Для забезпечення стабільного розвитку галузі

3.1.СТОРОНИ визнають взаємну направленість своєї діяльності на створення умов для забезпечення стабільного та ефективного процесу виробництва на ПІДПРИЄМСТВАХ. З цією метою сприятимуть прийняттю відповідних Законів України щодо стимулювання розвитку машинобудування в Україні та фінансового оздоровлення суб¢єктів підприємницької діяльності.

 

3.2. МІНПРОМПОЛІТИКИ зобов’язується:

3.2.1. Створювати необхідні організаційні, матеріально-фінансові (в межах коштів, що передбачені в Держбюджеті) умови для виконання визначених пріоритетних напрямків розвитку галузей промисловості та державних і галузевих цільових комплексних науково - технічних програм.

 

3.2.2. Сприяти ПІДПРИЄМСТВАМ в отриманні замовлень на виготовлення продукції для державних потреб України.

 

3.2.3. Сприяти інноваційному інвестуванню ПІДПРИЄМСТВ галузей.

3.2.4. Вживати заходи щодо підвищення конкурентоспроможності галузей промисловості, що позитивно впливатиме на прискорення економічного зростання ПІДПРИЄМСТВ, сприятиме побудові ефективної економіки при вступі України до СОТ.

 

3.2.5. Відстоювати інтереси галузей на етапі ведення переговорів щодо вступу України до СОТ та інформувати ПРОФСПІЛКИ про хід переговорів і можливі соціальні наслідки приєднання до СОТ в розрізі галузей промисловості кожні півроку та про здійснення заходів щодо запобігання негативним соціально-економічним наслідкам - щоквартально.

 

3.2.6. Не допускати виникнення боргів Мінпромполітики України перед ПІДПРИЄМСТВАМИ за виконані роботи по договорах, сприяти погашенню боргів інших замовників.

3.2.7. Забезпечувати контроль за виконанням погоджених галузевою комісією планів реструктуризації ПІДПРИЄМСТВ.

 

3.2.8. Сприяти звільненню ПІДПРИЄМСТВ, що забезпечують виконання державного замовлення, від штрафів та нарахувань за несвоєчасну сплату податків всіх рівнів у зв'язку із затримкою оплати виконаного державного замовлення.

 

3.2.9. Проводити роботу щодо удосконалення та відновлення галузевої мережі навчальних закладів для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів відповідно до структурних змін та перспектив розвитку галузі, сприяти в отриманні ПІДПРИЄМСТВАМИ ліцензій на проведення професійно-технічної підготовки працівників.

Здійснювати заходи щодо підвищення кваліфікації працівників галузі не рідше ніж один раз на п‘ять років.

 

 

3.3. СТОРОНИ домовились:

3.3.1. Сприяти ПІДПРИЄМСТВАМ в отриманні бюджетних коштів за виконані роботи відповідно до укладених договорів.

 

3.3.2. Не допускати необґрунтованого роздержавлення власності. ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАСНИКА інформують профспілковий комітет про хід та результати приватизації, початок продажу більше 20% акцій, що знаходяться у державній власності, а також про уповноважену особу, яка виконує функції управління державною часткою акцій акціонерного товариства.

При продажу 10% акцій товариства ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАСНИКА інформують профспілкові комітети на їх запит стосовно цих дій.

 

3.3.3. При формуванні органів управління та контролю господарських товариств передбачати включення до їх складу представників профспілкових комітетів з правом дорадчого голосу.

 

3.3.4. Забезпечувати, в межах своїх повноважень, контроль за додержанням умов договорів купівлі-продажу об’єктів приватизації.

На запит ПРОФСПІЛОК інформувати їх про умови договорів купівлі-продажу та про виконання суб’єктами господарювання своїх зобов’язань, які стосуються соціально-економічних аспектів діяльності ПІДПРИЄМСТВА.

 

3.3.5. Брати участь у заходах СТОРІН на їх запрошення.

 

3.3.6. При проведенні досудової санації ознайомлювати виборні органи ПРОФСПІЛОК на їх запит з планом санації з метою контролю збереження робочих місць, профілю виробництва та обсягу робіт (послуг).

 

3.3.7. Передбачати в галузевих програмах соціально-економічного розвитку та планах реструктуризації ПІДПРИЄМСТВ окремий розділ з вирішення соціальних питань, зокрема, проблем зайнятості, збереження та створення робочих місць, працевлаштування працівників, що вивільняються.

 

3.3.8. Рішення про розподіл чистого прибутку, що залишається у розпорядженні державних підприємств, акціонерних, холдингових компаній, інших суб’єктів господарювання, у статутному фонді яких більш як 50 % акцій (часток, паїв) належить державі, приймати за участю ПРОФСПІЛОК.

 

3.4. ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАСНИКА доручають керівникам ПІДПРИЄМСТВ:

3.4.1. Вживатизаходи щодо збільшення обсягів виробництва та реалізації продукції (робіт, послуг), стабілізації фінансового стану ПІДПРИЄМСТВ та недопущення їх збитковості.

3.4.2. Передбачати в колективних договорах надання інформації профспілковим комітетам на їх запит щодо витрат на оплату праці в укладених договорах (контрактах) на виконання ПІДПРИЄМСТВАМИ робіт (послуг), а також обґрунтування замовлень стороннім підприємствам, які можна виконати власними силами ПІДПРИЄМСТВА (крім міжнародних договорів (контрактів).

 

3.4.3. Організовувати та проводити навчання працівників ПІДПРИЄМСТВ з питань трудового законодавства, охорони праці, діяльності акціонерних товариств та прав акціонерів.

 

3.5. ПРОФСПІЛКИ зобов’язуються:

3.5.1. Сприяти зміцненню виробничої та трудової дисципліни на ПІДПРИЄМСТВАХ.

 

3.5.2. Утримуватися від організації акцій протесту, страйків за умов виконання ПРЕДСТАВНИКАМИ ВЛАСНИКА, керівниками ПІДПРИЄМСТВ зобов’язань і норм УГОДИ, колективного договору.

 

ЗАЙНЯТІСТЬ

 

4.1. ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАСНИКА:

4.1.1. Здійснюють свої функції відповідно до Закону України "Про зайнятість населення".

 

4.1.2. Здійснюють аналіз зайнятості в галузі на основі статистичних звітів ПІДПРИЄМСТВ, підсумки якого розглядаються разом з центральними виборними органами ПРОФСПІЛОК одночасно з підсумками виконання УГОДИ.

 

4.1.3. Не допускають на ПІДПРИЄМСТВАХ звільнень працюючих за ініціативою роботодавця більше 4відсотків чисельності працівників протягом календарного року.

Якщо на ПІДПРИЄМСТВІ виникає обґрунтована необхідність скоротити більше 4 відсотків працівників, рішення про це приймається роботодавцем спільно з профспілковим комітетом після погодження з ПРЕДСТАВНИКОМ ВЛАСНИКА і центральним виборним органом відповідної ПРОФСПІЛКИ.

 

4.1.4. Проводять роботу щодо подальшого удосконалення галузевої мережі навчальних закладів для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів, зміцнення їх матеріально-технічної бази відповідно до структурних змін та перспектив розвитку галузі.

 

4.2. ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАСНИКА доручають керівникам ПІДПРИЄМСТВ:

 

4.2.1. Узгоджувати з профспілковими комітетами рішення про зміни в організації виробництва і праці, у тому числі реорганізації або перепрофілювання ПІДПРИЄМСТВА, скорочення чисельності працівників не пізніше ніж за 3 місяці до намічених дій з їх економічним обґрунтуванням, а також з наміченими заходами щодо забезпечення зайнятості вивільнюваних працівників.

Тримісячний період роботодавець і профком використовують для проведення переговорів, обміну інформацією та іншої роботи, що направлена на зменшення рівня скорочення працівників, виконання заходів щодо забезпечення зайнятості.

 

4.2.2.Вживати заходи щодо забезпечення повної продуктивної зайнятості. З цією метою на ПІДПРИЄМСТВАХ з неповною зайнятістю збільшити чисельність працюючих в еквіваленті повної зайнятості протягом року не менш ніж на 7 відсотків

 

4.2.3. Не застосовувати на ПІДПРИЄМСТВАХ контрактну форму трудового договору, крім випадків, передбачених законами України.

 

4.2.4. Не допускати звільнення працівників без забезпечення їм погашення боргів із виплати заробітної плати.

 

4.2.5. Здійснювати обов'язкове працевлаштування випускників професійних училищ, технікумів та вузів, що навчалися за заявками і направленнями ПІДПРИЄМСТВА.

 

4.2.6. Рішення про умови використання на ПІДПРИЄМСТВАХ іноземної робочої сили приймати тільки за узгодженням з профспілковим комітетом.

Рішення щодо використання на ПІДПРИЄМСТВАХ працівників інших підприємств України приймати після забезпечення повної продуктивної зайнятості працівників відповідних професій на ПІДПРИЄМСТВІ та погодження умов їх праці і оплати з профспілковим комітетом.

 

4.2.7. Здійснювати заходи щодо залучення молоді на ПІДПРИЄМСТВА, її навчання та підвищення кваліфікації.

 

4.2.8. При звільненні працівників одночасно з проведенням розрахунків по заробітній платі видавати на їх запит безкоштовно довідки, необхідні для призначення пенсій.

 

4.3. СТОРОНИ домовилися:

4.3.1. У випадках прихованого безробіття (роботи на умовах неповного робочого часу і т.п.) зберігати за працівниками ПІДПРИЄМСТВ права, пільги та гарантії, передбачені колективними договорами.

 

4.3.2. Передбачати у колективних договорах ПІДПРИЄМСТВ заходи щодо попередження безробіття, створення нових (додаткових) робочих місць.

 

4.3.3. При проведенні реорганізації, реструктуризації, або у разі порушення питань про ліквідацію ПІДПРИЄМСТВА, роботодавець не пізніше як за три місяці інформує профспілковий комітет за його запитом про ці дії.

Виборні профспілкові органи вносять пропозиції відповідним органам та керівникам ПІДПРИЄМСТВ про перенесення термінів, тимчасове припинення або скасування заходів, пов‘язаних з вивільненням працівників, які є обов’язковими для розгляду.

 

4.3.4. Не допускати звільнень працівників за скороченням чисельності на ПІДПРИЄМСТВАХ, що приватизуються, та протягом 6 місяців після завершення приватизації, за винятком умов, передбачених чинним законодавством України (ст. 26 Закону України "Про приватизацію державного майна").

 

4.3.5. Працівникам, попередженим у встановленому порядку про звільнення на підставі п.1. ст.40 КЗпП, протягом останнього місяця перед звільненням надавати на їх прохання для пошуку нового місця роботи вільний час на умовах, встановлених колективним договором, але не менш ніж 8 годин на тиждень з оплатою згідно тарифної ставки (посадового окладу).

 

4.3.6. Визначати у колективних договорах обсяги професійного навчання працівників та загальні витрати коштів на ці цілі відповідно до потреб виробництва та вимог законодавства у цій сфері.

 

4.4. ПРОФСПІЛКИ зобов’язуються:

4.4.1. Здійснювати контроль за виконанням на ПІДПРИЄМСТВАХ законодавчих і нормативних актів з питань праці і зайнятості.

При необхідності відстоювати права трудящих у державних органах і судах.

 

4.4.2. Надавати членам ПРОФСПІЛОК безкоштовну правову допомогу, консультації з чинного законодавства.

ОПЛАТА ПРАЦІ

5.1. СТОРОНИ домовилися:

5.1.1. Установити на підприємствах мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком №1.

Особливості гарантій в оплаті праці для працівників деревообробної промисловості визначені в додатках №№ 9-14 до УГОДИ.

На окремих підприємствах, які з об’єктивних причин допускають оплату праці нижче від норм, визначених цією угодою, але не нижче від державних норм і гарантій в оплаті праці та норм УГОДИ, що діяли раніше, може застосовуватися лише тимчасово на період подолання фінансових труднощів підприємства терміном не більш як шість місяців.

Зберігати співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,25.

У разі встановлення Генеральною угодою норм з оплати праці вищих, ніж в галузевій угоді, застосовувати норми Генеральної угоди.

 

5.1.2. Установити мінімальний посадовий оклад техніка без категорії на рівні місячної тарифної ставки робітника третього розряду третьої сітки відповідних галузей.

 

5.1.3. Установити мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців ПІДПРИЄМСТВ до посадового окладу техніка згідно з Додатком № 2 до УГОДИ.

 

5.1.4. Установити мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців науково-дослідних, конструкторських, технологічних, проектних та інших наукових установ і організацій до посадового окладу техніка згідно з Додатком № 3 до УГОДИ.

 

5.1.5. Установити мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних посадових окладів працівників за загальними (наскрізними) професіями до тарифної ставки робітника першого розряду третьої сітки згідно з Додатком № 4 до УГОДИ.

 

5.1.6. Установити мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних окладів робітників, зайнятих на вантажно-розвантажувальних роботах, до тарифної ставки робітника першого розряду третьої сітки згідно з Додатком № 5 до УГОДИ.

 

5.1.7. Відповідно до законодавства ПІДПРИЄМСТВА самостійно розробляють форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством та УГОДОЮ і встановлюють їх у колективних договорах.

При встановленні тарифних ставок (посадових окладів), доплат і надбавок, премій і винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат, враховувати Закони України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" та "Про прожитковий мінімум" щодо забезпечення рівня заробітної плати, не нижче визначеного законодавством розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, а також забезпечувати зростання фонду оплати праці на ПІДПРИЄМСТВАХ відповідно до росту обсягів виробництва (в порівняльних цінах) та темпів зростання продуктивності праці.

Норми колективного договору щодо рівня оплати праці не повинні бути нижчими від раніше прийнятих на ПІДПРИЄМСТВІ.

 

5.1.8. Для працівників ПІДПРИЄМСТВ, що виконують роботи, не властиві основній діяльності галузі (підгалузі), умови оплати праці встановлюються у колективних договорах, з дотриманням норм і гарантій, передбачених галузевими Угодами тих галузей, до яких ці роботи відносяться за характером виробництв. У випадку, коли умови оплати праці інших галузей нижчі від норм цієї УГОДИ - застосовуються мінімальні гарантії цієї УГОДИ.

 

5.1.9. Підприємства одночасно із введенням нових тарифних ставок і посадових окладів здійснюють заходи щодо:

• упорядкування діючих норм і нормативів та систем матеріального заохочення;
• досягнення 70 відсоткової долі тарифної частини в заробітній платі;
• збільшення частки витрат на оплату праці у валових витратах на виробництво.

Для забезпечення підвищення заробітної плати працівникам у яких вона нижче прожиткового мінімуму, передбачають у колективних договорах випереджаюче зростання тарифної ставки робітника І розряду відносно темпів зростання середньої заробітної плати.

 

5.1.10. Встановити розміри доплат і надбавок до тарифних ставок (окладів), посадових окладів згідно з Додатком № 6 до УГОДИ.

 

5.1.11. У разі необхідності, за погодженням з профспілковими комітетами, застосовувати на ПІДПРИЄМСТВАХ для окремих висококваліфікованих робітників місячні оклади замість тарифних ставок.

 

5.1.12. При узгодженні з замовником цін на продукцію (послуги) у розрахунок ціни беруться тарифні ставки (посадові оклади), що діють на ПІДПРИЄМСТВІ згідно з колективним договором.

 

5.1.13. Час простою не з вини працівника оплачувати з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки (окладу) встановленого працівникові розряду (окладу).

 

5.1.14. Працівникам, попередженим про наступне звільнення відповідно до п.1 ст.40 КЗпП України, при перегляді на ПІДПРИЄМСТВІ форм, систем, розмірів оплати праці підвищувати тарифні ставки (посадові оклади) у порядку, встановленому на ПІДПРИЄМСТВІ.

 

 

5.1.15. Формування, розподіл і використання фонду оплати праці, а також коштів на соціально-культурні заходи і житлове будівництво на ПІДПРИЄМСТВАХ роботодавцям розглядати разом із профспілковими комітетами.

 

5.1.16. При укладенні колективних договорів ПІДПРИЄМСТВА визначають механізм формування фонду оплати праці, виходячи з тарифних умов (діючих ставок, розцінок, окладів), розмірів доплат, надбавок, премій або прирістних нормативів чи планової чисельності персоналу і планової середньої заробітної плати одного працівника, та зростання обсягів виробництва, продуктивності праці та зниження витрат на 1 грн. собівартості продукції (Додаток №8).

 

5.1.17. Зміни форм, систем оплати праці, преміювання, встановлення надбавок та доплат працівникам, а також їх розмірів на ПІДПРИЄМСТВАХ проводити за погодженням із профспілковими комітетами.

 

5.1.18. Забезпечувати на ПІДПРИЄМСТВАХ гласність внутрішніх положень про оплату праці, у тому числі про преміювання, доплати, заохочувальні виплати тощо, як обов’язкові додатки включити їх до колективних договорів.

 

5.1.19. Щомісячно контролювати рівень середньої заробітної плати в галузях (підгалузях) на її відповідність до міжгалузевих співвідношень, з метою прийняття своєчасних заходів у разі погіршення цих співвідношень.

 

5.1.20. Здійснювати контроль своєчасності виплати заробітної плати на ПІДПРИЄМСТВАХ, аналізувати причини затримки виплат і вживати заходи щодо їх усунення.

 

5.1.21. Щоквартально розглядати стан із виплати заробітної плати та у випадках виникнення заборгованості вживати відповідні заходи щодо її ліквідації.

Відповідно до законодавства застосовувати заходи матеріального та дисциплінарного впливу до керівників ПІДПРИЄМСТВ, на яких допущена заборгованість із заробітної плати у розмірі понад один місячний фонд оплати праці.

Вносити подання до відповідних органів про притягнення керівників ПІДПРИЄМСТВ за порушення законодавства з оплати праці до адміністративної та кримінальної відповідальності.

 

5.1.22. З метою виконання ст. 100 Кодексу законів про працю України та ст.ст. 6,7 Закону України „Про внесення змін до Закону України “Про охорону праці” утворити робочу групу з підготовки проекту переліку робіт із шкідливими і важкими та особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці робітникам підприємств: з виробництва машин та устаткування; електричного, електронного та оптичного устаткування; транспортних засобів та устаткування; з оброблення деревини та виробів з неї; інших виробництв.

Мінпромполітики України протягом 2008 року узагальнити, погодити із центральними органами виконавчої влади та у першому кварталі 2009 року подати на розгляд Кабінету Міністрів проект постанови Кабінету Міністрів України “Про затвердження Переліку робіт із шкідливими і важкими та особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, на яких встановлюється підвищена оплата праці робітникам підприємств: з виробництва машин та устаткування; електричного, електронного та оптичного устаткування; транспортних засобів та устаткування і з оброблення деревини та виробів з неї; інших виробництв.”

 

5.1.23 3абезпечити підвищення рівня середньої заробітної плати по підгалузях не менше ніж на 25 відсотків щороку.

 

5.2. ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАСНИКА доручають керівникам ПІДПРИЄМСТВ (роботодавцям):

5.2.1. Забезпечити через колективні договори на ПІДПРИЄМСТВАХ механізм захисту купівельної спроможності працівників шляхом:

а) індексації оплати праці відповідно до Закону України від 06.02.2003р. № 491-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» та постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078 (із змінами та доповненнями, внесеними постановами від 17.05.2006р. №690 і від 11.07.2007р. №913);

б) компенсації втрат, пов’язаних з порушенням термінів виплати заробітної плати відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушенням строків їх виплати» та постанов Кабінету Міністрів України від 20.12.97р. № 1427, від 23.04.99р. № 692, від 21.02.2001р. № 159, від 31.03.2003р. №430;

в) періодичного, у зв’язку з інфляцією, підвищення тарифних ставок (посадових окладів), інших виплат.

 

5.2.2. Здійснювати своєчасно, в терміни, встановлені колективними договорами, виплату поточної заробітної плати працівникам ПІДПРИЄМСТВ, але не рідше двох разів на місяць.

Заробітну плату за першу половину місяця виплачувати пропорційно відпрацьованому часу.

 

5.2.3. У разі затримки виплати заробітної плати надавати профспілковим комітетам, за їх запитом, оперативну інформацію про наявність коштів на рахунках ПІДПРИЄМСТВ, а працівникам, яким затримана виплата – витяг з розрахункової відомості (особового рахунку) по заробітній платі з даними про дату утворення і розміри заборгованості та розміри нарахованої компенсації за затримку виплати заробітної плати.

 

5.2.4. ПІДПРИЄМСТВАМ здійснювати аналіз заробітної плати за категоріями працівників.

 

5.2.5. Передбачати в колективних договорах ПІДПРИЄМСТВ (у межах фінансових можливостей) виплату винагороди за вислугу років згідно з положенням, розробленим на ПІДПРИЄМСТВІ, із врахуванням нормативних актів для окремих галузей, що діяли до 1991 року.

5.2.6. Не надавати у період до повного погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам позик без погодження з профспілковим комітетом, крім випадків, передбачених колективним договором.

 

5.2.7. У разі простою не з вини працівника переводити його, за згодою, на іншу роботу, при цьому оплату праці здійснювати за виконану роботу, але не нижче встановленого посадового окладу (тарифу).

 

5.2.8. Передбачати в колективних договорах у розділі “Оплата праці” надання працівникам ПІДПРИЄМСТВ, за рахунок коштів ПІДПРИЄМСТВА, матеріальної допомоги та одноразових заохочувальних виплат, пов‘язаних з їх трудовою діяльністю (матеріальна допомога при наданні щорічної відпустки, при звільненні у зв‘язку з виходом на пенсію, одноразова винагорода до ювілейних та пам’ятних дат, професійних свят тощо).

 

5.3. ПРОФСПІЛКИ зобов’язуються:

5.3.1. Здійснювати контроль за дотриманням на ПІДПРИЄМСТВАХ актів законодавства, нормативних актів з питань оплати праці і відповідних положень УГОДИ.

 

5.3.2. Аналізувати рівень середньої заробітної плати у галузях (підгалузях) і на окремих ПІДПРИЄМСТВАХ, готувати обґрунтовані пропозиції з удосконалення оплати праці.

 

5.3.3. Захищати і відстоювати інтереси працівників галузі з питань оплати праці на всіх рівнях управління.

НОРМУВАННЯ ПРАЦІ

6.1. МІНПРОМПОЛІТИКИ зобов’язується:

6.1.1. Здійснювати аналіз стану нормування праці, забезпечувати розробку, перегляд, доповнення та затвердження галузевих норм праці і інформувати про це ПРОФСПІЛКИ.

 

6.1.2. Здійснювати заходи щодо постійного оновлення нормативної бази з праці та професійної класифікації.

 

6.2. СТОРОНИ домовилися:

6.2.1. Запроваджувати знижені норми виробітку:

- для інвалідів, вагітних жінок – на 20 відсотків;

- для молодих робітників, прийнятих на роботу після закінчення загальноосвітньої школи, ПТУ, курсів, звільнення із строкової військової служби, а також тих, хто пройшов навчання безпосередньо на виробництві – за перші 3 місяці – на 40 відсотків, наступні 3 місяці – на 20 відсотків.

 

6.2.2. Не допускати запровадження, перегляду та змін норм праці без впровадження відповідних заходів і погодження з профспілковим комітетом.

 

6.2.3. Доручити керівникам ПІДПРИЄМСТВ спільно з профспілковими комітетами визначати у колективних договорах конкретні зобов’язання щодо поліпшення стану нормування праці працівників.

 

6.3. ПРОФСПІЛКИ зобов’язуються:

6.3.1. Сприяти впровадженню на ПІДПРИЄМСТВАХ прогресивних норм праці відповідно до досягнутого рівня техніки, технології, організації виробництва і праці.

 

6.4. Роботодавець забезпечує впровадження технічно обґрунтованих норм для всіх категорій працівників, постійно здійснює моніторинг у сфері нормування праці, забезпечує розробку, перегляд та доповнення галузевих норм праці відповідно до сучасного рівня техніки, технології виробництва, а також узагальнює і поширює передовий досвід з нормування праці. Зміна норм праці проводиться за умов економічного та соціального обґрунтування за погодженням з профспілковим комітетом і повідомленням працівників про їх запровадження не пізніше, ніж за 2 місяці. У колективних договорах визначаються конкретні заходи з поліпшення стану нормування праці.

 

РЕЖИМ ПРАЦІ ТА ВІДПОЧИНКУ

7.1. СТОРОНИ доручають керівникам ПІДПРИЄМСТВ:

7.1.1. Забезпечувати нормальну тривалість робочого часу – сорок годин на тиждень.

 

7.1.2. Встановлювати тривалість денної роботи (зміни) згідно з Правилами внутрішнього трудового розпорядку і графіками змінності, затвердженими роботодавцем за погодженням з профспілковим комітетом ПІДПРИЄМСТВА, з урахуванням специфіки виробництва.

При цьому не допускати встановлення робочого часу менш ніж 32 години на тиждень. Граничний термін неповного робочого часу на ПІДПРИЄМСТВІ не повинен перевищувати 3 місяці на рік.

У разі встановлення на ПІДПРИЄМСТВІ режиму роботи з неповним робочим часом:

а) нараховувати страхові внески до Пенсійного фонду України на всіх штатних працівників у розмірі, який не нижче від внеску, розрахованого до мінімальної заробітної плати в країні;

б) не допускати примушення працівників до подання заяв на встановлення для них неповного робочого часу.

 

7.1.3. Забезпечувати надання щорічної оплачуваної основної відпустки тривалістю не менше 24 календарних днів.

Додаткові оплачувані відпустки надавати:

а) працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими і важкими умовами праці – відповідно до «Списку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість працівників на роботах в яких дає право на щорічну додаткову відпустку «(додаток № 1 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 року №679);

б) працівникам, зайнятим на роботах з особливим характером праці – відповідно до «Списку виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці» (додаток № 2 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 року №679);

в) за ненормований робочий день з урахуванням вимог частини першої статті 10 Закону України «Про відпустки» – відповідно до Списків посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою згідно з Орієнтовним переліком професій і посад працівників підприємств та організацій Мінпромполітики України з ненормованим робочим днем (додаток № 7 до Угоди).

Конкретну тривалість додаткових відпусток встановлювати у колективних чи трудових договорах ПІДПРИЄМСТВ залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці (підпункт “а”) та часу зайнятості працівника у цих умовах.

Додаткові відпустки, пов’язані з навчанням, та творчі відпустки надавати відповідно до чинних законодавчих та нормативних актів України.

 

7.1.4. Скорочену тривалість робочого тижня встановлювати колективним договором залежно від результатів атестації робочих місць за умовами праці працівникам, зайнятим на роботах із шкідливими умовами праці, відповідно до Переліку виробництв, цехів, професій і посад із шкідливими умовами праці, робота в яких дає право на скорочену тривалість робочого тижня, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року № 163.

 

7.1.5. Роботу працівників у вихідні та святкові дні погоджувати з відповідними профспілковими комітетами та компенсувати згідно з законодавством.

 

7.1.6. Змінювати режим робочого часу на ПІДПРИЄМСТВАХ тільки у встановленому законодавством порядку з обов’язковим попереднім погодженням з профспілковим комітетом.

7.1.7. Спільно з профспілковими комітетами створити на ПІДПРИЄМСТВАХ з кількістю працюючих 15 осіб і більше комісії по трудових спорах та сприяти підвищенню ефективності розгляду ними трудових спорів.

 

7.2. СТОРОНИ вважають за доцільне встановлювати колективними договорами за рахунок прибутку ПІДПРИЄМСТВ:

7.2.1. Зберігати відпустки раніше встановленої тривалості за працівниками, які користувались відпустками більшої тривалості, ніж передбачено законодавством на весь час їх роботи на даному ПІДПРИЄМСТВІ на посадах, роботах, що давали їм право на цю відпустку.

7.2.2. Надавати додаткові оплачувані відпустки тривалістю до 3-х днів у випадках:

а) народження дітей (батькові);

б) проводів дітей на військову службу (батькам);

в) шлюбу працівника або його дітей;

г) смерті одного з подружжя або близьких родичів (батьків, сестер, братів, дітей).

 

7.2.3. Встановлювати понад передбаченим законодавством додаткову відпустку по догляду за дітьми.

Кількість календарних днів та порядок надання такої відпустки ПІДПРИЄМСТВА визначають самостійно у колективних договорах.

 

7.3. СТОРОНИ рекомендують ПІДПРИЄМСТВАМ при укладенні колективних договорів за рахунок прибутку:

7.3.1. Встановлювати для працюючих жінок, які мають дітей шкільного та дошкільного віку, 38-годинний робочий тиждень.

 

7.3.2. Надавати оплачуваний вільний день працівникам ПІДПРИЄМСТВ в дні їх ювілейних дат з дня народження.

 

7.3.3. Встановлювати 1 вересня неробочим оплачуваним днем одному із батьків, діти яких навчаються в 1 – 4 класах.

 

7.4. Не допускається примушення працівників, без їх згоди, до:

- переходу на роботу з неповним робочим часом, за відсутності змін в організації виробництва та праці;

- подання заяви про надання відпустки без збереження заробітної плати;

- подання заяви про звільнення за скороченням чисельності без відпрацювання двомісячного терміну з дня попередження про наступне вивільнення.

 

ОХОРОНА ПРАЦІ

8.1. МІНПРОМПОЛІТИКИ зобов’язується:

8.1.1. Здійснювати свої повноваження в галузі охорони праці відповідно до Закону України “Про охорону праці”.

Реалізовувати, спільно з ПІДПРИЄМСТВАМИ, науково-дослідні роботи з охорони праці в межах затвердженого кошторису.

 

8.1.2. Щоквартально розглядати за участю ПРОФСПІЛОК стан аварійності і травматизму на ПІДПРИЄМСТВАХ.

Матеріали засідань надавати відповідним центральним виборним органам Профспілок.

 

8.1.3. Здійснювати облік і аналіз причин нещасних випадків на виробництві, професійних захворювань, розробляти заходи для їх упередження та забезпечувати контроль за їх виконанням.

 

За результатами аналізу виробничого травматизму, а також за поданням ПРОФСПІЛКИ, заслуховувати на колегії МІНПРОМПОЛІТИКИ керівників ПІДПРИЄМСТВ, на яких трапилися смертельні, групові нещасні випадки або не виконуються заходи колективних договорів щодо поліпшення умов і безпеки праці.

 

8.1.4. Надавати ПРОФСПІЛКАМ документи, інформацію і роз’яснення, а також наявну обліково-звітну документацію з виробничого травматизму, професійних захворювань.

 

8.1.5. Вдосконалювати нормативно-правові акти з охорони праці, вносити, у разі необхідності, разом з ПРОФСПІЛКАМИ, до державних органів пропозиції про зміни та доповнення норм і правил з цих питань.

 

8.1.6. Сприяти забезпеченню ПІДПРИЄМСТВ та ПРОФСПІЛОК переліком та комплектами нормативно-правових актів з охорони праці.

 

8.1.7. Розробку і перегляд нормативно-правових актів з охорони праці вести за участю ПРОФСПІЛОК.

 

8.1.8. Організувати навчання та перевірку знань з охорони праці керівників ПІДПРИЄМСТВ, їх заступників, виконання службових обов‘язків яких пов‘язане з організацією безпечного ведення робіт, керівників основних виробничо-технічних служб за обов’язковою участю спеціалістів ПРОФСПІЛОК.

 

8.1.9. Спільно з ПРОФСПІЛКАМИ вносити пропозиції, за поданням ПІДПРИЄМСТВ, до Кабінету Міністрів України з питань пільгового пенсійного забезпечення працівників галузі, надання додаткових відпусток і скорочення робочого часу залежно від характеру виробництва.

 

8.1.10. Розробити за участю профспілок «Галузеву програму поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища на 2008-2012 роки Мінпромполітики України» в місячний термін після затвердження загальнодержавної Програми.

 

8.1.11. Контролювати підготовку ПІДПРИЄМСТВ до роботи в осінньо-зимовий період 2008-2009 років.

 

8.1.12. Розглядати питання щодо притягнення до відповідальності керівників ПІДПРИЄМСТВ, які не забезпечили виконання доручень відповідно до п.8.2. УГОДИ.

 

8.1.13. Ініціювати перед відповідними державними органами розробку та затвердження в 1 півріччі 2008 року Положення про безкоштовну видачу молока для працюючих на виробництві зі шкідливими умовами праці, а також нормативи видачі працюючим мила та інших знешкоджуючих засобів.

 

8.2. ПРЕДСТАВНИКИ ВЛАСНИКА доручають керівникам ПІДПРИЄМСТВ, за участю профспілкових комітетів, забезпечити:

 

8.2.1. Здійснення на ПІДПРИЄМСТВАХ розробки та виконання програм (заходів) поліпшення умов (виробничих та санітарно-побутових) і безпеки праці як складової частини колективних договорів.

 

8.2.2. Виконання заходів з охорони праці, перелік яких та суму витрат визначити на підставі ст. 19 Закону України “Про охорону праці” та колективних договорів.

 

8.2.3. Своєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці працівників, зайнятих у шкідливих і важких умовах праці, для встановлення їх прав на пільгове пенсійне забезпечення та інші пільги і компенсації, а також розроблення заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників.

 

8.2.4. Щомісячний розгляд стану справ з охорони праці, створення здорових та безпечних умов праці, прийняття необхідних заходів щодо профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності і відповідальність низової ланки інженерно-технічних працівників ПІДПРИЄМСТВ за виконання посадових обов‘язків з охорони праці.

 

8.2.5. Організацію і проведення, за рахунок коштів підприємства, навчання працівників, а також профактиву з охорони праці за затвердженими програмами не рідше 1 разу на три роки.

 

8.2.6. Організацію на ПІДПРИЄМСТВАХ експертизи технічного стану верстатного парку, механізмів, будівель і споруд щодо їх подальшого безпечного використання.

Провести обстеження будівель споруд, які не експлуатуються і створюють загрозу виробничому персоналу і населенню та вжити заходів щодо їх демонтажу.

Скласти графік виведення з експлуатації об‘єктів, що знаходяться в аварійному стані.

Інформувати СТОРОНИ про аварійний стан будівель, споруд та інженерних мереж з метою контролю за виводом таких об’єктів з експлуатації або проведенням профілактичних робіт.

 

8.2.7. Працюючих сертифікованими засобами індивідуального захисту, спецодягом, спецвзуттям відповідно до вимог діючих стандартів згідно з галузевими нормами, а також змиваючими та знешкоджуючими засобами, молоком та іншими продуктами.