РОЗДІЛ 1. Конкуренція як економічна категорія

ЗМІСТ

ВСТУП………………………………………………………………………
РОЗДІЛ 1. Конкуренція як економічна категорія......................................
1.1 Поняття та умови виникнення конкуренції …………………………
1.2 Види конкуренції ………………………………………………………
1.3 Конкурентне середовище - підприємства
РОЗДІЛ 2. Позиціонування підприємства в сучасних умовах………….
2.1 Сучасний стан конкуренції …………………………………………... 2.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності ФОП «Талах С. І.»…….
2.3 Конкурентне середовище підприємства ФОП «Талах С. І.» ……….
РОЗДІЛ 3. Стратегія підвищення конкурентоспроможності підприємства ………………………………………………………………
3.1 Стратегія підвищення конкурентоспроможності підприємства ФОП «Талах С.І.»…………………………………………………………..
3.2 Стратегія диференціації……………………………………………….
3.3 Розробка заходів спрямованих на підвищення. конкурентоспроможності підприємства ФОП»Талах С. І.»……………..
РОЗДІЛ 4. Охорона праці…………………………………………………
4.1 Аналіз законодавчої бази та нормативна основа охорони праці …..
4.2 Аналіз санітарно-гігієнічних умов на робочому місці………………
4.3 Пожежна безпека ………………………………………………………
РОЗДІЛ 5. Цивільний захист………………………………………………
5.1 Прогнозування та оцінка хімічної обстановки при аваріях на хімічно небезпечних об'єктах ……………………………………………..
5.2 Рішення…………………………………………………………………
5.3 Висновок до розділу……………………………………………………
ВИСНОВКИ ……………………………….……………………………….
Список використаної літератури…………………………………………..

ВСТУП

Значення стратегічноі поведінки, що дозволяє підприємству виживати в конкурентній боротьбі в довгостроковій перспективі, різко зросла в останні десятиліття. Всі підприємства в умовах жорсткої конкуренції, мінливої ситуації повинні не тільки концентрувати увагу на внутрішньому стані справ, але і виробляти стратегію довгострокового виживання, яка дозволяла б їм встигати за змінами, що відбуваються в їх оточенні. Зараз же, хоча і не знімається заввдання раціонального використання потенціалу в поточній діяльності, виключно важливим стає здійснення такого управління, яке забезпечує конкурентні переваги в мінливому навколишньому середовищу.

Якщо раніше вважалося, що великий має кращі шанси перемогти в конкуренції порівняно з маленьким, то тепер все більш зрозумілим стає факт, що переваги в конкурентній боротьбі отримує більш швидкий. Прискорення змін у навколишньому середовищі, поява нових запитів і зміна позиції споживача, зростання конкуренції за ресурси, інтернаціоналізація бізнесу, поява нових, часто абсолютно несподіваних можливостей для здійснення бізнесу, розвиток інформаційних мереж, що роблять можливим блискавичне поширення й одержання інформації, широка доступність сучасних технологій, зміна ролі людських ресурсів, а також ряд інших факторів призвели до різкого зростання значення управління конкурентоспроможністю товару і в цілому підприемства.

Практика бізнесу показала, що не існує конкурентної стратегії, єдиної для всіх компаній, як і не існує єдиного універсального стратегічного управління. Кожне підприємство унікальне у своєму роді, і процес вироблення конкурентної стратегії для кожного підприємства унікальний, тому що він залежить від позиції фірми на ринку, динаміки її розвитку, її потенціалу, поведінки конкурентів, характеристик виробленого нею товару або послуг, стану економіки, культурного середовища і ще багато чого іншого. У той же час є ряд основних моментів, які дозволяють говорити про деякі узагальнених принципах здійснення стратегічного управління. Конкурентне управління - це в першу чергу продукт творчості вищого керівництва, але в той же час можна говорити і про певну теорії такого управління, знання якої дозволяє більш ефективно здійснювати управління організацією.

Таким чином, актуальність вивчення і застосування методів конкурентної боротьби в управлінні підприємства все більше зростає. Саме це і визначило вибір теми дипломної роботи.

Мета дипломної роботи розглянути стратегії підвищення конкурентоспроможності підприємства в сучасних умовах ФОП «Талах С. І.

Об'єктом дослідження обрано підприємство ФОП «Талах С. І.»

 

РОЗДІЛ 1. Конкуренція як економічна категорія

Види конкуренції

Конкуренція - це боротьба між виробниками або постачальниками, підприємствами, фірмами за найбільш вигідні умови виробництва і збуту з метою досягнення кращих результатів своєї підприємницької діяльності.

У ринковій системі основний зміст конкуренції - боротьба за споживача, повне задоволення його потреб. Це боротьба за частку на ринку, успіх який залежить від дешевизни і якості товарів. Конкуренція перетворює споживача в мірило підприємницької діяльності.

Конкуренція виникла одночасно з товарним виробництвом, проте лише при капіталізмі вона перетворилася на головний важіль ринкового регулювання суспільного виробництва. До середини XIX в. отримав широкий розвиток ринок зі свободою конкуренцією, що не регульований державою. Такий ринок впливав на товаровиробників виключно через механізм попиту та пропозиції і коливання цін, постійно змушуючи рахуватися з вимогами споживачів, покращувати якість, підвищувати продуктивність праці, розширювати виробництво, знижувати витрати.

У цей період чітко визначилися дві основні форми конкуренції - внутрішньогалузева і міжгалузева. Усередині галузева конкуренція-це конкуренція між товаром виробниками однієї і тієї ж галузі, коли підприємства з більш високою, ніж середня, продуктивністю праці одержують додатковий прибуток, а технічно й організаційно відсталі підприємства, навпаки, втрачають частину індивідуальної вартості вироблених ними товарів і розоряються. Внутрішньогалузева конкуренція стимулює на підприємствах розвиток науково-технічного прогресу. [1, с. 37 ]

Міжгалузева конкуренція - це конкуренція між підприємствами різних галузей, що виражається в переливе капіталів з галузей, що мають низьку норму прибутку, в галузі з високою часткою прибутку. Прямуючи в більш прибуткові сфери, нові капітали сприяють розширенню найбільш потрібних у суспільному відношенні виробництв, збільшенню пропозиції найбільш необхідних товарів. Ціни падають - знижується і прибуток.

До зворотного результату приводила витік капіталу з низько прибуткових галузей: обсяг виробництва скорочувався, попит на товари починав перевищувати їх пропозицію, в результаті ціна піднімалася, а з нею зростала і норма прибутку. Ціни тут служили сигналами перерозподілу ресурсів у відповідь на зміну смаків і платоспроможності споживача, технології та інших факторів. У підсумку міжгалузева конкуренція об'єктивно створювала якесь динамічний рівновагу, що забезпечує отримання рівної прибутку на рівний капітал незалежно від того, куди він вкладений. Вона також стимулює науково-технічний прогрес.

Класифікація видів конкуренції залежить від кількості і «питомої ваги» на ринку виробників. Відповідно розрізняють досконалу (вільну) і недосконалу конкуренцію.

Основні ознаки вільної конкуренції; необмежену кількість учасників конкуренції, абсолютно вільний доступ на ринок і вихід з нього означають, наприклад, що кожна людина має право зайнятися справою тобто

підприємництвом або припинити подібну діяльність. Зробити це він може по-різному; відкрити свою справу, взявши безпосередню участь у праці, найняти працівників, перетворившись, по термінології Маркса, в капіталіста, купити акції, придбати державні облігації, покласти гроші в банк, інвестувати їх у нерухомість і т. д. Зазначимо, що вільного ринку відповідають будь-які види діяльності, крім державної, і людина вільна вибирати будь-яку. Система вільної конкуренції виключає всі форми дискримінації споживачів. Всякий володар грошового доходу, що збирається втілити свою потребу в попит, має право купити товари і послуги, потрібні йому.

Абсолютна мобільність матеріальних, трудових, фінансових та інших ресурсів) - учасник конкуренції вкладає свої гроші (припустимо в акції) не просто так, а заради збільшення доходу. Розраховувати на це він може тільки в тому випадку, якщо там, куди перемістився його капітал, відбулося розширення виробництва і продажів. Таке трапляється, якщо залучаються додаткові ресурси, застосовуються їх більш ефективні комбінації, використовуються раніше законсервовані потужності, освоюються передові технології.

Повна інформованість кожного учасника конкуренції (про пропозицію та попит, ціни, норму прибутку тощо), дозволяє зробити правильний, найкращий для себе вибір між, скажімо, купівлею будинку і придбанням акцій. Та й в останньому випадку учаснику треба знати, які саме акції принесуть йому максимальний дохід.

Абсолютна однорідність однойменних продуктів, що виражається, зокрема, у відсутності торгових марок та інших індивідуальних характеристик якості товару. Наявність тієї ж торгової марки ставить продавця у привілейоване монопольне становище, а це вже не вільний ринок.

Жоден учасник вільної конкуренції не в змозі вплинути на рішення, що приймаються іншими учасниками. Оскільки їх число дуже велике, внесок кожного виробника-продавця в загальний обсяг виробництва і пропозиції незначний, а тому ціна, за яку він збирається продавати свій товар, майже не відбивається на ринковій ціні. Таким чином, реальні рівні цін мало залежать від бажань окремих суб'єктів економіки і встановлюються якоїсь «невидимою рукою» (механізм ринку). Економічні наслідки досконалої конкуренції ілюструє табл. 1.1 [2, с.33]

 

Таблиця 1.1

Економічні наслідки досконалої конкуренції

Освоєння передової продукції що раніше не вироблялось

Виробництво модернізованої продукції

Виробництво якісної продукції

Збільшення обсягів виробництва при скороченні витрат

Економічні наслідки досконалої конкуренції

 

Анархія, кризи

Розподіл продуктивних сил

Розшарування суспільства

 

Економічні наслідки досконалої конкуренції; в умовах вільної конкуренції коливання попиту та пропозиції періодично приводили до перевиробництва в одній галузі і недовироблення - в іншій. Зростання доходів одних фірм супроводжувався розоренням інших: дрібні підприємства поглиналися більш потужними, відбувалася концентрація і централізація виробництва і капіталу, яка призводить до утворення монополій і захоплення ними ринкової влади.

Ринок недосконалої конкуренції припускає чисту монополію, монополістичну конкуренцію, олігополію.

Чистий (абсолютна) монополія. Існує, якщо одна фірма є єдиним виробником продукту, що не має до того ж близьких замінників. Цієї моделі властиві чотири характерні риси: [3, с. 20] продавець виступає як єдиний; галузь - синонім фірми, оскільки фірма всього одна; реалізований продукт унікальний тому, що немає його хороших чи близьких замінників (ситуація характерна для деяких сировинних галузей або для випадків, коли фірма постачає принципово новий продукт); монополіст має ринкову владу, контролює ціни, постачання на ринок; на шляху входу в ринок монополіста встановлюються нездоланні для конкурента бар'єри як природного, так і штучного походження.

У першому випадку говорять про природні монополії. Це підприємства громадського користування - електричні і газові компанії, підприємства водопостачання, лінії зв'язку і транспортні підприємства. Дійсно, досить складно припустити, що у московського метрополітену з'явиться конкурент. Як правило, в країнах з ринковою економікою подібні природні монополії або перебувають у власності держави, або діють під його суворим контролем. До штучних бар'єрів відносяться патенти і ліцензії, надані деяким фірмам на виключне право функціонувати на даному ринку. Наприклад, зареєструвавши патент на технічний винахід, будь-яка фірма має виняткову можливість виробляти і продавати новий товар; конкуренти на час залишаються за бортом.

Монополістична конкуренція - ринкова ситуація, при якій відносно велика кількість виробників пропонує схожу, але не ідентичну продукцію. У даній ситуації не потрібно присутності на ринку тисяч або навіть сотень фірм, як при досконалої конкуренції, досить, скажімо, і декількох десятків. В умовах чистої конкуренції фірми виробляють стандартизовану або однорідну продукцію, при монополістичної - диференційовану. Диференціація зачіпає передусім якість продукту чи послуг, завдяки чому у споживача складаються нецінові переваги. Продукція може бути диференційована також за умовами післяпродажного обслуговування (для товарів тривалого користування), близькості до покупців, інтенсивності реклами тощо Звідси випливає, що фірми на ринку монополістичної конкуренції вступають в суперництво не тільки (і навіть не стільки) за допомогою цін, але й через всебічну диференціацію продукції і послуг. Ця риса - головна для цієї моделі ринку.

Ще одна важлива характеристика ринку монополістичної конкуренції - відносна легкість вступу в ринок. Виробники, що працюють на ці ринки, зазвичай не є особливо великими, тому порівняно невеликий і потребується для їх становлення початковий капітал.

Що ж монополістичного в цій моделі? Кожна фірма і умов диференціації продукції має певною мірою монопольну владу над своїм товаром; вона може підвищувати або знижувати ціну на нього незалежно від дій конкурентів, хоча ця влада й обмежується як наявністю виробників аналогічних товарів, так і значною свободою входу в галузь. Крім того, на ринках монополістичної конкуренції поряд із дрібними і середніми можуть діяти і вельми великі фірми. У сучасних ринкових структурах західних країн, мабуть, переважають саме ринки монополістичної конкуренції. [4, с. 474]

Олігополія. Головна її особливість - нечисленність учасників конкуренції. Коли відносно мале (в межах десятку) кількість фірм панує на певному ринку товарів або послуг, галузь слід визнати олігополістіческой. Чітко встановлених кордонів між різними ринками, зрозуміло, немає, тому модель олігополії охоплює більшу область, що простирається від чистої монополії до монополістичної конкуренції. Класичні олігополії утворюються трьома - п'ятьма виробниками.

Олігополії можуть вироблятися як однорідні, так і диференційовані товари. Однорідність переважає на ринках сировини і напівфабрикатів: руди, нафти, сталі, цементу, технічного спирту і т.д., диференціація - на ринках споживчих товарів.

Нечисленність фірм сприяє монополістичним угодам: по встановленню цін, розділу чи розподілу ринків або щодо інших способів обмеження конкуренції між ними. В результаті олігополія зближується з монополією. Доведено, що конкуренція на олігополістичному ринку тим інтенсивніше, чим нижче рівень концентрації виробництва, і навпаки.

Важлива відмінність олігополістичного ринку від ринку досконалої конкуренції пов'язано з динамікою цін. Якщо на конкурентному ринку ціни пульсують безупинно і безсистемно в залежності від коливань попиту і пропозиції, то на олігополістичному - мають тенденцію до стійкої фіксації й змінюються не так часто. Дуже поширене так зване лідерство в цінах, коли їх перевага диктує одна провідна фірма, інші ж олігополісти ідуть за нею.

Моделі ринку ілюструє таблиця 1.2

 

Таблиця 1.2

Основні моделі ринку

Характеристика ринку	Вільна конкуренція	Чиста монополія	Монополіс-тична конкуренція	Олігополія
Число підприємств	Не велике	Одне	Багато	Декілька
Тип продукту	Стандартизований	Унікальне	Диференційований	Стандартизований або диференційований
Контроль над ціною	Відсутнє	Значний	Деякий в вузьких межах	Обмежений або значний при таємній змові
Умови вступу в галузь	Дуже легко	Блоковані	Порівняно легкі	Істотні труднощі
Нецінова конкуренція	Відсутнє	Відсутнє	Характеризується особливою увагою до якості, рекламі, торговим знакам і т.п.	Дуже типова, особливо при диференціації продукту

 

У відповідності з методами здійснення розрізняють цінову і нецінову конкуренцію.

Цінова конкуренція передбачає продаж товарів або пропозиція послуг за нижчими цінами, ніж інші конкуренти. В умовах цивілізованого ринку зниження ціни відбувається за рахунок або зниження витрат виробництва, або зменшення прибутку. Дрібні і середні фірми, щоб утриматися на даному ринку, зазвичай претендують лише на невелику частку прибутку. Великі монополії часом взагалі відмовляються від отримання прибутку, тим щоб за допомогою низьких цін на відповідний товар повністю витіснити конкурентів з ринку, надалі підвищити ціни і тим самим компенсувати понесені збитки. Такий метод конкурентної боротьби використовувала свого часу американська компанія «Кока-Кола» при вторгненні на ринки країн Латинської Америки, пізніше таким же чином японські фірми просували свої товари в США і країни Західної Європи.

Останнім часом до цінової конкуренції знову зріс інтерес в розвинених країнах у зв'язку з впровадженням ресурсозберігаючої техніки та економії на витратах виробництва.

Нецінова конкуренція передбачає пропозицію товарів більш високої якості, з кращими показниками надійності і терміном служби, з більш високою продуктивністю, а також більш широкого асортименту. Особливого значення набувають такі параметри продукції, як екологічність, енергоємність, ергономічні та естетичні показники, її безпеку. Все більшу роль стали грати в конкурентній боротьбі надійність і репутація фірми-виробника чи постачальника товару, її престижність. В останні роки нецінова конкуренція, пов'язана з суперництвом за досягнення найбільш високої якості продукції, придбала домінуючу роль.

Важливим інструментом конкурентної боротьби на ринку стають товарні знаки і торгові фірми.

Усвідомлення творчої сили конкуренції, що приводить до зниження витрат виробництва, швидкому оновленню асортименту продукції, поліпшення її якості і тим самим підвищенню конкурентоспроможності даної продукції і підприємства, її виробляє, спонукають державу забезпечити її правовий захист шляхом розробки законодавства, що обмежує монополістичну діяльність.

Недобросовісна конкуренція. В умовах жорсткої боротьби між товаровиробниками часто використовуються методи, пов'язані з порушенням норм і правил конкуренції, тобто недобросовісна конкуренція. Вона виражається: у демпінгових цінах - продажу товарів за ціною нижче собівартості; встановленні контролю над діяльністю конкурента; зловживанні панівним становищем на ринку; встановленні дискримінаційних цін або комерційних умов; залежності поставок конкретних товарів або надання послуг від прийняття обмежень з виробництва або розподілу конкуруючих товарів; введення обмежувальних умов і агентських угод при збуті продукції, що визначають, коли, кому, в яких кількостях і на яких умовах здійснювати поставки; таємних змовах на торгах; неправдивої інформації та в рекламі, у ведучій конкурентів оману; несумлінному копіюванні товарів, послуг та продукції конкурентів; порушення стандартів і умов поставок товарів та послуг та ін.

 

 

Сучасний стан конкуренції

Ключем до успіху при виборі нерухомості служать детальні дослідження ринку. Зазвичай подібні дослідження включають як особисті спостереження, так і матеріали з вивчення місцевих або регіональних ринків, які допомагають побачити і оцінити існуючі тенденції економічного розвитку на тлі демографічних процесів. В результаті можна отримати досить повну інформацію про можливість успіху задуманого підприємства.

по концепції (за основною ідеєю);

виходячи з середньої суми чека;

за цільовою аудиторією;

по займаній площі (кількістю посадкових місць);

з географії розміщення.

У підприємства всього лише кілька конкурентів, тобто подібні підприємства, але попит у нашого підприємства більше. Так як підприємство ФОП «Талах С. І.» більше за площею, за рахунок цього і асортимент товарів дуже великий. Продуктовий магазин «ФОП Талах С. І» має загальну площу 155 м кВ. Призначення: роздрібний продаж. склад магазину-близько 40м кВ. Призначення: Приймання та зберігання товару. Кімната прийому їжі. Операторська. Кабінет адміністратора. Кабінет директора. Фасувальне приміщення.

Асортимент товарів. Квас, 2) Туборг, Карлінг, золота бочка, Білий Ведмідь, Золота гуртка, Оболонь, Стелла арту, Бекс, товари до пива (горіхи солоні, сухарики, чіпси, рибні продукти до пива).3) Дріжджі, желе, фасовані макаронні вироби, крупи і пластівці, мед.4) Вагові макаронні вироби, крупи і пластівці, квас сухою. 5) Борошно, молоко, вершки сухі. 6) Цукор, сіль, сода харчова, сухі сніданки, кісель.7) Побутова хімія.8) Вода мінеральна, фруктова, питна, дитяче шампанське,. 9) Соки: Ботанік, Садочок, соки різних виробників, Хлібобулочні вироби: булочна продукція, випічка, соломка, тістечка, сухарі, сушки, бублики, кондитерські вироби (Волноваський Хлібокомбінат), пряники, кекси і печиво, торти, хліб, 10) Дитяче харчування, дієтхарчування, жувальна гумка, продукти швидкого пріготовленія.11) Замороження: грибна. овочева, ягоди-фруктові, крабові палички, креветкі.12) Напівфабрикати для випічки, рулети, кекси, торти вафельні, бісквітние.13) Кондитерські вироби фасовані: печиво, вафлі, прянікі.14) Карамель, льодяники, драже, ірис. Цукерки жувальні, цукерки шоколадні, зефір, пастила, мармелад, козинаки, халва, щербет (всі фасоване).15) Замороження: м'ясні напівфабрикати, м'ясо птиці, пельмені, вареники, піца, риба охолоджена, субпродукти, тесто.16) Кава какао. Кондитерські вироби вагові: карамель, льодяники, драже, драже ірис, цукерки шоколадні. зефір, пастила, мармелад, халва, козинаки, щербет, вафлі, печенье.17) Кетчупи, соуси, томатна паста.18) Шоколад, шоколадна паста, шоколадні фігурки, шоколадні яйца.19) Сири тверді (імпортні та російські), сири плавлені. сири свіжі. 20) Консерви м'ясні, рибні, молочні, корм для тварин. 21) Майонези, масло 6 жир кулінарний, маргарин, комбіноване, м'яке, кукурудзяна, оливкова, соняшникова. Рослинне, вершкове, топлене, молочні вироби: йогурти, кефір, ряжанка, кисломолочна продукція. коктейлі молочні кумис, молоко, морозиво, вершки, сметана, сир Комо, Нам молочник, сирні ізделія.22) Консерви грибні, фруктові, овощние.23) Чай, спеції, приправи: аджика, бульйони, гірчиця. харчові добавки, приправи, спеції, оцет. хрін. 24) Рибна продукція: ікра рибна, масло рибне, пресерви, риба в'ялена, риба копчена, солона. 25) Фрукти, овочі, гриби, сухофрукти, горіхи, насіння, яйце. 26) Горілка Російська, Бренді, коньяки, лікери. Шампанське, вино ігристе, ром, текіла, джин, абсент, вермут. 27) Горілка, Медов, Хлібний дар, Прайм, слабоалкогольні напої та пиво безалкогольне Оболонь, Балтика нуль. І Сармат, спеціальне. вино, вино розливне, інші алкогольні напої.

Постачальники підприємства ФОП «Талах С. І.» У підприємства 2 основних постачальника: це ВАТ «Афродіта» це підприємство постачає не більшу частину хлібобулочних виробів, макаронні вироби, різну крупу, соняшникова олія. Це хлібокомбінат знаходиться місті Волноваха. Там же другий постачальник оптова база «Міленіум» воно постачає, тютюнові вироби, лікеру - горілчану продукцію, слабоалкогольні напої, воду і соки. Дрібні постачальники які знаходяться в цьому ж регіоні поставляють заморожену продукцію, а так само морозиво, м'ясо, консерви, і кондитерські вироби. Іншу продукцію, підприємство закуповує саме.

По правді кажучи, наведена класифікація досить умовна. Насправді, кількість критеріїв, категорій, типів і, навіть, підтипів - набагато більше. Крім того, завжди і скрізь є окремі випадки, або, як прийнято говорити - виключення з правил. Іншими словами, зустрічаються підприємства, які явно виділяються серед інших і є єдиними у своєму роді. Як не дивно, але таке підприємство у с. Бугас не одне.

Аналіз рентабельності.

Рентабельність роботи підприємства визначається прибутком, яку воно отримує, тому роль показників рентабельності велика в умовах ринкових відносин. Показники рентабельності відображають, наскільки ефективно підприємство використовує свої кошти з метою отримання прибутку, тому вони є обов'язковими елементами порівняльного аналізу та фінансового стану підприємства. Розглянемо показники рентабельності нашого підприємства в таблиці 2.6.

 

Таблиця 2.6

Розрахунок показників рентабельності

Показники	Розрахунок показника			Рекомендовані значення показників
рентабельність активів	Чистий прибуток від усіх видів діяльності / Середня вартість активів	0,09	0,02
Рентабельність власного капіталу	Чистий прибуток від усіх видів діяльності / Середня вартість власного капіталу	0,09	0,02	Повинна забезпечувати окупність вкладених у підприємство коштів
рентабельність реалізації	Прибуток від продажів / Виручка (нетто) від продажу	0,18	0,11
Рентабельність поточних витрат	Прибуток від поточної діяльності / Собівартість реалізованої продукції	0,22	0,13	Динаміка показника може свідчити про необхідність перегляду цін, або посилення контролю за собівартістю

Розрахований коефіцієнт рентабельності активів підприємства знижується від 0,09 до 0,02 за аналізований період. Ефективність використання всього майна зменшується. На одну гривню майна припадало 9 копійок чистого прибутку на початок періоду і 2 копійки в кінці аналізованого періоду. Рентабельність власних коштів за звітний період значно знизилася, що пов'язано зі зниженням величини приросту прибутку від реалізації продукції. Це говорить про погіршення використання власного капіталу, знижується ліквідність підприємства.

Рентабельність реалізації також знижується з 0,18 до 0,11, що є негативною тенденцією. Рентабельність поточних витрат зменшується з 0,22 до 0,13, тобто на одну гривню собівартості продажів доводилося 22 копійки балансового прибутку, а до кінця періоду 13 копійок. Можна відзначити, що всі показники рентабельності підприємства знизилися до кінця розглянутого періоду, що говорить про недостатньо ефективному вкладенні і використання коштів підприємства.

Аналіз ділової активності.

Фінансове становище підприємства, його платоспроможність і ліквідність залежать від того, на скільки швидко кошти, вкладені а активи перетворяться в реальні гроші. Показники оборотності мають велике значення для оцінки фінансового стану підприємства, оскільки швидкість обороту коштів, тобто швидкість перетворення їх у грошову форму, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства. Для аналізу показників ділової активності розглянемо таблицю 7. З розрахунків видно, що відбулася зміна оборотності практично всіх показників. Оборотність активів практично не змінилася, на початок періоду становить 0,73 і на кінець періоду 0,74 це може спостерігатися не тільки в силу ефективного використання активів, а й у зв'язку з відсутністю вкладень на розвиток виробничих потужностей.

Оборотність дебіторської заборгованості істотно знижується з 117,17 на початок періоду до 44,45 на кінець періоду. Час звернення дебіторської заборгованості збільшується з 3 до 8 днів, тобто такий термін необхідний для отримання підприємством боргів за реалізовану продукцію. Зростає собівартість продукції, слід вжити заходів щодо її зниження. Так само можна спостерігається, що собівартість реалізованої продукції перевищує швидкість реалізації запасів в 7 разів.

Таблиця 2.7

Розрахунок показників ділової активності

Показники	Розрахунок показника
Оборотність активів (разів)	Виручка (нетто) від реалізації / Середня за період вартість активів	0,73	0,74
Оборотність запасів (разів)	Собівартість реалізованої продукції / Середня за період вартість запасів	7,17	7,59
Фондовіддача	Виручка (нетто) від реалізації / Середня залишкова вартість основних засобів	1,11	1,12
Оборотність дебіторської заборгованості (разів)	Виручка (нетто) від реалізації / Середня за період сума дебіторської заборгованості	117,17	44,45
Час звернення дебіторської заборгованості (дні)	Кількість днів у році / Оборотність дебіторської заборгованості
Оборотність готової продукції	Виручка (нетто) від реалізації / Середня за період вартість готової продукції
Середній вік запасів	Кількість днів у році / оборотність запасів
Операційний цикл	Час звернення дебіторської заборгованості + середовищ. зріст.

 

Обсяг продажів, що припадає на одиницю вартості основних засобів, залишається незмінним, тобто виручка від реалізації в 1,1 разів більше від залишкової вартості основних засобів. Середній вік запасів становить 48 день на початок періоду, і 51 день запаси зберігаються на складі на кінець періоду. Для того, щоб реалізувати запаси і отримати дебіторську заборгованість знадобиться 51 день на початок аналізованого періоду і 59 днів на кінець періоду.

Розрахунок показників фінансової стійкості підприємства. Одна з найважливіших характеристик фінансового стану підприємства - стабільність його діяльності з позиції довгострокової перспективи. Вона пов'язана, перш за все, із загальною фінансовою структурою підприємства, ступенем його залежності від кредиторів і інвесторів. На практиці застосовують різні методики аналізу фінансової стійкості. Проаналізуємо фінансову стійкість підприємства за допомогою відносних показників таблиця 2.8

 

Таблиця 2.8

Розрахунок показників фінансової стійкості

 

Показники	Розрахунок			Нормативне значення
Коефіцієнт автономії	Власний капітал / Активи	0,94	0,95	Більш 0,5
Коефіцієнт позикового капіталу	Сума залученого позикового капіталу / Активи	0,06	0,05	Менше 0,5
Мультиплікатор власного капіталу	Активи / Власний капітал	1,12	1,10
Коефіцієнт фінансової залежності	Сума залученого капіталу / Власний капітал	0,06	0,05	Менше 0,7 означає втрату фінансової стійкості
Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності	Власний капітал + позиковий капітал на довгостроковій основі / Активи	0,94	0,96
Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами	Власні оборотні кошти / оборотні активи	0,63	0,75
коефіцієнт маневреності	Власні оборотні кошти / Власний капітал	0,11	0,14	0,2-0,5 чим ближче значення показника до верхньої рекомендованої кордону, тим більше можливостей фінансового маневрування

 

Коефіцієнт автономії на підприємстві за аналізований період практично не змінився і склав 0,94 і 0,95, що відповідає рекомендованої нормі, це говорить про те, що підприємство має достатньо власних коштів і не потребує в позиковому капіталі, тобто підприємство фінансово не залежне. Значення коефіцієнта позикового капіталу говорить про те, що підприємство залучало на кожну 1 гривню власних коштів, вкладених в активи 6 копійок позикових коштів, а до кінця розглянутого періоду 5 копійок. Коефіцієнт маневреності власних коштів нижче норми, але має позитивну тенденцію і збільшується з 0,11 до 0,14 до кінця розглянутого періоду.

 

Аналіз прибутку.

Функціонування підприємства визначається його здатністю приносити достатній прибуток або прибуток. Прибуток - кінцевий результат діяльності підприємства, характеризує ефективність його роботи. В умовах ринку прибуток виступає найважливішим чинником стимулювання виробничої і підприємницької діяльності і створює фінансову основу для її розширення. Отже, прибуток є найважливішим узагальнюючим показником у системі оцінних показників фінансової ефективності. Сума прибутку, яку підприємство отримує, обумовлена ​​обсягом продажу продукції, її якістю та конкурентоспроможністю, асортиментом, рівнем витрат дані для аналізу прибутку наведені в таблиці 9.

З аналізу таблиці випливає, що темпи зростання собівартості продукції, що випускається випереджають темпи зростання її реалізації, що призводить до зниження прибутку від реалізації. Нерозподілений прибуток в 2012 році знизилася на 15720,3 гривень порівняно з 2011 роком. Для збільшення прибутку в наступному році буде потрібно приріст оборотного капіталу, щоб збільшився приплив коштів.

 

Таблиця 2.9

Аналіз прибутку

Найменування показників			відхилення
грн.
1. Виручка від реалізації	15853,4	16005,7	152,3
2. Собівартість реалізації товарів	13039,4	13877,6	838,2
3. Комерційні витрати		294,5	294,5
4. Управлінські витрати
5. Прибуток (збиток) від реалізації		1833,5	-980,5
6. Відсотки до отримання
7. Відсотки до сплати
8. Доходи від участі в інших організаціях
9. Інші операційні витрати	625,4	674,8	49,4
10. Інші операційні доходи	92,2	109,3	17,1
11. Прибуток (збиток) від господарської діяльності	2280,8	1268,1	-1012,7
12. Інші позареалізаційні доходи	415,4	348,0	-67,4
13. Інші позареалізаційні витрати
14. Прибуток звітного періоду	2696,3	1616,1	-1080,2
15. Податок на прибуток	1291,5	614,2	-677,3
16. Податок на прибуток	327,5	887,1	559,6
17. Нерозподілений прибуток	1953,3		-1572,3