Модуль 3 методичний інструментарій аналізу та оцінки ризику підприємства, що здійснює зед

ТЕМА 10. Загальні підходи до аналізу та оцінки ризику

Алгоритм вивчення теми

1. Вивчення цієї теми доцільно розпочатиз комплексу питань, які допоможуть визначити мету і напрями аналізу ризику підприємства; структуру процесу та характеристику етапів аналізу ризику підприємства; методи і принципи оцінки ризику; види оцінки ризиків; мету і сутність дескриптивної (якісної) оцінки ризику; напрями якісної оцінки ризику; сутність взаємозв’язку ризику і прибутку; поняття втрат в процесі діяльності підприємства та їх характеристику; характеристику ризик-позиції та областей і зон ризику підприємства.

Аналіз є початковим етапом у процесі управління ризиками. Його метою є: одержання інформації про структуру, властивості об’єкта і наявні ризики. Зібраної інформації має бути достатньо для того, щоб приймати адекватні рішення на наступних стадіях процесу управління ризиком.

У процесі аналізу ризику необхідно одержати відповіді на такі питання:

- який процес досліджується?

- яка мета та результати реалізації цього процесу?

- які суттєві чинники впливають на процес, його результати та досягнення мети?

- наскільки великі збитки, якщо реалізується гірший варіант?

- наскільки ці збитки порівнювані з витратами на реалізацію програми діяльності?

- які дії дадуть можливість знизити ризик або уникнути його негативних наслідків?

- чи можуть ці дії генерувати нові ризики?

Для відповіді на ці запитання варто всі дії пов'язані з аналізом ризику проводити у певній послідовності:

етап: Виявлення ризику конкретних дій або рішень, а також його можливих наслідків

1 етап: Виявлення внутрішніх і зовнішніх факторів, що визначають рівень ризику

2 етап: Аналіз виявлених факторів з позицій ступеня їх впливу на рівень ризику

3 етап: Оцінка варіантів ризикових рішень

4 етап: Визначення оптимального рівня ризику

5 етап: Розробка заходів щодо зниження ризику

Методи за якими здійснюють вимір ризику, можна поділити на:

Загальні методи виміру ризику застосовуються не залежно від сфери діяльності підприємств (організацій, установ). Спеціальні методи вимірюють ризик конкретної сфери діяльності суб'єктів господарювання. До них відносяться: статистичний, метод аналізу доцільності витрат, аналітичний метод, метод експертних оцінок, метод аналогій.

У процесі управління ризиком особливий інтерес становить механізм оцінки ризику, тому що без знання можливих масштабів ризику неможливо приймати адекватні рішення про діяльність у його умовах. Виділяють два види оцінки ризику – якісний і кількісний.

Якісна (дескриптивна) оцінка ризику – це визначення всіх конкретних видів ризику, що виникають у процесі діяльності підприємства. Метою якісної оцінки ризиків є визначення можливих видів ризику, оцінка принципового ступеню їх небезпеки і виділення факторів, що впливають на рівень ризику. Результатом є ідентифікація факторів ризику (контрольовані і неконтрольовані), ідентифікація категорії ризику

Якісна оцінка ризиків є найбільш складною і вимагає ґрунтовних знань, досвіду та інтуїції у даній сфері діяльності. Його головна мета – визначити чинники ризику, області ризику, після чого ідентифікувати усі можливі ризики.

2. Підготуватися до практичного заняття №11, для чого потрібно опрацювати основні літературні джерела і підготуватися до розгляду питань для обговорення; опрацювати додаткові літературні джерела і підготувати питання для самостійного вивчення; виконати практичні завдання з теми; підготуватися до тестування і дати відповіді на тести до теми, а також виконати завдання, що стосуються самостійної роботи.

3. Під час практичного заняття Вам необхідно взяти участь у обговоренні основних питань, звернувши увагу на наступні ключові аспекти теми: мету і напрями аналізу ризику підприємства; структуру процесу та характеристику етапів аналізу ризику підприємства; методи і принципи оцінки ризику; види оцінки ризиків; мету і сутність дескриптивної (якісної) оцінки ризику. Особливу увагу приділити практичній частині заняття під час якої Ви повинні визначити фактори які спричиняють ризикову ситуацію; ідентифікувати категорії ризику; визначати співвідношення областей та зон ризику підприємства; провести комплексну якісну оцінка ризиків підприємства описаного в ситуації.

4. Контроль знань за темою проводиться відповідно до встановлених вимог та критеріїв оцінювання знань студентів як за обговорення основних питань, доповнень, питань для самостійного вивчення так і за виконання практичних завдань, завдань для самостійної роботи, а також за результатами тестування з теми під час практичного заняття.

Практичне заняття №11

Тема: Загальні підходи до аналізу та оцінки ризику. Якісна оцінка ризику

Мета: знати: мету і напрями аналізу ризику підприємства; структуру процесу та характеристику етапів аналізу ризику підприємства; методи і принципи оцінки ризику; вміти визначати фактори які спричиняють ризикову ситуацію; ідентифікувати категорії ризику; визначати співвідношення областей та зон ризику підприємства; провести комплексну якісна оцінка ризиків сучасного підприємства.

Питання для обговорення

1. Структура процесу аналізу ризику

2. Якісна оцінка ризиків підприємства

3. Ризик і втрати

4. Взаємозв’язок ризику і прибутку

5. Області і зони ризику

Питання для самостійного вивчення

1. Комплексна якісна оцінка ризиків сучасного підприємства

2. Методи виявлення ризику

Завдання 1. Виконайте реферат на одну із даних тем:

1. Системний підхід до аналізу ризиків в діяльності фірми

2. Сутність концепції VaR – ризикової вартості компанії

3. Чинники, що впливають на рівень економічного ризику підприємства

4. Якісні методи аналізу ризиків

Завдання 2. Проаналізуйте управлінські ситуації, виокремте і класифікуйте можливі втрати:

1) внаслідок збоїв в електромережі простоює обладнання. Як вплинуть на втрати форма оплати праці робітників, терміновість виконання замовлення, інші фактори (наведіть приклад)?

2) матеріали, одержані від постачальника мають значний відсоток браку;

3) у зв’язку з пожежею на підприємстві-постачальнику зривається графік постачання сировини;

4) на ринок вийшов новий товаровиробник-конкурент, що спричинило зниження попиту (ціни) на продукцію підприємства;

5) магазин реалізує товари в кредит, ціна товару фіксована у євро, валютний курс збільшився (зменшився);

6) у зв’язку з повінню на складах торговельної фірми були підтоплені товари;

7) у зв’язку з негодою транспорт з ялинками прибув 1 січня (перевищено нормативний час перевезення продуктів, що швидко псуються);

8) підвищено загальнодержавний рівень мінімальної заробітної плати;

9) для експортно-імпортних операцій змінились ставки митних платежів;

10) відбулось не прогнозоване падіння курсу акцій (підприємства, підприємств-партнерів тощо).

Інформаційні джерела

Основна література: 1-6,

Додаткова література: 8-11, 12,14, 16, 21, 23, 25, 30, 31, 36-42

 

ТЕМА 11. Система кількісних оцінок ризику (4 години)

Алгоритм вивчення теми

1. Вивчення цієї теми доцільно розпочатиз комплексу питань, які допоможуть визначити способи кількісної оцінки ризиків підприємства; сутність оцінки ризику в абсолютному і відносному значенні; сутність та умови застосування методу оцінки фінансової стійкості; переваги та недоліки методу оцінки фінансової стійкості; алгоритм оцінки економічного ризику на основі аналізу фінансової діяльності підприємства. Кількісний аналіз ризику, тобто кількісне (числове) визначення ступеня окремих ризиків і ризику да­ного виду діяльності в цілому, що є теж досить складною проблемою.

Серед кількісних методів виділяють оцінку ризику в абсолютному і відносному вираженні.

Кількісна оцінка ризику це визначення його розміру, приписування ризику числового значення. Мета її - визначити абсолютні і відносні показники ризику для вибору альтернативи прийняття управлінського рішення. Об'єктивні методи кількісного аналізу використовують характеристики випадкових процесів, отримані на основі даних, що не залежать від думки конкретної особи.

Імовірнісні методи кількісної оцінки дозволяють представити ризик: в абсолютному й відносному вираженні.

Ризик в абсолютному вираженні визначається величиною можливих втрат у матеріально-речовому (фізичному) чи вартісному (грошовому) вимірі, якщо тільки збиток піддається такому виміру.

R = P (x),

де P - імовірність виникнення збитків або недоодержання доходів порівняно з прогнозованим варіантом

х – випадкова величина

Абсолютний розмір ризику обчислюється за формулою:

R = M(x) * P(x),

де М(х) – очікувані втрати

Р(х) – імовірність їх настання

 

Абсолютна міра ризику визначається за формулою:

Середнє математичне значення очікуваної величини – вимірює результат, який ми очікуємо в середньому.

М = ∑Xi * Pi

Хі – значення середньої величини;

Рі – імовірність появи цієї величини

 

Міра коливання можливого результату - дисперсія - ступінь відхилення очікуваного значення від середньої величини (середнє зважене з квадратів відхилень дійсних результатів)

D(x) = ∑Pi * (Xi – Mi)²

Х_і – значення середньої величини;

Р_і – імовірність появи цієї величини

М_і – середнє математичне значення величини

 

Середньоквадратичне відхилення – міра можливої розбіжності з прогнозованим значенням

д = √D(x)

Чим більше середньоквадратичне відхилення, тим більшим є ризик

Коефіцієнт варіації - відношення середньоквадратичного відхилення до середнього математичного значення і показує ступінь відхилення отриманих результатів.

г = д / М

Чим більший коефіцієнт, тим сильніші коливання

Таблиця 11.1

Оцінка різних значень коефіцієнта варіації

Коефіцієнт варіації	Ризик
= 0,1	Слабкий
0,1 – 0,25	Помірний
= 0,25	Високий

 

Ризик у відносному вираженні визначається як відношення втрат до певної бази, у вигляді якої найбільш зручно приймати майновий стан підприємства, або загальні втрати ресурсів на даний вид підприємницької діяльності, або очікуваний дохід (прибуток) від діяльності

Базою можуть слугувати:

- вартість основних фондів, оборотних коштів підприємства;

- намічені сумарні витрати на даний вид діяльності, з огляду як на поточні витрати, так і на капітальні вкладення;

- розрахунковий дохід.

Ризик у відносному значенні визначається шляхом розрахунку

коефіцієнту ризику - співвідношення максимально можливого розміру втрат та обсягів власних фінансових ресурсів підприємства

Кр = В / Ф,

де В – максимально можлива сума втрат, грн.

Ф – обсяг власних фінансових ресурсів з урахуванням точно відомих надходжень коштів, грн.

 

Оцінити ступінь ризику для підприємства на основі розрахованого коефіцієнту ризику можна за шкалою:

0,0-0,1 мінімальний

0,1-0,3 малий

0,3-0,4 середній

0,4-0,6 високий

0,6-0,8 максимальний

0,8-1,0 критичний

або за розрахунками можна зробити висновок про наслідки реалізації ризикової події

=0,25 прийнятний

0,25-0,5 припустимий

0,5-0,75 критичний

=0,75 катастрофічний

 

Коефіцієнт ризику планових показників розраховується як відношення очікуваних від’ємних і невід’ємних відхилень показників від запланованого рівня

К = М- / М+-

М- - Відхилення у лівий бік

М+ Відхилення у правий бік

Таблиця 11.2

Оцінка різних значень коефіцієнта

К	Поведінка
≤0,2	Песимістичний
0,2-0,4	Обережна
0,4-0,6	Середньоризикована
0,6-0,8	Ризикована
0,8-1,0	Високий ступінь ризику

2. Підготуватися до практичного заняття №12, для чого потрібно опрацювати основні літературні джерела і підготуватися до розгляду питань для обговорення; опрацювати додаткові літературні джерела і підготувати питання для самостійного вивчення; виконати практичні завдання з теми; підготуватися до тестування і дати відповіді на тести до теми, а також виконати завдання, що стосуються самостійної роботи.

3. Під час практичного заняття Вам необхідно взяти участь у обговоренні основних питань, звернувши увагу на наступні ключові аспекти теми: способи кількісної оцінки ризиків підприємства; сутність оцінки ризику в абсолютному і відносному значенні; сутність та умови застосування методу оцінки фінансової стійкості;алгоритм оцінки економічного ризику на основі аналізу фінансової діяльності підприємства. Особливу увагу приділити практичній частині заняття під час якої Ви повинні навчитися застосовувати математичний інструментарій для кількісного визначення ризику згідно запропонованих ситуацій.

4. Контроль знань за темою проводиться відповідно до встановлених вимог та критеріїв оцінювання знань студентів як за обговорення основних питань, доповнень, питань для самостійного вивчення так і за виконання практичних завдань, завдань для самостійної роботи, а також за результатами тестування з теми під час практичного заняття.

Практичне заняття №12