Початкове навчання», ОКР – «Спеціаліст» (стаціонар)

Проректор

 

_______________ _______________________

підпис прізвище, ініціали

«___» ____________ 200 __ р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Навчальної дисципліни

«Сучасна українська літературна мова з практикумом»

____________________________________________________________________________________________________________________

навчальна дисципліна

для студентів спеціальності (-ей)

Початкове навчання», ОКР – «Спеціаліст» (стаціонар)

_____________________________________________________________________________________________________________________

назва спеціальності (-ей)

Інститут / Факультет Педагогічний

Кафедра філології і методики початкової освіти

Форма навчання

Курс

Семестри

Загальне навантаження

Кількість годин

Курсова робота

Змістовні модулі

Форма підсумкового контролю

Аудиторних годин

Самостійна робота

Кредити ECTS

Годин

Всього

Лекції

Практичні (семінар.) заняття

Годин

Теоретичні

Практичні

Екзамен

Залік

Денна

V

1,5

9 с.

Денна

V

1,5

10 с.

Робоча навчальна програма складена на основі навчальної програми для студентів спеціальності 7.01.01.02 «Сучасна українська мова» (2007 р.)

назва навчальної програми

Робоча навчальна програма складена доцентом Оліяр М.П., асистентом Горецькою О.П.

Робоча навчальна програма схвалена на засіданні кафедри філології і методики початкової освіти (протокол № 1 від 29 серпня 2011 р.)

Завідувач кафедри ______________________ проф. Котик Т.М.

підпис прізвище, ініціали

 

Директор / Декан ______________________ доц. Рега О.С.

підпис прізвище, ініціали

 

 

Івано-Франківськ, 2011

 

СТРУКТУРА ЗАЛІКОВИХ КРЕДИТІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Назва теми	Кількість годин, відведених на
лекції	практичні (семінарські), лабораторні заняття	самостійну роботу
Змістовий модуль 1. Синтаксис складного речення
Тема 1.Складне речення як синтаксична одиниця. Складносурядне речення. Складнопідрядне речення.
Тема 2. Багатокомпонентні складні речення. Безсполучникове складне речення.
Тема 3. Період. Складне синтаксичне ціле. Текст. Способи відтворення чужого мовлення.
Змістовий модуль 2. Основні тенденції розвитку сучасної української літературної мови
Тема 1. Наукові основи сучасної української пунктуації. Пунктуація у простому реченні.
Тема 2. Пунктуація у складному реченні. Пунктуаційні засади передачі чужого мовлення.
Тема 3. Сучасні тенденції розвитку синтаксису української мови.
Тема 4. Розвиток теоретичних засад морфології.
Тема 5. Удосконалення теоретико-практичної бази розділів ”Словотвір”, “Лексикологія”. Сучасні погляди на звукову будову мови.
Разом за 9,10 семестр

 

2. ЦІЛІ І ЗАВДАННЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ, ЇЇ МІСЦЕ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОЦЕСІ 2.1. Мета викладання дисципліни: Подати студентам ґрунтовні знання з синтаксису складного речення, а саме: про засоби зв’язку між частинами складного речення, типи складних речень; період, його синтаксичні особливості; складні синтаксичні цілі, граматичні засоби їх організації; абзац; текст, його типи; пряму мову; непряму мову; невласне пряму мову; діалог; монолог. Подати відомості з сучасної української пунктуації: про систему розділових знаків, основні правила їх використання. Дослідити сучасні тенденції розвитку фонетики, фонології, словотвору, лексикології, морфології, синтаксису. 2.2. Завдання вивчення дисципліни.   У результаті вивчення дисципліни студенти повинні: знати: – предмет і завдання синтаксису; – типи складних речень, засоби зв’язку між їх частинами, особливості структури, стилістичне вживання; – правила вживання розділових знаків залежно від структури речення, інтонації, спеціальних стилістичних завдань; – особливості побудови періоду, діалогу, монологу, прямої та непрямої мови, невласне прямої мови, пунктуацію в них; – вимоги до побудови тексту, різновиди текстів; – основні правила вживання розділових знаків; – сучасні погляди на основні поняття фонетики, фонології, лексикології, граматики; вміти:   – виконувати синтаксичний аналіз складних речень різних типів; – використовувати складні речення в усному мовленні та письмових текстах різних стилів; – правильно будувати речення з прямою й непрямою мовою; –правильно вживати розділові знаки в складних синтаксичних конструкціях, при прямій мові; – виконувати синтаксичний аналіз тексту; – аналізувати сучасні підходи до теоретичних положень курсів фонетики, граматики, лексикології

2.3. Мета проведення лекцій. – ознайомити студентів із складним реченням як синтаксичною одиницею, засобами зв’язку між його частинами; – подати відомості: – про складносурядне речення та його різновиди; – складнопідрядне речення, його структурні особливості, типи; – безсполучникове складне речення, його типи; – період, складне синтаксичне ціле, абзац, текст; – пряму, непряму, невласне пряму мову, монолог, діалог; – українську пунктуацію, основні правила вживання розділових знаків; – основні тенденції розвитку сучасної української літературної мови. 2.4. Завдання проведення лекцій. У результаті проведення лекцій студенти повинні: знати: – типи складних речень; – засоби зв'язку між їх частинами; – різновиди складносурядних речень; – різновиди складнопідрядних речень; – різновиди безсполучникових складних речень; – складні речення із сурядністю і підрядністю; – складні речення з поєднанням сполучникового і безсполучникового зв'язку; особливості періоду; – граматичні засоби організації складного синтаксичного цілого, тексту; – особливості побудови прямої, непрямої мови, діалогу, монологу; – основні правила української пунктуації; – основні напрями дослідження звукової будови мови; – погляди на проблеми поділу слів на частини мови;   вміти: – використовувати теоретичний матеріал у процесі синтаксичного аналізу складних речень різних типів, тексту; – на основі теоретичних даних правильно будувати складні синтаксичні конструкції та використовувати їх у мовленні; – застосовувати правила вживання розділових знаків у різноманітних письмових текстах; – аналізувати слова на фонетичному, морфемному, морфологічному, лексичному рівнях мови.

2.5. Мета проведення практичних (семінарських) занять – закріпити зі студентами основні положення лекційного програмового матеріалу 2.6. Завдання проведення практичних (семінарських) занять. У результаті проведення практичних (семінарських, лабораторних) занять студенти повинні: знати: – теоретичні мовознавчі положення, визначення, класифікації; – шляхи аналізу речень, текстів різних типів; – основні правила української пунктуації; – основні тенденції розвитку сучасної української літературної мови; вміти: – опрацьовувати теоретичний матеріал, рекомендовану літературу з теми; – виконувати синтаксичний аналіз складних речень різних типів, а також тексті; – визначати пунктограми, формулювати правила їх вживання; – розставляти розділові знаки в текстах; – правильно інтонувати розділові знаки. – виконувати фонетичний, фонематичний, лексикологічний, морфемний, словотвірний, морфологічний аналізи слів; – аналізувати основні напрями дослідження фонетичного, фонематичного, морфемного, граматичного рівнів мови; – будувати висловлювання на визначені теми різних розділів мовознавства; – застосовувати здобуті знання і навички у практиці роботи вчителя початкових класів.

САМОСТІЙНА НАВЧАЛЬНА РОБОТА СТУДЕНТІВ

Семестр	Номер тижня	Зміст самостійної роботи	Обсяг (год.)	Форма контролю	Тиждень, на якому здійснюється контроль
5/9		Складання тез рекомендованої літератури: ОЛ: 23, с.732-736; 24, с.576-605; ДЛ: 2, с.180-200. Конструювання різних типів складносурядних речень з поданих. Підбір складнопідрядних речень і їх синтаксичний аналіз.		Відповіді на питання тесту. Перевірка конспектів.
5/9		Складання речень за схемами. Пунктуаційне оформлення прислів’їв і приказок; синтаксичний аналіз речень.		Взаємопере- вірка письмової роботи. Перевірка пунктуації, синтаксичного аналізу речень.
5/9		Складання термінологічного словника. Підбір різностильових текстів і їх синтаксичний аналіз. Написання твору з використанням цитат.		Перевірка конспектів
5/10		Підбір прикладів до правил вживання розділових знаків у простому реченні. Пунктуаційний аналіз текстів. Написання твору на тему одного із висловлювань І.Огієнка.		Перевірка конспектів. Пояснювальний диктант і його взаємоперевірка. Перевірка твору.
5/10		Підбір текстів диктантів. Добір власних прикладів до схеми. Пунктуаційне й орфографічне оформлення тексту.		Диктування тексту, взаємоперевірка диктанту. Перевірка конспектів.
5/10		Написання реферата на одну з тем. Побудова на основі поданого тексту діалогу, який ґрунтується на сократівському прийомі запитань і відповідей.		Перевірка рефератів. Перевірка конспектів.
5/10		Підбір вправ, завдань до теми з розвитку зв’язного мовлення молодших школярів. Підбір методичного апарату до текстового матеріалу для початкової школи. Написання твору-мініатюри на одну з тем.		Перевірка конспектів. Перевірка тестових робіт, творів-мініатюр.
5/10		Підбір творчих завдань, ігор, з теми за шкільною програмою і їх виконання. Словотвірний розбір похідних слів у самостійно підібраному тексті. Складання лінгвістичних казок для початкової школи з теми.		Перевірка творчих завдань. Перевірка конспектів.

 

Викладач ___________________ Горецька О.П.

підпис прізвище, ініціали

"_____” __________________ 2012 р.

 

Критерії оцінювання знань студента

 

Рівні навчальних досягнень:

Високий рівень (90-100 б.) Студент вільно володіє навчальним тео­ретичним матеріалом, уміє робити самостійні узагальнення, висновки, аргументовано, наводячи приклади, висловлює свої думки, творчо підходить до виконання колективних (групо­вих), індивідуальних завдань, володіє високим рівнем орфогра­фічної та пунктуаційної грамотності, вміє розв'язувати завдання проблем­ного характеру, самостійно здобувати й вико­ристовувати інформацію, орієнтуєть­ся в досягненнях вітчизняних і зарубіжних мовознавців.

Достатній рівень (70-89 б.) Студент володіє навчальним теоретич­ним матеріалом, аналізує мовний матеріал, засвоєний на прак­тичних заняттях, але не завжди вміє робити висновки та уза­гальнення, застосовувати набуті знання у процесі виконання практичних завдань, виявляє достатній рівень орфографіч­ної та пунктуаційної грамотності, вміє аналізу­вати й систематизувати інформацію, викорис­товує загальновідомі докази у власній аргумен­тації, застосовує знання при виконанні прак­тичних завдань середньої складності.

Задовільний рівень (50-69 б.) Студент володіє навчальним теоре­тичним матеріалом на репродуктивному рівні або лише час­тиною навчального матеріалу, не може зробити самостійні висновки, узагальнення, а також застосовувати у практичній діяльності набуті теоретичні знання, має задовільний рівень орфографічної та пунктуаційної грамотності, допускає помилки в мовленнєвому потоці, вміє аналізувати, порівнювати мовні явища, застосовує знання при виконанні не­складних практичних завдань.

Низький (незадовільний) рівень (20-49 б.) Студент володіє на­вчальним матеріалом поверхово, фрагментарно або зовсім не володіє, не може робити висновки, узагальнення теоретич­ного матеріалу, а також застосовувати набуті знання у про­цесі виконання практичних завдань; виявляє низький або незадовільний рівень орфографічної та пунктуаційної гра­мотності, виявляє здатність частково виконати елементарні практичні завдання.

Шкала оцінювання навчальних досягнень студентів

П’ятий курс 9 семестр

Навчальним робочим планом передбачено 5 практичних занять та іспит. За кожне практичне заняття студент максимально може набрати 10 балів. У кінці семестру студент складає іспит, який максимально оцінюється в 50 балів. У білеті міститься 4 питання. Перших два – теоретичного характеру. Вони оцінюються кожне по 10 балів. Третє і четверте питання – практичного характеру. Вони максимально оцінюються по 15 балів. Отже, екзамен максимально оцінюється в 50 балів. Таким чином, у сумі студент може набрати 100 балів, що вираховується за формулою: 5*10+(2*10+2*15)=100.

П’ятий курс 10 семестр

Навчальним робочим планом передбачено 6 практичних занять і залік. За кожне заняття студент максимально може набрати 10 балів. Залікова контрольна робота (виконується на останньому занятті), передбачає 8 завдань і оцінюється 40 балами (по 5 балів кожне). Крім того, студент виконує завдання пошукового характеру (2 завдання по 5 балів). Таким чином, за семестр студент може набрати кількість балів, що вираховується за формулою: 5*10 + 10 + 40 = 100.

 

Одержана кількість балів переводиться в національну систему та систему оцінювання ЄКТС відповідно до наведеної нижче таблиці:

Універ­ситетська	Націон. залік	Націон. екзамен	ЄКТС
90-юо	відмінно	зарах.	А
80-89	добре	В
70-79	С
бо -69	задов.	Ь
50-59	Е
26-49	незадов.	не зарах.	РХ
1-25	Р

Шкалу обговорено і затверджено на засіданні секції української мови 27 серпня 2011 р. і затверджено на засіданні кафедри філології і методики початкової освіти 29 серпня 2011 р.

 

Зав.кафедри: Т.М.Котик

 

Змістовий модуль 1. Синтаксис складного речення

Контрольна робота

Варіант 1

Варіант 2

Синтаксичний аналіз.

1. Я домовився вас візьмуть працювати (36.). 2. Хто в липні жари боїться той узимку не має чим погріться (Н. тв.). 3. Люди не спали проте довкола панувала нашорошена тиша (Панч.). 4. Зліва співали струмки що збігали з гір і кожен з них мав свій голос (Коц).

Варіант З

Варіант 4

1. Переписати речення, поставивши, де потрібно, розділові знаки, зро­бити їх синтаксичний аналіз.

/. Коли ти йдеш крізь ліс я хочу стати лісом щоб доторкнутись кіс темно-зеленим листом (Лук.). 2. Тут кажуть уночі горять вогні болотні чи світяться корчі зотлілі до трухи (Руд.). 3. Але ж тепер караючись у злі цю істину приймаю за основу без мук немає волі на Землі без волі до людей не прийде Слово (Руд.). 4. Аби було що їсти то й на городі можна сісти (Н. тв.).

2. З чотирьох наведених простих речень побудувати різні типи складних, схарактеризувати їх.

Микола задрімав сидячи. Розплющив очі. Вже зовсім розвиднілось. На столі парувала страва.

Варіант 5

Варіант 6

Варіант 7

Синтаксичний аналіз.

1. Веди рахунок своїм літам і соромно тобі буде на старість бажати того чого прагнув замолоду (Н. тв.). 2. Гріх твориться за мить усвідомлення гріха триває вічно (Р. І.). 3. Чим більша любов тим більша рана після зради (Н. тв.). 4. Наша мовна традиція сягає далеких докняжих часів а в період держави Київської Русі сягнула державного творення (Б. X.).

Варіант 8

1. Переписати речення, поставивши, де потрібно, розділові знаки, зро­бити синтаксичний аналіз їх.

1. Після сварки як не мирись а колишньої дружби не буде (Н. тв.). 2. Коли їм сумно хай вони сумують (Кост.). 3. Ти не лякайся-но що свої ніженьки вмочиш в холодну росу я тебе вірная аж до хатиноньки сам на руках донесу (Опар.). 4. Радіймо всі весна прийшла (Вор.).

Варіант 9

Варіант 10

Самостійна робота

Тема1. Складне речення як синтаксична одиниця.

Складносурядне речення.

Складнопідрядне речення.

Перелік запитань до заліку

1. Зв’язок фонетики з іншими розділами мовознавства.
2. Фонетичне членування потоку мовлення.
3. Аспекти вивчення мовних звуків.
4. Зміни приголосних у потоці мовлення.
5. Фонетичний і фонематичний аналізи слів.
6. Зміни приголосних при словотворенні, позначення їх на письмі.
7. Вимова звукосполучень приголосних.
8. Позиційні чергування приголосних фонем.
9. Акцентологічні норми.
10. Фонетична стилістика та її одиниці.
11. Слово як мовна одиниця.
12. Типи переносних значень слів.
13. Стилістичне використання різних груп лексики.
14. Класифікація фразеологічних одиниць.
15. Слово як об’єкт морфемного та словотвірного аналізу.
16. Комплексні одиниці словотвору, їх характеристика (словотвірна пара, словотвірний ланцюжок, словотвірна парадигма, словотвірне гніздо).
17. Способи словотворення в сучасній українській мові.
18. Розвиток лексики української мови на сучасному етапі і засоби словотворення.
19. Лексичне і граматичне значення слова.
20. Критерії поділу слів на частини мови.
21. Перехід слів з однієї частини мови в іншу.
22. Морфологічні норми української мови.
23. Стилістичні засоби морфології
24. Речення як основна синтаксична одиниця.
25. Співвідношення актуального, формально-синтаксичного і семантико-синтаксичного членування речення.
26. Формально-синтаксичні та семантико-синтаксичні ознаки другорядних членів речення.
27. Диференційні ознаки односкладних речень.
28. Статус односкладних речень у лінгвістичній літературі.
29. Формальні та семантичні параметри повних і неповних речень
30. Монологічне, діалогічне й полілогічне мовлення.
31. Стилістичне використання складних речень.
32. Сучасна українська пунктуація.
33. Синтаксичні норми.
34. Принципи української пунктуації.
35. Типи розділових знаків.
36. Тире у простому реченні.
37. Двокрапка у простому реченні.
38. Кома, крапка з комою у простому реченні.
39. Тире у складному реченні.
40. Двокрапка у складному реченні.
41. Кома, крапка з комою у складному реченні.
42. Розділові знаки при прямій мові, діалозі, цитатах.

ЗАЛІКОВА КОНТРОЛЬНА РОБОТА

Самостійна робота

Тема 1. Наукові основи сучасної української пунктуації.

Варіант І

Гармонія світу

Найперше Василя вразило небо. Містянин він виявляється бачив над го­ловою тільки окраєць його з якого світило сонце або падав дощ та сніг. Спра­вжнього цілого неба як воно одкривається з кузова вантажівки в степу Ва­силь не/бачив ніколи. Небо обнімало землю ясною блакитною сферою і дзве­ніло тонким чистим дзвоном або слало на неї складну мінливу симфонію хмар. Воно накривало всю її разом єднало схід із заходом початок дня з кін­цем а само продовжувало жити вночі іншим але так само безмірним і гармо­нійним життям. Архітектор художник Василь малюючи щось чи розглядаючи чуже малювання завжди бачив у композиції якісь акценти площу в міській забудові великий будинок озеро річку особливості ландшафту. Але ж ось ак­цент небо! Немає гармонії над гармонію світу і немає величі над його велич. Недарма ж Рафаель розписуючи папські покої окреслював на стіні дугу і під нею вже розгортав сюжет. Заповнивши простір над дугою неба фрески ніби заповнюють світ і не/великі приміщення із сюжетами Рафаеля розширюються до розмірів світу.

Сонце висувалося з/за обрію в сліпучій короні променів підіймалось ся­яло і яріло над головою нічим не/затінене й не/закрите потім спускалось до другого край/неба більшало червоніло немов холонучи і десь там уже по/той/бік холонуло зовсім щоб завтра вставати знову. Ця сліпуча дуга що день/у/день уставала по/над Василевою головою творила щось більше ніж на­ступну добу вона немов пройшла крізь усе його життя звідтам де тільки виприс­нули з/за обрію і(р,рр)аціонального перші ясні промені його свідомості і десь аж туди де їм з часом доведеться згаснути визначила в хаосі прожитого полюси і відповідно до неї як у магнітному полі усе в ньому немовби/то ожило зрушило з місця і стало між собою в сув’язь чи систему (А. Мороз).

Варіант ІІ

Перед лицем великого світу

Василеві думалось скільки років існує людська цивілізація стільки років і заряджена на безнастанну війну і воює вона проти природи і нищить її з ті­єю ж завзятістю з якою хоче утверджуватись і жити сама. І тепер ось таки віді­рвавшись від природи вивищившись над нею і добре понищивши її людина рап­том осягає що аж/ніяк не/стала від того дужчою і що треба не/відриватись від природи а жити з нею в злагоді. У гармонії. Нехай росте цей терен тримає кручу хай плюскотить тихо по дну яруги вода яку безпечно зачерпнути в долоні і напи­тись не/перевареної і не/хлорованої нехай в’ються вгорі і сюркотять золотисті щурки вже занесені до (Ч,ч)ервоної книги.

Стільки тисячоліть людство йшло змагалося з природою боролося з нею часом таки прориваючись і до справжньої єдності з нею будувало Парфенон на (Г,г)рецьких горах Форум Романум і Капітолій на (Р,р)имських храми ац­теків (М,м)осковський Кремль. Здебільшого на узвишші. Зручно обороня­тись? Лиш почасти. Зі світом віч/на/віч боронитися і вмирати і жити. За всі двадцять п'ять років він стільки перебрав перелив у себе того життя не/даючи собі справи для чого. Це видавалось ніби метою самоціллю. І рап­том почало здаватись ніби замало цього для мети ніби бракує чогось перед ли­цем такого великого світу створеного людством. Він подався з місця шукати чо­гось для себе якоїсь ясності чи ключа чи орієнтира для своїх і дотеперішніх і майбутніх спромог. І так! Він там на майданчику розритому войовничими без­божниками в буйстві бур'янів природи! зрозумів що йому належить поставити на цій горі щось таке що поєднало б у собі все що створило людство і що жи­ве в ньому самому (А. Мороз).

Тема 3. Сучасні тенденції розвитку

З р а з о к

КАЗКА ПРО УКРАЇНСЬКІ ПРЕФІКСИ

Жили у країні Граматиці українські префікси. Було їх дуже багато:Роз-, Без-, Під-, Над-, Від-, Між-, Перед-... І були вони поважними, і пишалися собою, бо служили Українській мові – одній з найчарівніших мов світу.
Шанували префікси порядок, вони завжди знали, де й коли стати, як змінити слово, як грамотно писатися.
Але в кожній сім'ї бувають проблеми... Префікси З- і С-, жваві пустуни, були великими друзями, їх завжди бачили разом. Як вітер, гасали вони наввипередки по палацу. Тільки й чути було: з-з-з-, с-с-с-. Не в одного з поважних префіксів аж голова йшла обертом від того гасання. А коли кликали всіх до роботи, З- і С- створювали такий безлад у країні! Уявляєте, як вони з розгону, не задумуючись, ставали коло якогось Слова! Хто перший добіг, той і став. Так, кого хочеш, можна збити з пантелику!
Поважні префікси часто соромили пустунів, закликали їх бути серйознішими, відповідальнішими, – одним словом, виховували... Особливо обурювалися префікси Роз- і Без-. "Ми теж можемо вимовлятися нечітко, але ж пишемося завжди однаково, бо інакше це було б неповагою до себе та й до інших префіксів взагалі!"
Але вмовляння не допомагали. І тоді префікси зібрали Велику наукову раду. Вони виступали з доповідями, сперечалися... І нарешті ухвалили ПРАВИЛО: префікс С- пишеться перед буквами К, П, Т, Ф, X, префікс З- пишеться перед усіма іншими буквами. І все.

З того часу префікси З-, С- і пишуться за такими правилами. Бо ПРАВИЛА є обов'язковими для виконання.

Хіба що невігласи цього не знають. Але у нас таких немає!

Юлія НОВАК,
учениця 5-го класу середньої загальноосвітньої школи № 20 імені Олени Теліги.
м. Феодосія.

Проректор

 

_______________ _______________________

підпис прізвище, ініціали

«___» ____________ 200 __ р.

РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

Навчальної дисципліни

«Сучасна українська літературна мова з практикумом»

____________________________________________________________________________________________________________________

навчальна дисципліна

для студентів спеціальності (-ей)

Початкове навчання», ОКР – «Спеціаліст» (стаціонар)

_____________________________________________________________________________________________________________________

назва спеціальності (-ей)

Інститут / Факультет Педагогічний

Кафедра філології і методики початкової освіти

Форма навчання

Курс

Семестри

Загальне навантаження

Кількість годин

Курсова робота

Змістовні модулі

Форма підсумкового контролю

Аудиторних годин

Самостійна робота

Кредити ECTS

Годин

Всього

Лекції

Практичні (семінар.) заняття

Годин

Теоретичні

Практичні

Екзамен

Залік

Денна

V

1,5

9 с.

Денна

V

1,5

10 с.

Робоча навчальна програма складена на основі навчальної програми для студентів спеціальності 7.01.01.02 «Сучасна українська мова» (2007 р.)

назва навчальної програми

Робоча навчальна програма складена доцентом Оліяр М.П., асистентом Горецькою О.П.

Робоча навчальна програма схвалена на засіданні кафедри філології і методики початкової освіти (протокол № 1 від 29 серпня 2011 р.)

Завідувач кафедри ______________________ проф. Котик Т.М.

підпис прізвище, ініціали

 

Директор / Декан ______________________ доц. Рега О.С.

підпис прізвище, ініціали

 

 

Івано-Франківськ, 2011