Тема попит, пропонування, ціна,

Тема ПОПИТ, ПРОПОНУВАННЯ, ЦІНА,

РИНКОВА РІВНОВАГА

 

Аналіз попиту

Попит є формою вираження потреб, представлених на ринку і забезпечених грошовими засобами. Розрізняють індивідуальний (попит окремих економічних суб’єктів) та ринковий (агрегований з попиту окремих суб’єктів) попит. У будь-якому випадку попит формується двома складовими: ціною та кількістю товару чи послуги, яку бажають придбати покупці.

Попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.

Обсяг попиту – це конкретна кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за деякий період часу за певного значення ціни.

Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок. Математичним виразом закону попиту є функція попиту: . Графічним відображенням функції попиту є крива попиту, яка звичайно є спадною і у більшості випадків – нелінійною.

Лінійна функція попиту описується рівнянням: .

Важливо розрізняти зміни в обсязі попиту і зміни у попиті, які визначаються різними чинниками. Ціна є основною детермінантою попиту, зміни ціни спричиняють зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої попиту

Нецінові детермінанти попитуспричиняють зміни у попиті, тобто змінюють всю множину співвідношень цін і обсягів благ, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту

Нецінові детермінанти попиту – цесмаки та уподобання споживачів; кількість покупців на ринку; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; очікування споживачів відносно зміни цін і доходів у майбутньому.

Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив на попит. Відповідно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють:

▪ нормальні блага – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів;

▪ нижчі блага – це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходів споживачів.

Ціни сполучених товарів також чинять неоднозначний вплив на попит залежно від характеру взаємозв’язку товарів:

▪ товари-субститути або взаємозамінники – це пари товарів, для яких підвищення ціни одного викликає зростання попиту на інший, і навпаки.

▪ товари-комплементи або взаємодоповнювачі – це пари товарів, для яких підвищення ціни одного призводить до зменшення попиту на інший, і навпаки.

З врахуванням нецінових детермінант попиту функція попиту може бути представлена як: Q_D = f(P, N_D), де N_D – нецінові детермінанти попиту.

Аналіз пропонування

Пропонування – це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на ринок. Розрізняють індивідуальне пропонування (окремої фірми) та ринкове пропонування (сумарний обсяг індивідуального пропонування всіх фірм галузі).

Пропонування – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.

Обсяг пропонування – це конкретна кількість товару, яку продавці бажають і можуть поставити на ринок за деякий період часу за певного значення ціни.

Закон пропонування твердить, що між ціною і обсягом пропонування існує прямий зв’язок.

Математичний виразом закону пропонування є функція пропонування: . Графічним відображенням функції пропонування є крива пропонування, яка звичайно є висхідною і нелінійною.

Лінійна функція пропонування описується рівнянням: .

Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропонування, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої пропонування (рис. 2.3). Нецінові детермінанти спричиняють зміни у пропонуванні, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої пропонування (рис. 2.4).

Нецінові детермінанти пропонування – це ціни ресурсів; технологія виробництва; кількість продавців на ринку; податки та субсидії; зміни цін інших товарів; очікування відносно зміни цін у майбутньому.

З врахуванням нецінових детермінант функція пропонування може бути представлена рівнянням: Q_S = f(P, N_S), де N_S – нецінові детермінанти пропонування.

 

Тема 3 ЕЛАСТИЧНІСТЬ І ПРИСТОСУВАННЯ РИНКУ

ТЕМА4 ВИМІРЮВАННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.

Таблиця 1.

ВВП як потік кінцевих товарів	ВВП як потік доходів
Споживання домогосподарств	Заробітна плата
Чистий процент
Валові приватні внутрішні інвестиції	Рента
Доходи некорпоративного сектора
Урядові закупки	Прибутки корпорацій
Непрямі податки
Чистий експорт	Амортизація

Отже, .

Номінальний та реальний ВВП

Показник ВВП як найбільш загальна макроекономічна змінна використовується для порівняння економічного стану країни в різні часові періоди. З метою виключення впливу цінового фактора застосовують два показники – номінальний ВВП і реальний ВВП.

ВВП номінальний вимірює обсяг виробництва в економічній системі у поточних ринкових цінах кожного року.

ВВП реальний вимірює обсяг виробництва у будь-якому році у так званих зіставних цінах, тобто у постійних незмінних цінах базового року.

Базовий рік – це вихідний пункт, з якого починається відлік зміни цін. Він спеціально встановлюється для статистичних розрахунків у кожній країні.

Можуть бути застосовані два способи обчислення. Якщо показник значення ціни базового року прийнято за одиницю, і обчислення зміни цін здійснюється відносно одиниці, то отриманий показник зміни цін називають рівнем цін. А якщо базовий показник цін прийнято за 100, і обчислення йде відносно сотні, то отри­маний показник називають індексом цін.

Узагальнено ця процедура виражена у цінових індексах, які розроблені за різними методиками і мають різні сфери застосування.

 

ДОМОГОСПОДАРСТВ

Тема ПОПИТ, ПРОПОНУВАННЯ, ЦІНА,

РИНКОВА РІВНОВАГА

 

Аналіз попиту

Попит є формою вираження потреб, представлених на ринку і забезпечених грошовими засобами. Розрізняють індивідуальний (попит окремих економічних суб’єктів) та ринковий (агрегований з попиту окремих суб’єктів) попит. У будь-якому випадку попит формується двома складовими: ціною та кількістю товару чи послуги, яку бажають придбати покупці.

Попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.

Обсяг попиту – це конкретна кількість товару, яку покупці бажають і можуть придбати за деякий період часу за певного значення ціни.

Закон попиту твердить, що між ціною і обсягом попиту існує обернений зв’язок. Математичним виразом закону попиту є функція попиту: . Графічним відображенням функції попиту є крива попиту, яка звичайно є спадною і у більшості випадків – нелінійною.

Лінійна функція попиту описується рівнянням: .

Важливо розрізняти зміни в обсязі попиту і зміни у попиті, які визначаються різними чинниками. Ціна є основною детермінантою попиту, зміни ціни спричиняють зміни в обсязі попиту, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої попиту

Нецінові детермінанти попитуспричиняють зміни у попиті, тобто змінюють всю множину співвідношень цін і обсягів благ, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої попиту

Нецінові детермінанти попиту – цесмаки та уподобання споживачів; кількість покупців на ринку; доходи споживачів; ціни сполучених товарів; очікування споживачів відносно зміни цін і доходів у майбутньому.

Доходи споживачів чинять неоднозначний вплив на попит. Відповідно до динаміки попиту в залежності від динаміки доходів розрізняють:

▪ нормальні блага – це товари, попит на які зростає зі зростанням доходів споживачів;

▪ нижчі блага – це товари, попит на які скорочується зі зростанням доходів споживачів.

Ціни сполучених товарів також чинять неоднозначний вплив на попит залежно від характеру взаємозв’язку товарів:

▪ товари-субститути або взаємозамінники – це пари товарів, для яких підвищення ціни одного викликає зростання попиту на інший, і навпаки.

▪ товари-комплементи або взаємодоповнювачі – це пари товарів, для яких підвищення ціни одного призводить до зменшення попиту на інший, і навпаки.

З врахуванням нецінових детермінант попиту функція попиту може бути представлена як: Q_D = f(P, N_D), де N_D – нецінові детермінанти попиту.

Аналіз пропонування

Пропонування – це кількість товарів, яка перебуває на ринку або може бути доставлена на ринок. Розрізняють індивідуальне пропонування (окремої фірми) та ринкове пропонування (сумарний обсяг індивідуального пропонування всіх фірм галузі).

Пропонування – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару.

Обсяг пропонування – це конкретна кількість товару, яку продавці бажають і можуть поставити на ринок за деякий період часу за певного значення ціни.

Закон пропонування твердить, що між ціною і обсягом пропонування існує прямий зв’язок.

Математичний виразом закону пропонування є функція пропонування: . Графічним відображенням функції пропонування є крива пропонування, яка звичайно є висхідною і нелінійною.

Лінійна функція пропонування описується рівнянням: .

Зміни ціни спричиняють зміни в обсязі пропонування, що графічно відповідає руху між точками вздовж даної кривої пропонування (рис. 2.3). Нецінові детермінанти спричиняють зміни у пропонуванні, що графічно відповідає зміщенню всієї кривої пропонування (рис. 2.4).

Нецінові детермінанти пропонування – це ціни ресурсів; технологія виробництва; кількість продавців на ринку; податки та субсидії; зміни цін інших товарів; очікування відносно зміни цін у майбутньому.

З врахуванням нецінових детермінант функція пропонування може бути представлена рівнянням: Q_S = f(P, N_S), де N_S – нецінові детермінанти пропонування.