Доберіть до речення відповідну схему.

І я кажу: «Спасибі долі!» — в Парижі, в Римі, в Будапеш­ті (Кост.).

а) А: «П» — а.

б) А: «П!» — а.

в) А: «П?» — а.

 

Варіант 3

1. Виберіть рядок, у якому всі приголосні кожного слова належать до однієї групи за активним мовним органом:

а) владар, ґав'ячий, вітряк, волога;

б)паляниця, галява, пароль, дим;

в) лезо, бомба, лизун, хуґа;

г) калач, маєток, мирний, квиток.

2. Визначте, у якому рядку в усіх словах відбувається аси­міляція приголосних:

а) лісгосп, усмішці, розчленувати, копитце;

б) обслуга, у ложці, миєшся, двірник;

в) дьогтю, мигтіти, твір, уві сні;

г) жердці, тліють, надбігти, віджимають.

3. Визначте рядок, у якому всі підкреслені слова вжито у переносному значенні метафоричного характеру:

а) черевата піч, черпати із словників, шанувати копійку, капелюшок посміхнувся;

б) цурпалок хвоста, черства душа, прихилитися до сусі­дів, рецепт успіху;

в) райдужний погляд, командир рою новобранців, Одеса сміється, сірі будні;

г) спродати за мідь, ранити душу, рівчаки на лобі, село спить.

4. У яких рядках усі слова з похідною основою:

а) подія, мрійник, видно, узбіччя, заклик;

б) спокій, війна, тягар, подих, палеолог;

в) військо, відчай, змова, виноград, марка;

г) насіння, дисципліна, ловля, тягти, убогий?

5. Виберіть рядки, в яких усі слова утворені префіксаль­ним способом:

а) переддень, бездумний, неспокійний, аналогічний;

б) міжгір'я, супровід, придивитися, преспокійно;

в) праліс, забриніти, співавтор, супермодний;

г) пригасити, забагато, паросток, імміграція.

6. У якому рядку всі іменники належать до II відміни мі­шаної групи:

а) весляр, муляр, Ігор, ложкар, кресляр, столяр, скляр;

б) тесляр, каменяр, газетяр, школяр, вугляр, кущ, гараж;

в) слюсар, смоляр, секретар, повістяр, ювіляр, футляр, вівчар;

г) плащ, плече, дворище, дубище, слухач, вітрище, явище;

ґ) м'яч, дівча, річ, коліща, сонце, роздоріжжя, прізвище?

7. Виберіть варіанти речень, у яких усі інфінітиви викону­ють однакову синтаксичну функцію:

а) Поїдемо поговорити з лісом... Його послухать сходяться віки. Птиці зелені у пізню пору спати злетілись на свіжий по­руб (Кост.);

б) Жінки втомились бути не прекрасними. Тут головне — дивитись в очі звіру і просто — залишатися людьми. Друге місто будувати Він над Полтвою звелів (Кост.);

в) Не дай мені, Боже, впасти на цьому барвінку хрещато­му... А він боявся впасти на юрму....о як мені упікся і обрид щоденний спорт — боротися з биками! (Кост.);

г) Він летів назустріч квітці Привітати срібним дзвоном, На дзвінкій заграти кобзі (Олесь). Порозпрягали хлопці коні та й полягали спочивать. Я натомився жити без душі (Кост.);

ґ) Хотів би я піти через ліси дрімучі, Через річки, яри і кручі (Олесь). Тепер я не можу без тебе пробути й хвилини. На барикадах мають право бути повстанці, вороги і санітари (Кост.).

8. З'ясуйте, у якій групі складних речень усі розділові знаки є роздільними, нормативними, безваріантними:

а) Вгорі, по склепіннях готицького храму, блимало світло невидимих лампад і все блукало по стінах, наче вітер гойдав лампади. Море гойдало нас злегка, а ми сиділи попліч, і наші тремтіння зливались в одно. Високі скелі, гордо навислі над морем, піддались нарешті: море вигризло в них високі й гли­бокі гроти (Коц.);

б) А крізь ту сітку на нас дивилася мозаїка дна: фіолетові плями густих водоростей, блакитні очі підводних пісків, ста­ра бронза і темно-синя емаль, що зливались в один вогняний сплав. Вдалині м'яко блимнули вікна, і чиясь невидима рука тихо зводила половинки віконниць. Море як синій птах щас­тя: занурило голову в блакитний туман і розпустило павиний хвіст під самі скелі (Коц.);

в) Потреба краси, що жила в душі Антона, викликала у нього потребу скрізь шукати її. Гудуть голоси, дзвенить посу-да, сиплеться сміх, булька вино, грає радісно море. Там вітер віє в міжгір'ях, напоєний дроком і полинами, там молодіють кущі, як свіжі дівчата, там сонце бродить поміж камінням, міняючи сум тіней на радість блиску (Коц.).

 

Варіант 4

1. У якому рядку всі приголосні звуки належать до одні­єї групи за способом творення шуму:

а) капот, будка, пакет, дим;

б) парнасець, внука, капрон, лежачий;

в) палець, капіляр, лексика, кашне;

г) надруб, парубчак, репутація, збіжжя?

2. Визначте, в яких рядках є слово, що відрізняється ха­рактером комбінаторної зміни:

а) зчорніти, кількісний, одні, їдця;

б) улесливий, смачно, оповісник, плюснути;

в) рушниця, Тбілісі, сріблитися, перекласти;

г) агентський, шістсот, невістці, поїздці.

3. Визначте, в яких рядках є слова, що мають омоніми в українській мові:

а) шавлія, явір, хлопчина, церемонний, чабан;

б) щасливий, яритися, волошка, прокрастися, прифаб­ричний;

в) шабля, ягідний, хмарніти, цупкість, чадра;

г) щебетун, хмародряп, романіст, рум'янок, руно.

4. Виберіть рядки, у яких слова мають зв'язану основу:

а) зсув, занурити, вулиця, постати, вертлявий;

б) стрілянина, старовинний, мислити, оселя, сумно;

в) нутрощі, набрати, поволі, сусідній, подвір'я;

г) суцвіття, рівняти, сутінки, соромно, вдвоє.

5. У яких рядках твірні основи слів утворені від основ різ­них частин мови:

а) співучасник, запитання, безмежний, десятник, автор­ський;

б) сотня, писанкар, співак, ойкати, радість;

в) торішній, оповідач, таксист, схвильовано, дехто;

г) бондарівна, білизна, замах, відпрацювання, двійня?

6. Виберіть рядок, у якому правильно вжито всі відмін­кові форми числівника п'ятдесят:

а) п'ятдесят, п'ятидесяти, п'ятидесятьох, п'ятидесяти, п'ятидесятьом, п'ятдесят, п'ятидесятьох, п'ятидесятьма, п'ятидесятьома,(на) п'ятидесяти,(на)п'ятидесятьох;

б) п'ятдесят, п'ятдесяти, п'ятдесятьох, п'ятдесятьом, п'ятдесятьма,(на) п'ятдесятьох;

в) п'ятдесят, п'ятдесяти, п'ятдесятьох, п'ятдесяти, п'ят­десятьом, п'ятдесят, п'ятдесятьох, п'ятдесятьма, п'ятдеся­тьома, (на) п'ятдесяти,(на) п'ятдесятьох;

г) п'ятдесят, п'ятдесятьох, п'ятдесятьом, п'ятдесят, п'ят­десятьма, (на) п'ятдесяти;

ґ) п'ятдесят, п'ятдесяти, п'ятдесятьох, п'ятдесятьом, п'ятдесятьох, п'ятдесятьма, п'ятдесятьома?

7. Оберіть варіант, у якому дієслова стояти, йти викону­ють однакову синтаксичну функцію:

а) Стоїть вітряк з опущеними крилами. Стоять мости над мертвими річками. Дерева, як закидані шапками, стоять у гронах ще порожніх гнізд. Стояли сосни в білих кімоно. От і стоїть надгробок непримітний (Кост.);

б)...і стоїть неумитий присмерк за розхитаними дверима. Стоїть у ружах золота колиска. Бо холодно і нудно йому сто­ять, арійцю, на посту (Кост.). Сам Гріх стоїть в червоних ша­тах (Олесь);

в) Ішов я спраглий спрагою пустель. Він [час] ішов по ко­лу... Ішли музики із весілля. Хоч би яка скульптура з того Са­ду прийшла сюди постояти в журбі! Він прийде сам і вже не відсахнеться (Кост.);

г) То дим подумав і з її квартири пішов по сходах кликати людей. Після якого фатального роздуму Ви пішли на такий компроміс? Не заважай іти їм на шашлик. І два віки зійшли­ся на пораду (Кост.). Грай, веснянко, на дуду, танцювати я пі­ду (Нар. тв.);

ґ) Якісь красуні, всупереч вікам, до нього йшли по місяч­ній доріжці (Кост.). Очерети із чорними свічками ідуть уз­довж колишніх берегів... Щоранку йде в холонучі сузір'я од­вічний дим одвічних димарів (Кост.). Хто після тебе пройде по лісах, вогонь притопче босими ногами? (Кост.) Схід сонця я вийшов зустріти у поле... (Олесь).

8. Зазначте номер складного речення, яке не відповідає вказаній пунктограмі:

а) «Кома між частинами складносурядного речення»: 1. Ще маревом легким над нами витає блакитна весняная мрія, а в серці розкішно цвіте-процвітає Злотистая квітка — надія. 2. Тільки навіщо той смуток і туга, Вже ж бо і так ми сумні. 3. Не раз в душі наступить перелом, І очі глянуть у без­донну яму... (Укр.);

б) «Кома між головною і підрядною частинами у складно­підрядному реченні»: 1. Поясни оцю сизу безмежну печаль, Де вершини граничать з безоднями. 2. І в скриньку твого за­буття Хай інший кине добрі вісті, Бо десь на відстані життя Ми загубились в цьому місті. 3. Я бродив прозорою водою, Ко­ли роздум ліг мені до ніг: Повінчав я сам себе з бідою, Бо Тво­рець зробити це не зміг (Кик.);

в) «Тире у безсполучниковому складному реченні»: 1. Той цвіт від папороті чарівніший — він скарби творить, а не від­криває. 2. Огнем-блискавицею жаль мій по ній розточився, Ударив перуном у серце — І рясним дощем полились мої сльо­зи. 3. Присягаю — я не хотів сього, не міг хотіти (Укр.).

Варіант 5

1. Виберіть рядок, у якому кожне слово має одну м'яку фонему:

а) виразність, гільдія, капітанський;

б) кельтський, квінтильйон, Мідія;

в) вільно, місяцехід, мідь;

г) гідробіолог, гінді, вітражі.

2. Визначте, в яких рядках є слово із зафіксованою гра­фічно комбінаторною зміною:

а)вирісши, тчуть, заквітчаний, з Черкас;

б) інтервенція, Дніпро, ненці, сільський;

в) цікавишся, у річці, абихто, докторантура;

г) у поїздці, дорожчий, гігантський, просьба.

3. З'ясуйте, в якому рядку всі омоніми належать до групи лексичних повних:

а) примус, промокати, ракета, лев, ляскіт, пролісок;

б) лящ, молодик, полечка, рація, папа, рись, ситник;

в) протяг, пікіровка, лайка, лом, помпа, ласка;

г) прядка, ревун, риска, сердечник, ситний, плітка, люлька.

4. Виділіть рядок, у якому всі слова без закінчення:

а) озеро, слово, пальто, бюро, говоримо;

б) правда, буржуа, наснага, сирота, знала;

в) пані, лебеді, пісні, двічі, сині;

г) вп'яте, шимпанзе, мадам, вгорі, голіруч.

5. У яких рядках усі слова мотивуються дієсловом:

а) перелом, підписання, заклик, підкладка, підніжка;

б) роздум, перелаз, лежма, викладання, вечеряти;

в) розбігтися, замовлення, сидячи, охоронець, водій;

г) заповідь, літак, розсміятися, мовчки, палій?

6. Виберіть рядок, у якому правильно вжито всі відмін­кові форми числівника сімсот:

а) сімсот, семисот, семистам, семисот, семистами, (на) се­мистах;

б) сімсот, семисот, семистам, семисот, сьомастами, сімо­мастами, (на) семистах;

в) сімсот, семисот, сімохсот, семистам, сімомстам, сімсот, сьомастами, сімомастами, (на) семистах, (на) сімохстах;

г) сімсот, семисот, сьомастами, семистами, (на) семистах; ґ) сімсот, семисот, семистам, сьомастами, сімомастами, (на) семистах.

7. Яке з пропонованих речень має присудок іншого типу:

а) Після цієї зустрічі Тимко ходив похмурий (Тютюн.);

б) Любов прийшла непрохана й неждана... (Сим.);

в) Воно лежить у рожевій льолі... (Кост.);

г) В оксамитах, в сріблі, в злоті Виступають козаки (Олесь);

ґ) Сумні та невеселі, розходилися хлопці по хатах (Тю­тюн.)?

8. Вкажіть номер простого речення, зайвого за певним ти­пом розділових знаків:

а) за способом уживання: 1. То вітер часами закине з віко­нечка снігом-крупою і в двері покинуті лине, злий холод несу­чи з собою. 2. День, вечір, ніч, ранок — все біле. 3. Може, про­кинуся хутко з сеї примари-омани десь на безлюднім просторі і без надій на життя?.. (Укр.);

б) за здатністю повторюватися: 1. Ні зброї вони, ні своїх корогов Едварду до ніг не зложили. 2. Я подавала їй квітки, і листя, й трави. 3. Промінням ясним, хвилями буйними, пруд­кими іскрами, летючими зірками, палкими блискавицями, мечами хотіла б я вас виховать, слова! (Укр.);

в) за функціональним призначенням: 1. Там ангел помсти злий, суворий дух темниці, Проймав мене знов зором огне­вим. 2. Не раз було мені так прикро, непривітно. 3. «Божая іскра» — то тяжке прокляття, Дикий і лютий пожар (Укр.).

 

 

Варіант 6

1. У якому рядку слова розташовані відповідно до нарос­тання кількості комбінаторних змін:

а) пісня, лічба, злісність, лінь;

б) низько, сміх, яєчня, невістчин;

в) Онищенко, вищесказаний, лійка, не морщся;

г) чіткість, милосердя, дорожчий, наплід?

2. Виділіть рядок, у якому [о] в усіх словах вживається відповідно до сучасних лінгвістичних умов чергування о, є з і, а також є з о після шиплячих та й:

а) скорботний, збитошний, льодяний, чоботар;

б) фокстротний, кров'яний, жолоб, зашпори;

в) рідкомолочний, солянка, жований, шостак;

г) завод, заковувати, шолом, заковтувати.

3. Визначте, у яких рядках є слово, що має пароніми в ук­раїнській мові:

а) укипіти, україніка, українство, українізувати, екрані­зувати;

б) фольклор, фольга, фольговий, форелевий, фірмовий;

в) стильовий, стельовий, стелажний, стеблистий, стерля­жий;

г) програшний, продавлений, продублений, проінформо­ваний, промовлений.

4. Визначте рядки, в яких усі слова мають нульове закін­чення:

а) полів, корів, суддів, матерів, учителів;

б) повідомив, розсміявся, наказуймо, знайомся, заніс;

в) буревій, водограй, сійся, вивчай, звільняйся;

г) повість, шість, замініть, місць, місяць.

5. Визначте рядки, в яких усі слова мотивовані прикмет­никами:

а) зелень, применшити, по-українському, власність, спо­кійно;

б) одужати, порядність, предобрий, чемно, кольоровий;

в) надзвичайний, привласнити, по-турецьки, холодно, теплота;

г) замріяність, по-нашому, наполегливо, блакить, білити.

ґ) згарячу, потихеньку, пізніше, босоніж, навмисне, злегка.

6. У якому рядку усі прислівники займенникового по­ходження:

а) по-нашому, передовсім, там, звідки, подекуди;

б) так, навіщо, потім, по-свійськи, почім;

в) потому, зовсім, по-вашому, чому, аніскільки;

г) внічию, надто, по-моєму, тому, декуди;

ґ) нащо, втім, по-іншому, всього-на-всього, чомусь?

7. Оберіть варіант, у якому дієслова стати, бути викону­ють однакову синтаксичну функцію:

а) Кличте калік і дітей понесіть, Станьте вгорі на зруйно­ваних мурах... (Олесь) В червоній мантії, з мечем, без слова, Він став і жде... (Олесь)...І став на коліна до сходу (Олесь)....І тінь Марії, тінь Марії, тінь знов стала на шляху його любові (Кост.). Розколеться череп, і стане на вірші скупо (Кост.);

б) І навіть тінню не стане ота всесильна Мадлен (Кост.). Люди часто стають ворогами без причини (Сим.). Хто угледів в час безчасся Сонце крізь тумани, Той для люду рідним бать­ком І пророком стане (Олесь.). Через віки, а то й через роки, ріка вже стане спогадом ріки (Кост.). Слово Шевченкове й Франкове, художні шедеври нашої класики хай стануть для нас взірцем і мірилом (Гонч.);

в)...[Гнат] зняв картуз, поклав біля себе на столі і став че­кати відвідувачів... (Тютюн.)...Ось чайка вибухла стрілою і стала витись в вишині, І стала плакать над водою... (Олесь) І стали [айстри] рожевого ранку чекать, І в райдугу барвів жит­тя убирать... (Олесь) 3 таким талантом міг би стати Атлантом (Кост.). І сказав: — Перед Богом я хотів би стати у ній [у со­рочці] (Кост.);

г)...для нас «учора» вже було «давно» (Кост.)....були ми з нею [з грозою] тет-а-тет (Кост.). Грицько був красень (Кост.). На наш бенкет були вже сплетені вінки... (Олесь) А я собі, ма­ла, була — як херувим (Кост.);

ґ) У нього був метелик на маніжці (Кост.). У закутку душі хай буде трохи сад (Кост.). А вдень був бій (Кост.). Вчора був я король королів (Кост.). Ти де була, у Всесвіті чи в Спарті? (Кост.)