Розділ І. Аналіз середовища та тенденцій розвитку галузі

ЗМІСТ

 

Розділ І. Аналіз середовища та тенденцій розвитку галузі 3

1.1. Позиції галузі у світовій економіці 3

1.2. Позиції галузі в економіці ЄС……………………………...………………..5

1.3. Аналіз асиметрії у галузі……………………………………………………..7

1.4. Особливості національного та наднаціонального регулювання галузі….11

Розділ ІІ. Аналіз ділової моделі компанії 18

2.1.Загальна інформація про компанію………………………………………...18

2.2. Аналіз фінансового положення компанії………………………………….22

2.3. Аналіз маркетингової діяльності компанії………………………………...25

Розділ ІІІ. Пропозиції щодо вдосконалення ділової моделі компанії 30

Висновки. 33

Список використаних джерел. 35

 

Розділ І. Аналіз середовища та тенденцій розвитку галузі

 

Позиції галузі у світовій економіці

 

Глобальний продовольчий ринок, як системотвірний елемент глобальної економіки має низку особливостей. По-перше, досліджуваний ринок є єдиним ринком, який забезпечує задоволення первинних фізіологічних потреб людства. Жодна людина, не зважаючи на її статус і рівень доходів, не може існувати безпродовольчих товарів[1–3].

З цьоговипливає й друга особливість: даний ринок характеризується низькою еластичністю попиту на продукти харчування. Мова йде про певну фізіологічну обмеженість: населення країни не буде купувати набагато більше, ніж необхідно для задоволення власних потреб за низької ціни та буде купувати мінімальний набірпродовольства навіть за несприятливих цін. За даними експертів, для того, щобзбільшити збут продукції на 10 %, фермери повинні знизити ціни на 40–50 % [4].

По-третє, спеціалізація держав на певній продукції аграрного сектору значноюмірою залежить від наявних всередині країни природніх ресурсів, сприятливихкліматичних умов та специфічного історичного розвитку, які є унікальними длякожної територіальної одиниці на відміну від новітнього науково-технологічногооснащення, ефективного менеджменту, втручання держави та інших чинників, якіможуть бути досягнені або відкоректовані в процесі економічного розвитку.

Четвертою особливістю глобального продовольчого ринку є досить високий рівень конкуренції на ньому. Щільнаконцентрація продавців на глобальному ринку спричинена його значною перспективністю через великий розрив між попитом та пропозицією на продовольчі товари. Виробники та продавці продуктів харчування вбачають довгострокову вигодувід залучення до світового ринку продовольства та активізують свою експортнудіяльність. Не можна не відмітити, значущу перевагу для країн-споживачів, якіокрім насичення світового ринку продовольством у кількісному вимірі, отримують й підвищення якісних характеристик товарів.

Всебічний аналіз передбачає виокремлення основних тенденцій глобальногопродовольчого ринку. Ключовою серед них слід назвати зростання обсягу міжнародної торгівлі продовольством та насиченість ним глобального ринку. Заданими Світової організації торгівлі у 2010 році частка сільськогосподарськоїпродукції у світовому експорті склала 9,2 %. Хоча й спостерігається постійнескорочення частки сільськогосподарських товарів в структурі світової торгівлі(у 1990 році частка аграрної продукції в світовому експорті становила 12,2 %), проте в абсолютному вартісному вимірі експорт продовольчих товарів невпинно зростає: в 1999 р. – 544 млрд дол., у 2003 р. – 674 млрд дол., у 2007 р. – 1128 млрд дол., а в 2012 р. – 1342 млрд дол. Що стосується фізичного виміруекспорту сільськогосподарської продукції, то зміни є колосальними, наприклад, якщо порівнювати 1961 та 2010 роки, темпи приросту зернових, олійних культур та цукру склали відповідно 327,5 %, 1116 і 197,5 %. Ці дані демонструютьстрімке збільшення масштабів світового ринка продовольства. Також не слідзабувати, що зміни відбулися не лише в кількісному, але й якісному форматі. Навідміну від диверсифікованої торгівлі продовольчими товарами сьогоднішньогодня, ще століття назад в номенклатурі експорту продовольчих товарів можнабуло побачити не більше сотні товарів. Це була переважно сільськогосподарська сировина, така як зерно, олійні культури, буряки та продукція високого ступеня переробки з них – борошно, олія, цукор та ін. Хоча продовольчий ринок іхарактеризується відносною традиційністю, але за останні роки з’явилася велика кількість нових товарів, видозмінилися та удосконалились звичні продуктихарчування. Лише кави на сьогоднішній день виділяють вісімдесят різних сортів. Як зазначалося вище, особливістю глобального продовольчого ринку є насиченість виробниками та продавцями продуктів харчування, а отже й жвавоюконкурентною боротьбою за споживача. Різноманіття асортименту викликанеринковою конкуренцією, яка стимулює розширювати продуктовий ряд, удосконалювати якісні характеристики товарів та мінімізувати власні витрати.

Ще одним двигуном світового ринку продовольства є тісне співробітництвосільськогосподарського виробництва та науки, завдяки чому в розвинених країнах світу був сформований інноваційний механізм функціонування аграрної галузі. Так, у Сполучених Штатах Америки протягом останніх десятиліть білядвох третин сільськогосподарської продукції одержували завдяки інноваціям[5]. По підрахункам експертів використання існуючих знань та технологій можепризвести до підвищення середнього рівня виробництво продукції у два-трирази в деяких країнах Африки та в два рази - у Російській Федерації [6].

 

Аналіз асиметрії у галузі

 

Важливою тенденцією глобального продовольчого ринку є асиметрія попитута пропозиції на продовольство. Основним чинником збільшення попиту є зростання чисельності населення світу. Населення планети постійно збільшуєтьсястрімкими темпами. Так, якщо у 1980 р. чисельність населення світу становила5,26 млрд осіб, то вже у 2011 р. – 7 млрд. При цьому останнім часом 90 % приросту населення припадає на слаборозвинені країни. Серед регіонів за народжуваністю лідирує Африка (45 новонароджених на 1 тис. населення), друге місце посідає Латинська Америка – 31, третє – Азія – 29 осіб [9] За прогнозами ООН, до 2050 року населення планети збільшиться до 9 млрд людей. Щоб прогодувати таку кількість людей, світове виробництво продовольства необхіднозбільшити на 70 %. Зокрема, пшениці – на 40 %, м’яса – на 230 %. При цьомупрогнозується, що вживання м’яса на душу населення по світу зросте з 32 кг/надушу/на рік до 52 кг/на душу/на рік у середині століття.

Стрімке зростання добробуту населення нових індустріальних країн, таких якКитай та Індія, призвело до зміни в обсязі та структурі їх споживання. Якщо в1985 році вживання м’яса на душу населення в Китаї становило 20 кг на рік, тозараз цей показник перевищує 50 кг на рік. У 2000 році середньорічне вживання молока в цій країні становило 8 л на рік, але вже у 2007 році цей показник збільшився майже втричі – до 23 л на рік. Така зміна в продовольчих смаках країни з1,3 млрд населення суттєво впливає на світовий ринок продовольства [10].

Існує ряд причин відставання пропозиції продовольчих товарів від попиту наних. Як було уже зазначено, ринок продовольства прямо залежний від природно-кліматичних факторів, які в свою чергу є не цілковито передбачуваними чинниками. Спрогнозувати урожай тої чи тої культури можливо завдяки новітньому технологічному оснащенню, проте немає цілковитої гарантії, що не буде руйнівних наслідків від посухи чи проливних дощів. Прикладом може слугувати зниженнясвітового урожаю зерна в 2010 р: у Росії через засуху, в Індії через проливні дощі, вУкраїні, Пакистані та Китаї також через несприятливі погодні умови. Ще однієюпричиною невідповідності пропозиції попиту є скорочення землі, що обробляється.

За даними ООН, щорічно на Землі площа сільськогосподарських угідь скорочується на 30 млн га. В останні роки в усьому світі скорочуються площі оброблюванихземель у перерахунку на душу населення або на сім’ю. В Індії розмір землеволодінь у середньому зменшився майже вдвічі – з 2,6 га в 1960 році до 1,4 га в 2000 році і невпинно продовжує скорочуватися [11]. Причинами даного явища є масоваурбанізація населення, використання земельних ресурсів під громадське та промислове будівництво, розвиток інфраструктури та зменшення сільського населення.

До скорочення земельних угідь додається й зміна в структурі посівів. У світі існують регіони з чітко вираженою недостачею важливих енергоресурсів, що використовуються для виробництва рідкого та газоподібного палива – нафти та газу. До таких регіонів відносяться, у першу чергу: Європа та Євразія (за виняткомРосії), Південна Америка та Азійсько-Тихоокеанський регіон. Саме ці регіони єнайбільшими центрами світового виробництва біопалива [12]. Серед основнихкраїн виробників біопалива є чіткі лідери: США, Бразилія, Німеччина та Франція. Виробництво біопалива є об’єктом інтенсивного державного стимулювання зекологічних мотивів. Наприклад, Спільна аграрна політика ЄС передбачаєобов’язкове використання 10 % біопального в автомобільному пальному до 2020 року. В європейських країнах дотації на 1 га сільськогосподарських угідь становлять 200 дол. У США виробництво біопальних регулюється законами, наприклад, щодо енергетичної політики та чистоти повітря [13]. Велика кількість країн світуробить ставку на вирощування технічних культур, таких як кукурудза та ріпак, які переробляють на біопаливо, що з одного боку виснажує земельні ресурси, а зіншого – скорочує площі під посіви продовольчого призначення.

Дисбаланс попиту та пропозиції призвів до стрибків цін на продовольчі товари. Ціни на продукти харчування почали стрімко рости починаючи з 2006 року. У 2006 році індекс цін зріс на 7 %, у 2007році – на 27 %, у 2008 році – на24 % у порівнянні з 2007 і на 57 % у порівнянні з 2006 роком [14]. Ріст цін особливо був помітний на основні продовольчі групи: зернові, олійні культури тамолочні продукти. Якщо в розвинених країнах світу цей стрибок цін не мав катастрофічного характеру, то в країнах Африки, за даними ФАО, число голодуючого населення за 2007–2008 роки зросло на 8 %, що призвело до дестабілізації соціально-економічного стану країн і в деяких випадках навіть бунтівмісцевого населення. Другий ціновий шок відбувся у 2010 році. Якщо в грудні2009 р. загальний індекс цін на продовольчі продукти складав 172,4 % (на цукор – 334,0 %, масла і жири – 169,3 %, зернові – 171,1 %, молоко – 215,6 %, м’ясо – 120,1 %), то у грудні 2010 р. він зріс до 214,7 %, при цьому індекс цінна цукор складав 398,4 %, масла і жири - 263,0 %, зернові – 237,6 %, молоко – 208,4 %, м’ясо – 142,2 % [15]. Загострювалась продовольча криза й дорожнечею нафти та відсутністю повноцінних резервів продовольства, які б моглислугувати буфером при несподіваних погодних катаклізмах. Німецькі експертизастосували до стрімкого зростання цін термін «агрофляція», який з’явився у науковому середовищі влітку 2007 року [10]. Однак можна стверджувати, щокраїни, в структурі експорту яких переважала продукція сільського господарства, отримали виграш від підвищення світових цін. До таких країн можна віднести Таїланд і В’єтнам. На іншому полюсі знаходяться країни, які цілковито залежні від імпорту продовольства та не можуть задовольнити потреби внутрішнього ринку власними силами. Найбільше постраждали від агрофляції країни Африки, населення яких витрачає 50–70 % свого доходу на продукти харчування (в країнах з розвиненою економікою цей показник становить 10–20 %).

Ще одним виміром асиметрії глобального продовольчого ринку є нерівномірність між країнами з різним економічним розвитком в забезпеченні продуктами харчування. Майже 1 млрд світового населення голодує, за даними фахівців,ще 1 млрд страждає від «прихованого голоду», тобто не має можливості отримати повноцінний щоденний раціон. З іншого боку, знаходяться промислово-розвинені країни, 1 млрд населення яких переїдає. Отже, можна констатуватифакт, що 40 % населення земної кулі, в наслідок голоду або недоїдання, має певні проблеми зі здоров’ям. В той же час, біля 30 % продовольства, виробленогоу світі, не виконують свою основну місію задовольняти фізіологічні потребилюдини, вони псуються та перетворюються на продовольчі відходи [6]. Очевидною є необхідність розробки та впровадження ефективної системи розподілуміж країнами сільськогосподарських товарів на глобальному рівні.

Відділ маркетингу

Особливістю нашої компанії є два напрями діяльності. Перший пов’язаний з продуктами харчування (Food), а другий – з засобами особистої гігієни й товарами для догляду за собою і домом (HPC - HomeandPersonalCare). Саме тому у відділі маркетингу в Україні працюють фахівці, що займаються розвитком торгових марок таких категорій: “Продукти харчування” та “Товари для особистого догляду й засоби побутової хімії”.

Відділ постачань

Цей відділ займається плануванням, логістикою й складами, поліпшенням якості продукції, закупівлею, забезпеченням гарантійних зобов’язань щодо якості готової продукції. На сьогодні ТОВ “ЮніліверУкраїна” не має власних виробничих потужностей. Більшу частину продукції торговельних марок “Unilever”, що представлені в Україні, виробляють на таких чотирьох підприємствах компанії в Росії: Московському маргариновому заводі, Тульському заводі, Санкт-Петербурзькій фабриці “Північне сяйво” й Санкт-Петербурзькій фабриці з розфасування чаю.

Відділ продаж та торгового маркетингу

Це один з найчисленніших відділів, співробітники якого працюють у найбільших регіонах України й забезпечують наявність наших продуктів на полицях крамниць усієї країни. Підрозділ торговельного маркетингу займається активізацією продажів.

Відділ персоналу

Відділ персоналу виконує такі функції: підбір співробітників компанії і підвищення їхньої кваліфікації, виплата компенсацій, вирішення адміністративних питань, підтримка корпоративної культури. Цей підрозділ компанії впроваджує глобальну політику “Unilever” стосовно HR (людських ресурсів) і піклується про своїх працівників шляхом створення однакових умов для кар’єрного зростання й професійної діяльності.

Висновки

 

Західна Європа залишається найбільшим ринком продовольства у вартісному вираженні - на нього припадає 43 % світового товарообігу продуктів харчування і напоїв - і при цьому самим повільно зростаючим - його річний приріст склав 3 % у вартісному вираженні, що повільніше світового ринку в цілому. Швидше за інших в досліджуваний період тут росли такі категорії, як "фрукти і овочі", "риба і морепродукти", а також відносно молода категорія алкогольного ринку - "сидр", яка демонструє високу динаміку в основному за рахунок збільшення продажів у Великобританії та Ірландії, а також у скандинавських країнах, включаючи Фінляндію, Норвегію і сусідні з ними Латвію і Литву. Зростання категорії "харчові рослинні олії" в Європі обумовлений збільшенням числа приватних торгових марок у цій групі, а також підвищенням цін на оливки.

Другим завеличиною ринкомпродовольствау світіє ПівнічнаАмерика- на країницьогорегіону припадає30% світового продовольчоготоварообігуу вартісномувираженні.Обсягироздрібнихпродажів продуктівхарчування і напоївза досліджуванийперіод тутросливідповідно до світовихтемпами -на4% у вартісному вираженні. Повільніше інших розвивалися товарні розділи "м'ясо" і "молочні продукти". Водночас динамічно збільшувалися продажі в категорії "риба і морепродукти".

Як відзначають аналітики ACNielsen, однією з причин зростання продажів риби в розвинених країнах може бути відмова споживачів від низько вуглеводних дієт, ще зовсім недавно настільки популярних в Європі та США. Аназниження продажівм'ясамігвплинутитакий фактор, як невпевненістьспоживачіву безпецім'ясних продуктівчерез загрозу зараженняпташиним грипом такоров'ячимсказом. Відмовляючисьвід куркиі яловичини, споживачі все частішепереключаютьсясаме наморепродукти.

Діяльність UnileverGroup представлена у цілому ряді галузей, включаючи харчову промисловість, товари для догляду за собою та домом. Компанія займається виробництвом звичайних продуктів харчування, гострих закусок, соусів, пастоподібних продуктів, морозива та безалкогольних напоїв. У 2012 році харчовий сегмент компанії складав майже половину загального доходу, тоді як решта доходу була отримана переважно у секторі товарів особистого догляду та побутової хімії. Компанія посідала перші місця у світі по виробництву продукції у галузі харчової промисловості (гострі закуски, соуси, чай, морозиво) та засобів особистої гігієни (дезодоранти та засоби догляду за шкірою), друге місце по виробництву пральних засобів та засобів догляду за волоссям. Сильні сторони компанії на місцевих ринках полягають в максимальній адаптації продукції для потреб локальних споживачів. Також, компанія намагається проводити ефективну цінову стратегію, тобто пропонувати бренди на усіх сегментах ринків: секторі економії, секторів основних споживачів та преміям-сегменті. Це означає, що продукція підприємства орієнтована на всі групи споживачів.

В цілому компанія має більше 400 брендів, однак 25 найбільших брендів забезпечують більше 70% загальних продажів компанії. Бренди компанії поділяються на 3 основні категорії: продукти харчування, побутова хімія та особиста гігієна. Так, 33% від загального обсягу продажів складають соуси та гострі закуски, 30% припадає на засоби особистого догляду, 19% належать безалкогольним напоям та морозиву, а 18% – засобам догляду за домом. Переважну частину своїх ресурсів компанія зосереджує на так звані «бренди-міліардери», тобто ті групи товарів, щорічний обсяг продажів яких перевищує 1 млрд. євро. До них відносять такі бренди: Aviance; Axe/Lynx; Ben&Jerry's; Dove; Flora/Becel; Heartbrand; Hellmann's; Knorr; Lipton; Lux/Radox; Omo/Surf; Rexona/Sure; Sunsilk; Toni&Guy;TRESemmé; Magnum та VO5.

 

Список використаних джерел

 

1. MaslowA.H. MotovationandPersonality. — NewYork: Harpaer&Row, 1954.

2. Alderfer C.P. Existence, Relatedness, and Growth; Human Needsin OrganizationalSettings. — NewYork: FreePress, 1972

3. М. Туган-Барановський. Основи політичної економії. — 1919.

4. Е.В. Серова. Аграрная экономика. — 1999.

5. Г. Є. Мазнув. Геоінформаційні технології в аграрному виробництві // ЕкономікаАПК. — 2011. — № 4.

6. Будущее продовольствия и сельского хозяйства: Цели и альтернативы глобального устойчивого развития: Краткий обзор 2011 г.:Foresight. TheFutureofFoodandFarming (2011)ExecutiveSummary. Електроннийресурс: http://www.bis.gov.uk/assets/foresight/docs/food-and-farming/11-926-future-of-food-and-farming-summary-russian)

7. Звіт міжнародної служба оцінки застосування агробіотехнологій Електроннийресурс: http://www.isaaa.org/resources/publications/briefs/43/ executivesummary/default.asp

8. http://www.ifoam.org

9. П.Т. Саблук, О.Г. Білорус, В.І. Власов. Глобалізація і продовольство: Монографія. — 2008.

10. Н.Г. Зобенко. Вплив глобальної економічної кризи на продовольчий ринок України // Актуальні проблеми економіки. — 2011. — №6. — С. 31—36.

11. http://www.newsmarket.com.ua/2010/10/shhoroku-zemlya-vtrachaye-30-milyoniv-gekta/

12. К. Кучугин. Место биотопливной индустрии в экономической системеотдельных стран и регионов мира // РИСК. — 2012. — №1.

13. С.М. Дишлюк. Світові тенденції виробницт ваолійнх культур та перспективи використання біодизеля // Економіка АПК. — 2008. — № 1. — С. 145.

14. Звіт ФАО «TheStateofFoodInsecurityintheWorld 2011». — Електронний ресурсhttp://www.fao.org/docrep/014/i2330e/i2330e00.htm

15. http://econominews.info/banks/finance10aug2010urojaj.html

16. http://www.wto.org/

17. http://www.unilever.com/

 

 

ЗМІСТ

 

Розділ І. Аналіз середовища та тенденцій розвитку галузі 3

1.1. Позиції галузі у світовій економіці 3

1.2. Позиції галузі в економіці ЄС……………………………...………………..5

1.3. Аналіз асиметрії у галузі……………………………………………………..7

1.4. Особливості національного та наднаціонального регулювання галузі….11

Розділ ІІ. Аналіз ділової моделі компанії 18

2.1.Загальна інформація про компанію………………………………………...18

2.2. Аналіз фінансового положення компанії………………………………….22

2.3. Аналіз маркетингової діяльності компанії………………………………...25

Розділ ІІІ. Пропозиції щодо вдосконалення ділової моделі компанії 30

Висновки. 33

Список використаних джерел. 35

 

Розділ І. Аналіз середовища та тенденцій розвитку галузі