при централізованому способі обробки інформації.

 

Діалоговий режим (Запитальний) режим, при якому існує можливість користувача безпосередньо взаємодіяти з обчислювальною системою в процесі роботи користувача. Програми обробки даних знаходяться в пам'яті ЕОМ постійно, якщо ЕОМ доступна в будь-який час, або протягом певного проміжку часу, коли ЕОМ доступна користувачеві. Взаємодія користувача з обчислювальною системою у вигляді діалогу може бути багатоаспектним і визначатися різними факторами: мовою спілкування, активної або пасивної роллю користувача; хто є ініціатором діалогу - користувач або ЕОМ; часом відповіді; структурою діалогу і т.д. Якщо ініціатором діалогу є користувач, то він повинен володіти знаннями по роботі з процедурами, форматами даних і т.п. Якщо ініціатор - ЕОМ, то машина сама повідомляє на кожному кроці, що потрібно робити з різноманітними можливостями вибору. Цей метод роботи називається "вибором меню". Він забезпечує підтримку дій користувача і наказує їх послідовність. При цьому від користувача потрібно менша підготовленість.

 

Діалоговий режим вимагає певного рівня технічної оснащеності користувача, тобто наявність терміналу або ПЕОМ, пов'язаних з центральною обчислювальною системою каналами зв'язку. Цей режим використовується для доступу до інформації, обчислювальним або програмних ресурсів. Можливість роботи в діалоговому режимі може бути обмежена в часі початку і кінця роботи, а може бути і необмеженою.

 

Режим реального масштабу часу означає здатність обчислювальної системи взаємодіяти з контрольованими або керованими процесами в темпі протікання цих процесів. Час реакції ЕОМ повинно задовольняти темпу контрольованого процесу або вимогам користувачів і мати мініРисьну затримку. Як правило, цей режим використовуються при децентралізованою і розподіленої обробки даних. Приклад: на робочому столі операціоніста встановлений ПК, через який вся інформація по операціях вводиться в ЕОМ по мірі її надходження.

 

Відрізняються такі способи обробки даних: централізована, децентралізована, розподілена і інтегрована.

 

Централізована передбачає наявність ОЦ. При цьому способі користувач доставляє на ВЦ вихідну інформацію і отримують результати обробки у вигляді результативних документів. Особливістю такого способу обробки є складність і трудомісткість налагодження швидкої, безперебійної зв'язку, велика завантаженість ВЦ інформацією (тому що великий її обсяг), регламентацією термінів виконання операцій, організація безпеки системи від можливого несанкціонованого доступу.

 

Децентралізована обробка. Цей спосіб пов'язаний з появою ПЕОМ, що дають можливість автоматизувати конкретне робоче місце. У теперішній час існують три види технологій децентралізованої обробки даних.

Перша грунтується на персональних комп'ютерах, не об'єднаних в локальну мережу. (Дані зберігаються в окремих файлах і на окремих дисках). Для отримання показників виробляється перезапис інформації на комп'ютер. Недоліки: відсутність взаємоув'язки завдань, неможливість обробки великих обсягів інформації, низька зашита від несанкціонованого доступу.

Другий: ПК об'єднані в локальну мережу, що веде до створення єдиних файлів даних (але він не розрахований на великі обсяги інформації).

Третій: ПК об'єднані в локальну мережу, до якої включаються спеціальні сервери (з режимом "клієнт-сервер").

 

Розподілений спосіб обробки даних заснований на розподілі функцій обробки між різними ЕОМ, включеними в мережу. Цей спосіб може бути реалізований двома шляхами: перший припускає установку ЕОМ в кожному вузлі мережі (або на кожному рівні системи), при цьому обробка даних здійснюється однією або кількома ЕОМ залежно від реальних можливостей системи та її потреб на поточний момент часу. Другий шлях - розміщення великої кількості різних процесорів всередині однієї системи. Такий шлях застосовується в системах обробки банківської та фінансової інформації, там, де необхідна мережа обробки даних (філії, відділення і т.д.). Переваги розподіленого способу: можливість обробляти в заданий термін будь-який обсяг даних, висока ступінь надійності, тому що при відмові одного технічного засобу є можливість моментальної заміни його на інший; скорочення часу і витрат на передачу даних, підвищення гнучкості систем, спрощення розробки та експлуатації програмного. забезпечення і т.д. Розподілений спосіб грунтується на комплексі спеціалізованих процесорів, тобто кожна ЕОМ призначена для вирішення певних завдань, або завдань свого рівня

 

Наступний спосіб обробки даних - інтегрований. Він передбачає створення інформаційної моделі керованого об'єкта, тобто створення розподіленої бази даних. Такий спосіб забезпечує максиРисьну зручність для користувача. З одного боку, бази даних передбачають колективне користування і централізоване управління. З іншого боку, обсяг інформації, різноманітність вирішуваних завдань вимагають розподілу бази даних. Технологія інтегрованої обробки інформації дозволяє поліпшити якість, достовірність і швидкість обробки, тому що обробка проводиться на основі єдиного інформаційного масиву, одноразово введеного в ЕОМ. Особливістю цього способу є відділення технологічно і за часом процедури обробки від процедур збору, підготовки і введення даних.