Обмежена матеріальна відповідальність працівників 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Обмежена матеріальна відповідальність працівників



Обмежена матеріальна відповідальність є основним видом відповідальності працівника за трудовим правом України За шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при вико­нанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі завданої прямої дійсної шкоди, але не більше свого середньомісячного заробітку Матеріальна відповідальність понад середньомісячний заробіток допускається лише у випадках, зазначених в законо­давстві (ст 132 КЗпП)

Середньомісячний заробіток є максимальною межею обсягу відповідальності працівника При заподіянні працівником шкоди у меншому розмірі обсяг відповідальності визначатиметься роз­міром такої шкоди Якщо ж завдана дійсна шкода перевищує заробіток працівника, відповідальність настає в межах заробітку Середньомісячний заробіток визначається як максимальна межа обсягу відповідальності працівника лише у тому разі, якщо працівник відповідає за шкоду, завдану одним трудовим право­порушенням

Обсяг відповідальності працівника визначається середньо­місячним заробітком, який обчислюється з розрахунку заробітної плати за останніх 2 календарних місяці роботи, які передували місяцю, коли була завдана шкода, а якщо шкода завдана неза­конним звільненням, то за останні 2 місяці, які передували місяцю, в якому працівник звільнився

Повна матеріальна відповідальність

Працівників за шкоду, заподіяну підприємству: загальна характеристика

Повна матеріальна відповідальність працівника полягає у покладенні на нього обов'язку відшкодувати завдану ним пряму дійсну шкоду в повному обсязі без будь-яких обмежень Цей вид відповідальності настає лише у випадках, що прямо передба­чені законодавством

Стаття 134 КЗпП України встановлює вичерпний перелік підстав повної матеріальної відповідальності працівника Така матеріальна відповідальність настає у випадках, коли


1) між працівником І підприємством, установою, організа­
цією відповідно до ст 135-1 Кодексу укладено письмовий
договір про взяття на себе працівником повної матеріальної
відповідальності за незабезпечення цілісності майна та Інших
цінностей, переданих йому для зберігання або з Іншою метою,

2) майно та Інші цінності були одержані працівником під
звіт за разовою довіреністю або за Іншими разовими докумен­
тами,

3) шкоду завдано діями працівника, які мають ознаки діянь,
що переслідуються у кримінальному порядку,

4) шкоду завдано працівником, який був у нетверезому стані,

5) шкоду завдано недостачею, умисним знищенням або умис­
ним зіпсуванням матеріалів, напівфабрикатів, виробів (продук­
ції), в тому числі при їх виготовленні, а також Інструментів,
вимірювальних приладів, спеціального одягу та Інших предметів,
виданих підприємством, установою, організацією працівникові
для користування,

6) відповідно до законодавства на працівника покладено повну
матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству,
установі, організації при виконанні трудових обов'язків,

7) шкоду завдано не при виконанні трудових обов'язків,

8) службова особа винна в незаконному звільненні або пе­
реведенні працівника на Іншу роботу,

9) керівник підприємства, установи, організації незалежно
від форм власності винний у несвоєчасній виплаті заробітної
плати понад 1 місяць, що призвело до виплати компенсацій за
порушення строків її виплати, І за умови, що державний бюджет
та місцеві бюджети, юридичні особи державної форми власності
не мають заборгованості перед цим підприємством

Письмові договори про повну матеріальну відповідальність

Письмовий договір про повну матеріальну відповідальність укладається на додаток до трудового договору з метою конкре­тизації обов'язків роботодавця та працівника щодо забезпечення збереження цінностей

Такий договір може бути укладений лише за наявності всіх умов, передбачених КЗпП, а саме

1) якщо виконувана працівником робота безпосередньо пов'язана зі зберіганням, обробкою, продажем, перевезенням чи застосуванням в процесі виробництва цінностей,


2) якщо цінності були передані працівнику;

3) якщо виконувана працівником робота передбачена спе­
ціальним переліком, затв. постановою Держкомпраці СРСР і
ВЦРПС від 28 грудня 1977 р. № 447/24.

4) якщо працівник на момент укладення такого договору
досяг 18-річного віку.

Недотримання однієї з вказаних умов має наслідком недій­сність умов договору про повну матеріальну відповідальність працівника.

Перелік посад і робіт, котрі заміщуються чи виконуються працівниками, з якими підприємством, установою, організацією можуть укладатися письмові договори про повну матеріальну відповідальність за незабезпечення збереження цінностей, пе­реданих їм на збереження, обробку, продаж (відпуск), переве­зення або застосування в процесі виробництва, складається з двох частин. В першій зазначені посади працівників, з якими можуть укладатись договори про повну матеріальну відпові­дальність (наприклад, завідуючі касами, завідуючі магазинами тощо). В другій наводяться роботи, на виконання яких може укладатись договір про повну матеріальну відповідальність (наприклад, роботи з прийому від населення всіх видів платежів і видачі грошей через касу тощо). Якщо ні посада, ні роботи, виконувані працівником, не передбачені переліком, укладений про повну матеріальну відповідальність договір не має жодного юридичного значення.

Матеріально-відповідальний працівник не несе відповідаль­ності за п. 1 ст. 134 КЗпП, якщо шкода завдана не з його вини.

Якщо працівником, з яким укладено договір про повну матеріальну відповідальність, завдано шкоду роботодавцю діяннями, які виходять за межі договору, він нестиме мате­ріальну відповідальність (обмежену чи повну) на загальних підставах.

У разі, якщо виконання обов'язків з обслуговування мате­ріальних цінностей становить основну трудову функцію пра­цівника (про таку істотну умову працівник попереджається при укладенні трудового договору), та відповідно до законодавства з ним повинен укладатись договір про повну матеріальну від­повідальність, відмова вщ_укладення такого договору має наслід­ком припинення трудового договору за п. 1 ст. 40 КЗпП, якщо працівник відмовився від переведення на інше робоче місце або ж якщо такого місця на підприємстві немає.


Повна матеріальна відповідальність

Працівників за майно та інші цінності,

Одержані працівником під звіт

За разовими документами

Для виникнення зобов'язання працівника відшкодувати завдану шкоду в повному обсязі за цією підставою необхідне дотримання кількох умов. Перш за все, ця підстава передбачає, що працівник виконував лише одноразове завдання одержати цінності. Робота щодо обслуговування цінностей не є щоденною основною трудовою функцією працівника (в такому випадку відповідальність мала б настати за п. 1 ст. 134 КЗпП). Разова довіреність чи разовий документ (наприклад, накладна) можуть бути видані працівнику лише за наявності його згоди. Робото­давець попередньо повинен ознайомити працівника з правилами отримання, транспортування або збереження цінностей, а також забезпечити всі умови, необхідні для прийняття та зберігання працівником матеріальних цінностей. Працівник, який заподіяв шкоду з цієї підстави, нестиме повну матеріальну відповідаль­ність незалежно від форми його вини.

Виконання зазначених операцій не повинно доручатись особам, позбавленим за вироком суду права займати матеріально відповідальні посади протягом певного строку, а також особам, раніше засудженим за крадіжки, хабарництво та інші корисливі злочини, якщо судимість не знята і не погашена.

Порядок отримання вантажів від транспортних організацій регулюється відповідними статутами та іншими спеціальними актами.

Матеріальна відповідальність працівників

За шкоду, завдану діями,

Які мають ознаки діянь, що переслідуються

У кримінальному порядку

Відповідальність працівника за п. З ст. 134 КЗпП виникає за умови, що злочинний характер його діянь (наприклад, кваліфі­кація за відповідними статтями Кримінального кодексу України як недбалість, зловживання владою, крадіжка тощо) підтверд­жений у встановленому порядку вироком суду. Особливість формулювання цього пункту полягає у тому, що підставою є


не факт притягнення працівника до кримінальної відповідальнос­ті (як у п 8 ст 40 КЗпП), а лише факт наявності складу злочину в його діях

Працівник, щодо якого було винесено виправдувальний вирок або припинено провадження по справі за відсутністю складу чи події злочину, не може бути суб'єктом повної матеріальної відповідальності за цією підставою

Працівник не звільняється від повної матеріальної відпові­дальності за трудовим правом, якщо він був звільнений від кримінальної відповідальності внаслідок спливу строку давності, наявності акта амністії, притягнення його до адміністративної відповідальності, передачею матеріалів у товариський суд, комі­сію у справах неповнолітніх, передачею його на поруки



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-09-05; просмотров: 277; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 18.218.234.83 (0.008 с.)