Розділ ІІІ. Пропозиції щодо вдосконалення ділової моделі компанії

 

З метою гарантування якості та ефективності системи контролю на підприємстві UnileverGroup, необхідно здійснювати перевірки і моніторинг системи шляхом проведення постійних, або періодичних оцінок.

Створення стратегії корпорації забезпечує ефективний розподіл і використання всіх ресурсів: матеріальних, фінансових, трудових, землі і технологій і на цій основі - стійкого положення на ринку в конкурентному середовищі. У цьому зв'язку, в першу чергу необхідний перехід від реактивної форми управління (прийняття управлінських рішень як реакції на поточні проблеми) до управління на основі аналізу і прогнозів.

При формуванні стратегії корпорації UnileverGroup необхідно також враховувати проблеми, які виникають в процесі планування як на корпоративному, так і на дивізіональному рівні. До них належать питання про доступність інформації, відносин влади і власності.

Організація продуктивного стратегічного діалогу між керівниками компанії UnileverGroup (членами ради директорів і топ-менеджерами) - важлива умова підвищення ефективності корпоративного управління.

Експерти консультаційної компанії McKinseyКенБеррімен (KenBerryman) і Том Стефенсон (TomStephenson), що спеціалізуються на питаннях застосування інформаційних технологій у стратегічному управлінні, вказують; ефективна взаємодія ради директорів і топ-менеджерів неможлива без своєчасного надання обом сторонам докладних даних про те, які успіхи або невдачі компанії в здійсненні обраної нею стратегії. Ці відомості далеко не завжди містяться в квартальних фінансових звітах чи інших традиційних матеріалах. Всі керівники UnileverGroupповинні регулярно отримувати особливу добірку об'єктивних, взаємопов'язаних звітів, здатних створити чітку і грає всіма фарбами картину ситуації, в якій знаходиться компанія. Таким чином, необхідно:

По-перше, досягнення внутрішньої єдності показників, що використовуються. Вони повинні розраховуватися так, щоб можна було легко простежити їх формування з первинних даних, що характеризують фінансово-господарські операції. Менеджерам вищої ланки і членам ради директорів потрібно мати можливість докопатися до коренів проблем, що виникли у компанії, або розгледіти можливості, що відкриваються перед нею.

По-друге, забезпечення максимальної актуальності інформації. Традиційні звіти з цифрами за минулий місяць зараз вже є анахронізмом: в американських корпораціях вважається, що керівники повинні отримувати відомості не більш ніж двотижневої (а найкраще - тижневої) давності. Скорочення строків надання даних створює умови для прийняття більш гнучких і майже миттєвих стратегічних рішень.

По-третє, індивідуалізація звітів відповідно до потреб і кола повноважень конкретних користувачів. Членам ради директорів, що вибирають ту чи іншу глобальну ринкову стратегію, і топ-менеджерам, визначальним опорний регіональний ринок для втілення цієї стратегії в життя, потрібна різна інформація для роздумів. У складі ради директорів створюються комітети, націлені на вирішення специфічних завдань (найбільш поширеними є комітети з аудиту, призначень і винагород), тому кожному з них потрібна особлива, профільна інформація. Іншими словами, діюча в корпорації система повинна забезпечувати складання звітів у різних варіантах, орієнтованих на строго певну цільову аудиторію.

По-четверте, використання в усіх звітах базового набору індикаторів ефективності, що охоплює найбільш важливі складові частини корпоративного бізнес-портфеля. Для повноцінного впровадження в дію цих індикаторів необхідно стандартизувати і автоматизувати не тільки збір даних і формування звітів, а й розсилку керівникам термінових повідомлень про досягнення ключовими показників певних порогових значень, що свідчать про кардинальні - як позитивні, так і негативні - зміни ситуації.

Застосування запропонованих вдосконалень дозволять підприємству підвищити міжнародну конкурентоспроможністьпідприємства в цілому.

 

 

Висновки

 

Західна Європа залишається найбільшим ринком продовольства у вартісному вираженні - на нього припадає 43 % світового товарообігу продуктів харчування і напоїв - і при цьому самим повільно зростаючим - його річний приріст склав 3 % у вартісному вираженні, що повільніше світового ринку в цілому. Швидше за інших в досліджуваний період тут росли такі категорії, як "фрукти і овочі", "риба і морепродукти", а також відносно молода категорія алкогольного ринку - "сидр", яка демонструє високу динаміку в основному за рахунок збільшення продажів у Великобританії та Ірландії, а також у скандинавських країнах, включаючи Фінляндію, Норвегію і сусідні з ними Латвію і Литву. Зростання категорії "харчові рослинні олії" в Європі обумовлений збільшенням числа приватних торгових марок у цій групі, а також підвищенням цін на оливки.

Другим завеличиною ринкомпродовольствау світіє ПівнічнаАмерика- на країницьогорегіону припадає30% світового продовольчоготоварообігуу вартісномувираженні.Обсягироздрібнихпродажів продуктівхарчування і напоївза досліджуванийперіод тутросливідповідно до світовихтемпами -на4% у вартісному вираженні. Повільніше інших розвивалися товарні розділи "м'ясо" і "молочні продукти". Водночас динамічно збільшувалися продажі в категорії "риба і морепродукти".

Як відзначають аналітики ACNielsen, однією з причин зростання продажів риби в розвинених країнах може бути відмова споживачів від низько вуглеводних дієт, ще зовсім недавно настільки популярних в Європі та США. Аназниження продажівм'ясамігвплинутитакий фактор, як невпевненістьспоживачіву безпецім'ясних продуктівчерез загрозу зараженняпташиним грипом такоров'ячимсказом. Відмовляючисьвід куркиі яловичини, споживачі все частішепереключаютьсясаме наморепродукти.

Діяльність UnileverGroup представлена у цілому ряді галузей, включаючи харчову промисловість, товари для догляду за собою та домом. Компанія займається виробництвом звичайних продуктів харчування, гострих закусок, соусів, пастоподібних продуктів, морозива та безалкогольних напоїв. У 2012 році харчовий сегмент компанії складав майже половину загального доходу, тоді як решта доходу була отримана переважно у секторі товарів особистого догляду та побутової хімії. Компанія посідала перші місця у світі по виробництву продукції у галузі харчової промисловості (гострі закуски, соуси, чай, морозиво) та засобів особистої гігієни (дезодоранти та засоби догляду за шкірою), друге місце по виробництву пральних засобів та засобів догляду за волоссям. Сильні сторони компанії на місцевих ринках полягають в максимальній адаптації продукції для потреб локальних споживачів. Також, компанія намагається проводити ефективну цінову стратегію, тобто пропонувати бренди на усіх сегментах ринків: секторі економії, секторів основних споживачів та преміям-сегменті. Це означає, що продукція підприємства орієнтована на всі групи споживачів.

В цілому компанія має більше 400 брендів, однак 25 найбільших брендів забезпечують більше 70% загальних продажів компанії. Бренди компанії поділяються на 3 основні категорії: продукти харчування, побутова хімія та особиста гігієна. Так, 33% від загального обсягу продажів складають соуси та гострі закуски, 30% припадає на засоби особистого догляду, 19% належать безалкогольним напоям та морозиву, а 18% – засобам догляду за домом. Переважну частину своїх ресурсів компанія зосереджує на так звані «бренди-міліардери», тобто ті групи товарів, щорічний обсяг продажів яких перевищує 1 млрд. євро. До них відносять такі бренди: Aviance; Axe/Lynx; Ben&Jerry's; Dove; Flora/Becel; Heartbrand; Hellmann's; Knorr; Lipton; Lux/Radox; Omo/Surf; Rexona/Sure; Sunsilk; Toni&Guy;TRESemmé; Magnum та VO5.

 

Список використаних джерел

 

1. MaslowA.H. MotovationandPersonality. — NewYork: Harpaer&Row, 1954.

2. Alderfer C.P. Existence, Relatedness, and Growth; Human Needsin OrganizationalSettings. — NewYork: FreePress, 1972

3. М. Туган-Барановський. Основи політичної економії. — 1919.

4. Е.В. Серова. Аграрная экономика. — 1999.

5. Г. Є. Мазнув. Геоінформаційні технології в аграрному виробництві // ЕкономікаАПК. — 2011. — № 4.

6. Будущее продовольствия и сельского хозяйства: Цели и альтернативы глобального устойчивого развития: Краткий обзор 2011 г.:Foresight. TheFutureofFoodandFarming (2011)ExecutiveSummary. Електроннийресурс: http://www.bis.gov.uk/assets/foresight/docs/food-and-farming/11-926-future-of-food-and-farming-summary-russian)

7. Звіт міжнародної служба оцінки застосування агробіотехнологій Електроннийресурс: http://www.isaaa.org/resources/publications/briefs/43/ executivesummary/default.asp

8. http://www.ifoam.org

9. П.Т. Саблук, О.Г. Білорус, В.І. Власов. Глобалізація і продовольство: Монографія. — 2008.

10. Н.Г. Зобенко. Вплив глобальної економічної кризи на продовольчий ринок України // Актуальні проблеми економіки. — 2011. — №6. — С. 31—36.

11. http://www.newsmarket.com.ua/2010/10/shhoroku-zemlya-vtrachaye-30-milyoniv-gekta/

12. К. Кучугин. Место биотопливной индустрии в экономической системеотдельных стран и регионов мира // РИСК. — 2012. — №1.

13. С.М. Дишлюк. Світові тенденції виробницт ваолійнх культур та перспективи використання біодизеля // Економіка АПК. — 2008. — № 1. — С. 145.

14. Звіт ФАО «TheStateofFoodInsecurityintheWorld 2011». — Електронний ресурсhttp://www.fao.org/docrep/014/i2330e/i2330e00.htm

15. http://econominews.info/banks/finance10aug2010urojaj.html

16. http://www.wto.org/

17. http://www.unilever.com/