Для проведення поточного та підсумкового контролю.

Успішність навчання студентів забезпечується шляхом реалізації контрольних заходів. Контрольні заходи включають поточний та підсумковий контроль.

Поточний контроль знань студентів здійснюється протягом семестру під час проведення семінарських та практичних занять, модульних контролів, рефератів, ділових ігор шляхом накопичення оцінок і має за мету перевірку засвоєння студентами (курсантами) змістових модулів навчальної дисципліни та оцінюється тільки за національною шкалою («2», «3», «4», «5»).

Підсумковий контроль здійснюється з метою з’ясування рівня засвоєння теоретичного та практичного матеріалу з навчальної дисципліни та виставлення підсумкової оцінки. Підсумкова оцінка з навчальної дисципліни визначається як середньоарифметична результатів засвоєння окремих залікових модулів, або за результатами екзамену. Якщо студент (курсант) бажає покращити свою підсумкову оцінку, то він може складати екзамен (залік) під час сесії.

Студент в обов’язковому порядку складає екзамен (залік), якщо загальна кількість отриманих позитивних оцінок за семестр (модуль) складає менше 2/3 від загальної кількості поточних контрольних заходів.

Незадовільна оцінка («2») відпрацьовується в обов’язковому порядку, протягом 10 днів з моменту отримання (для підрахунку загальної кількості балів враховується лише оцінка, отримана при відпрацюванні).

Результати підсумкового контролю перераховуються в бали і фіксуються викладачем в заліково-екзаменаційній відомості та заносяться до залікової книжки студента (курсанта), до індивідуального навчального плану за національною шкалою та шкалою оцінювання ECTS. Оцінювання успішності студента (курсанта) по засвоєнню модуля (дисципліни) здійснюється посеместрово.

Якщо дисципліна вивчається в декількох семестрах, підсумкова оцінка визначається як середньоарифметична оцінок підсумкового контролю.

Шкала оцінювання знань

 

За внутрішньою шкалою навчального закладу в балах	За національною шкалою / За шкалою ECTS
	Вноситься до відомості
91–100	А/Відмінно
82-90	В/Добре
75-81	С/Добре
66-74	D/Задовільно
60-65	Е/Задовільно
35-59	FX/Незадовільно з можливістю повторного складання
1-34	F/Незадовільно з обов’язковим повторним курсом

 

 

Тобто підсумкова кількість балів, яку необхідно набрати для того, щоб отримати позитивну оцінку складає від 60 до 100 балів.

Для переведення підсумкової оцінки у 100 - бальну шкалу оцінювання знань середньоарифметична підсумкова оцінка множиться на коефіцієнт 20.

 

Критерії оцінювання знань на екзамені та заліку.

Якщо протягом вивчення навчальної дисципліни студент (курсант) набрав суму балів: 91 – 100 - він отримує оцінку А/Відмінно ( без складання екзамену); 75 – 90 - отримує оцінку В/Добре, С/Добре (без складання екзамену). Студент (курсант), який набрав менше 74 балів складає екзамен.

Для тих, хто складає екзамени та заліки критерії оцінювання знань наступні.

Оцінка “відмінно”/ А - виставляється якщо студент має глибокі і системні знання, вміє узагальнювати теоретичний матеріал, співвідносити загальні знання з конкретними ситуаціями; засвідчив уміння критично оцінювати варіантні підходи щодо сутності норм та уявлень; оволодів навиками аналізувати, моделювати та адекватно оцінювати ситуацію; обізнаний з науковими працями вітчизняних та зарубіжних спеціалістів в даній області; матеріал викладає логічно, послідовно, переконливо.

Оцінка “добре”/ В, С – виставляється, якщо студент виявив достатньо повні знання курсу; дає правильні, хоча і не завжди повні визначення явищ дійсності; оволодів навичками співвідносити теоретичні знання з конкретними ситуаціями; висловлює своє ставлення до варіантних теорій щодо сутності явищ; засвоїв основи аналітичного методу; допускає незначні неточності в розкритті окремих теоретичних положень.

Оцінка “задовільно”/ D, Е – виставляється, якщо студент взагалі засвоїв програмний матеріал курсу в передбаченому обсязі з деякими неточностями у визначенні основних явищ та процесів; намагається висловити своє ставлення до проблемних питань, хоча і не завжди адекватно; вміє аналізувати набуті теоретичні знання і співвідносити їх з конкретними ситуаціями; виклад матеріалу непослідовний, неточний, з наявними помилками.

Оцінка “незадовільно”/ FX, F – виставляється, якщо студент виявив слабкі (відсутність) знання теоретичного програмного матеріалу; не зміг дати визначення основних провідних категорій та явищ; відсутні навички адекватної оцінки норм і теорій; виклад матеріалу непослідовний, нелогічний, фрагментарний, з грубими помилками.

Оцінка “зараховано” – виставляється, якщо студент виявив достатньо повні знання курсу; вміє узагальнювати теоретичний матеріал, співвідносити загальні знання з конкретними ситуаціями, засвідчив уміння критично оцінювати варіативні підходи щодо сутності поставлених питань, дає правильні, хоча і не завжди повні відповіді на поставлені запитання; висловлює своє ставлення до варіантних теорій щодо сутності явищ; допускає незначні неточності в розкритті окремих теоретичних положень; матеріал викладає не завжди логічно, послідовно і переконливо.

Оцінка “не зараховано” – виставляється якщо студент виявив слабкі (відсутність) знання теоретичного програмного матеріалу; не зміг дати визначення основних провідних категорій та явищ; відсутні навички адекватної оцінки норм і теорій; виклад матеріалу непослідовний, нелогічний, фрагментарний, неточний, стислий; повна відсутність переконливості в викладенні матеріалу.

За результатами семестрового контролю здійснюється допуск до продов­ження навчання у наступному семестрі.

 

МОДУЛЬ 1

 

Змістовний модуль 1.1.

 

Тема 1. Поняття адміністративного права, та його значення, наука адміністративного права.

Питання:

1. Поняття адміністративного права.

1.1. Поняття, предмет і метод адміністративного права.

1.2. Задачі адміністративного права в сучасний період.

1.3. Поняття системи адміністративного права (загальна, особлива).

1.4. Зв’язок адміністративного права з іншими галузями права.

2. Поняття джерела адміністративного права.

2.1. Конституція – основне джерело адміністративного права.

2.2. Інші джерела адміністративного права.

3. Адміністративно-правова реформа та її зміст.

4. Поняття та завдання науки адміністративного права. Наукові установи в системі МВС України.

 

Завдання

1. Засвойте поняття: адміністративне право, його предмет і метод; система і джерела адміністративного права.

2. Визначте роль адміністративного права у розбудові держави.

3. Як співвідноситься адміністративне право з іншими галузями національного права?

4. Які критерії групування джерел адміністративного права?

5. Назвіть офіційні видання, у яких публікуються джерела адміністративного права та в які строки?

6. Які з перерахованих актів є джерелами адміністративного права?

6.1. Закони України: “Про вибори народних депутатів України”; “Про освіту”; “Про статус суддів”

6.2. Розпорядження Президента України “Про затвердження Положення про Міністерство внутрішніх справ України”; “Про присвоєння почесних звань…”;

6.3.Наказ податкової адміністрації України “ Про організацію роботи районних податкових адміністрацій”; Інструкція МВС України “Про організацію роботи дільничного інспектора міліції”; Рішення облради народних депутатів “Про затвердження правил торгівлі на колгоспних ринках”

7. Підберіть та запишіть у зошит по три приклади джерел адміністративного права: закон; правила; розпорядження; інструкція; постанова; указ; рішення; наказ; кодекс; положення. Вкажіть, які органи держави вповноваженні видавати їх.

8. Обласна адміністрація прийняла рішення “Про затвердження правил торгівлі сільськогосподарською продукцією на колгоспних ринках”. За порушення цих правил встановила санкцію - конфіскацію 40 відсотків продукції, що продається у дохід бюджету.

Курсант Петренко у відповіді сказав, що рішення незаконне, оскільки тільки суд може встановлювати таке стягнення, як конфіскацію майна.

Дайте оцінку відповіді курсанта Петренка.

 

Реферат на тему:

1. Поняття, предмет, задачі і метод адміністративного права.

2. Адміністративно-правова реформа та її значення для розбудови держави.

 

Методичні рекомендації

При вивченні даної теми необхідно мати на увазі, що адміністративне право, як і конституційне право, опосередковує функціонування публічної влади в державі, тобто воно є правом державного управління, що передбачає владний вплив держави, в особі державних органів і посадових осіб, на різноманітні суспільні відносини.

Особливу увагу слід звернути на те, що при визначенні адміністративного права необхідно враховувати єдність трьох головних

функцій, а саме: а) управлінської (тобто регулювання управлінської діяльності); б) правореалізаційної (реалізація прав і свобод громадян); в) правозахисної (захист порушених прав і свобод громадян).

При вивченні методу адміністративного права слід звернути увагу на те, що в ньому використовуються як загальні методи правового регулювання: імперативний і диспозитивний, так і спеціальні, притаманні тільки цій галузі: субординації, координації, адміністративного договору, реєстрації, стимулювання, інвестицій та ін.

Готуючись до занять по цій темі необхідно звернути увагу на проект Концепції реформи адміністративного права України.

 

Основні джерела:

1. Берлач А.І. Адміністративне право України: навч. Посібник для дист.навч.- К.,2005

2. Адміністративне право України Академічний курс: Підручник: У 2 т.- Т. 1 Загальна частина/Ред.кло. В.Б. Авер’янов – К., 2004

3. Адміністративне право України/За заг. Ред.. Ю.П. Битяка Х., 2004

4. Адміністративне право України/За заг. Ред.. С.В. Ківалова, Одеса 2003

5. Авер'янов В. Адміністративне право України: доктринальні аспекти реформування. // Право України. - 1998. - № 8.

6. Голосніченко І. Значення адміністративного права в умовах демократичних перетворень суспільства.// Право України. 1998. - № 11.

7. Пасенко О. Реформування адміністративного права – важливий напрямок правової політики. // Право України. - 1998. - № 7.

8. Битяк Ю.П. Адміністративне право України, Х., 2004.

9. Курс адміністративного права України: підручник/ В.К. Колпаков, О.В. Кузьменко, І.Д. Пастух, В.Д. Сущенко [та ін. ]/ за ред. В.В. Коваленка. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 808с.