Оцініть АТ у данного хворого

А. Підвищено сістолічний тиск

В. Підвищено діастолічний тиск

С. Підвищено сістолічний і діастолічний тиск

D. Норма

Е. Гіпотонія

Еталони відповідей 1С, 2В, 3 D, 4С.

ЗМІСТ НАВЧАННЯ.

теоретичНі ЗАпИТАнНЯ ДО темИ:

1. Причини і види нефрогенних гіпертензій.

2. Методи діагностики нефрогенних гіпертензій.

3. Способи лікування нефрогенних гіпертензій.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

 

1. АТ – артеріальний тиск

2. АГ – артеріальна гіпертензія

3. УЗДГ нирок – ультразвукове доплерографічне дослідження судин нирок

4. Стеноз ниркової судини – звуження ниркової судини, яке сприяє підвищенню АТ

5. Гіпертонична хвороба – підвищення АТ пов`язане с порушенням невро-гуморальної регуляції судин і не пов`язане с захворюваннями внутрішніх органів.

6. Симптоматична гіпертензія - вторинне підвищення АТ пов`язане з патологіею внутрішніх органів.

7. Нефрогена гіпертензія - підвищення АТ пов`язане з захворюваннями нирок

8. Юкста-гломерулярний апарат – клітини, які розтошовані в нирках і виробляють ренін

9. Ренін- речовина, яка стімулює вироботку ангіотензіногену

10. Реноваскулярна гіпертензія – підвищення АТ пов`язане с патологіею ниркових судин

11. Паренхіматозна гіпертензія - підвищення АТ пов`язане с патологіею переважно ниркових клубочків і знутріниркових судин.

 

ГРАФ ЛОГІЧНОЇ СТРУКТУРИ ЗМІСТУ ТЕМИ

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

1. Лекція за темою заняття.

2. Урология. Под ред. акад. РАМН Н.А. Лопаткина М.,"ГЭОТАР-Медиа", 2005, С.160-167.

3. Граф логичної структури теми.

4. Діагностичний алгоритм "Нефрогенні гіпертензії".

5. Б.И. Шулутко Справочник терапевта.-Ростов-на-Дону, 1998,- С.114-120.

Орієнтована основа дії:

ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ ЗА ТЕМОЮ:

«н е ф р о г е н н а г і п е р т е н з і я»

Набір навчальних завдань

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ

КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Задача №1

 

Хвора 55 років скаржиться на підвищення АТ до 200/100 мм рт ст, болі в правій поперековій ділянці. Хворіє близько п'яти років, тиск важко піддається корекції. Об'єктивно: стан задовільний. Нирки не пальпуються. В аналізах сечі – лейкоцитурія. За даними УЗД і екскреторної урографії права нирка зморщена.

 

Якой метод дослідження найбільш доцільно призначити у данному випадку для визначення тактики лікування?

А. Комп`ютерна томографія заочеревного простору

B. Сканування нирок

C. Ретроградна урографія

D. Антеградна урографиія

E. Біопсія нирки

Задача №2

 

Хворий 29 років скаржиться на болі в поперековій ділянці, підйоми АТ до 190/100 мм рт. ст. Гіпотензивна терапія дозволяє домогтися короткочасного ефекту. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Шкіряні покрови бліді, нирки не пальпуються. Хворіє хронічним гломерулонефритом пртягом 10 років.

Яка форма гіпертензії має місце в даному випадку?

А. Паренхіматозна

В. Вазоренальна

С. Есенциальна

D. Змішана

Е. Інтерстиціальна

Задача №3

 

Хворий 25 років скаржиться на підйоми АТ до 220/110 мм рт ст, зниження зору, періодично виникають гіпертонічні кризи з розвитком набряку легень. Об'єктивно: стан середньої ваги, нирки не пальпуються. На 1,5 см ліворуч від серединної лінії в епігастральної області прослуховується грубий систолічний шум. За даними селективної ниркової артеріографії є стеноз лівої ниркової артерії.

Яке лікування ви запропонуєте в цьому випадку?

А. Нефректомія

B. Спостереження

С. Нефролітотомія

D. Ангіопластика

Е. Пієлолітотомія

Задача №4

Хвора 39 років скаржиться на тупі болі в правому підребер'ї, стійке підвищення АТ до 180/130 мм рт ст. Хворіє біля трьох років, гіпотензивна терапія неефективна. За даними УЗД є пієлокалікоектазія праворуч, камінь у мисці до 1,5 см, ліва нирка без особливостей. Сеча мутна з пластвцями. В аналізах сечі лейкоцитурія - половина поля зору, оксалатурія.

 

Яке лікування ви запропонуєте в цьому випадку?

А. Гіпотензивна терапія

B. Пієлолітомія

С. Антибактеріальна терапія

D. Розчинення камінця

Е. Дроблення камня

Задача №5

 

Хвора 21 року скаржиться на підйоми АТ до 220/140 мм рт ст, головні болі, зниження зору, Об'єктивно: стан середньої ваги, нирки не пальпуються. На 2 см ліворуч від серединної лінії в епігастральної області прослуховується грубий систолічний шум.

 

Яка фармакологічна проба дозволяє заподозрити стеноз лівої ниркової артерії?

А. Проба Говарда

B. Проба Нечипоренко

С. Проба Зимницького

D. Проба с тропафеном

Е. Проба с кальційтоніном

 

 

Еталони відповідей: 1В, 2А, 3D, 4Е.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ТЕМИ:"ВАРИКОЦЕЛє"

Актуальність теми.

Проблемі варикоцелє (розширенню вен сім'яного канатика) приділяється увага у зв’язку з тим, що серед причин чоловічої неплідності воно займає провідне місце – від 8 до 60%. Досить широка розповсюдженість варикоцелє серед дітей та підлітків (8,4 – 16,2%) у віці від 5 до 16 років свідчить про ранній прояв його ще в допубертатному періоді, коли процеси сперматогенезу не включені в активне функціонування. У хворих з варикоцелє завжди треба виключити пухлинний процес у нирці. Успіх лікування хворих з варикоцелє багато в чому залежить від своєчасного розпізнавання указаної патології. Цьому сприяє застосування таких методів дослідження, як УЗД. Невчасна діагностика та спізніла терапія значно погіршує прогноз хворих з варикоцелє.

Завдяки удосконаленню оперативних втручань, широкому застосуванню сучасних методів (емболізації внутрішньої сім'яної вени, лапароскопічні втручання) значно поліпшились результати лікування хворих з варикоцелє. Усе вищесказане визначає актуальність досліджуваної проблеми.

Цілі навчання:

Мета загальна: уміти поставити діагноз варикоцелє, визначити подальшу тактику ведення та лікування цієї категорії хворих.

 

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань-умінь
1. Провести цілеспрямоване вивчення анамнезу, виділити симптоми, характерні для варікоцелє.	1. Збирати та оцінювати скарги і анамнез захворювання, провести й оцінити дані фізікального обстеження хворого (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб; каф. загальної хірургії).
2.Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку й оцінити результати лабораторних, рентгенологічних, ультрасонографічних та інших спеціальних методів обстеження.	2. Оцінити лабораторні дані (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб), оцінити рентгенологічні та ультрасоно-графічні дані обстеження сечостатевої системи (каф. проміневої діагностики).
3. На підставі отриманих вище даних клінічних, лабораторних, інструменталь них та рентгенологічних досліджень поставити попередній діагноз.   4. Визначити тактику ведення хворого із варікоцелє.	3. Виділити провідні симптоми при патології нирок, сечового міхура (каф.загальної хірургії та каф. пропедевтики внутрішніх хвороб).   4. Мати основні поняття про консервативні та хірургічні методи лікування.