Враховуючи поширеність та небезпеку пожеж, що виникають внаслідок теплового прояву електричного струму, розглянемо детальніше причини загорянь в електричному устаткуванні та установках.

Причини загорянь кабелів і проводів

Перегрів від короткого замикання між жилами кабелів, жилами кабелю та землею, Який можливий внаслідок:

- Пробою ізоляції підвищеною напругою, в тому числі від перевантаження, викликаного блискавкою;

- Пробою ізоляції в місці механічного пошкодження в процесі експлуатації;

- Пробою ізоляції при виникненні мікротріщин внаслідок заводського дефекту;

- Пробою ізоляції від її старіння;

- Пробою ізоляції в місці локального зовнішнього чи внутрішнього перегрівання;

- Пробою ізоляції в місці локального підвищення вологості або агресивності середовища;

- Випадкового або навмисного з’єднання струмопровідних жил кабелів та проводів між собою чи з’єднання струмопровідних жил із землею.

Перегрів від струмового перевантаження, Який може статися у таких випадках:

- Підключення споживача завищеної потужності;

- Появи значного струму витоку між струмопровідними проводами, між струмопровідними проводами та землею;

- Підвищення навколишньої температури на ділянці або в одному місці, погіршення тепловідводу чи вентиляції.

Перегрів у місцях перехідних опорів, Який може виникнути при:

- Послабленні контактного тиску в місці з’єднання двох або більше струмопровідних жил, що призводить до значного підвищення перехідного опору;

- Окисненні в місцях з’єднання провідників електричного струму.

Причини виникнення загорянь в електронагрівальних приладах, апаратах, устаткуванні

Перегрів приладів, апаратів та устаткування від замикання електронагрівальних елементів Внаслідок:

- Руйнування ізоляції від її старіння;

- Руйнування електроізоляційних елементів від зовнішньої механічної дії;

- Пробою електроізоляції конструктивних елементів підвищеною напругою живлення;

- Окиснення та послаблення контактного тиску в місцях підімкнення стру-мопровідних елементів, що викликає значне підвищення перехідного опору;

- Википання води чи іншої рідини, яка підлягає нагріванню, що призводить до деформації та зруйнування нагрівача;

- Нашарування струмопровідного забруднення між струмоведучими конструктивними елементами.

Загоряння від електронагрівальних приладів Бувають у разі:

- Теплового опромінювання горючих речовин від поверхні електронагрівальних приладів;

- Попадання горючих речовин на нагріту поверхню електронагрівальних приладів, апаратів, устаткування;

- Недотримання безпечних відстаней від нагрітих поверхонь таких приладів до горючих матеріалів.

Причини, загоряння освітлювальної апаратури

Перегрів від електричного пробою, Який може виникнути в разі:

- Зниження електроізоляційних якостей конструктивних елементів;

- Механічного зміщення струмопровідних елементів до взаємного зіткнення різними потенціалами;

- Послаблення контактного тиску та підвищення перехідного опору в місцях підімкнення проводів та джерел світла;

- Використання джерел світла завищеної потужності;

- Окиснення поверхонь, що контактують, і підвищення перехідного опору у місцях підімкнення джерел світла (ламп у цоколі, патроні, лампотримачі) до живильної напруги.

Перегрів в елементах пускорегулювальної апаратури люмінесцентних ламп та ламп типу ДРЛ Внаслідок:

- Електричного пробою конденсатора, що призводить до струмового пробою дроселя;

- Погіршення природного охолодження елементів конструкції освітлювача, зокрема дроселя, при сильному запиленні або неправильному встановленні;

- «залипання» стартера, що спричиняє струмові перевантаження дроселя;

- «залипання» стартера, яке спричиняє розплавлення електропроводів, перегрів цоколя лампи та лампотримача;

- Підвищеного розсіювання потужності у дроселі внаслідок послаблення кріплення магнітного осердя;

- Міжвиткового замикання у трансформаторі для безстартерних схем пуску та живлення.

Основні причини виникнення загорянь електродвигунів, генераторів та трансформаторів

Перегрів від коротких замикань в обмотках та на корпус, Який виникає, коли має місце:

- Міжвитковий пробій ізоляції від старіння;

- Міжвитковий пробій в одній обмотці електроізоляції підвищеною напругою;

- Міжвитковий пробій ізоляції в місці виникнення мікротріщин при наявності заводського дефекту;

- Міжвитковий пробій ізоляції під впливом вологи або агресивного середовища;

- Міжвитковий пробій електроізоляції, що виникає внаслідок впливу локального зовнішнього чи внутрішнього перегріву;

- Міжвитковий пробій ізоляції при механічному пошкодженні;

- Пробій ізоляції обмоток на корпус підвищеною напругою;

- Пробій ізоляції обмоток на корпус у разі її старіння;

- Пробій ізоляції обмоток на корпус від механічного пошкодження електроізоляції;

- Пробій ізоляції обмоток на корпус під впливом вологи чи агресивного середовища;

- Пробій ізоляції обмоток на корпус від зовнішнього чи внутрішнього перегріву.

Перегрів від струмового перевантаження, Який може спостерігатися у таких випадках:

- Гальмування ротора у підшипниках від механічного спрацювання та відсутності змащення;

- Роботи трифазного електродвигуна на двох фазах;

- Роботи електродвигуна в разі зниженої живильної напруги при номінальному навантаженні на валу;

- Підвищеної напруги живлення;

- Тривалої безперервної роботи під максимальним навантаженням;

- Порушення охолодження;

- Завищення частоти реверсування електродвигунів;

- Порушення режиму пуску.

Перегрів від іскріння у контактних кільцях та колекторі, Який можливий за умов:

- Забруднення, окиснення контактних кілець, колектора;

- Механічного спрацювання контактних кілець, колектора та щіток, що може призвести до послаблення контактного тиску;

- Механічного пошкодження контактних кілець, колектора та щіток;

- Порушення місць установлення струмознімальних елементів на колекторі;

- Перевантаження на валу (для електродвигунів);

- Струмового перевантаження в ланцюзі генератора.

Причини загоряньУРозподільних пристроях, електричних апаратах пуску, перемикання, керування та захисту:

Перегрів обмотки електромагніту при міжвитковому замиканні через пробій ізоляції Внаслідок: - Її старіння; - Підвищеної напруги; - Виникнення мікротріщин як виробничого дефекту; - Механічного пошкодження в процесі експлуатації; - Локального зовнішнього перегріву від контактів, що іскрять; - Підвищеної вологості або агресивності середовища.

Перегрів від струмового перевантаження в обмотці електромагніту, Коли має місце:

- Підвищена напруга живлення обмотки електромагніту;

- Підвищена частота (кількість) вмикань-вимикань;

- Періодичне недотягнення рухомої частини осердя до замикання магнітної системи при механічних пошкодженнях конструктивних пристроїв;

- Тривалий розімкнутий стан магнітної системи при вмиканні під напругою обмотки.

Перегрів конструктивних елементів Внаслідок:

- Окиснення в місцях підімкнення струмопровідних провідників та елементів, що призводить до значного підвищення перехідного опору;

- Послаблення контактного тиску в місцях підімкнення струмопровідних елементів;

- Іскріння робочих контактів при спрацюванні контактних поверхонь;

- Іскріння робочих контактів при окисненні контактних поверхонь;

- Іскріння робочих контактів у разі перекосів контактних поверхонь, що призводить до підвищення контактного опору в місцях контактування;

- Сильного іскріння нормальних робочих контактів при вилучених іскро-, дугогасниках;

- Іскріння в разі електричного пробою проводів на корпус.

Причини загорянняВід запобіжників

- Нагрівання в місцях робочих контактів від зниження контактного тиску та зростання перехідного опору; - Нагрівання у місцях робочих контактів від окиснення;

- Розбризкування частинок розплавленого металу плавкої вставки при руйнуванні корпусу запобіжника, викликаному застосуванням нестандартних плавких уставок («жучків»);

- Розбризкування частинок розплавленого металу нестандартних відкритих плавких уставок.

Значна кількість пожеж від теплового прояву електричного струму трапляється внаслідок використання саморобних електронагрівальних приладів, застосування «жучків», недотримання безпечних відстаней, експлуатації несправного електроустаткування, неправильного вибору його виконання (ступеня захисту) залежно від класів зон.

70. Утримання евакуаційних шляхів і виводів

СТ. 4. Вимоги пожежної безпеки при утриманні територій,
будівель, приміщень і споруд 4.2. Утримання приміщень та евакуаційних шляхів і виходів 4.2.1. Всі приміщення, для гарантії безпечної евакуації людей у випадку пожежі, повинні мати евакуаційні шляхи і виходи. 4.2.2. Двері евакуаційних виходів відчиняти в напрямку виходу з будівлі. Влаштовувати розсувні, підйомні та обертові двері на евакуаційних шляхах забороняється. 4.2.3. Забороняється захаращувати евакуаційні проходи і виходи різними предметами, матеріалами та обладнанням. 4.2.4. У сходових клітках будівель є неприпустимим прокладення промислових газопроводів, трубопроводів з легкозаймистими та горючими речовинами, відкритих електричних кабелів, а також установлення устаткування, що перешкоджає евакуації людей. 4.2.5. Висота евакуаційних шляхів і виходів повинна становити не менш як 2 м. 4.2.6. Кожне приміщення площею понад 300 кв.м, розташоване в підвальному або в напівпідвальному (цокольному) поверсі, повинно мати не менш як два евакуаційних виходи. 4.2.7. У підвальних приміщеннях і цокольних поверхах виробничих цехів, майстерень, складів та інших будівель забороняється застосування і зберігання вибухонебезпечних речовин, балонів з газом під тиском, а також речовин з підвищеним рівнем пожежної небезпеки. У підвалах з виходами в загальні сходові клітки будівель є неприпустимим зберігання горючих речовин і матеріалів. 4.2.8. Забороняється використовувати горищні приміщення з
виробничою метою або для зберігання матеріальних цінностей. Горищні приміщення мають бути постійно зачинені на замок. Місце зберігання ключів від замків повинно зазначатись написами на
дверях (люках) входів на горище. 4.2.9. Дерев'яні конструкції горищних приміщень підлягають вогнезахисній обробці. Якість обробки щороку контролюється і при потребі обробка повторюється. За результатами контролю складається акт. 4.2.10. При переплануванні приміщень та зміні їх призначення, впровадженні нових технологічних ліній чи обладнання слід передбачати протипожежні вимоги не нижчі за наявні вимоги пожежної безпеки. 4.2.11. Стаціонарні зовнішні пожежні сходи, обгородження на дахах будівель і споруд слід тримати справними, щороку перевіряти на міцність. 4.2.12. Забороняється встановлювати глухі грати на віконних прорізах будівель і приміщень, у яких перебувають люди (за винятком кас, складів та інших спеціальних приміщень, де встановлення глухих грат допускається нормами і правилами, затвердженими у встановленому порядку). В разі потреби встановлення на вікнах грат, їх треба робити розсувними або знімними. На час перебування в цих приміщеннях людей грати мають бути відчинені. 4.2.13. Постійно тримати у справному робочому стані треба протипожежні системи, установки, пристрої (протидимового захисту, пожежної автоматики, протипожежного водопостачання; протипожежні
двері, клапани, інші захисні пристрої у протипожежних стінах та перекриттях) приміщень, будівель і споруд. 4.2.14. Підлога виробничих приміщень має бути справною, пошкодження в ній слід негайно усувати. Прибирати підлогу треба в міру потреби, але не рідше 1 разу за зміну. 4.2.15. Усі виробничі та підсобні приміщення слід тримати чистими. У випадку розливу легкозаймистої чи горючої рідини її слід негайно прибрати. 4.2.16. Усі виробничі та підсобні приміщення мають бути забезпечені первинними засобами гасіння пожежі. Пожежне обладнання та інвентар слід розміщувати на видних і легкодоступних місцях і
тримати їх цілком справними і готовими до негайного використання. Потрібно встановити постійний контроль за їх технічним станом і призначити відповідальних працівників. 4.2.17. Біля кожного телефонного апарата слід вивісити таблички або розташувати написи, де зазначити номери телефонів пожежної частини, аварійної газової служби та служби електромереж,
а також швидкої медичної допомоги. 4.2.18. Всі виробничо-складські або допоміжні приміщення чи будівлі повинні мати на вхідних дверях напис про категорію приміщення (чи будівлі) щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки
відповідно до додатка 3 та Перечня категорий помещений и
сооружений автотранспортных и авторемонтных предприятий по
взрывопожарной и пожарной опасности и классов взрывоопасных зон по
правилам устройства электроустановок.