Тема 3. Стародавня філософія та філософія Середньовіччя.

Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Передумови філософії у Стародавній Індії. Велична та епічна література про людина, її походження та існування. Релігійно-філософські вчення: джайнізм, чарвака, буддизм. Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуціанство та даосизм. Розвиток християнства у Західній Європі. Апологетика, патристика, схоластика. Суперечка про природу понять: реалізм і номіналізм. Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, про двоїстість істоти, про співвідношення релігії, філософії і науки.

Тема 4. Філософія епохи Відродження та Нового часу.

Філософія Відродження. Гуманізм та антропоцентризм. Натурфілософія Відродження; пантеїзм; повернення до первісного розуміння сутності діалектики. Геліоцентризм і вчення про нескінченність Всесвіту (Дж. Бруно, М. Кузанський). Наукова революція XVII ст. (І. Ньютон) і проблема методу пізнання у філософії (Ф. Бекона, Р. Декарта). Емпіризм і раціоналізм (Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм, А. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц). Створення механічно-матеріалістичної картини світу. Поняття субстанції у філософії Б. Спінози. Проблема людини у філософії Просвітництва (Монтеск’є, Ф. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм, його розуміння людини і суспільства (К.-А. Гельвецій, П. Гольбах, Д. Дідро).

Тема 5. Німецька класична філософія.

Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. Філософські позиції І. Канта. Філософська система І. Фіхте. Суб’єктивна діалектика. Філософія тотожності Ф. Шеллінга. Г. Гегель, його філософська система та метод. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Німецька класична філософія і сучасне бачення світу.

Тема 6. Світова філософія ХІХ – ХХ ст.

Плюралізм течій сучасної філософії. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії кінця XIX—початку XX ст. Захист і оновлення класичних філософських традицій: неотомізм (Ю. Бохенський, Ж. Мартін, Т. де Шарден), неокантіанство (О. Лібман, Г. Коген), неогегельянство (Б. Кроче, Ж. Іпполіт, Дж. Ройс). Проблема раціонального та ірраціонального. Ірраціоналістичний і містичний підхід у філософському аналізі (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, В. Дільтей). Філософські проблеми психоаналізу (З. Фрейд, К. Г. Юнг, Е. Фромм). «Екзистенціальна філософія» та її різновиди (С. К’єркегор, М. Хайдеггер, А. Камю, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс). Життя і смерть, сенс існування, проблема свободи. Проблема знання і мови у філософії. Неопозитивізм (Л. Вігтенштейн, Р. Карнап, Б. Рассел), структуралізм (К. Леві-Строс, М. Фуко), герменевтика (Г. Гадамер, П. Ріккерт, Т. Кун). Г. Маркузе й «нові ліві». Постпозитивізм (К. Поппер, І. Лакатош, П. Фейєрабенд).

Тема 7. Вітчизняна філософія.

Становлення й розвиток світогляду давніх слов’ян: давньо-слов’янська міфологія, запровадження християнства. Філософська думка періоду етнокультурної катастрофи. Становлення філософії українського духу в Києво-Могилянській академії. Г. С. Сковорода — фундатор філософії українського кордоцентризму. Український романтизм (М. Гоголь, М. Костомаров, П. Куліш та ін.). Філософські ідеї Т. Шевченка. Академічна філософія (С. Гогоцький, П. Юркевич, В. Лесевич, О. Гіляров та ін.). Соціально-філософські погляди Л. Українки, П. Грабовського, М. Коцюбинського, М. Драгоманова, І. Франка, В. Антоновича. Філософія періоду відродження українського духовного життя (В. Винниченко, М. Грушевський, В. Зеньковський та ін.). Філософія національної самобутності (Д. Донцов, В. Липинський, І. Лисяк-Рудницький та ін.). Філософська спадщина Д. Чижевського. Філософія України в радянський період. Розробка філософських проблем у сучасній Україні.

 

Змістовий модуль ІІ

Філософія розуміння світу, людини та суспільства.

Тема 8. Філософське вчення про буття (онтологія).

Філософський зміст проблеми буття. Основні форми буття. Буття людини як фундаментальна проблема філософії. Суспільне та індивідуальне буття. Буття речей, процесів і станів природи. Матерія і свідомість. Основні форми існування матерії. Проблема єдності світу. Сутність та структура свідомості. Діалектика та її альтернативи. Закони і категорії діалектики. Принципи діалектики. «Негативна діалектика». Метафізика як наука і метод. Інтуїтивізм. Еволюціонізм. Софістика і еклектика.

Тема 9. Філософія пізнання.

Пізнання як відображення. Суб’єкт і об’єкт пізнання. Основні принципи теорії пізнання та багатовимірність його форм. Особливості пізнання природного, соціокультурного і духовного світу людини. Пізнання і творчість. Проблеми істини. Об’єктивність істини. Абсолютна та відносна істина. Конкретність істини. Істина й цінність. Сучасні концепції істини. Критерії істини.

Тема 10. Буття людини та свідомість

Особливості філософського пізнання суспільства і людини. Роль соціального пізнання в історії. Специфіка предмета соціальної філософії. Співвідношення предметів соціальної філософії та інших гуманітарних наук. Головні категорії соціальної філософії. Суспільство як система, що само розвивається. Спадковість ідей суспільного розвитку в контексті класових і загальнолюдських пріоритетів. Історичний генезис теоретичних обґрунтувань сутності суспільного поступу: діалектично-матеріалістична концепція, соціологічна, технократична, моральна, культурологічна та ін.

Суб’єкти суспільного розвитку: індивіди та соціальні спільноти. Особистість у вимірах філософського аналізу. Матеріальні аспекти розвитку суспільства. Соціально-політична сфера. Духовне життя суспільства. Відчуження як фактор, що зумовлює однобічний розвиток людини. Аксіологія і сучасність. Концепції майбутнього людства.

Тема 11. Наука і методологія наукового пізнання.

Ґенеза науки. Наукове пізнання, його специфіка й побудова. Методологія наукового пізнання. Основні сторони буття науки. Основні завдання наукового пізнання. Суттєві ознаки науки. Наукова картина світу. Філософські методи: діалектичний і метафізичний. Категорії діалектики. Закони діалектики. Загальнонаукові підходи та методи дослідження. Формалізація. Проблема виникнення науки. Ідеали і форми наукового пізнання. Еволюція наукової картини світу: від класичної до постнекласичної. Основні методи наукового дослідження.

Тема 12. Суспільство у вимірах філософського аналізу (філософія суспільства).

Основні підходи до розуміння суспільства. Історичні та природничі умови існування суспільства. Соціум як життєвий світ людини. Індивід у соціальних структурах. Людина і суспільство: основні аспекти взаємодії. Природне середовище та його роль у розвитку суспільства. Сучасні філософські теорії суспільства: неомарксизм, концепція «відкритого суспільства», концепція конвергенції. Суспільні відносини, їх види і структура. «Людина маси» в концепціях Х. Ортега-і-Гассета.

Тема 13. Філософія історії.

Предметне коло філософії історії. Проблема єдності і багатоманітності історичного процесу. Ідея долі в історії. Провіденціально-есхатологічне тлумачення суспільного розвитку. Сучасні моделі «світу світів» як можливого майбутнього єднання людства. Європоцентризм і моделі єдності історії. Питання про «кінець історії» в новітній філософії історії.

 

 

Тема 1. Предмет філософії (2 год.)

1. Поняття світогляду, його структура і функції.

2. Сутність філософії як науки.

3. Філософські проблеми та дисципліни. Предмет та основне питання філософії.

4. Функції та методи філософського знання.

Ключові поняття та терміни: світогляд, філософія, основне питання філософії, матеріалізм, ідеалізм, монізм, дуалізм, плюралізм, агностицизм, метод, діалектика, метафізика, гносеологія, методологія, теорія.

Література

1. Мамардашвили М.С. Как я понимаю философию. – М., 1990.

2. Причепій Є.М., Черній А.М., Гвоздецький В.Д., Чекаль Л.А. Філософія: Посібник для студентів вищих навчальних закладів. – К.: «Академія», 2001, - 571 с.

3. Філософія: Навч. посіб. / За ред. І. Ф. Надольного. — К.: Либідь, 1996. — Розділ 1.

4. Філософія. Курс лекцій: Навч. посіб. / І. В. Бичко, В. Г. Табачковський, Г. І. Брак та ін. — К.: Либідь, 1994. — Лекція 1.

5. Філософія: Підручник / Г. А. Заїченко, В. М. Сагатовський, І. І. Кальний та ін.; За ред. Г. А. Заїченка та ін. — К.: Вища школа, 1995. — Розділ 1. 455 с.

6. Философия: Учеб. для высших учеб. заведений. — Ростов н/Д., 1996. — Глава 1.

7. Філософія: Підручник / За заг. редакцією Горлача М.І., Кремня В. Г., Рибалка В.К. – Харків: Консум, 2000. – 672 с.

8. Шинкарук В.І. Філософія і сучасні історичні реалії // Філософська і соціологічна думка. – 1992. – №4.