Товар та його характеристика.

Товар – є продукт праці, що призначений не для безпосереднього споживання, а для обміну шляхом купівлі-продажу. Товар має дві властивості: споживну вартість і вартість. Здатність речі задовольняти певну потребу людини називається споживною вартістю. Однак не всякий продукт, є товаром. Так, в натуральному госп-ві частина продуктів праці мала сусп-споживну вартість. Н-д, продукт праці кріпака мав сусп спожив вартість. Частину свого врожаю він у вигляді оброку віддавав поміщику, але цей продукт праці товаром не був. Споживна вартість товару – це така сусп спожив вартість, яка переходить із виробництва у споживання шляхом обміну через купівлю- продаж, тобто у вигляді вартісних відносин.

Мінова вартість товару – це його здатність обмінюватися в певних кількісних співвідношеннях (пропорціях) на інші товари. Різні за споживною вартістю товари прирівнюються в обміні, тому що за кількісним співвідношенням стоїть щось якісно-спільне, єдине. Цим спільним, що міститься у всіх товарах і робить їх співмірними є праця. Всі товари – продукти праці. Уречевлена в товарі сусп праця становить вартість товару, яка лежить в основі мінових пропорцій. Праця – едине джерело вартості.

 

Гроші.

 

 

Гроші – це особливий товар, що виконує роль загального еквівалента, виступаєпосередником в в обміні товарів і виражає економічні відносини між людьми з приводу виробництва та обміну товарів. Зфункції грошей – це дії, які вони здійснюють у ринковій економіці. Класична теорія виділяє 5 ос6овних функцій грошей: міри вартості, засобу обігу, засобу утворення скарбів, засобу платежу, світових грошей. У кожній країні грошова одиниця має свою власну назву.

Функцію міри вартості гроші виконують ідеально, тобто на основі мисленого прирівнювання вартості товару до уявленої кількості грошей. Функція міри вартості грошей полягає у здатності грошей як загального еквівалента вимірювати вартість усіх інших товарів, надаючи їй форму ціни.

У функції засобу обігу – гроші виконують роль посередника в обміні товарів і забезпечує їхній обіг. Цю функцію гроші виконують за допомогою монет та паперових грошей. Функція засобу платежу полягає в обслуговуванні грошима погашення різноманітних боргових зобовязань між субєктами економічних відносин.

Функцію утворення скарбів утворюють ті гроші, які виходять з обігу, тимчасово переривають свій рух, нагромаджуються і перетворюються на скарб у своїй золотій або срібній “плоті”.

Функція світових грошей полягає в обслуговуванні грошима міждержавних економічних відносин, повязаних з розрахунками за зовнішньоторгівельними операціями, наданням кредитів та іншими угодами. Одночасно з еволюцією функцій грошей відбувається і процес еволюції видів грошей. Товарні гроші Металеві гроші Паперові гроші Кредитні гроші Електронні гроші.

Процес еволюції функцій грошей та їх форм триває й дотепер, породжуючи нові форми і якісні особливості їх прояву.

 

 

Сутність і функції ринку.

Ринок форм-ся у ході становлення товар вир-ва і є його неодмінним та найважливішим елементом. Отже, причини існув-ня ринку криються у причинах товар в-ва. Ринок насамперед виступає як обмін товарів, органзований за законами руху товарно – грош відносин (законом вар-ті, законом D i S, законом кокуренції та законами грош обігу), і водночас як важливий елемент госп мех-зму. В”Економіксі” ринок визначається як місце, де здійснюється купівля та продаж товарів, де взаємодіють продавці т покупці. Ринок як ек категорія виступає як сук-ть відносин, що виникають у сфері обігу у звязку з продажем – купівлею товарів.

ф-ції: -регулююча – ринок пердусім виступає важливою фазою сусп відтвор-ня, що забезпечує його безперервність та опосередковує звязок між в-вом та спож-ням. Цю ф-цію ринку як і його місце у сис-мі сусп відтворення розкриває відома формула ек відносин за умов товарного в-ва: В-О-Р-С; -інтегруюча – ринк відносини разом з ін ек відносинами повязують ек сис-му сусп-ва в єдине ціле, у т.ч. і на світ рівні (товар з однієї кр-ни->у ін кр-ну); -стимулююча – стимулює товаровироб-ників, спонукає до прискорення НТП та економії часу; -інформативна – ринок надає учасникам виробничого процесу інф-цію про сусп- необхідні вит-ти в-ва і необхідну якість та асортимент товарів і послуг, що виробляються; -сануюча – ринок за допомогою конку-ренції ринк середовища позбавляється від нежиттєздатних та неефектив госп од-ць, підтримує найефективніших; -розподільча – ринк ціна диференціює д-ди виробників та робітників.

Отже, ек роль ринку полягає в не лише у забезпеченні грош та товар обігів, які відбуваються за формулою Т-Г-Т. Ринок відіграє важливу роль у забезпеченні життєдіял-ті сучасної ек сис-ми, виступає важливим елементом орг-ції її госп мех-зму, забезпечує практичну перевірку ек рішень, дає оцінку рез-тів госп-ня. Реальний стан ринку визначається умовами його функц-ня, а вони, у свою чергу, специфікою ек сис-ми кр-ни.

Субєкти і обєкти ринкових відносин.

Головними суб’єктами ринкової економіки є домогосподарства та підприємства. Крім того, ще одним суб’єктом економіки є держава, проте у випадку характеристики ринкової економіки роль держави є незначною, а тому при вивченні цього типу економіки її (державу) іноді взагалі не розглядають.Домогосподарства — це той суб’єкт економіки, який являє собою сім’ю, що складається з однієї чи кількох осіб, яка самостійно веде свою діяльність. В межах економіки домогосподарство виступає основним постачальником всіх економічних ресурсів, в обмін на які воно саме отримує гроші, що витрачаються на придбання тих товарів, які задовольняють потреби осіб, що складають відповідне домогосподарство.Підприємство — це другий суб’єкт ринкової економіки, який являє собою виробника товарів. В межах економіки підприємство виступає основним постачальником тих товарів, які задовольняють потреби домогосподарств. Ефективне використання обмежених ресурсів є одним з основних завдань ринку. Держава — це той суб’єкт змішаної ринкової економіки, який являє собою політичну організацію, що наділена правом примусу по відношенню до всіх інших суб’єктів економіки.Держава має можливість модифікувати функціонування ринкової економіки, спрямовуючи її на вирішення тих проблем, які вважає найважливішими.Основними об’єктами ринкових відносин є всі види товарів, що постачаються на ринок. До них відносяться:1) споживчі товари;2) засоби праці;3) робоча сила або праця;4) земля та інші природні ресурси;5) нерухомість: виробничі будівлі та житло;6) грошово-кредитні ресурси.

 

 

Попит і пропозиція.

Попит. D - це бажання купити товар і спромож-ність це зробити. Це платоспроможна потреба в певному товарі. Крива D показує графічну залежність між ціною Р і кіл-тю товару, яку поку-пець бажає і може купити. Крива D має відємний нахил. Це означає, що чим нижча ціна товару, тим більша його кіл-ть м.б. куплена покупцями, і навпаки. Закон D – це закон, який стверджує, що по мірі того, як ціна на товар підвищує-ться, кіл-ть товару, на який предявлено Д, зменш-ся і навпаки.Крива D показує, яку кіл -ть товару готові придбати покупці за різними цінами в даний час.Ринк D – це D, який визначається як заг сума всіх індивід Дів при кожному значенні ціни.Крива ринк D х-зує сук-ть обсягів това-ру, на який предявляється D при умові, що ціна задовольняє всіх покупців товару.Крива ринк D утворюється шляхом гори-зонтального заміщення кривих індивід D всіх споживачів на ринку.

Фактори, що впливають на попит:

1. обєктивні: а) економічні; б) соціальні; в) демографічні 2. субєктивні: а) психолого-традиційні; б) естетичні; в) природно-кліматичні

Пропозиція S – маса товарів та послуг, що пропону-ються до реалізації виробником.

S певного товару визначає взаємозвязок між ринк ціною і кіл-тю товару, що продається.

Закон S – чим вища ціна, тим більшою мірою збільш-ся S товару з боку спож-чів, і навпаки: чим вища S тим вища ціна.

Крива S – це крива що показує, який обсяг т-ру можуть та бажають вироби-ти та продати виробники за різними цінами в різний час.При зменшенні ціни на товар к-ть товару буде зменшуватися.

Зміна пропозиції: S1 – зменш-ня S, S2 – збілш-ня S.

Ф-ри, що впливають на пропозицію: 1. обєктивні: а) економічні; б) соціальні; в) демографічні

2. субєктивні: а) психолого-традиційні; б) естетичні; в) природно-кліматичні.