Еталон відповіді: 1С, 2С, 3D, 4В.

 

ЗМІСТ НАВЧАННЯ.

теоретичНі ЗАпИТАнНЯ ДО темИ:

1. Етіологія і патогенез сечостатевих нориць.

2. Клінічна картина, класифікація сечостатевих нориць.

3. Патологічна анатомія.

4. Методи діагностики сечостатевих нориць (загальні та спеціальні).

5. Методи диференційної діагностики.

6. Лікувальна тактика у хворих на сечостатеві нориці.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕНЯ

1. Нориця – патологічний отвір між порожнинним органами, або між органом і шкірой, пов`язаний з травмой, хірургічним втручанням, або іншим патологічним процесом.

2. Нетримання сечі – повільне витікання сечі без позиву до сечовипускання

3. Неутримання сечі – витікання сечі після імперативного позиву до сечовипускання

4. Проба с індигокарміном – підтікання підфарбованого розтину із нориці

5. ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ ТЕМИ:

«сечостатеві нориці»

сечостатеві нориці

АНАМНЕЗ

СКАРГИ

ОБ’ЄКТИВНІ ДАнІ

o Кількість вагітностей та родів; o Перебіг вагітності та родорозродження; o Перенесені акушерсько-гінекологічні операції

o дизурічні явища; o неутримання сечі у спокої або при напруженні; o мимовільне виділення сечі в лежачому або вертикальному положенні та її кількість

o огляд, пальпація (болісність у місці сечового міхура); o огляд піхви у дзеркалах; o огляд шкірних покровів промежини

ПОПЕРЕДНІЙ ДІАГНОЗ

ДАНІ ДОДАТКОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

o загальний аналіз сечі (може бути протеінурія, лейкоцитурія, бактеріурія); o загальний аналіз крові (може бути анемія, лейкоцитоз або ніяких змін); o цистоскопія (можна встановити локалізацію фістули, її форму, розміри та розміщення відносно вічок сечоводу); o цистографія (вилив контрастної речовини у піхву); o УЗД нирок та сечового міхура; o екскреторна урографія (зниження функції нирки при наявності сечовідно-маточної або сечовідно-піхвяної нориці); o фарбування барвником вагінальних тампонів (при наявності міхурові-піхвяної нориці); o КТ ділянки живота та тазу.

Виділити провідний синдром та провести диференційну діагностику

Обґрунтування остаточного діагнозу

Тактика ведення та лікування хворого

ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ

консервативні методи лікування

оперативні методи лікування

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. – К., - 1993.

2. Люлько А.В. и др. Атлас урологических операций. – К.: «Здоров’я», 1991, 320 с.

3. Гузенко В.Н. Избранные лекции по урологии. - Донецк, 1995.

4. Лопаткин Н.А. Руководство по урологии. - М.: Медицина. - 1999. - Т. 2. - С. 62-63.

5. Пытель А.Л. Руководство по клинической урологии. - М.: Медицина. - Т. 2. - С. 234-238

6. Лекція з теми заняття.

7. Граф логічної структури змісту теми.

 

Орієнтована основа дії:

ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ ЗА ТЕМОЮ:

„Сечостатеві нориці”

Набір навчальних завдань

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ

КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Задача № 1

Хвора 25 років звернулась до уролога зі скаргами на підтікання сечі із піхви. П’ятнадцять днів тому внаслідок цефалопельвикальної диспропорції, роди закінчились операцією кесаревого розтину в нижньому маточному сегменті. На п’яту добу після операції хвора відмітила мимовільне виділення сечі із піхви. В загальному аналізі сечі: реакція кисла, лейкоцити – 11-15 в п/з.

 

Який попередній діагноз?

А. Неутримання сечі

В. Нетримання сечі

С. Цистит

D. Міхурово-піхвяна нориця

Е. Нейрогенний сечовий міхур

Еталон відповіді: D. Міхурово-піхвяна нориця.

Задача № 2

 

Хвора 44 років звернулась до уролога зі скаргами на мимовільне відділення сечі із піхви. П’ятнадцять днів тому виконана операція екстирпація матки з приводу фіброміоми. На четверту добу після операції у хворої зафіксовано мимовільне відділення сечі із піхви. На підставі комплексного дослідження: лабораторного, ендоскопічного, рентгенологічного, радіоізотопного встановлено діагноз: сечостатева нориця.

 

Який оптимальний строк для оперативного втручання з приводу сечостатевої нориці у даної хворої?

А. Через 2-3 тижня

В. Через 1-2 місяця

С. Через 2-3 місяця

D. Через 3-4 місяця

Е. Через 4-5 місяців

 

Еталон відповіді: D. Через 4-5 місяців.

 

Задача № 3

 

Хвора 35 років скаржиться на біль внизу живота, періодичне рясне виділення із піхви після абдомінальної гістеректомії. Під час УЗД навколо сечоміхурового простіру видно ехонегативну порожнину розмірами 5х8 см, слідом за якою іде підсилення ехосигналів по глибині (ознака рідинного вмісту). При динамічному спостереженні за хворою встановлено збільшення розмірів цієї порожнини. Її консистенція однорідна, межі нечіткі, капсула відсутня, збільшення щільності в динаміці. Компресія сечових шляхів відсутня.

Яке навколосечоміхурове утворення у цієї хворої?

А. Сечовий затік

В. Гематома

С. Лімфоцеле

D. Уринома

Е. Абсцес

Еталон відповіді до задачі № 2 у викладача.

Задача № 3

 

Хвора 27 років скаржиться на біль над лоном, виділення сечі з піхви. Виділення сечі із піхви з'явилось після операції гістеректомії з приводу фіброміоми матки. Вказані скарги турбують протягом шести діб. При об'єктивному огляді має місце виділення сечі із піхви. При вагінальному огляді на передній стінці піхви є фістула розмірами 2 мм в діаметрі, із якої відділяється сеча. В загальному аналізі сечі: питома вага – 1020, лейкоцити – 10-20 у п/з.

 

Яке лікування показано хворій?

А. Встановлення балонного катетера “Фолея” в сечовий міхур

В. Хірургічна корекція

С. Спостереження

D. Електрокоагуляція епітелізованної частини нориці

Е. Консервативна терапія

Еталон відповіді до задачі № 3 у викладача

 

Задача № 4

 

Хвора 43 років звернулась до уролога зі скаргами на мимовільне виділення сечі із піхви. Вісім місяців тому проводилась променева терапія з приводу рака сечового міхура. Під час цистоскопії візуально визначити отвір не вдалось. Застосували дослідження з розчином індигокарміну, котрий ввели до сечового міхура через катетер. У піхву помістили тампон. Відмічено переважне пофарбування верхньої частини тампону.

Який діагноз у цієї хворої?

А. Неутримання сечі

В. Вторинний цистит

С. Міхурово-піхвяна нориця

D. Нейрогенний сечовий міхур

Е. Уретеро-піхвяна нориця

 

Еталон відповіді до задачі № 4 у викладача.

 

Задача № 5

Хвора 36 років скаржиться на біль над лоном, виділення сечі з піхви. Виділення сечі із піхви з’явилось після операції гістеректомії з приводу фіброміоми матки через десять днів. Вказані скарги турбують протягом 2 місяців. При об'єктивному огляді має місце виділення сечі з піхви. При вагінальному огляді на передній стінці піхви є фістула розмірами 10 мм в діаметрі, із якої відділяється сеча. В загальному аналізі сечі: питома вага – 1022, лейкоцити – 1/4 у п/з.

 

Яке лікування показано хворій?

А. Встановлення балонного катетера “Фолея” в сечовий міхур.

В. Миттева хірургічна корекція

С. Спостереження

D. Електрокоагуляція епітелізованної частини нориці

Е. Хірургічна корекція через 2-3 місяця

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО вивчення теми:

«Нефроптоз»

Актуальність тими.

Нефроптоз (опущення нирки) – стан патологічної рухливості нирки, при якому нирка зміщається зі свого ложа, у зв'язку з чим її рухливість перевищує фізіологічні границі. Частота захворювання серед жінок у 10 разів вище, ніж серед чоловіків. У середньому нефроптоз зустрічається в 1,5% жінок і в 0,1% чоловіків переважно у віці 25-40 років. Визначені труднощі при фіксованому нефроптозі представляє диференціальна діагностика від дистопії нирки. Лікування хворих підрозділяється на консервативне й оперативне. Іноді хворі невиправдано довго знаходяться на консервативному лікуванні, в інших випадках, навпаки, завищуються показання до оперативних способів корекції. У зв'язку з цим уролог повинний чітко представляти показання і протипоказання до нефропексії, особливо ситуації в якій бажано утриматися від хірургічного втручання (спланхноптоз та ін.). Передопераційна підготовка хворих з розглянутою патологією має свої особливості. Запропоновано біля 150 різних методик фіксації нирки, однак більшість з них у даний час мають лише історичне значення. Нефропексія повинна відповідати наступним вимогам: надійно фіксувати нирку і при цьому не позбавляти її фізіологічної рухливості. Вибір методу лікування залежить від стадії захворювання, наявності ускладнень нефроптозу і загальносоматичного стану пацієнта.

Цілі навчання:

Мета загальна: уміти поставити остаточний діагноз і призначити лікування хворого з нефроптозом.

 

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань-умінь
1. Провести цілеспрямоване вивчення анамнезу, виділити симптоми, характерні для нефроптоза.	1. Збирати та оцінювати скарги і анамнез захворювання, провести й оцінити дані фізікального обстеження хворого (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб; каф. загальної хірургії).
2.Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку й оцінити результати лабораторних, рентгенологічних, ультрасонографічних та інших спеціальних методів обстеження.	2. Оцінити лабораторні дані (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб), оцінити рентгенологічні та ультрасоно-графічні дані обстеження сечостатевої системи (каф. проміневої діагностики).
3. На підставі отриманих вище даних клінічних, лабораторних, інструменталь них та рентгенологічних досліджень поставити попередній діагноз.   4. Визначити тактику ведення хворого із нефроптозом.	3. Виділити провідні симптоми при патології нирок, сечового міхура (каф.загальної хірургії та каф. пропедевтики внутрішніх хвороб).   4. Мати основні поняття про консервативні та хірургічні методи лікування.