Ізмаїльський державний гуманітарний університет

Кафедра суспільних наук

«ЗАТВЕРДЖУЮ»

Проректор з навчальної роботи

доц. Г.В.Буткова

«___» _______________ 2012 р.

 

Програма навчальної дисципліни

Філософія

(за вимогами кредитно-модульної системи)

 

Ізмаїл 2012

Філософія. Програма навчальної дисципліни. – Ізмаїльський державний гуманітарний університет, 2012

Розробник: І.А. Долголенко, кандидат філософських наук

 

Рецензент: О.В. Запорожченко, кандидат філософських наук, доцент

 

Затверджено на засіданні кафедри суспільних наук

 

Протокол № 10 від 10 червня 2011 р.

зав. каф. ______________Запорожченко О.В.

 

Затверджено вченою радою історичного факультету ІДГУ

 

Прот. № від 2011 р.

 

Декан факультету

української філології та історії проф. Циганенко Л.Ф.

 

 

СТРУКТУРА ПРОГРАМИ НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

«філософія»

Опис предмета навчальної дисципліни

Курс ІІ Підготовка бакалаврів	Напрям, спеціальність, освітньо-кваліфікаційний рівень	Характеристика навчальної дисципліни
Кількість кредитів, відповідних ЕСTS: 3   Залікових кредитів: 1   Змістових модулів: 2   Загальна кількість годин: 108   Тижневих годин: 3	Напрям підготовки 6.030504 Економіка підприємства (13 гр.) 6.020107 Туризм (14 гр.)   Галузь знань 03 05 Економіка та підприємництво (13 гр.) 02 01 Культура (14 гр.)   Освітньо-кваліфікаційний рівень: бакалавр	Обов’язкова   Рік підготовки: 1   Семестр: 1   Лекції (теоретична підготовка): 28   Семінарсько-практичних занять: 28   Самостійна робота: 56   Вид контролю: іспит

 

 

Мета

Мета і завдання курсу.

Дати уявлення про специфіку філософії як важливої форми суспільної свідомості, історичного типу світогляду; показати методологічну роль філософського знання і соціальних проблем буття; ознайомити з історією філософської думки, зокрема в Україні, з досягненнями сучасної філософії; сприяти формуванню у студентів здібностей до логічного мислення, самостійного аналізу складних явищ суспільного життя, уміння пов’язувати загально філософські проблеми з розв’язанням завдань економічної теорії і практики.

Студент повинен

- знати предмет дисципліни, її структуру, категоріальний апарат, основні етапи розвитку історії світової та вітчизняної філософії, сучасні тенденції розвитку філософської думки, найбільш відомих авторів філософських систем, їх головні праці;

- вміти ідентифікувати філософські тексти з певними поглядами, розв’язувати тести, трансформувати філософські знання на проблеми економічної теорії й практики, аналізувати соціально-економічні проблеми буття, ставити філософського рівня питання, аналізувати їх і акумулювати в рефератах, виступах на семінарах, доповідях та наукових студентських конференціях;

- мати навички читання та конспектування філософської літератури, толерантного ставлення до різних світоглядних систем, дискутування з тих чи інших проблем, письмової відповіді на іспитах та ін.

 

Програма змістових модулів

Філософія

Назва теми	Кількість годин	Самостійна робота
Лекції	Семінари
Змістовий модуль №1 Історичний розвиток світової філософії
Тема 1.Предмет філософії.
Тема 2.Антична філософія.
Тема 3.Стародавня філософія та філософія Середньовіччя.
Тема 4. Філософія епохи Відродження та Нового часу.
Тема 5. Німецька класична філософія.
Тема 6. Світова філософія ХІХ – ХХ ст.
Тема 7. Вітчизняна філософія.
Змістовий модуль №2 Філософське розуміння світу, людини та суспільства
Тема 8. Філософське вчення про буття (онтологія).
Тема 9. Філософія пізнання.
Тема 10. Буття людини та свідомість.
Тема 11. Наука і методологія наукового пізнання.
Тема 12. Суспільство у вимірах філософського аналізу (філософія суспільства).
Тема 13. Релігія та релігійне освоєння дійсності.
Тема 14..Формальна логіка: категорії та закони.
Разом:

 

Програма

Змістовий модуль І

Історичний розвиток світової філософії.

Тема 1. Предмет філософії.

Філософія та світогляд. Світогляд і світовідчуття, світосприйняття і світорозуміння. Історичні типи світогляду: міф, релігія, науковий світогляд, філософський світогляд. Предмет філософії. Філософія як дослідження світоглядних проблем засобами раціонального мислення. Основне коло філософських питань. Основні теми філософських роздумів: світ і людина, сутність і зміст людського існування. Основне питання філософії. Головні напрями у філософії. Філософія та культура. Функції філософії: світоглядна, гносеологічна, методологічна, аксіологічна, прагматична та ін. Соціальна спрямованість філософського знання. Сутність загальнолюдських цінностей у філософії. Людина як найвища цінність. Місце й роль філософії у сучасному суспільному житті.

Тема 2. Антична філософія.

Своєрідність філософії Стародавньої Греції: досократичного, класичного, елліністичного та римського періодів античності. Вчення про буття (Мілетська школа). Вчення про рух (Елейська школа). Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування (Сократ). Людина як мікрокосм, атомізм Демокрита. Платонізм та неоплатонізм. Космоцентризм античної міфології та антропоцентризм грецької просвіти. Софісти. Становлення античної діалектики. Аристотель як систематизатор античної філософії.

Тема 3. Стародавня філософія та філософія Середньовіччя.

Культурно-історичні передумови виникнення філософії. Передумови філософії у Стародавній Індії. Велична та епічна література про людина, її походження та існування. Релігійно-філософські вчення: джайнізм, чарвака, буддизм. Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуціанство та даосизм. Розвиток християнства у Західній Європі. Апологетика, патристика, схоластика. Суперечка про природу понять: реалізм і номіналізм. Особливості західноєвропейської та східноєвропейської релігійної філософії. Вчення Фоми Аквінського про єдність душі і тіла, про двоїстість істоти, про співвідношення релігії, філософії і науки.

Тема 4. Філософія епохи Відродження та Нового часу.

Філософія Відродження. Гуманізм та антропоцентризм. Натурфілософія Відродження; пантеїзм; повернення до первісного розуміння сутності діалектики. Геліоцентризм і вчення про нескінченність Всесвіту (Дж. Бруно, М. Кузанський). Наукова революція XVII ст. (І. Ньютон) і проблема методу пізнання у філософії (Ф. Бекона, Р. Декарта). Емпіризм і раціоналізм (Дж. Локк, Дж. Берклі, Д. Юм, А. Декарт, Б. Спіноза, Г. Лейбніц). Створення механічно-матеріалістичної картини світу. Поняття субстанції у філософії Б. Спінози. Проблема людини у філософії Просвітництва (Монтеск’є, Ф. Вольтер, Ж.-Ж. Руссо). Французький матеріалізм, його розуміння людини і суспільства (К.-А. Гельвецій, П. Гольбах, Д. Дідро).

Тема 5. Німецька класична філософія.

Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. Філософські позиції І. Канта. Філософська система І. Фіхте. Суб’єктивна діалектика. Філософія тотожності Ф. Шеллінга. Г. Гегель, його філософська система та метод. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Німецька класична філософія і сучасне бачення світу.

Тема 6. Світова філософія ХІХ – ХХ ст.

Плюралізм течій сучасної філософії. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії кінця XIX—початку XX ст. Захист і оновлення класичних філософських традицій: неотомізм (Ю. Бохенський, Ж. Мартін, Т. де Шарден), неокантіанство (О. Лібман, Г. Коген), неогегельянство (Б. Кроче, Ж. Іпполіт, Дж. Ройс). Проблема раціонального та ірраціонального. Ірраціоналістичний і містичний підхід у філософському аналізі (А. Шопенгауер, Ф. Ніцше, В. Дільтей). Філософські проблеми психоаналізу (З. Фрейд, К. Г. Юнг, Е. Фромм). «Екзистенціальна філософія» та її різновиди (С. К’єркегор, М. Хайдеггер, А. Камю, Ж.-П. Сартр, К. Ясперс). Життя і смерть, сенс існування, проблема свободи. Проблема знання і мови у філософії. Неопозитивізм (Л. Вігтенштейн, Р. Карнап, Б. Рассел), структуралізм (К. Леві-Строс, М. Фуко), герменевтика (Г. Гадамер, П. Ріккерт, Т. Кун). Г. Маркузе й «нові ліві». Постпозитивізм (К. Поппер, І. Лакатош, П. Фейєрабенд).