Противопожарне водопостачання

Під протипожежним розуміється таке водопостачання, яке крім задоволення господарсько-питних та виробничих потреб повністю забезпечує подачу води в будь-який час доби в кількості, необхідній для гасіння пожежі, як зовні, так і всередині будівель і споруд.

Системи протипожежного водопостачання бувають природними та штучними. До природних джерел протипожежного водопостачання відносяться водойми, ставки, річки, озера, моря, мають упорядковані під'їзди для забору води пожежними насосами. До штучних джерел протипожежного водопостачання відносяться водопровід, а також мережа пожежних водойм і резервуарів.

Протипожежне водопостачання може бути здійснено від водопроводу, об'єднаного з господарсько-питним і виробничим водопроводом, або від самостійного протипожежного водопроводу, якщо об'єднання його з водопроводом іншого призначення економічно недоцільно. Існують певні норми витрати води на зовнішнє та внутрішнє пожежогасіння, які враховуються при проектуванні, будівництві та реконструкції промислових підприємств.

Протипожежні водопроводи в залежності від розташування поділяють на зовнішні і внутрішні, а за величиною напору - на водопроводи низького і високого тиску.

У водопроводі низького тиску натиск, необхідний для гасіння пожежі, створюється пересувними пожежними насосами (пожежними автоцистернами, автонасосами або мотопомпами), що подають воду від гідрантів до місця пожежі. Вільний напір води в водопровідній мережі низького тиску при пожежогасінні повинен забезпечити подачу струменя з пожежного ствола на відстань не менше 10 м. Усі споруди водопроводу проектують, будують і експлуатують з урахуванням пропуску розрахункової витрати води для пожежних потреб при максимальній витраті води на господарсько-питні та виробничі потреби. Вибір водопроводу низького або високого тиску обумовлюється техніко-економічним розрахунком.

Для розподілу води по території машинобудівного підприємства влаштовують зовнішню водопровідну мережу. Вона повинна надійно і безперебійно в необхідних кількостях і під достатнім тиском подавати воду до найвіддаленіших і високо розташованим точок водорозбору.

Зовнішні водопровідні мережі поділяють на кільцеві й розгалужені (або тупикові). При кільцевій схемі труби утворюють замкнену систему, завдяки чому вода по трубах може циркулювати в усіх напрямках. У кільцевих водопровідних мережах можна вимикати аварійні ділянки трубопроводів без припинення подачі води в наступні ділянки і, крім того, в них послаблюється дія гідравлічного удару.

Кільцеві мережі застосовують, як правило, для протипожежного водопостачання великих машинобудівних підприємств, а тупикові для невеликих підприємств.Маршрути прокладки водопровідних мереж залежать від розташування доріг (проїздів) на підприємстві. На мережі на відстані один від одного не далі 100 м встановлюють пожежні гідранти, службовці для відбору води при гасінні пожеж.

Внутрішній протипожежний водогін призначений для гасіння місцевих осередків горіння на початку його виникнення до прибуття пожежної частини. Він складається з водопровідних мереж з системою стояків, на яких встановлюють внутрішні пожежні крани. Стояки прокладають в загальнодоступних місцях, як правило, в сходових клітках або поблизу них. Мережа внутрішнього протипожежного водопроводу в будівлях, як правило, повинна бути замкнутою, тобто кільцевої, що одержує живлення від зовнішньої водопровідної мережі.

При проектуванні, будівництві та експлуатації внутрішнього протипожежного водопроводу враховують ряд вимог. Наприклад, струмінь води від пожежного крана повинна мати витрата не менше 2,5 л / с, а її компактна частина досягати найбільш віддалену точку, що захищається. Норми витрати на внутрішнє пожежогасіння у виробничих будівлях слід приймати з розрахунку двох пожежних струменів.

Пожежні крани, як правило, встановлюють тільки в опалювальних приміщеннях на висоті 1,35 м від підлоги. Якщо пожежні крани встановлюють в будинках і приміщеннях, в яких не виключена можливість їх замерзання, підведення води до кранів повинна бути здійснена в утепленому місці.Пожежні крани розміщують з таким розрахунком, щоб забезпечити зіткнення струменів від двох суміжних кранів у найбільш високою і найбільш віддаленій точці будівлі. Пожежні крани встановлюють на всіх поверхах опалювальних будівель, всередині приміщень, переважно біля виходів чи на майданчиках опалювальних сходових кліток, у вестибюлях, коридорах або проходах у найбільш помітних місцях. Пожежні крани разом з рукавами і стволами при них поміщають в шафки, що мають напис: «Пожежний кран» або «ПК №».

 

 

1. Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища

2. Стан безпеки праці в світі та в Україні

3. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності

4. Безпека праці в Україні

5. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП)

6. Розробка системи управління охороною праці (СУОП)

7. Запровадження галузевої системи управління охороною праці на підприємствах

8. Ефективність функціональної структури СУОП

9. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій

10. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства

11. Оцінка стану безпеки праці в організації

12. Стимулювання і заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці

13. Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці

14. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування

15. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів

16. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва

17. Контроль стану умов праці

18. Забезпечення безпеки виробництва за проектованими видами робіт

19. Ергономічні вимоги до робочих місць, що проектуються

20. Запобігання дій електричного струму на людину

21. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях

22. Питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях

23. Контроль стану умов праці. Методика контролю стану умов праці

24. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці

25. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях

26. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування

27. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.

28. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду

29. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду.

30. Страхування від нещасного випадку

31. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.

32. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків

33. Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу

34. Загальні вимоги і безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів

35. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони

36. Аналіз виробничого травматизму

37. Гарантії прав на охорону праці

38. Система управління охороною праці

39. Основні Конвенції МОП в галузі охорони праці

40. Організація безпечної роботи електроустановок

41. Особливості заходів електробезпеки на підприємстві

42. Медичний огляд працівників певних категорій

43. Вимоги безпеки до місць виконання робіт

44. Шляхи попередження травматизму

45. Захист людини від впливу іонізуючого випромінювання

46. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень

47. Утримання території підприємства

48. Особливості безпеки праці під час вантажно-розважальних робіт

49. Вимоги безпеки праці під час експлуатації системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря

50. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці

51. Оздоровлення повітряного середовища

52. Захист від шуму у виробничому середовищі

53. Захист від вібрації

54. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону

55. Захист від випромінювання оптичного діапазону

56. Захист від іонізуючих випромінювань

57. Підтримання оптимального метеорологічного режиму в цеху, приміщеннях, на робочих місцях

58. Зменшення параметрів шуму за рахунок розробки звукоізоляційних та…конструкцій, засобів індивідуального захисту

59. Зменшення параметрів вібрації, що діє на працівника за рахунок встановлення амортизаторів, демпферів та ін..

60. Зменшення загазованості і запиленості на робочих місцях за рахунок застосування або удосконалення штучної чи природної вентиляції, засобів індивідуального засоби.

61. Вибір оптимальних параметрів освітлення робочих місць

62. Запобігання вплив на працюючих радіоактивного або іонізуючого випромінювання

63. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці

64. Евакуація людей з будівля

65. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння

66. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою

67. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості

68. Протипожежні перешкоди

69. Основні причини виникнення горючого середовища і загоряння в електричному устаткуванні

70. Утримання евакуаційних шляхів і виводів

71. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку

72. Державний пожежний нагляд

73. Пожежна техніка

74. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння

75. Системи протидимного захисту, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, засоби зв’язку

76. Забезпечення безпечної евакуації персоналу

77. Організація рятувальних та інших невідкладних робіт

78. Залучення аварійно-рятувальних служб до ліквідації надзвичайних ситуацій

79. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника

80. Захист будівель вибухонебезпечних виробництв від навантажень виникаючих під час вибуху горючих сумішей всередині приміщення

1. Національна стратегія поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища

2. Стан безпеки праці в світі та в Україні

3. Основні принципи та впровадження соціальної відповідальності

4. Міжнародне співробітництво в галузі охорони праці

5. Безпека праці в Україні

6. Основні законодавчі та нормативно-правові акти про охорону праці

7. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (СУОП)

8. Розробка системи управління охороною праці (СУОП)

9. Запровадження галузевої системи управління охороною праці на підприємствах

10. Політика в галузі охорони праці (не дуже впевнена в цьому питанні)

11. Ефективність функціональної структури СУОП

12. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій й аварій

13. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства

14. Оцінка стану безпеки праці в організації

15. Стимулювання і заохочення працюючих за дотримання вимог охорони праці

16. Опрацювання програми поліпшення стану умов і безпеки праці

17. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування

18. Підготовка документів для визначення та обліку шкідливих і небезпечних виробничих факторів

19. Підготовка документів для оцінки ступеня професійного ризику виробництва

20. Державний нагляд за охороною праці

21. Контроль стану умов праці

22. Забезпечення безпеки виробництва за проектованими видами робіт

23. Ергономічні вимоги до робочих місць, що проектуються

24. Запобігання дій електричного струму на людину

25. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях

26. Питання перевірки стану охорони праці на робочих місцях

27. Органи державного нагляду за охороною праці. Основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності (половина питання)

28. Контроль стану умов праці. Методика контролю стану умов праці

29. Підготовка підприємства до комплексної перевірки стану охорони праці

30. Перелік питань для перевірки стану охорони праці на робочих місцях

31. Завдання страхування від нещасного випадку. Принципи та види страхування

32. Суб’єкти та об’єкти страхування. Види страхування.

33. Фонд соціального страхування від нещасних випадків. Обов’язки Фонду

34. Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів. Джерела фінансування Фонду.

35. Страхування від нещасного випадку

36. Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження.

37. Страхові тарифи. Страхові виплати. Обов’язки та права суб’єктів страхування від нещасних випадків

38. Обов’язки Фонду. Права та обов’язки застрахованої особи. Права та обов’язки роботодавця як страхувальника

39. Аналіз умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу

40. Загальні вимоги і безпеки до виробничого обладнання та технологічних процесів

41. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони

42. Аналіз виробничого травматизму

43. Гарантії прав на охорону праці

44. Система управління охороною праці

45. Основні Конвенції МОП в галузі охорони праці

46. Організація безпечної роботи електроустановок

47. Особливості заходів електробезпеки на підприємстві

48. Медичний огляд працівників певних категорій

49. Вимоги безпеки до місць виконання робіт

50. Шляхи попередження травматизму

51. Захист людини від впливу іонізуючого випромінювання

52. Вимоги безпеки до виробничих і допоміжних приміщень

53. Утримання території підприємства

54. Особливості безпеки праці під час вантажно-розважальних робіт

55. Вимоги безпеки праці під час експлуатації системи вентиляції, опалення і кондиціонування повітря

56. Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до промислових підприємств, виробничих приміщень та організації праці на робочому місці

57. Мікроклімат виробничих приміщень

58. Оздоровлення повітряного середовища

59. Освітлення виробничих приміщень

60. Захист від шуму у виробничому середовищі

61. Захист від вібрації

62. Захист від електромагнітних випромінювань радіочастотного діапазону

63. Захист від випромінювання оптичного діапазону

64. Захист від іонізуючих випромінювань

65. Підтримання оптимального метеорологічного режиму в цеху, приміщеннях, на робочих місцях

66. Зменшення параметрів шуму за рахунок розробки звукоізоляційних та…конструкцій, засобів індивідуального захисту

67. Зменшення параметрів вібрації, що діє на працівника за рахунок встановлення амортизаторів, демпферів та ін..

68. Зменшення загазованості і запиленості на робочих місцях за рахунок застосування або удосконалення штучної чи природної вентиляції, засобів індивідуального засоби.

69. Вибір оптимальних параметрів освітлення робочих місць

70. Запобігання вплив на працюючих радіоактивного або іонізуючого випромінювання

71. Розрахунок економічної ефективності заходів щодо поліпшення санітарно-гігієнічних умов праці

72. Захист будівель вибухонебезпечних виробництв від навантажень виникаючих під час вибуху горючих сумішей всередині приміщення

73. Евакуація людей з будівля

74. Пожежогасіння

75. Протипожежне водопостачання

76. Автоматизовані системи пожежної сигналізації або пожежогасіння

77. Категорії приміщень і будівель за вибухопожежною і пожежною небезпекою

78. Класифікація вибухо і пожежонебезпечних зон

79. Класифікація будівель і споруд за ступенем вогнестійкості

80. Протипожежні перешкоди

81. Основні причини виникнення горючого середовища і загоряння в електричному устаткуванні

82. Утримання евакуаційних шляхів і виводів

83. Експертиза проектної документації на пожежну безпеку

84. Державний пожежний нагляд

85. Первинні засоби гасіння пожеж

86. Пожежна техніка

87. Оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння

88. Протипожежне водопостачання (див 75)

89. Системи протидимного захисту, пожежної сигналізації та оповіщення про пожежу, засоби зв’язку

90. Забезпечення безпечної евакуації персоналу

91. Попередження пожеж та вибухів

92. Організація рятувальних та інших невідкладних робіт

93. Залучення аварійно-рятувальних служб до ліквідації надзвичайних ситуацій