Перша світова війна і Україна.

Перша світова війна почалась 1 серпня 1914 р. як протистояння двох військово-політичних блоків європейських держав — Антанти (Англія, Франція і Росія) та Австро-німецького блоку. З початком війни українські землі перетворилися на театр жорстоких боїв. Українці змушені були воювати на боці російської (3,5 млн.) та австрійської (250 тис.) армій, за чужі інтереси і вести братовбивчу війну.Події на Південно-Західному фронті, який проходив саме через українські землі, розгорталися успішно для російської армії. Війська генералів Брусилова та Рузського виграли Галицьку битву у вересні 1914 р. і зайняли усю Східну Галичину, вторглися у Буковину і відтіснили австрійців до Карпат. Були захоплені Львів, Борислав, Дрогобич, Стрий. 22 березня 1915 р. після облоги війська Брусилова оволоділи Перемишлем. Російська армія недовго знаходилась на зайнятій території. 1915 р. становище на фронтах стало змінюватись. У квітні почався контрнаступ німецьких і австро-угорських військ. Під їх тиском російська армія до осені 1915 р. змушена була залишити завойовану територію і фронт стабілізувався на лінії Кам'янець-Подільський—Тернопіль, Кременець—Дубно. 27 лютого 1917 р. в Росії перемогла демократична революція, наслідком якої стало знищення самодержавства. 25 жовтня (7 листопада) 1917 р. більшовики шляхом перевороту захопили владу в Петрограді. Тимчасовий уряд був повалений. Вони одразу ж проголосили «Декрет про мир», де містилися зобов'язання негайно укласти сепаратний мир з німцями, та «Декрет про землю», за яким поміщицька земля мала бути націоналізована без будь-якого викупу на користь поміщиків і розділена між селянами за трудовим принципом. Деякий час після ліквідації радянської влади в Україні зберігалася республіканська форма правління: всі державні акти підписувалися від імені УНР. Республіканський режим в Україні був ліквідований 29 квітня 1918 р., коли загін німецьких військ зайняв приміщення, де засідала УЦР. Одночасно на Всеукраїнському з'їзді землеробів було вирішено ввести монархічну форму державного правління і проголосити гетьманат. Гетьманом України був проголошений генерал Павло Скоропадський, нащадок гетьмана України початку XVIII ст.

Воєно-політичні події національно-визвольної революції під проводом Б. Хмельницького (1648-1653)

В битві під Цецорою, де турки 1620 р. розгромили поляків, його батько загинув, а Богдан на два роки потрапив у полон, перебував на одній з турецьких галер. Викупила його з неволі мати (за іншими свідченнями — товариші). Хмельницький повертається до Суботова, записується до реєстру, займається господарством, одружується. Дружиною Богдана стала Ганна Сомківна, сестра Якима Сомка, міщанина з Переяслава, який пізніше претендував на гетьманську булаву. Ганна померла 1647 р. За деякими даними, від цього шлюбу в Б.Хмельницького народилися чотири доньки й два сини.

Завдяки протекції знайомих урядовців у 1637 р. Богдан отримав посаду військового писаря реєстрових козаків, але за участь у селянсько-козацькому повстанні 1637-1638 pp. був позбавлений цієї посади. Його було обрано у 50-річному віці сотником Чигиринського полку.Наприкінці тридцятирічної війни в Європі в 1645-1646 pp. козацький корпус перебував на французькій службі у складі війська, яким керував принц Конде, брав участь у боротьбі проти іспанців, у штурмі Дюнкерка. Деякі історики, зокрема І.Крип'якевич, В.Сергійчук, вважають, що Б.Хмельницький був серед учасників цього штурму. У складі козацького посольства 1646 р. Б.Хмельницького приймав король Владислав IV.

Білет№11

1. Іноземна експедиція на українській землі 14-15 ст.

З 14 ст. Укр території стали центром уваги для держав які вели активну зовнішню політику: Литва, Польща, Москва держава, Молдова, отуречена.

Активну зовнішню політику почала проводити Литва – феодальна держава що існувала на частині території сучасного листи і білорусі х 13 по 14 ст.

До складу Литовського князівства увійшли такі Укр землі – Київська, переяславська, чернігівська, Волинь і Поділля.

Причини швидкого завоювання:

1.Нечинили насильства, зберігали існуючі традиції.

2. Проводили ліберальну соціально економічну політику.

3. Не ліквідували місцеві адміністрацію і не заборонили православну віру.

З кінця 14 ст. Польща починає захоплювати Галичину та Волинські землі і, скористалися послабленням Литви прагне знею об’єднатися.

У 1385 р обидва князівства об’єдналися за умови шлюбу Королеви Ядвіги і литовського Князя Ягайла Умова шлюбом стала кримська унія підписана на таких умовах:

1.Ягайло одночасно стає королем Польщі.

2. У Литві запроваджено католицьку віру.

3. Князівство литовське приєдналося до Польщі.

Лютнева революція в Росії та зміни в Україні. Українська Центральна Рада.

27 лютого 1917 р. В Петрограді перемогла буржуазно-демократична революція. Було повалено самодержавства. В країні встановилося двовладдя: Тимчасовий комітет Державної думи (згодом Тимчасовий уряд) і Петроградська рада робітничих і солдатських депутатів. Микола II з березня зрікся престолу і передав владу Тимчасовому уряду, який проголосив політичні свободи (слова, друку, право на зібрання та об’єднання, діяльність політичних партій і т. п.). Влада на місцях перейшла до громадянських комітетів та губернських і повітових комісарів Тимчасового уряду. Перемога революції відкрила широкі можливості для легалізації діяльності різних політичних партій, створення різноманітних громадських організацій, в т. ч. Рад робітничих і солдатських депутатів, для активізації національно-визвольних процесів. 4 березня постала Рада об’єднаних громадських організацій, яка проголосила про утворення громадсько-політичного об’єднання всеукраїнського масштабу – Центральної Ради. До її складу ввійшли провідні діячі Товариства українських поступовців, представники православного духовенства, українських соціал-демократичних, культурно-просвітницьких та інших організацій. 7 березня Головою Центральної Ради обрано визнаного лідера національного відродження професор М. Грушевського.

Політика «модернізації країни» та їх суть.

ПОЛІТИЧНА МОДЕРНІЗАЦІЯ – це соціальні та інституціональні перетворення, пов’язані з переходом від одного типу політичної системи до іншого.

В основу концепції політичної модернізації покладено розроблений М. Вебером методологічний принцип, згідно з яким сучасні країни розподіляються на “традиційні”та “сучасні”.

“Традиційні” країни – зберігають персоналізовані відносини залежності і бар’єри соціальної мобільності.

“Сучасні” країни – засновані на раціональній організації та функціональній диференціації інститутів, що долає відносини особистої залежності та бар’єри на шляху групової мобільності.

Характерною особливістю політичної модернізації є диференціація політичної структури (інституціоналізація), яка передбачає формування розгалуженої мережі соціально-економічних, політичних та інших інститутів суспільства, спрямованих на забезпечення стабільності й соціального порядку. Розвивається вона через удосконалення (осучаснення) традиційних інститутів, які в процесі модернізації суттєво змінюють свої функції та характер діяльності, а також через формування нових.

Білет№12

1. Особливості утворення Галицько-Волинської держави та її розвиток.

Утворення Галицько-Волинської держави та приєднання до неї Києва стало подією великої історичної ваги. Недаремно літописець називав Романа великим князем, “царем на Русі”, “самодержцем всея Русі”, причому термін “самодержець” вперше в літописі вжито щодо нього.

Зі смертю Романа Мстиславовича в 1205 році розпочинається новий виток розбрату, чвар, князівсько-боярських міжусобиць, який, зрештою завершився у 1238 році черговим об’єднанням Галичини та Волині і утвердженням його в місті Києві. Ці події пов’язані з іменем сина Романа Мстиславовича — Данила Галицького. Саме йому вдалося створити державу, яка викликала повагу з боку західноєвропейських правителів і обережність у войовничого протектора — Золотої Орди.

2.У ніверсали Центральної Ради ти їх значення.

Універсали центральної влади:

1.Універсал виданий 10.06.1917р

Зміст:проголошення автономії України, створення Укр державної скарбниці за рахунок податків з населення,необхідність розробки закону про землю.

2.Універсал:03.07.1917р

Зміст:універсалу доповнювався обіцянкою поповнити склад центральної ради представником менших меншин. Центральна рада відмовилася від самочинного проголошення автономії та формування українського війська без згоди тимчасового уряду.

3.Універсал: 07.11.1917р.

Зміст:підтримка мирних договорів для швидкого закінчення війни, проголошення демократичних прав і свобод.

4.Універсал: 09.01.1918р

Зміст: проголошення УНР незалежного самостійного державою, яка бажає жити з усіма сусідніми державами мирно. Проголошення програми соціально економічних перетворень.