Розміри доплат до тарифної ставки

або посадового окладу за працю в шкідливих умовах

Характеристика роботи	Сума балів	Розмір доплати, % до тарифної ставки або окладу
3 важкими і шкідливими умовами праці	До 2 2.1-4
Зі шкідливими умовами праці	4.1-6
3 особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці	6.1-8 8.1-10 Більше 10	16 20 24

 

 

Розрахунки природного і штучного освітлення

Природна освітленість оцінюється коефіцієнтом природної освітленості, що дорівнює відношенню природної освітленості на робочому місці до зовнішньої горизонтальної природної освітленості:

(31)

де Е_в – освітленість, яка створюється у деякій точці в середині приміщення світлом неба, лк; Е_н – одночасне з Е_в значення зовнішньої горизонтальної освітленості, що створюється повністю відкритого неба, лк.

 

Методика розрахунок природного освітлення виконують за методикою БНіП –ІІ-4-79. В задачу розрахунку входять визначення площі світлових пройомів, які повинні забезпечувати належну штучну освітленість. Площа пройомів для забезпечення бічної природної освітленості знаходять за формулою

 

S_п e_н k₃ h_o

S_o = -------------- k_зд (32)

100t_or

 

а площа пройомів при верхній освітленості – за формулою

 

S_п e_н k₃ h_ф

S_o = -------------- (33)

100t_or₂ k _ф

 

де Sп– площа підлоги приміщення; e_н – нормоване значення коефіцієнта природної освітленості; k_3д – коефіцієнт запасу; k_3д = 1...1.7 – коефіцієнт, який враховує затінення сусідніми спорудам; h_o,h_ф – світлові характеристики бічних і верхніх пройомів, відповідно; t_o - загальний коефіцієнт світло пропускання; r₁ і r₂ – коефіцієнти, які враховують відображення світла при бічній і верхній освітленості; k _ф – коефіцієнт, який враховує тип фонаря (віконного пройому у стелі приміщення). Значення світлових характеристик фонарів змінюється від 3,4 до 16 і залежить від кількості пройомів і відношення висоти приміщення до ширини прольоту, а також відношення довжини приміщення до ширини прольоту (приміщення).

Значення коефіцієнтів r₁ і r₂ вибирають також з таблиць БНіП ІІ-4-79. Межа зміни коефіцієнта r₁ =0...10, а r₂ = -0,25...2;

k₃ = -1,2...1,8 – коефіцієнт запасу; t_o - загальний коефіцієнт світлопропускання

t_o=t₁t₂t₃t₄t₅ (34)

 

де t₁ =0,5...0,9 – коефіцієнт світлопропускання матеріалу; t₂ = 0,5...0,9 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в переплетіннях віконних прйомів (світлопройми); t₃ = 0,8-0,9 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в несучих конструкціях; t₄ =0,6...1 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в сонцезахисних пристроях; t₅ = 0,9 – коефіцієнт, який враховує втрати світла в захисній сітці, яка встановлена під фонарями

 

Методика розрахунку штучного освітлення передбачає спочатку розрахунок загального освітлення, а потім комбінованого, яке являє собою суму місцевого і загального освітлення.

Розрахунок загального освітлення виконують в основному методом коефіцієнта використання світлового потоку за формулою:

 

(35)

 

де Е - норма освітленості (згідно розряду зорової роботи), лк;

S- площа приміщення, м²;

К - коефіцієнт запасу, К = 1,3...1,5 (менші значення для ламп розжарювання, більші - для газорозрядних ламп);

Z - коефіцієнт нерівномірності освітлення змінюється в межах Z = 1,1...1,5 (у середньому приймаємо = 1,2);

h - коефіцієнт використання освітлювальної установки;

n- число ламп.

Для визначення коефіцієнту розраховують індекс приміщення:

 

(36)

 

де а, b - відповідно довжина і ширина приміщення, м;

Н_С - висота розміщення світильника над освітлювальною поверхнею, м.

При однаковому коефіцієнті відбиття стелі й стін, що дорівнює 0,7, коефіцієнт залежно від і має таке значення:

 

Індекс приміщення, і	0,5
Коефіцієнт використання світлового потоку	0,22	0,37	0,48	0,54	0,59	0,61

 

 

Число ламп, необхідних для освітлення виробничого приміщення, визначається за формулою

(37)

де F - світловий потік, F = (39)

h - відстань лампи до освітлювальної поверхні, м;

Е - нормативна освітленість, лк;

x - показник, який залежить від h і відстані b.

 

ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ

Актуальність та завдання системи цивільного захисту

У сучасних умовах

У повсякденному житті та розвитку сучасного суспільства значних людських втрат, екологічних та економічних збитків, шкоди навколишньому середовищу завдають надзвичайні ситуації техногенного, екологічного, природного, соціального та воєнного характеру. Над вирішенням проблем запобігання, та своєчасного усунення негативних наслідків надзвичайних ситуацій (НС) працюють вчені майже у всіх країнах світу.

На території України знаходиться велика кількість потенційно небезпечних об’єктів (ПНО), за статистичними даними їх нараховується понад 7 тисяч. Це підприємства нафтової, газової, хімічної галузі, а також підприємства, які виробляють, транспортують та використовують радіоактивні, сильнодіючі отруйні, пожежо-вибухонебезпечні речовини та біологічні засоби.

Вивчення причин виникнення аварій, катастроф та особливостей впливу уражуючих факторів, тих чи інших НС на людей, тварин, рослин, сільськогосподарську продукцію, воду, а також знання методів і способів запобігання їх виникненню та уміння своєчасної і якісної ліквідації їх негативних наслідків може значно зменшити ураження людей та мінімізувати загальні збитки.

Однією з передумов дієвості законодавства є своєчасне доведення змісту нормативно-правових актів до відома посадових осіб, працівників і населення в цілому.

Конституція України визначає: «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищою соціальною цінністю, і далі, кожен громадянин має право на захист свого здоров’я, життя та здорове довкілля».

Задача забезпечення екологічної безпеки і підтримання екологічної рівноваги на території України, подолання наслідків Чорнобильської катастрофи - катастрофи планетарного масштабу, збереження генофонду Українського народу є обов'язком Держави.

Ці конституційні принципи реалізовані у цілому ряді нових законодавчих і нормативних актів, які визначають правові, економічні та соціальні основи безпечної життєдіяльності людини у нашому суспільстві.

Це Закони України:

· "Про охорону навколишнього природного середовища".

· "Про цивільну оборону".

· "Про правовий режим надзвичайного стану".

· "Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного

та природного характеру".

· «Про правові засади цивільного захисту»

· «Про пожежну безпеку».

· «Про забезпечення санітарного і епідеміологічного благополуччя населення. населення».

· "Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку".

 

Згідно вимог Конституції держави та законів України з питань цивільного захисту, прийнята в Україні «Єдина державна система запобігання та реагування на надзвичайні ситуації» (ЄДС-НС). Яка передбачає створення необхідних сил, засобів, та резервів, що спрямовуються на підвищення стійкості роботи об’єктів господарювання будь-якої форми власності при виникненні НС.

Часто в умовах НС виникає загроза життю людей. Тому питанням захисту населення від їх негативних наслідків держава приділяє значну увагу.

Під час розробки питань Цивільного захисту у дипломних проектах необхідно враховувати основні методи, способи та засоби захисту співробітників та населення у зоні лиха та осередках ураження.

Основними способами захисту працівників та населення, вважаються:

· Укриття людей в захисних спорудах ЦЗ.

· Використання засобів індивідуального захисту.

· Евакуація працівників та населення із території, де виникає загроза їхньому здоров’ю або життю.

Найбільш надійним захистом людей є укриття їх у захисних спорудах, але ефективно можна здійснювати захист людей у випадку комплексного використання всіх трьох способів, з урахуванням конкретних обставин. Тому на об’єктах господарювання попередньо та під час виникнення НС необхідно проводити комплексні заходи, які забезпечать успішне вирішення цих проблемних питань.

У законі “Про цивільну оборону України” зазначено, що адміністрація об’єкту незалежно від форми власності та ведення господарювання забезпечує своїм робітникам місця в захисних спорудах, надає засоби індивідуального захисту, сприяє виконанню евакуаційних заходів, створенню сил для ліквідації наслідків НС. Адміністрація хімічно та радіаційно небезпечних об’єктів, тобто потенційно небезпечних об’єктів (ПНО), окрім того відповідає за захист населення, яке проживає у зонах можливого ураження від аварії чи катастрофи, навіть за їх межами.

Таким чином, одним із основних напрямків у діяльності керівників об’єктів, тобто, начальників ЦЗ, служб та органів управління ЦЗ є забезпечення надійного захисту населення та своїх працівників.

Якісне вирішення цієї проблеми досягається:

· створенням надійної системи визначення загрози НС та оповіщення персоналу і населення про факт виникнення НС;

· своєчасним будівництвом захисних споруд з потрібними захисними властивостями та підтриманням їх у готовності до укриття людей;

· своєчасним накопиченням засобів індивідуального захисту;

· плануванням та практичним здійсненням заходів по евакуації людей з районів можливого негативного впливу наслідків НС;

· захистом продуктів харчування, питної води, фуражу від біологічних, хімічних та радіаційних засобів зараження;

· навчанням людей умінню застосовувати засоби захисту та діяти в НС та ін.

 

Конкретні заходи щодо захисту співробітників на об’єкті можуть бути різноманітними в залежності від стану, умов і характеру виробництва з урахуванням попередньої оцінки обстановки, тобто, фактичного стану у зоні лиха.

Основна мета розробки у дипломному проекті питань ЦЗ – це навчання студентів та підготовка їх до самостійного практичного виконання заходів цивільного захисту ОГ і співробітників підприємств щодо забезпечення стійкої їх роботи та нормальних умов життєдіяльності навіть у НС природного, техногенного та ін. походження у якості керівника відповідного рівня.

Загальні положення

 

Головною метою розробки питань цивільного захисту співробітників підприємств і об’єктів господарювання (ОГ) а також населення, є підвищення знань та навичок кожного студента, як майбутнього керівника, відповідного рівня управління, щодо визначення, організації та забезпечення якісного і своєчасного прийняття оптимальних рішень з питань запобігання та реагування при виникненні небезпеки.

Завданням є розробка та визначення необхідних заходів, засобів, і способів що забезпечать надійний захист працюючих та сталий розвиток самого підприємства чи регіону, навіть, при виникненні надзвичайної ситуації.

У проекті передбачити:

- розробку питань, пов’язаних із захистом виробничого персоналу ділянок, цехів підприємств сфери авто-сервісного обслуговування, дорожньо-будівельних, мостобудівельних та інших об’єктів транспортної інфраструктури незалежно від форми власності.

- розробку заходів, що забезпечують захист технологічного (в тому числі найбільш цінного та унікального) обладнання і устаткування, окремих складних пристроїв, систем виробництва і технологічних процесів.

- розробку і планування інженерно-технічних заходів цивільного захисту (ІТЗ-ЦЗ), спрямованих на підвищення надійності і стійкості роботи комунально-енергетичних систем (КЕС) та інших елементів підприємства, які забезпечують стійку. безперебійну його роботу.

Найбільш надійним є комплексний захист людей з урахуванням конкретних обставин. Тому на об’єктах господарювання попередньо та під час виникнення НС необхідно проводити комплексні заходи, які забезпечать надійний їх захист. В законодавчих актах зазначено, що адміністрація об’єкту незалежно від форми власності та способу господарювання забезпечує своїм робітникам місця в захисних спорудах, надає засоби індивідуального захисту, сприяє виконанню евакуаційних заходів, створення сил для ліквідації НС. Адміністрація хімічно та радіаційно-небезпечних об’єктів, як об’єктів підвищеної небезпеки (ОПН), окрім того відповідає за захист населення, яке проживає у зонах можливого ураження від аварій чи катастроф на цих ОПН.

Під час проходження переддипломної практики студент-дипломник вивчає структурну схему організації системи ЦЗ на підприємстві, функції керівників структурних підрозділів, начальників служб ЦЗ, засоби колективного та індивідуального захисту персоналу від ураження небезпечними факторами НС, заходи захисту технологічного обладнання.

У тих випадках, коли засновується нове автотранспортне чи авто сервісне підприємство, то передбачаються заходи із заснування служби цивільного захисту. При цьому керуються Законом України «Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру», розробка цих питань та консультація здійснюється керівником дипломного проекту, або консультантом, як зазначалось.

· Студент, отримавши завдання на переддипломну практику, повинен отримати консультацію у викладача з яким вивчав дисципліну «Цивільний захист» і отримати завдання на розробку (проектування) цього розділу, з’ясувати і уточнити всі необхідні питання.

· Вивчити систему цивільного захисту на підприємстві та її організаційну структуру, під час проходження переддипломної практики і, спираючись на вимоги законодавчих актів, виконати розділ.

· Виконану роботу у призначений термін, представити на перевірку та підпис консультанту (викладачеві дисципліни ЦЗ).

· Розділ пояснювальної записки дипломного проекту з цивільного захисту повинен включати:

- передмову чи вступ;

- основну розрахунково-аналітичну, можливо, графічну частину;

- рішення та висновки.

Тему свого розділу студент вибирає із нижче зазначеної тематики завдань, або вибирає довільно, узгодивши її з керівником чи консультантом. Важливо у роботі творче, нормативне обґрунтування запропонованих заходів щодо організації і забезпечення цивільного захисту персоналу підприємства та його стійку роботу при виникненні НС.