Травматизму (професійного захворювання) на підприємстві (галузі)

Мета: вміння якісно проводити економічні розраху­нки негативних наслідків виробничого травматизму (професійного захворювання).

Нова система планування і економічного стимулювання орієнтує підприємства і їх підрозділи на ефективне використання трудо­вих ресурсів. Кожний аналіз виробничої обстановки повинен за­вершуватися узагальненням виявлених джерел втрат працездат­ності працюючих. Правильне встановлення причин порушення здоров'я людини дозволяє своєчасно вжити заходи по усуненню джерел трудових втрат і оздоровленню умов праці.

Виробничий травматизм завдає не тільки моральні, соціальні, але й значні економічні збитки, тому методика визначення еко­номічних наслідків непрацездатності є важливою і актуальною в сучасному виробництві.

Методика розрахунку економічних наслідків тимчасової не­працездатності, яка подається, може здатися громіздкою і склад­ною для практичного використання. Однак слід мати на увазі, що наведені розрахункові формули мають загальний вигляд, а в конкретних розрахунках кожного разу беруть участь не всі вели­чини, а тільки ті, які мають безпосереднє відношення до випадку, який розглядається.

Всі економічні втрати і збитки з причин непрацездатності поділяються на дві групи:

1) загальнодержавні витрати і збори К;

2) втрати і збитки виробничих підприємств С_п.

 

Загальнодержавні витрати К у випадку втрати непрацездат­ності визначаються за формулою:

(1)

де Σ Зi - розміри втрат і збитків, які несе суспільство для відновлення здоров'я у кожному випадку непрацездатності (10 – 90 %);

В - величина еквівалента заробітній платі, невиплаченої за час хвороби співробітника у розрахунковому періоді.

Сумарна величина втрат і збитків, які виплачуються за ра­хунок раніше створеного національного доходу, включає:

З_л - вартість одного ліжка при клінічному чи санітарно-ку­рортному лікуванні за весь період лікування;

З_а - вартість амбулаторного лікування;

З_п - суму пенсій інвалідам праці з моменту нарахування до кінця розрахункового періоду;

З_iп - суму допомоги по догляду за інвалідами праці в розра­хунковому періоді. Враховується відповідно до чинного законо­давства за даними відділів соціального забезпечення;

З_г - суму допомоги членам сім'ї у випадку втрати годуваль­ника чи його інвалідності. Вона визначається за фактичними даними відділів соціального забезпечення за розрахунковий період;

З_по - втрати профспілкових організацій на надання допомоги і вартості путівок у розмірі затрат по соціальному страхуванню;

З_с - суму виплат державного страхового товариства особам в порядку індивідуального страхування. Визначається за даними органів Держстраху;

З_пв - суму додаткових асигнувань вище стоячих організацій на проведення заходів по усуненню наслідків масових нещасних випадків;

З_под - суму збитків суспільства у вигляді втрат податків з неоподаткованої частини доходів потерпілих з виплат по лікарняним листкам (тільки в державних підприємствах). Вона визначається в кожному випадку як різниця між умовним по­датком з повної суми доходів потерпілого за місяць (заробітна плата плюс виплата по лікарняному листку) і податком з за­робітної плати. Коли потерпілий знаходився на лікуванні повний календарний місяць, за суму збитків приймається податок із се­редньомісячного заробітку;

З_{п з} - суму потенційних збитків, заподіяних суспільству у зв'я­зку з виходом робітника на пенсію по інвалідності, за розрахун­ковий період.

Сума потенційних збитків визначається за формулою:

, (2)

де Р₀ - середній денний виробіток продукції, який припадає на один відпрацьований людино-день в розрахунковому періоді; Т - час пере­бування на пенсії за розрахунковий період в робочих днях. Коли роз­рахунковий період збігається з часом виходу на пенсію по старості, час Т приймається з дня виходу на пенсію по старості; К_в, К_ф - та­рифні коефіцієнти відповідно вищого і фактичного розрядів по даній професії.

По кожному випадку втрати працездатності суму еквівалента неодержаної робітником заробітної плати В визначають за фор­мулою:

(3)

де В' - сума заробітної плати за три місяці, які передували захворю­ванню; п - кількість відпрацьованих днів за ці місяці; Т - три­валість хвороби в робочих днях.

Економічні втрати самих організацій при тимчасовій чи дов­готривалій непрацездатності членів колективу С_п визначають за формулою:

(4)

де Р - втрати кількості виробленої продукції за період непрацездат­ності; які при кожному випадку непрацездатності визначають за формулою:

Р = α·Р₀·T₁, (5)

де а - коефіцієнт, який враховує поправку до кількості виробленої про­дукції внаслідок різниці у кваліфікації потерпілого і усередненого середньоспискового розряду, враховується відношенням тарифного коефіцієнта розряду потерпілого К_ф до тарифного ко­ефіцієнта розряду середньоспискового робітника К_е; Р₀ - середньо­денний виробіток продукції, який припадає на один відпрацьований людино-день у розрахунковому періоді; Т₁ - тривалість хвороби; С₁ - втрати і збитки, які несе безпосередньо організація при втраті робітником працездатності; П_в - допомога по тимчасовій непраце­здатності фонду соціального страхування.

 

Для кожного конкретного випадку сума втрат являє собою сукупність окремих втрат і збитків (від С₁ до С₁₀), зміст і методи визначення яких наведені нижче.

Втрати організації у випадку переводу потерпілого після повер­нення з лікування на легку роботу С ₁ визначають за формулою:

С₁ =(α ∙ Р₀ – α₁ ∙ Р₀) ∙ Т₂ + (B₁ - B₂) ∙ Т₂, (6)

де а; Р₀ - відомі з формули (5) величини; Т₂ - час роботи хворого на легкій роботі в днях; (В₁ - В₂) - різниця в щоденній заробітній платі відповідно до захворювання і на легкій роботі; α ₁ - відношення та­рифного коефіцієнта до розряду на новому місці роботи коефіцієнта розряду середньоспискового робітника.

Втрати національного доходу внаслідок тимчасового знижен­ня продуктивності праці до повного відновлення в робітника виробничих навичок С₂ розраховується за формулою:

С₂ = 9,5 ∙ α ∙ Р₀ + (В₃ - В₄), (7)

де 9,5 - коефіцієнт, який враховує зниження кількості виробленої про­дукції протягом трьох місяців після виходу на роботу при трива­лості хвороби більше 20 робочих днів (коли тривалість лікування складає 5-10 робочих днів, то цей коефіцієнт дорівнює 3, а при 11-20 днях він дорівнює 5; α; Р₀ - відомі величини (з формули 5); В₃ - заробітна плата за три місяці до захворювання; В₄ - сума заробітної плати за три місяці після виходу на роботу.

Витрати і збитки підприємства від простою оточуючих робітників під час надання першої допомоги потерпілому і в період його транспортування, включаючи транспортні витрати С₃, ви­значаються за формулою:

С₃-Р₀∙Т₃ + В₅ + С_m, (8)

де Р₀ - відома величина з формули (5); Т₃ - втрати часу оточуючими робітниками під час надання допомоги і транспортування, людино-дні; В₅ - заробітна плата цих робітників за період простою; С_т - вартість транс­портування потерпілого на технологічному транспорті.

Вартість розслідування нещасних випадків і професійних і захворювань робітниками підприємства і слідчих органів С₄ визначають:

С₄ = С_c + Р₀∙Т₄ + В₆, (9)

де С. - сума позову судово-слідчих органів за участь у проведенні роз­слідування; Р₀ - відома величина; Т₄ - втрата часу робітниками підприємства за період розслідування, людино-дні: В₆ - заробітна плата робітників підприємства за період розслідування причин і обставин нещасного випадку.

Крім цього, вивчаються вартість зіпсованих матеріалів, напівфабрикатів і виробів С₅; витрати на відновлення машин, оснащення, конструкцій, інструменту й інвентаря, які вийшли з ладу С₆, витрати організації на підготовку робітника замість по­терпілого (С₇) (вони визначаються сумою заробітної плати за навчання); втрати на виконання додаткових заходів по ліквідації наслідків травматизму, не передбачених колективним договором С₈ (вартість їх визначається за фактичними втратами на вико­нання відповідно до наказу по організації); втрати з фонду підприємства на подання допомоги С₉ (проїзд до місця лікування, оплата путівок, разова допомога та ін.) і виплата по регресних позовах; виплати у вигляді різниці між пенсією по інвалідності і середнім заробітком при трудових каліцтвах С₁₀.

Слід відзначити, що більшість наведених тут складових не знаходять повного використання при всіх випадках розрахунку. Практика визначення економічних наслідків травматизму і за­хворюваності показує, що в 90-95 випадках у розрахунку беруть участь усього 5-7 складових величин, але вони змінюються за­лежно від кожного конкретного випадку.

Фактичні і передбачувані витрати і збитки, які спричиняють­ся суспільству з причини тимчасової непрацездатності, визнача­ються за формулою:

О_п =K + С_п (10)

де К; С_п - відомі величини із формул (1) і (4).

З метою можливого порівняння витрат О_п за кілька років необхідно їх величину перерахувати на 100 працюючих за фор­мулою:

(11)

N - середня чисельність працюючих в розрахунковому періоді.

Більш спрощена методика розрахунку матеріальних втрат внаслідок травматизму і захворювань визначається за формулою:

 

П_з = П_т + П_б (12)

де П_з - загальні матеріальні втрати від травматизму і захворювань, грн; П_Т - матеріальні наслідки травматизму, грн; П_б - матеріальні наслідки захворювань, пов'язаних з несприятливими умовами праці, грн.

До основних елементів, які складають матеріальні наслідки травматизму (П_т), належать:

· вартість витрат за лікарняними листами в результаті трав­матизму, грн. (П₁);

· вартість недоданої продукції в результаті нещасних випадків, грн. (П₂);

· інші матеріальні втрати, грн. (П₃), у які включаються витра­ти на утримування стаціонарних і лікування амбулаторних хворих, доплати при тимчасовому переводі потерпілих на більш легку роботу, допомога членам сімей потерпілих, витрати на підготовку кадрів замість вибулих через травми і т.д. Розмір виплати по листках непрацездатності в результаті отри­маних травм (П₁) визначається за формулою:

П₁ = О_б - П_рд (13)

де О_б - середня оплата листка непрацездатності за день або середня заробітна плата потерпілих за день, грн.; П_рд - кількість робочих днів, втрачених внаслідок нещасних випадків.

Вартість недоданої продукції в результаті нещасних випадків (П₂) визначається за формулою:

П₂ = В_д· П_рд (14)

де В_д - середньоденний виробіток одного робітника, грн.;

П_рд - кількість робочих днів, втрачених в результаті травм.

Розмір інших втрат в результаті травматизму (П₃) можна ви­значити за формулою:

П_з= С₁ + С₂ + Д + З_к + П_с (15)

де С₁ - кошти, витрачені на утримання стаціонарних хворих, грн.; С₂ - кошти на лікування амбулаторних хворих, грн.; Д - доплати потерпілим при їх переводі на більш легку роботу, грн.; З_к - витра­ти на підготовку кадрів, викликані вибуванням співробітників через травми, грн.; П_с. - розміри допомоги, призначені потерпілим чи їх сім'ям, грн. Таким чином,

П_т = П₁ + П₂ + П₃ (16)

Однак при визначенні показника П₃ виникають певні труд­нощі.

Так, наприклад, деякі показники інших матеріальних втрат не враховуються господарською статистикою (С₁ С₂ і др. ).

Для укрупнених розрахунків можна використати статистичні дані органів охорони здоров'я, згідно з якими середня вартість ліжко-дня в стаціонарі складає... грн.; витрати на лікування одного амбулаторного хворого складають... грн. у день і т.д.

Дослідження, проведені групою вчених під керівництвом про­фесора А.Н. Гржегоржевського, дозволили спростити ці розрахун­ки. Було встановлено, що інші матеріальні втрати в результаті травматизму можна врахувати, ввівши коефіцієнт 1,5.

Тепер формула для визначення матеріальних збитків трав­матизму буде мати такий вигляд:

П_т = (П + П₂) ∙ 1,5. (17)

Матеріальні втрати в результаті захворювань визначаємо за формулою:

П = (О_б ∙ П_рд + В_д ∙ П_рд) ∙ 0,25 (18)

де 0_б - середня оплата листків непрацездатності за день, грн.; П_рд - кількість робочих днів, втрачених у результаті захворювання, грн.; В_д - середньоденний виробіток одного працюючого, грн.; 0,25 - ко­ефіцієнт, який враховує питому вагу втрат працездатності, пов'язаної з не­сприятливими умовами праці в загальній кількості втрат через за­хворювання.

Математико-статистична обробка зібраних даних за випад­ками травм з тимчасовою непрацездатністю потерпілих, дає можливість знайти залежність економічних втрат підприємств від кількості нещасних випадків, кількості днів не­працездатності і одержаної заробітної плати травмованих:

, (19)

де е - економічні втрати підприємства за рік, грн.; N - кількість нещасних випадків за рік (без мікротравм); D - сумарна тривалість часу непрацездатності з причини травм, дн.; b - середня денна заробітна плата травмованого, грн.

Перший член цієї формули (0,6N) характеризує втрати, по­в'язані з доплатою в день травм, другий (1,28D) характеризує втрати, пов'язані з виплатою за лікарняними листками, перево­дом на легшу роботу, амбулаторним лікуванням, компенсації за відпустку; 8N дає середню характеристику розмірів матеріальної допомоги.