Донецький національний медичний

Донецький національний медичний

Університет ім. М. Горького

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

З САМОСТІЙНОГО ВИВЧЕННЯ

ПОЗААУДИТОРНИХ ТЕМ ІЗ УРОЛОГІЇ

для студентів 4 КУРСУ

 

 

Донецьк 2010 р.

 

УДК 616. 6 (075.5)

Методичні вказівки з самостійного вивчення позаудиторних тем з курсу “Урологія” для студентів.

Донецьк, 2010 р. – 309с.

Автори: Доцент Віненцов Ю.О., Сохін С.О. Золочевський С.А.

Запропоновані методичні вказівки до самостійного вивчення тем з урології із студентами. Розглянуті методологічні питання підготовки до підсумкового модульного контролю у студентів з використанням графа логічної структури та діагностичних алгоритмів. Розрахована на студентів вищих медичних навчальних закладів.

 

Рецензенти:

Завідувач кафедри хірургії ім. К.Т. Овнатаняна, ДонНМУ, професор Колкін Я.Г.

Завідуюча навчально-методичним кабінетом ДонНМУ, доцент Басій Р.В.

ãКафедра урології, 2010 р.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До вивчення теми: Гідронефроз

Актуальність теми.

Гідронефроз – це захворювання нирки, яке характеризується прогресивним розширенням чашково-мискової системи у зв’язку з порушенням відтоку сечі та підвищенням гідростатичного тиску у чашково-мисковій системі, атрофією паренхими з прогресуючим погіршенням основних функцій нирки завдяки порушенням інтрапаренхіматозної гемоциркуляції.

Захворювання зустрічається рідко. Частіше хворіють жінки у віці 25 – 35 років. Це захворювання може бути двусторінним.

Цілі навчання:

Мета загальна: уміти поставити попередній діагноз і призначити лікування хворих на гідронефроз.

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань – умінь Уміти:
1. Провести цілеспрямоване вивчення анамнезу, виділити симптоми, характерні для гідронефрозу.	1. Збирати та оцінювати скарги і анамнез захворювання, провести й оцінити дані фізікального обстеження хворого (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб; каф. загальної хірургії).
2.Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку й оцінити результати лабораторних, рентгенологічних, ультрасонографічних та інших спеціальних методів обстеження.	2. Оцінити лабораторні дані (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб), оцінити рентгенологічні та ультрасоно-графічні дані обстеження сечостатевої системи (каф. проміневої діагностики).
3. На підставі отриманих вище даних клінічних, лабораторних, інструменталь них та рентгенологічних досліджень поставити попередній діагноз.   4. Визначити тактику ведення хворого із гідронефрозом.	3. Виділити провідні симптоми при патології нирок, сечового міхура (каф.загальної хірургії та каф. пропедевтики внутрішніх хвороб).   4. Мати основні поняття про консервативні та хірургічні методи лікування.

 

Джерела інформації необхідні для ВИхідного рівня

Знань-умінь.

1. О.В. Синяченко, Г.А. Игнатенко. Пропедевтика внутренних болезней: Учебное пособие.- Донецк: Донеччина, 1999, С 55-65, 140-150.

2. Хирургия: пер. с англ.доп//гл.ред. Ю.М.Лопухин, В.С.Савельев.-М.: ГЄОТАР Медицина, 1997 –С.632-638.

3.Лопаткин Н.А. Урология:Учебное пособие по урологии.-М.:Медицина.- 1995.-С. -336-348.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ

ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ

Задача № 1

Хворий 46 років скаржиться на тупу біль у поперековій ділянці зліва. Хворіє майже 2 роки. У поперековій ділянці зправа пальпується нирка. При ультрасонографії нирка зправа має розміри 14х10х8 см, товщина паренхими 1,5 см, пієлокалікоектазія.

Оцінити розміри нирок:

А. Збільшена

B. Зменьшена

C. Нормальні розміри

D. Зморщена нирка

Задача № 2

Хвора 35 років скаржиться на тупу біль у поперековій ділянці зправа і зліва. Хворіє майже 10 років. Нирки не пальпуються. При ультрасонографії нирки звичайних розміров, паренхіма не зменшена, Діурез – 2,5 л.

Оцінити діурез у хворого:

А. Норма

B. Олігурія

C. Поліурія

D. Поллакіурія

Задача № 3

Хворий 35 років скаржиться на біль у надлобковій ділянці, прискорене сечовиділення. За даними загального аналізу сечі питома вага – 1018, білок – 1,2 г/л, лейкоцитів – 20-30 у полі зору, єрітроцитів – 2-3 у полі зору

Оцінити загальний аналіз сечі:

А. Норма

B. Сечовий синдром

C. Нефротичний синдром

D. Нефрітичний синдром

Е. Тубулопатія

Задача № 4

Хворий 66 років скаржиться на тупу біль у поперековій ділянці зправа. За даними екскреторної орографії функція нирок задовільна, права нирка растошована на рівні Т12-L3.

Оцінити розтошування нирки:

А. Норма

B. нирка опущена на 1 подзвонок

C. нирка опущена на 2 подзвонока

D. нирка дистопована

 

ЗМІСТ НАВЧАННЯ.

теоретичНі ЗАпИТАнНЯ ДО темИ:

1.Сучасні принципи діагностики гідронефрозу.

2.Сучасні методи лікування гідронефрозу.

3.Тактика лікування, профілактика ускладнень гідронефрозу.

ОСНОВНІ ТЕРМІНИ ТА ЇХ ВИЗНАЧЕННЯ

1. Гидронефроз – розширення полостної системи нирки на тлі хронічного порушення відтоку сечі

2. Гидрокалікоз – розширення чашочок

3. Піелоєктазія – розширення миски

4. Додаткова судина – судина, яка іде аномалійно до нирки та може здавлювати сечовід

5. Синдром Фролею – внутріниркова судина яка здавлює перішійок чашочки

6. Піелоуретеральний сегмент- місце сполучення миски та сечоводу

7. Первинний гідронефроз – природжене захворювання

8. Вторинний гідронефроз – надбане захворювання

Граф логічної структури змісту теми

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Лекція за темою заняття.

2. Урология. Под ред. акад. РАМН Н.А. Лопаткина М.,"ГЭОТАР-Медиа", 2005, С.139-159.

3. Граф логічної структури теми.

4. Діагностичний алгоритм "Діагностика гідронефроз".

5. В.М.Гузенко „Деякі аспекти урології”., Донецьк 2006 ст. 6-21.

Орієнтована основа дії:

ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ ЗА ТЕМОЮ:

«ГІДРОНЕФРОЗ»

 

Набір навчальних завдань

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ

КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Задача №1

Хворий 43 років скаржиться на тупу біль у поперековій ділянці зліва. Хворіє майже рік. У поперековій ділянці зліва пальпується еластичне утворення, безболісне, нерухоме. При ультрасонографії нирка зліва має розміри 14х8х6 см, товщина паренхими 0,5 см, пієлокалікоектазія.

Задача №5

Хвора 23 років скаржиться на тупу біль у поперековій ділянці зправа. Хворіє майже 10 років. У поперековій ділянці зправа пальпується збільшена, болісна права нирка. При ультрасонографії нирка зправа має розміри 14х10х8 см, товщина паренхими 1,5 см, пієлокалікоектазія, за данимі доплерографії візуалізується нижнеполярна судина.

Актуальність теми.

Нефрогенні гіпертензії є найчастішою причиною вторинних гіпертензій і зустрічаються у 20-30% хворих, що страждають підвищенням артеріального тиску. Слід зазначити, що нефрогенні гіпертензії нерідко зустрічаються в осіб молодого віку і призводять до стійкої втрати працездатності. Нефрогенну гіпертензію поділяють на дві форми: вазоренальну і паренхіматозну. Вазоренальна гіпертензія спостерігається у 7% хворих з гіпертензією. Основними причинами вазоренальной гіпертензії є атеросклероз ниркової артерії або її фибромускулярна дисплазія. Паренхіматозна гіпертензія виникає на фоні хронічних захворювань нирок, серед яких найчастіше зустрічаються хронічний пієлонефрит і хронічний гломерулонефрит. Нефрогенні гіпертензії відрізняються стійким високим підйомом артеріального тиску, особливо діастоличного, і високою резистентністю до проведеної гіпотензивної терапії. Усе це створює значні труднощі у лікуванні цього контингенту хворих. Основним методом лікування вазоренальних гіпертензій є хірургічний. Усе вище сказане обумовлює необхідність вивчення даної теми.

Цілі навчання:

Мета загальна: уміти поставити попередній діагноз і призначити лікування хворого з нефрогенною гіпертензіею.

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань – умінь Уміти:
1. Провести цілеспрямоване вивчення анамнезу, виділити симптоми, характерні для нефрогенної гіпертензії.	1. Збирати та оцінювати скарги і анамнез захворювання, провести й оцінити дані фізікального обстеження хворого (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб; каф. загальної хірургії).
2.Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку й оцінити результати лабораторних, рентгенологічних, ультрасонографічних та інших спеціальних методів обстеження.	2. Оцінити лабораторні дані (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб), оцінити рентгенологічні та ультрасоно-графічні дані обстеження сечостатевої системи (каф. проміневої діагностики).
3. На підставі отриманих вище даних клінічних, лабораторних, інструменталь них та рентгенологічних досліджень поставити попередній діагноз.   4. Визначити тактику ведення хворого із нефрогенною гіпертензією.	3. Виділити провідні симптоми при патології нирок, сечового міхура (каф.загальної хірургії та каф. пропедевтики внутрішніх хвороб).   4. Інтерпретувати механізми дії основних препаратів, які застосовуються при патології сечостатевих органів (каф. фармокології).

Знань-умінь.

1. О.В. Синяченко, Г.А. Игнатенко. Пропедевтика внутренних болезней: Учебное пособие.- Донецк: Донеччина, 1999, С 55-65, 140-150.

2. Хирургия: пер. с англ.доп//гл.ред. Ю.М.Лопухин, В.С.Савельев.-М.: ГЄОТАР Медицина, 1997 –С.632-638.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ

ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ

Задача №1

Хворий 27 років скаржиться на тупі, ноючі болі в поперековій ділянці. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Нирки при пальпації безболісні, симптом Пастернацького негативний з обох боків. Діурез 1500 мл. Артеріальний тиск – 160/100 мм рт ст. Дані обстеження: загальний аналіз крові - патології немає, загальний аналіз сечі - питома вага -1010, білок - 1,5 г/л, еритроцити - 3-4 у полі зору, лейкоцити – 20-30 у полі зору.

 

Яка найбільш вирогідна причина підвищення артеріального тиску у даного хворого?

А. Атеросклероз

B. Вік

C. Патологія нирок

D. Дистонія

E. Патологія судин

 

Задача №2

Хвора 35 років скаржиться на періодично виникаючі болі в лівій поперековій ділянці, болі, шум у голові. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Границі серця не розширені. Нирки не пальпуються, симптом Пастернацкого позитивний праворуч. Діурез 1300 мл, моча світла. Артеріальний тиск – 150/90 мм рт ст.

 

Який артеріальний тиск у даної пацієнтки?

А. Нормальний

B. Підвищений

C. Знижений

D. «Погранична» гіпертензія

E. Злоякісна гіпертензія

Задача №3

Хворий 75 років скаржиться на постійні болі в лівій поперековій ділянці, підвищення АТ до 200/100 мм рт ст. Об'єктивно: стан задовільний. Нирки не пальпуються, симптом Пастернацького позитивний ліворуч. За даними УЗД ліва нирка 9 на 3 см, товщина паренхіми -1,3 см, полостна система не розширена, кортико-медулярна диференціація згладжена.

 

Оцініть стан лівої нирки в даного хворого

А. Нормальний стан нирки

B. Нирка збільшена у розмірах

C. Нормальний розмір, паренхіма зморщена

D. Зморщування нирки

E. Нирка зменьшена у розмірах, паренхіма - норма

Задача №4

Хворий 21 року скаржиться на шум у голові, болі в області серця. Об'єктивно: стан задовільний, нирки не пальпуються. Дані обстеження: АТ до 140/100 мм рт ст, аналіз сечі: питома вага - 1014, еритроцити - 1-2 у поле зору, лейкоцити – 1/4 поля зору. За даними екскреторної урографії функція праворуч знижена, ліворуч - норма.

ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ

1. Лекція за темою заняття.

2. Урология. Под ред. акад. РАМН Н.А. Лопаткина М.,"ГЭОТАР-Медиа", 2005, С.160-167.

3. Граф логичної структури теми.

4. Діагностичний алгоритм "Нефрогенні гіпертензії".

5. Б.И. Шулутко Справочник терапевта.-Ростов-на-Дону, 1998,- С.114-120.

Орієнтована основа дії:

ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ ЗА ТЕМОЮ:

«н е ф р о г е н н а г і п е р т е н з і я»

Набір навчальних завдань

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ

КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Задача №1

 

Хвора 55 років скаржиться на підвищення АТ до 200/100 мм рт ст, болі в правій поперековій ділянці. Хворіє близько п'яти років, тиск важко піддається корекції. Об'єктивно: стан задовільний. Нирки не пальпуються. В аналізах сечі – лейкоцитурія. За даними УЗД і екскреторної урографії права нирка зморщена.

 

Якой метод дослідження найбільш доцільно призначити у данному випадку для визначення тактики лікування?

А. Комп`ютерна томографія заочеревного простору

B. Сканування нирок

C. Ретроградна урографія

D. Антеградна урографиія

E. Біопсія нирки

Задача №2

 

Хворий 29 років скаржиться на болі в поперековій ділянці, підйоми АТ до 190/100 мм рт. ст. Гіпотензивна терапія дозволяє домогтися короткочасного ефекту. Об'єктивно: стан відносно задовільний. Шкіряні покрови бліді, нирки не пальпуються. Хворіє хронічним гломерулонефритом пртягом 10 років.

А. Паренхіматозна

В. Вазоренальна

С. Есенциальна

D. Змішана

Е. Інтерстиціальна

Задача №3

 

Хворий 25 років скаржиться на підйоми АТ до 220/110 мм рт ст, зниження зору, періодично виникають гіпертонічні кризи з розвитком набряку легень. Об'єктивно: стан середньої ваги, нирки не пальпуються. На 1,5 см ліворуч від серединної лінії в епігастральної області прослуховується грубий систолічний шум. За даними селективної ниркової артеріографії є стеноз лівої ниркової артерії.

А. Нефректомія

B. Спостереження

С. Нефролітотомія

D. Ангіопластика

Е. Пієлолітотомія

Задача №4

Хвора 39 років скаржиться на тупі болі в правому підребер'ї, стійке підвищення АТ до 180/130 мм рт ст. Хворіє біля трьох років, гіпотензивна терапія неефективна. За даними УЗД є пієлокалікоектазія праворуч, камінь у мисці до 1,5 см, ліва нирка без особливостей. Сеча мутна з пластвцями. В аналізах сечі лейкоцитурія - половина поля зору, оксалатурія.

 

Яке лікування ви запропонуєте в цьому випадку?

А. Гіпотензивна терапія

B. Пієлолітомія

С. Антибактеріальна терапія

D. Розчинення камінця

Е. Дроблення камня

Задача №5

 

Хвора 21 року скаржиться на підйоми АТ до 220/140 мм рт ст, головні болі, зниження зору, Об'єктивно: стан середньої ваги, нирки не пальпуються. На 2 см ліворуч від серединної лінії в епігастральної області прослуховується грубий систолічний шум.

 

А. Проба Говарда

B. Проба Нечипоренко

С. Проба Зимницького

D. Проба с тропафеном

Е. Проба с кальційтоніном

 

 

Еталони відповідей: 1В, 2А, 3D, 4Е.

 

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ З ТЕМИ:"ВАРИКОЦЕЛє"

Актуальність теми.

Проблемі варикоцелє (розширенню вен сім'яного канатика) приділяється увага у зв’язку з тим, що серед причин чоловічої неплідності воно займає провідне місце – від 8 до 60%. Досить широка розповсюдженість варикоцелє серед дітей та підлітків (8,4 – 16,2%) у віці від 5 до 16 років свідчить про ранній прояв його ще в допубертатному періоді, коли процеси сперматогенезу не включені в активне функціонування. У хворих з варикоцелє завжди треба виключити пухлинний процес у нирці. Успіх лікування хворих з варикоцелє багато в чому залежить від своєчасного розпізнавання указаної патології. Цьому сприяє застосування таких методів дослідження, як УЗД. Невчасна діагностика та спізніла терапія значно погіршує прогноз хворих з варикоцелє.

Завдяки удосконаленню оперативних втручань, широкому застосуванню сучасних методів (емболізації внутрішньої сім'яної вени, лапароскопічні втручання) значно поліпшились результати лікування хворих з варикоцелє. Усе вищесказане визначає актуальність досліджуваної проблеми.

Цілі навчання:

Мета загальна: уміти поставити діагноз варикоцелє, визначити подальшу тактику ведення та лікування цієї категорії хворих.

 

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань-умінь
1. Провести цілеспрямоване вивчення анамнезу, виділити симптоми, характерні для варікоцелє.	1. Збирати та оцінювати скарги і анамнез захворювання, провести й оцінити дані фізікального обстеження хворого (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб; каф. загальної хірургії).
2.Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку й оцінити результати лабораторних, рентгенологічних, ультрасонографічних та інших спеціальних методів обстеження.	2. Оцінити лабораторні дані (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб), оцінити рентгенологічні та ультрасоно-графічні дані обстеження сечостатевої системи (каф. проміневої діагностики).
3. На підставі отриманих вище даних клінічних, лабораторних, інструменталь них та рентгенологічних досліджень поставити попередній діагноз.   4. Визначити тактику ведення хворого із варікоцелє.	3. Виділити провідні симптоми при патології нирок, сечового міхура (каф.загальної хірургії та каф. пропедевтики внутрішніх хвороб).   4. Мати основні поняття про консервативні та хірургічні методи лікування.

Знань-умінь.

1. О.В. Синяченко, Г.А. Игнатенко. Пропедевтика внутренних болезней: Учебное пособие.- Донецк: Донеччина, 1999, С 55-65, 140-150.

2. Хирургия: пер. с англ.доп//гл.ред. Ю.М.Лопухин, В.С.Савельев.-М.: ГЄОТАР Медицина, 1997 –С.632-638.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ

ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ

 

Задача №1.

За даними річного звіту про діяльність урологічного відділення при аналізі групи хворих, які лікувалися з приводу варикоцелє встановлено, що у 98% допризовників мало місце варикозне розширення вен лівого сім’яного канатику. Захворювання було виявлено вперше при огляді у військкоматі. Скарг пацієнти не пред'являли.

Задача №2.

Хворий 35 років обстежений в зв'язку з беспліддям. При обстеженні вивлено розширення вен лівого сім’яного канатику, позитивні симптоми кашльового товчку і напруження. За даними флеботонометрії тиск у лівій нирковій вені складає 11,5 мм рт ст.

Задача №3.

Хворий 26 років обстежений в зв'язку з болями в лівій половіні калиткі. При об`ективному обстеженні визначається розширення вен лівого гроноподібне сплитіння. За даними ультразвукової доплерографії лінійний кровоток у лівій нирковій вені складає 10см/хв.

КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Задача № 1.

У допризовника під час огляду у військоматі у лівій половині калитки візуально визначаються розширені вени сім'яного канатику, розміри та консистенція яєчка нормальні. Пальпація лівої половини калитки безболісна. Симптом кашльового поштовху позитивний. У горизонтальному положенні вени сім'яного канатику спадаються.

Задача №2

У хворого 16 років в лівій половині калитки при пальпації визначаються розширені вени гроноподібного сплетення, при напружені відмічається подальше розширення ціх судин, позитивний симптом кашлевого поштовху. У горизонтальному положенні вени лівого гроноподібного сплетіння не спадаються.

Задача № 3.

Хворий 36 років скаржиться на тупі болі в лівій половині калитки. При пальпації в лівій половині калитки визначаються розширені вени сім'яного канатику. Пальпація лівої половини калитки безболісна. Позитивний симптом кашльового поштовху.

Задача № 4.

Хворий 29 років скаржиться на тупі болі в лівій половині калитки, безпліддя. В лівій половині калитки візуально визначаються розширені вени сім'яного канатику, лівоє яєчко зменшено у розмірах. При УЗД відмічається розширення вен сім'яного канатику і гроноподібного сплетення. Позитивний симптом кашльового поштовху. У горизонтальному положенні вени лівого сім'яного канатику не спадаються.

Задача № 5.

Хворий 29 років скаржиться на тупі болі в лівій половині калитки. В лівій половині калитки візуально визначаються розширені вени сім'яного канатику, розміри та консистенція яєчка нормальні. Пальпація лівої половини калитки безболісна, лівоє яєчко зменшено у розмірах, тестоватої консистенції.

Тема «сечостатеві нориці»

Актуальність теми.

Сечостатеві нориці займають одне із перших місць серед сучасних проблем урогінекології. Це дуже тяжке та порівняльно часте захворювання. Сечостатеві нориці виникають переважно в результаті ушкоджень сечостатевих органів під час акушерських та гінекологічних операцій. Порівняно рідко зустрічаються при побутовій, виробничій, транспортній, спортивній і воєнній травмах. В клінічній практиці переважно спостерігаються хворі з міхурово-піхвяними норицями (МПН). В нерозвинених країнах більшість МПН з’являється після пологів і рододопоможення. Довгостроково протікаючі пологи внаслідок цефалопельвикальної диспропорції призводять до посилення тиску на сечовий міхур, у результаті якого розвивається некроз сечового міхура і з'являється МПН. Успіхи акушерства в розвинених країнах дозволили істотно знизити частоту акушерських МПН. Найчастішою причиною виникнення МПН у розвинених країнах є ятрогенна травма сечового міхура під час хірургічного втручання. Гінекологічні операції складають приблизно 70-80% від усіх випадків виникнення МПН. Найчастішими причинами розвитку МПН є абдомінальна гістеректомія, і, рідше, піхвова гістеректомія. Променеве ураження сечового міхура також може стати причиною розвитку МПН, при цьому нориця з’являється через 6-12 місяців після закінчення лікування, проте може з’явитися і через кілька років. В більшості випадків сечостатеві нориці не є великою загрозою для життя хворих, але якщо поцікавитись їх долею, то вони дуже тяжко страждають морально та фізично, стають інвалідами надовго, а іноді на все життя. Підтікання сечі викликають екскоріацію і виразку піхви та шкіри зовнішніх статевих органів. Від хворих чути неприємний запах сечі, вони знаходяться в стані тривоги, що доводить їх до депресії. Діагностика сечостатевих нориць, як правило, нескладна. В деякій ступені важке диференціювання їх видів, що має важливе значення для вибору адекватного оперативного втручання. Успіх операції у багатьох випадках залежить від правильного вибору операції, техніки її виконання та проведення післяопераційного періоду. Вищевикладені факти є вагомим аргументом на користь актуальності проблеми сечостатевих нориць, і глибоке вивчення її є досить важливим як для урологів, так і гінекологів.

Цілі навчання:

Мета загальна: уміти поставити діагноз і визначити тактику ведення хворих з сечостатевими норицями.

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань-умінь
1. Провести цілеспрямоване вивчення анамнезу, виділити симптоми, характерні для сечостатевих нориць.     2.Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку й оцінити результати лабораторних, рентгенологічних, ультрасонографічних та інших спеціальних методів обстеження. 3. На підставі отриманих вище даних клінічних, лабораторних, інструменталь них та рентгенологічних досліджень поставити попередній діагноз. 4. Визначити тактику ведення хворого із сечостатевими норицями.	1. Збирати та оцінювати скарги і анамнез захворювання, провести й оцінити дані фізікального обстеження хворого (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб; каф. загальної хірургії). 2. Оцінити лабораторні дані (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб), оцінити рентгенологічні та ультрасоно-графічні дані обстеження сечостатевої системи (каф. проміневої діагностики).   3. Виділити провідні симптоми при патології нирок, сечового міхура (каф.загальної хірургії та каф. пропедевтики внутрішніх хвороб).     4. Мати основні поняття про консервативні та хірургічні методи лікування.

Знань-умінь.

 

1. О.В. Синяченко, Г.А. Игнатенко. Пропедевтика внутренних болезней: Учебное пособие.- Донецк: Донеччина, 1999, С 55-65, 140-150.

2. Хирургия: пер. с англ.доп//гл.ред. Ю.М.Лопухин, В.С.Савельев.-М.: ГЄОТАР Медицина, 1997 –С.632-638.

 

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ

ВИХІДНОГО РІВНЯ ЗНАНЬ-УМІНЬ

Задача № 1

Хвора 28 років звернулась до уролога зі скаргами на підтікання сечі із піхви. П’ятнадцять днів тому внаслідок цефалопельвикальної диспропорції були затяжні роди, котрі закінчились операцією кесаревого розтину в нижньому маточному сегменті. На тринадцяту добу після операції хвора відмітила появу безболісних мимовільних водянистих виділень із піхви в об’ємі 300 мл.

 

Визначення якого показника під час біохімічного дослідження виділень у цієї хворої дозволить визначити, чи є рідина із піхви сечею?

А. Цукор

В. Білок

С. Креатинін

D. Калій

Е. Магній

 

Задача № 2

Хвора 30 років скаржиться на біль над лобком, виділення сечі з піхви. Виділення сечі із піхви з’явилось після операції гістеректомії з приводу фіброміоми матки через десять днів. Вказані скарги турбують протягом 3 місяців. При об'єктивному огляді має місце виділення сечі з піхви. В загальному аналізі сечі: питома вага – 1022, білок – 0,033 г/л, лейкоцити – 10-20 у п/з.

 

Оцініть занальний аналіз сечі?

А. Сечовой синдром

В. Нефротичний синдром

С. Нефритичний синдром

D. Тубулопатія

Е. Остро нефритічний синдром

Задача № 3

Хвора 35 років скаржиться на біль над лобком, виділення сечі з піхви. Виділення сечі із піхви з’явилось після операції гістеректомії з приводу фіброміоми матки через дванадцять днів. Указані скарги турбують протягом 2,5 місяців. При об'єктивному огляді має місто виділення сечі з піхви. При вагінальному огляді на передній стінці піхви є фістула розмірами 0,5х0,9 см із якої відділяється сеча. Діурез 350 мл.

 

Оцініть добовий діурез у даному випадку?

А. Норма

В. Поліурія

С. Поллакіурія

D. Олігурія

Е. Странгурія

 

Задача № 4

Хвора 30 років скаржиться на виділення сечі з піхви. Виділення сечі із піхви з’явилось після операції гістеректомії з приводу раку матки через один тиждень. Вказані скарги турбують протягом 1 місяця. При об'єктивному огляді має місце виділення сечі з піхви. В загальному аналізі сечі: питома вага – 1022, білок – 0,13 г/л, лейкоцити – 10-20 у п/з. Сечовина плазми крові – 4,56 ммоль/л, креатінін плазми крові – 90 мколь/л.

 

Оцініть функціональний стан нирок у даному випадку.

А. Норма

В. Функція знижена

С. ОНН

D. ХНН

Е. Ізогіпостенурівя

 

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ

1. Возіанов О.Ф., Люлько О.В. Урологія. – К., - 1993.

2. Люлько А.В. и др. Атлас урологических операций. – К.: «Здоров’я», 1991, 320 с.

3. Гузенко В.Н. Избранные лекции по урологии. - Донецк, 1995.

4. Лопаткин Н.А. Руководство по урологии. - М.: Медицина. - 1999. - Т. 2. - С. 62-63.

5. Пытель А.Л. Руководство по клинической урологии. - М.: Медицина. - Т. 2. - С. 234-238

6. Лекція з теми заняття.

7. Граф логічної структури змісту теми.

 

Орієнтована основа дії:

ДІАГНОСТИЧНИЙ АЛГОРИТМ ЗА ТЕМОЮ:

„Сечостатеві нориці”

Набір навчальних завдань

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ПЕРЕВІРКИ ДОСЯГНЕННЯ

КОНКРЕТНИХ ЦІЛЕЙ НАВЧАННЯ

Задача № 1

Хвора 25 років звернулась до уролога зі скаргами на підтікання сечі із піхви. П’ятнадцять днів тому внаслідок цефалопельвикальної диспропорції, роди закінчились операцією кесаревого розтину в нижньому маточному сегменті. На п’яту добу після операції хвора відмітила мимовільне виділення сечі із піхви. В загальному аналізі сечі: реакція кисла, лейкоцити – 11-15 в п/з.

 

Який попередній діагноз?

А. Неутримання сечі

В. Нетримання сечі

С. Цистит

D. Міхурово-піхвяна нориця

Е. Нейрогенний сечовий міхур

Еталон відповіді: D. Міхурово-піхвяна нориця.

Задача № 2

 

Хвора 44 років звернулась до уролога зі скаргами на мимовільне відділення сечі із піхви. П’ятнадцять днів тому виконана операція екстирпація матки з приводу фіброміоми. На четверту добу після операції у хворої зафіксовано мимовільне відділення сечі із піхви. На підставі комплексного дослідження: лабораторного, ендоскопічного, рентгенологічного, радіоізотопного встановлено діагноз: сечостатева нориця.

 

Який оптимальний строк для оперативного втручання з приводу сечостатевої нориці у даної хворої?

А. Через 2-3 тижня

В. Через 1-2 місяця

С. Через 2-3 місяця

D. Через 3-4 місяця

Е. Через 4-5 місяців

 

Еталон відповіді: D. Через 4-5 місяців.

 

Задача № 3

 

Хвора 35 років скаржиться на біль внизу живота, періодичне рясне виділення із піхви після абдомінальної гістеректомії. Під час УЗД навколо сечоміхурового простіру видно ехонегативну порожнину розмірами 5х8 см, слідом за якою іде підсилення ехосигналів по глибині (ознака рідинного вмісту). При динамічному спостереженні за хворою встановлено збільшення розмірів цієї порожнини. Її консистенція однорідна, межі нечіткі, капсула відсутня, збільшення щільності в динаміці. Компресія сечових шляхів відсутня.

Задача № 3

 

Хвора 27 років скаржиться на біль над лоном, виділення сечі з піхви. Виділення сечі із піхви з'явилось після операції гістеректомії з приводу фіброміоми матки. Вказані скарги турбують протягом шести діб. При об'єктивному огляді має місце виділення сечі із піхви. При вагінальному огляді на передній стінці піхви є фістула розмірами 2 мм в діаметрі, із якої відділяється сеча. В загальному аналізі сечі: питома вага – 1020, лейкоцити – 10-20 у п/з.

 

Яке лікування показано хворій?

А. Встановлення балонного катетера “Фолея” в сечовий міхур

В. Хірургічна корекція

С. Спостереження

D. Електрокоагуляція епітелізованної частини нориці

Е. Консервативна терапія

Еталон відповіді до задачі № 3 у викладача

 

Задача № 4

 

Хвора 43 років звернулась до уролога зі скаргами на мимовільне виділення сечі із піхви. Вісім місяців тому проводилась променева терапія з приводу рака сечового міхура. Під час цистоскопії візуально визначити отвір не вдалось. Застосували дослідження з розчином індигокарміну, котрий ввели до сечового міхура через катетер. У піхву помістили тампон. Відмічено переважне пофарбування верхньої частини тампону.

Який діагноз у цієї хворої?

А. Неутримання сечі

В. Вторинний цистит

С. Міхурово-піхвяна нориця

D. Нейрогенний сечовий міхур

Е. Уретеро-піхвяна нориця

 

Еталон відповіді до задачі № 4 у викладача.

 

Задача № 5

Хвора 36 років скаржиться на біль над лоном, виділення сечі з піхви. Виділення сечі із піхви з’явилось після операції гістеректомії з приводу фіброміоми матки через десять днів. Вказані скарги турбують протягом 2 місяців. При об'єктивному огляді має місце виділення сечі з піхви. При вагінальному огляді на передній стінці піхви є фістула розмірами 10 мм в діаметрі, із якої відділяється сеча. В загальному аналізі сечі: питома вага – 1022, лейкоцити – 1/4 у п/з.

 

Яке лікування показано хворій?

А. Встановлення балонного катетера “Фолея” в сечовий міхур.

В. Миттева хірургічна корекція

С. Спостереження

D. Електрокоагуляція епітелізованної частини нориці

Е. Хірургічна корекція через 2-3 місяця

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО вивчення теми:

«Нефроптоз»

Актуальність тими.

Нефроптоз (опущення нирки) – стан патологічної рухливості нирки, при якому нирка зміщається зі свого ложа, у зв'язку з чим її рухливість перевищує фізіологічні границі. Частота захворювання серед жінок у 10 разів вище, ніж серед чоловіків. У середньому нефроптоз зустрічається в 1,5% жінок і в 0,1% чоловіків переважно у віці 25-40 років. Визначені труднощі при фіксованому нефроптозі представляє диференціальна діагностика від дистопії нирки. Лікування хворих підрозділяється на консервативне й оперативне. Іноді хворі невиправдано довго знаходяться на консервативному лікуванні, в інших випадках, навпаки, завищуються показання до оперативних способів корекції. У зв'язку з цим уролог повинний чітко представляти показання і протипоказання до нефропексії, особливо ситуації в якій бажано утриматися від хірургічного втручання (спланхноптоз та ін.). Передопераційна підготовка хворих з розглянутою патологією має свої особливості. Запропоновано біля 150 різних методик фіксації нирки, однак більшість з них у даний час мають лише історичне значення. Нефропексія повинна відповідати наступним вимогам: надійно фіксувати нирку і при цьому не позбавляти її фізіологічної рухливості. Вибір методу лікування залежить від стадії захворювання, наявності ускладнень нефроптозу і загальносоматичного стану пацієнта.

Цілі навчання:

Мета загальна: уміти поставити остаточний діагноз і призначити лікування хворого з нефроптозом.

 

Конкретні цілі	Вихідний рівень знань-умінь
1. Провести цілеспрямоване вивчення анамнезу, виділити симптоми, характерні для нефроптоза.	1. Збирати та оцінювати скарги і анамнез захворювання, провести й оцінити дані фізікального обстеження хворого (каф. пропедевтики внутрішніх хвороб; каф. загальної хірургії).
2.Скласти індивідуальну схему діагностичного пошуку й оцінити результати лабораторних, рентгенологічних, ультрасонографічних та інших спеціальних методів обстеження.	2. Оцінити лабораторні дані (каф. пропедевти