Завершується вивчення навчальної дисципліни – іспитом.

ПЕРЕДМОВА

 

«Хай ніхто не зволікає із заняттями філософією у молоді літа, а на старості не втомлюється заняттями нею, адже для душевного здоров'я ніхто не може бути ні дозрілий, ні перезрілий».

Епікур

Часи перемін, в які вступило наше українське суспільство, вносять суттєві модифікації у все суспільне життя, в тому числі і в духовну культуру. Не лишилася осторонь цього процесу й філософія. Нині ми вступили на шлях освоєння усього багатства філософської думки людства. Та "єдино вірна" картина світобудови и відношення до світу, яку вивчали донедавна, змінюється, хоча и не просто, усвідомленням того, що палітра філософських поглядів минулого и сьогодення надзвичайно розмаїта і що кожен з цих поглядів має право на існування; він є самодостатнім і само цінним.

Вивчення філософії допомагає студентам самовизначитися в особистих світоглядних позиціях та духовних інтересах, сприяє формуванню їх філософської методології та загальної культури. Знання по філософії необхідні кожній людині, тим більше молодому спеціалісту, який прагне зрозуміти свої потреби у суспільстві. 3авдання полягає не лише в тому, щоб озброїти майбутніх фахівців відповідними знаннями потрібними для успішного виконання своїх службових обов’язків, а й сформувати таку людину, яка б свідомо і добровільно, належним чином могла виконувати загальнолюдські обов'язки, вміла за допомогою набутих знань захистити не лише свої законні права та інтереси, а й тих, хто працює поруч.

Мета методичних вказівок полягає у тому щоб допомогти студентам у більш глибокому вивченні теоретичної частини дисципліни в їх підготовці до семінарських занять та написання модулів з дисципліни. Використання в методичних вказівках форми, порядку та логіки вивчення дисципліни дають змогу студентам розкрити рух від історичного до логічного втілення філософії, розглянути проблеми і поняття філософії кожного разу на фундаментальному та конкретному рівнях.

Методичні вказівки ґрунтуються на принципі багатоаспектності життя людей та його відображення у суспільній та індивідуальній свідомості. 3 цього слідує, що студент має право на свій пошук істини, на повний світоглядний суверенітет, але зобов'язаний обов'язково вивчити рекомендовану літературу, згідно програми курсу філософії, і на семінарських заняттях та при виконанні письмових контрольних робіт по модулям, вміти викласти основні теоретичні положення і дати свою аргументацію.

 

Вивчення дисципліни "Філософія" базується на попередньому засвоєнні дисципліни «Історія України». Знання з дисципліни «Філософія» у подальшому можуть використовуватися при вивченні дисциплін «Політологія», «Соціологія», а також для систематизації попередніх знань з інших гуманітарних наук.

Навчальна дисципліна "Філософія" вивчається студентами денної форми навчання на 2-гому курсі. В ході вивчення дисципліни студентам читаються лекції, проводяться семінарські заняття, індивідуальні та групові консультації.

Обсяг навчального навантаження по дисципліні визначається освітньо-професійною програми підготовки бакалавра відповідно до напряму підготовки студентів.

Завершується вивчення навчальної дисципліни – іспитом.

В результаті вивчення дисципліни «Філософія» студенти

повинні:

 

знати зміст філософського розуміння всесвіту, суспільства та людини (на фундаментальному рівні), принципи, закони та категорії діалектики, методи і форми пізнання, методологію та логіку пізнання (на фундаментальному рівні), призначення та сенс життя людини, умови формування особистості, її свободи та відповідальність за збереження життя, природи, культури, філософське вчення про походження, сутність людини, суть і структуру і духовне життя суспільства та суспільних організацій, діалектику їх розвитку;

 

вміти здійснювати світоглядний аналіз актуальних сучасних проблем розвитку особистості та суспільства, теорії та практики, використовувати знання з філософії щодо аналізу сучасних проблем розвитку суспільства, вільно оперувати філософськими поняттями, висловлювати їх і використовувати в пізнавальній діяльності та при проведенні наукових досліджень і теоретичних дискусій, практично використовувати філософські знання при вирішенні професійних завдань, об'єктивно та всебічно оцінювати рівень розвитку та морально-психологічний стан особового складу трудового колективу;

 

бути ознайомленими з особливостями розвитку сучасної світової філософії та філософської думки в Україні, з перспективами філософських досліджень в галузі теорії та практики, з розробленими методологічними новаціями в галузі систем управління, з новою літературою з філософії, логіки, етики та естетики, з актуальними матеріалами філософських конгресів, науково-теоретичних конференцій, т семінарів тощо.

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

 

Предметом дисципліни "Філософія" є вивчення природи, сутності світу, людини, відносин між світом та людиною, світоглядних та методологічних основ теорії і практики.

Наукову основу дисципліни "Філософія" складають — досягнення гуманітарних та природничих наук про людину та суспільство.

Методологічну основу дисципліни "Філософія" складають філософське розуміння природи і суспільства з його вимогами об'єктивності, всебічного пізнання, єдності історичного та логічного, конкретності істини.

 

Особливістю вивчення дисципліни „Філософія" є те, що вона вивчається за кредитно-модульною системою. Це означає, що на протязі часу, за який вивчається навчальна дисципліна студент повинен накопичити необхідну суму балів через різноманітну діяльність в ході навчального процесу: усне опитування під час семінарських занять, виконання обов’язкової домашньої роботи, написання рефератів, доповідей, повідомлень, виконан­ня письмової контрольної роботи по модулю. Під час вивчення дисципліни студент виконує написання 3-х модульних контрольних робіт які мають мету закріплення знань, отриманих студентами під час вивчення дисципліни. Кількість балів, які нараховуються за виконання контрольної роботи, наводяться у робочій програмі дисципліни.

Темати­ка письмових контрольних робіт за модулями розробляється викладачами кафедри конкретно до кожного модуля, що дозволяє прослідити за якістю підготовки студентів до занять. Письмові контрольні роботи за модулями виконуються студентами в аудиторії під час семінарських занять.

 

ЗМІСТ ПРОГРАМИ ДИСЦИПЛІНИ «ФІЛОСОФІЯ»

 

 

Найменування змістовних модулів, розділів та тем навчальних занять
Змістовний модуль № 1.
Розділ № 1. Вступ до філософії та основні етапи її історичного розвитку.
Тема № 1. Філософія, її проблематика, функції та роль у суспільстві.
Тема № 2.Філософія Стародавнього Сходу.
Тема № 3. Антична філософія.
Тема№ 4. Філософія Середньовіччя та епохи Відродження.
Тема № 5.Філософія Нового Часу.
Тема № 6. Німецька класична філософія та філософія марксизму..
Розділ № 2. Сучасна світова філософія та Філософська думка в Україні.
Тема № 1. Зарубіжна філософія XIX – XX століть та її основні напрямки розвитку.
Тема № 2. Філософська думка в Україні. Основні етапи і школи вітчизняної філософії.
Змістовний модуль № 2.
Розділ № 3. Проблеми онтології та гносеології в філософії.
Тема № 1. Проблеми буття та матерії в філософії.
Тема № 2.Діалектика як загальна теорія розвитку і метод. Альтернативи діалектики.
Тема № 3.Проблема свідомості в філософії та сучасному природознавстві.
Тема № 4. Проблема пізнання в філософії.
Тема № 5.Проблеми методології у сучасній філософії.
Змістовний модуль № 3.
Розділ № 4. Основні проблеми соціальної філософії.
Тема № 1. Філософський аналіз суспільства. Суспільство і природа.
Тема № 2.Проблема людини в філософії та її значення для сучасної суспільної практики.
Тема № 3.Духовне життя суспільства. Суспільна свідомість і культура.
Тема № 4. Наука як предмет філософського аналізу.

 

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

по вивченню навчальної дисципліни "Філософія”

Змістовний модуль № 1.

Розділ № 1. Вступ до філософії та основні етапи її історичного

Розвитку.

У суспільстві.

Література:

Філософія:Навч. посіб.- /Л.В. Губерський, І.Ф.Надольний, В.П. Андрущен ко таінш .; За ред.. І.Ф.Надольного.- К.: Вікар, 2001.- с.11-24.

Петрушенко В.Л. Філософія:курс лекцій. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації.- Львів.: 2004.- с. 12-38.

Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з Філософії.- Навчальний посібник.- К.:- 2006.- с. 7-28.

 

Вивчаючи матеріал теми, студентам слід звернути увагу на те, що філософія являє собою теоретичну основу світогляду, тобто ядро індиві­дуальної та суспільної свідомості людини, а від світогляду залежать поведінка та дії особистості. Отже, щоб зрозуміти сутність філософії, треба добре знати зміст світогляду, його рівні та структуру.

Філософія - це теоретичне світорозуміння, система найбільш загальних поглядів людини на світ у цілому та на своє місце у ньому, відно­сини людини до дійсності через призму всезагальних законів розвитку природи, суспільства і мислення.

Важливим, під час вивчення дисципліни, є аналіз основних історичних типів світогляду: міфологічного, релігійного та філософського. Тут дуже важливим е розуміння спадкоємності, яка існує між ними. В чому їх специфіка? Яке питання у філософському світогляді в гносеологічному плані е основним?

Особливу увагу слід приділити питанням об'єкта та предмета вивчення філософії, а також функцій філософії та їх значення у життєдіяльності людини та суспільства: світоглядної, методологічної, пізнавальної, аксеологічноі, комунікативної, практично-перетворювальноі.

По завершенні вивчення теми студентам необхідно зрозуміти важливість філософських знань та необхідність оволодіння ними. За підсумками вивчення теми студенти повинні знати загальні поняття (категорії) філософії: основного питання філософії; матеріалізму, ідеалізму, дуалізму, монізму, плюралізму, агностицизму, діалектики та метафізики, сві­тогляду, функцій філософії, світовідчуття, світорозуміння, типів світогляду, філософського світогляду.

 

 

План семінарського заняття:

 

1. Життєво-практичне та теоретичне світорозуміння. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія, їх особливості, схожість та відмінність.

2. Філософія як специфічна форма суспільної свідомості. Предмет філософії та його зміна в процесі історичного розвитку. Структура філософії.

3. Філософія як світогляд та методологія. Філософія та наука.

4. В чому сутність основних філософських проблем та як вони вирішувались різними філософськими напрямками (матеріалізм, ідеалізм, дуалізм, агностицизм, монізм, плюралізм)?

5. Місце, роль і функції філософії у сучасному світі.

В ході підготовки до семінарського заняття студенти мають мож­ливість підготувати доповіді, реферати, повідомлення по такій тематиці:

1. Філософія і світогляд. (5, с.18-23; 6, с.11-15);

2. Філософія і наука.(6, с.402-418);

3. Місце і роль філософії у сучасному світі. (6,с.22-24);

4. Функції філософії. (6, с.15-24).

5 Роль та значення філософії у науковому пізнанні та формуванні світогляду людини(5, с.31-38; 6, с.22-24).

 

В Україні.

Напрямки розвитку.

Література:

Філософія:Навч. посіб.- /Л.В. Губерський, І.Ф.Надольний, В.П. Андрущен ко таінш .; За ред.. І.Ф.Надольного.- К.: Вікар, 2001.- с 78-122.

Петрушенко В.Л. Філософія:курс лекцій. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації.- Львів.: 2004.- с. 178-215.

Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з Філософії.- Навчальний посібник.- К.:- 2006.- с. 101-181.

 

Вивчаючи тему слід звернути увагу на те, що у ХХ столітті філософія розробляє багату кількість проблем, яких не було у минулому.

Це дослідження індивідів, їх життя і діяльності; відкриття несвідомого і вивчення його; ірраціоналізм; проблеми маніпулювання індивідуальною та суспільною свідомістю різними політичними партіями і рухами, ідея антигуманної сутності науки; глобальні проблеми відродження ірраціонально-містичних уявлень світу, людини, особистості, взаємовідносин між ними та інші.

Особливу увагу слід приділити вивченню історико-філософського процесу у Європі XIX століття, особливо питань формування найперших теорій некласичної філософії, на зміну парадигм філософського мислення у цей час та на початку XX століття. У ході вивчення навчального матеріалу слід звернути увагу на вихідні ідеї філософії А.Шопенгауера та С.К'еркегора, на ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії XIX століття. Увагу слід приділити вивченню функцій філософії за О.Контом, "філософії життя" Ф.Ніцше.

Вивчаючи філософію XX століття звертаємо увагу на плюралізм напрямків і шляхів у філософії, що відроджує багату різноманітність суспільних відносин (економічних, політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних) і діяльності людства у сучасному світі. Важливе місце у вивченні навчального матеріалу займає знання основних напрямів у зарубіжній філософії XX століття, їх характеристики (сцієнтичні напрями, напрями антропологічного спрямування, культурологічні та історіософські напрями у філософії XX ст., релігійна філософія XX ст.). Потрібно ознайомитися з філософськими поглядами Фрейда, Фромма, Ясперса Хайдеггера, Сартра, Теяр де Шардена, Вітгінштейна, Поппера, Гадамера, Хабермаса.

Значне місце у вивченні навчального матеріалу повинні знайти питання провідних тенденцій світової філософії на межі тисячоліть, вивчення "нової філософської хвилі" кінця XX століття. Сучасна філософія відображаючи складний, динамічний, суперечливий, але єдиний світ, підійшла до необхідності нового погляду на проблеми співвідношення загальнолюдського і національного, суспільного і індивідуального, загального і особливого у суспільному розвитку.

 

 

План семінарського заняття:

 

1. Загальні особливості філософії XX ст.. та її основні напрями.

2. Напрями сцієнтистської філософії XX ст.: неопозитивізм, постпозитивізм, неокантіанство, «радикальна епістемологія».

3. Вихідні ідеї екзистенціалізму, філософської антропології, персоналізму та фрейдизму.

4. Культурологія та філософія історії у філософії XX ст..

5. Основні напрями релігійної філософії.

6. Провідні тенденції сучасного розвитку європейської філософії.

 

В ході підготовки цього питання студенти мають можливість підготувати теми виступів, рефератів, повідомлень по слідуючи тематиці:

1. Проблема людини та свободи у філософії екзистенціалізму. (5, с.164-166);

2. Вихідні ідеї філософії А.Шопенгауера та С.К'еркегора. (5, с.166-170);

3. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії XX ст. (5, с.181-211).

 

Вітчизняної філософії.

 

 

Література:

Філософія:Навч. посіб.- /Л.В. Губерський, І.Ф.Надольний, В.П. Андрущен ко таінш .; За ред.. І.Ф.Надольного.- К.: Вікар, 2001.- с 122-135.

Петрушенко В.Л. Філософія:курс лекцій. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації.- Львів.: 2004.- с. 215-263.

Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з Філософії.- Навчальний посібник.- К.:- 2006.- с. 197-253.

 

 

Особливого значення при вивченні теми займають питання виникнення, формування та розвитку філософської думки в Україні.

Починаючі вивчати це питання студенти повинні зрозуміти, що для кращого знання матеріалу і використання його на семінарському занятті вони повинні знати: історичні та культурні особливості формування української філософської думки; етапи розвитку філософії на теренах Україні; зміст і проблематику найвизначніших культурно-освітніх та філософських пам'яток; характерні риси й особливості українсь­кої філософії на кожному з етапів її розвитку та особливості її зв'язку із загально-історичним процесом.

Для розуміння сутності та розвитку філософської думки в Україні принципово те, що філософія нашої країни виникла як філософія надії, любові і свободи у процесі розв'язання суперечностей між слов'янським міфологічним світоглядом та християнством. В цілому вона є важливою частиною світової культурі і філософії. Її особливості відображені в таких специфічних категоріях, як: християнство, язичництво, єресі, гума­нізм, братства, Києво-Могилянська академія, Острозька академія, вільні науки, філософія лірики та інші.

Особливу увагу при вивченні навчального матеріалу слід звернути на зміст філософії Г.С. Сковороди, його філософських творів: "О боге", "О промысле общего","0 промысле особенном" та інші. Як розуміє Г.С.Сковорода сутність і структуру світу, макрокосму, мікрокосму, символічного світу? Метод пізнання Г.С.Сковороди аналогічний методу Сократа: "Пізнай себе", "Скрізь любов та віру людина пізнає себе", кожному тезису повинен бути протиставлений антитезис. Для Г.С.Сковороди людина - це маленький світ, мікрокосм зі своїм устроєм, зі своїми законами існування. Головне чим людина відрізняється від всього іншого, що живе у світі - це вільна воля людини та моральність в обранні життєвого шляху.

Важливе місце в ході вивчення теми займає університетська філософія в Україні ХІХ століття, філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухів. Значне місце займають філософські погляди: Ореста Новіцького, філософські ідеї і погляди П.Юркевича, світоглядні ідеї М.Гоголя, Т.Г.Шевченка, суспільно-політичні погляди Івана Франка, світоглядні ідеї Л.Українки, світоглядні позитивістські орієнтації М.Драгоманова. В ході вивчення навчального матеріалу слід звернути увагу на особливості розвитку української філософії XX століття. Тут плідно працювали видатні діячі української науки М. Грушевський, В.Винниченко, В.Вернадський, І.Огієнко, С.Єфремов, А.Кримський та інші. Серед мислителів, ідеї яких істотно вплинули на стан філософської думки в Україні, перш за все слід назвати В. Зєньковського, Г.Флоровського, Л.Шестова, О.Гілярова, діяльність кафедри філософії Українського інституту марксизму — ленінізму, на якій працювали В.Юринець, В.Асмус, Р.Левик, Я.Розанов, інститут філософії природознавства, діяльність М.Хвильового, В. Латинського, Д.Донцова та інших, діяльність філософського факультету Одеського національного університету імені І.Мечникова та діяльність інших філософських факультетів вищих навчальних закладів України. В ході вивчення навчального матеріалу студенти повинні засвоїти, що сучасний стан нашої філософії характеризується переосмисленням свого змісту. За визначенням багатьох сучасних українських мислителів, від старих стереотипів ми вже відійшли, але нової позиції ще не виробили. Тому студентам слід пам'ятати, що філософія вивчається з урахуванням багатющого матеріалу філософської та наукової думки другої половини XX століття щодо проблем людського самопізнання та самоосмислення. Сучасна філософія перемагає стереотипи мислення, догматизм, негативізм, політизованість, знаходиться на шляху до загальнолюдських цінностей. Тому дуже важливим для студентів е те, які вони роблять висновки щодо реалізації функцій філософії в конкретних умовах свого життя і діяльності.

 

 

План семінарського заняття:

 

1. Виникнення філософської думки в Україні:

· а) філософія давніх слов’ян;

· б) філософія країни в період Відродження (єресі, Острозька академія, братства, релігійно-національні організації православного населення міст у Львові, Києві, Луцьку, Острозі, Могильові);

· в) філософи Київсько-Могилянської академії (заснов. П. Могила, Прокопович, Щербацький, Гізель, Кониський).

2. Філософія Сковороди Г.С. (1722-1794). Етичні ідеї Сковороди, Козельського.

3. Філософські ідеї Т.Г. Шевченка.

4. Філософія України ІІ пол. ХІХ – ХХ ст.. (О.П. Потебня, П.Д. Юркевич, М.И. Драгоманов, І.Я. Франко, Л. Українка).

 

 

При підготовці до семінарського заняття студенти мають можливість підготувати теми виступів, повідомлень, рефератів з такої тематики:

1. Українська філософія як органічна складова української духовної культури. (5, с.218-221);

2. Загальні особливості української філософії. (5, с. 218-221);

3. Філософські ідеї часів Київської Русі. (5, с.221-226);

4.Поява професійної філософії в Україні. (5, с. 226-232);

5. Особливості філософських поглядів представників Києво-Могилянської академії. Погляди П.Могили. (5, с. 232-238);

6. Життя та філософська діяльність Г.Сковороди. (5, с. 238-240);

7. Університетська філософія в Україні XIX століття. (5, с.240-250);

8. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько-політичних рухах. (5, с. 240-250);

9. Філософські принципи "Кобзаря" Т.Г.Шевченка. (5, с.245-246; 6, с.130);

10. Суспільно-політичні погляди І.Франка. (5, с.246-247);

11. Світоглядні позитивістські орієнтації М.Драгоманова. (5, с. 249-250);

12. Суспільно-гуманітарні погляди Д.Донцова. (5, с. 250-259);

1З. Світоглядні позиції історіософа Юрія Липи. (5, с.250-259);

14. Особливості розвитку української філософії XX століття. (5,с.250-259).

 

Література:

 

Основна:

 

1. Введение в философию. Под ред. Фролова И.Т. - Т.I,гл.1,с.20-73.

2. Спиркин А.Г. Основы философии,- М.,1988,с.3-27.

3 Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник.-К1995.-576с.

4 Філософія.Підручник /За загальною ред. Горлача М.І.,Кременя В.Г., Рибака В.К,- Харків: Консум, 2000, с.3-154.

5. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій. Навчальний посібник для студентів вищих закладів освіти ІІІ-ІV рівнів акредитації.-К.,2000,544с.

6. Філософія: Навчальний посібник /Л.В.Губернський, І.Ф. Надольний, В.П. Андрущенко та інш.; За ред. І.Ф. Надольного.-К.,2001,-457 с.

 

Додаткова:

1. Філософський словник, 2-ге вид. За ред. В.І.Шинкарука.-К.,1988.

2. Аристотель. Метафізика // Соч.: В 4-х т.-М.,І976.Т.І.с.63-94.

3. Богомолов А.С. Античная философия,- М.,1985, с. 3-335.

4. Горфункелъ А.Х. Философия эпохи Возрождения.-М.,1980.-с.7-322.

5. Гулыга А.В. Немецкая класическая философия.- М., 1986.-с.5-343.

6. Майоров Г.Г. Формирование Средневековой философии.-М.,1979,-с.6-248.

7. Зарубіжна філософія XX століття.- К.,1993, 239 с.8

8. Заіченко Г. Доля філософії та культури наприкінці XX ст. – Філософ. та соціол. думка.- 1994, № 12.,с.89-98.

9. Фрейд 3. Психология бессознательного.- М., 1990, с. 346-349.

10. Горський В.С. Історія української філософії. Курс лекцій. - К., 1996,. 288 с.

11. Історія філософії України. Підручник К., 1994, с. 3-404.

12. Історія філософії України, Хрестоматія;- К., 1993,- 553 с,

13. Кониськи Г, Філософські твори: у 2-х т. К,- 1990.

14. Нічник В.М., Литвинов В.Д.,Стратій Я.М. Гуманістичні і реформацій­ні ідеї на Україні К., 1990, с. 18-241.

15. Сковорода Г. Повне зібрання творів у 2-х томах К,,1993,

16. Українка Леся. Твори у 2-х томах К., 1986,т.1, с. І6-115; т.2, с.42-228,

17. Філософія відродження на Україні. К.,1990, с, 43-91.

18. Хижняк.З.І. Києво-Могилянська академія, - К.,1981, с. 3-224

19. Чижевський Д. Нариси історії філософії на Україні,- К.,1992,0.17-99.

20. Шевченко Т.Г. Твори в 5-ти томах. - К.,1978-1979, т.5, с. 12-68.

 

 

Змістовний модуль № 2.

 

Альтернативи діалектики.

Література:

Філософія:Навч. посіб.- /Л.В. Губерський, І.Ф.Надольний, В.П. Андрущен ко таінш .; За ред.. І.Ф.Надольного.- К.: Вікар, 2001.- с 156-174.

Петрушенко В.Л. Філософія:курс лекцій. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації.- Львів.: 2004.- с. 473-503.

Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з Філософії.- Навчальний посібник.- К.:- 2006.- с. 301-326.

 

Спочатку уточнюємо розуміння діалектики та її історичні форми (стихійна, ідеалістична; матеріалістична). Потім з’ясовуємо діалекти­ку як системне вчення про всезагальні зв’язки і розвиток (принципи, закони, категорії. Розкриваємо зміст поняття розвитку, відмінність і зв’язок його з рухом, регресивний і прогресивний розвиток. Слід уяснити дві тенденції концепції розуміння розвитку (метафізичну та діалектичну) та їх особливість прояву) характер дійсності, джерело руху, характер розвитку, спрямованість розвитку

Важливе значення має розуміння альтернатив діалектики / альтернативні діалектичні погляди/: метафізичний, догматичний, еклектичний, софістика, релятивізм.

При завершенні вивчення цієї теми студенти оволодівають знанням таких категорій: концепція, діалектика, метафізика, розвиток, принцип, закон, регресивність, прогресивність, догматизм, еклектика, релятивізм; софістика, кількість, якість, властивість, міра, стрибок, різниця, то­тожність, протилежність, єдність протилежностей, боротьба протилежнос­тей, протиріччя, види протиріч, заперечення, заперечення, заперечення.

 

План семінарського заняття:

1. Поняття розвитку. Дві концепції розвитку. Діалектика як вчення про універсальні зв’язки, зміни, розвиток. Догматизм, метафізика, еклектика, софістика.

2. Поняття закону. Види законів.

3. Основні закони розвитку:

4. А) закон взаємного переходу кількісних змін у якісні;

5. Б) закон єдності та боротьби протилежностей;

6. В) закон заперечення заперечення.

7. Методологічне значення законів розвитку для теоретичної та практичної діяльності працівників природоохоронної діяльності.

 

 

В ході підготовки до семінарських занять рекомендуються теми ре­фератів, повідомлень, виступів, доповідей:

1. Альтернативи діалектики: сутність, основні положення, принципи (3, с.166-174);

2. Основні закони діалектики та їх характеристика. (3, с.157-162)4

3. Основні категорії діалектики та їх особливості. (3, с.163-166).

 

 

Природознавстві.

Література:

Філософія:Навч. посіб.- /Л.В. Губерський, І.Ф.Надольний, В.П. Андрущен ко таінш .; За ред.. І.Ф.Надольного.- К.: Вікар, 2001.- с 143-156.

Петрушенко В.Л. Філософія:курс лекцій. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації.- Львів.: 2004.- с. 285-311.

Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з Філософії.- Навчальний посібник.- К.:- 2006.- с. 279-301.

 

 

Важливе значення при вивченні цієї теми займають проблеми свідомості.Проблема свідомості є однією з найскладніших у філософії. Щоб з'ясу­вати сутність свідомості слід розглянути підходи до пояснення свідомості в історії філософії: гілозоїзму, вульгарного матеріалізму, ідеалізму, матеріалізму. Способом існування свідомості е знання, яке в межах суб'єктивної реальності, тобто людської голови, постає як ідеальне. Треба зупинитися на альтернативних точках зору щодо свідомості: а) вона е ідеаль­на; вона - матеріальна.

Даємо розуміння фізіологічних і психологічних процесів головного мозку та проблеми виникнення свідомості як суб'єктивної реальності.

Важливе значення мають основні властивості свідомості. Оскільки всій матерії притаманна властивість відображення, то необхідно знати їх визначення та форми: механічного контакту, подразливості, чут­ливості, психіки, свідомості. Слід засвоїти природні передумови і суспільно-історичні причини формування свідомості та Ії творчу активність.

Вході вивчення теми визначаємо мову і мислення як продукт суспіль­ного розвитку. Відмічаємо, що мова — це засіб та форма мислення, за допомогою якої люди спілкуються та фіксують свої думки. Мови розрізняються на штучні (математичні, інформативні) та природні (національні мови – англійська, китайська, українська).

При вивченні теми студенти оволодівають змістом категорій: свідомість, вульгарний матеріалізм, творчої активності свідомості, мови, мислення, моделювання мислення.

 

 

План семінарського заняття:

 

1. Категорія свідомості. Матеріальне та ідеальне. Походження. генезис та сутність свідомості (гілозоїзм, вульгарний матеріалізм, ідеалізм, матеріалізм).

2. Сучасне, природознавство та проблеми виникнення свідомості.

3. Свідомість як відображення. Рівні відображення. Суспільно-історична природа та творча активність свідомості.

4. Мова і мислення - продукти суспільного розвитку. Сучасна наука про свідомість.

 

 

В ході підготовки до семінарських занять студентам рекомендуються теми рефе­ратів, доповідей, виступів, повідомлень:

І. Відображення та інформація. (2, с.288-309);

2. Виникнення та розвиток психіки як форми відображення

дійсності. (3, с. 148-151);

3. Співвідношення біологічного і соціального у походженні

свідомості. (2, с.288-309);

4. Проблема “діалогу” людини і комп’ютерних систем.(3, с.143-156).

 

Змістовний модуль № 3.

Сучасній філософії.

1. Проблема пізнання світу і його законів. Агностицизм і його різновиди.

2. Пізнання як відображення. Суб’єкт і об'єкт пізнання.

3. Почуттєве пізнання і його форми: відчуття, сприймання, уявлення.

4. Логічне пізнання і його форми: поняття, судження,

5. умовивід

6. Проблема істини у філософії і її рішення різними філософськими напрямками.

7. Діалектика відносної і.абсолютної істини. Критика, релятивізму і догматизму.

8. Практика, її основні види і роль у пізнанні.

9. Практика як критерій істини і специфіка її проявлення у природознавстві.

10. Позанаукові форми пізнання: повсякденне, релігійне, художнє.

11. Основні форми наукового пізнання: факт, проблема гіпотеза, теорія.

12. Методи емпіричного рівня пізнання: спостереження, вимір, експеримент. Теоретичний рівень пізнання і його методи (абстрагування, ідеалізація, формалізація).

13. Індукція, дедукція, аналогія, моделювання як методи загально-наукового пізнання.

 

ПЕРЕДМОВА

 

«Хай ніхто не зволікає із заняттями філософією у молоді літа, а на старості не втомлюється заняттями нею, адже для душевного здоров'я ніхто не може бути ні дозрілий, ні перезрілий».

Епікур

Часи перемін, в які вступило наше українське суспільство, вносять суттєві модифікації у все суспільне життя, в тому числі і в духовну культуру. Не лишилася осторонь цього процесу й філософія. Нині ми вступили на шлях освоєння усього багатства філософської думки людства. Та "єдино вірна" картина світобудови и відношення до світу, яку вивчали донедавна, змінюється, хоча и не просто, усвідомленням того, що палітра філософських поглядів минулого и сьогодення надзвичайно розмаїта і що кожен з цих поглядів має право на існування; він є самодостатнім і само цінним.

Вивчення філософії допомагає студентам самовизначитися в особистих світоглядних позиціях та духовних інтересах, сприяє формуванню їх філософської методології та загальної культури. Знання по філософії необхідні кожній людині, тим більше молодому спеціалісту, який прагне зрозуміти свої потреби у суспільстві. 3авдання полягає не лише в тому, щоб озброїти майбутніх фахівців відповідними знаннями потрібними для успішного виконання своїх службових обов’язків, а й сформувати таку людину, яка б свідомо і добровільно, належним чином могла виконувати загальнолюдські обов'язки, вміла за допомогою набутих знань захистити не лише свої законні права та інтереси, а й тих, хто працює поруч.

Мета методичних вказівок полягає у тому щоб допомогти студентам у більш глибокому вивченні теоретичної частини дисципліни в їх підготовці до семінарських занять та написання модулів з дисципліни. Використання в методичних вказівках форми, порядку та логіки вивчення дисципліни дають змогу студентам розкрити рух від історичного до логічного втілення філософії, розглянути проблеми і поняття філософії кожного разу на фундаментальному та конкретному рівнях.

Методичні вказівки ґрунтуються на принципі багатоаспектності життя людей та його відображення у суспільній та індивідуальній свідомості. 3 цього слідує, що студент має право на свій пошук істини, на повний світоглядний суверенітет, але зобов'язаний обов'язково вивчити рекомендовану літературу, згідно програми курсу філософії, і на семінарських заняттях та при виконанні письмових контрольних робіт по модулям, вміти викласти основні теоретичні положення і дати свою аргументацію.

 

Вивчення дисципліни "Філософія" базується на попередньому засвоєнні дисципліни «Історія України». Знання з дисципліни «Філософія» у подальшому можуть використовуватися при вивченні дисциплін «Політологія», «Соціологія», а також для систематизації попередніх знань з інших гуманітарних наук.

Навчальна дисципліна "Філософія" вивчається студентами денної форми навчання на 2-гому курсі. В ході вивчення дисципліни студентам читаються лекції, проводяться семінарські заняття, індивідуальні та групові консультації.

Обсяг навчального навантаження по дисципліні визначається освітньо-професійною програми підготовки бакалавра відповідно до напряму підготовки студентів.

Завершується вивчення навчальної дисципліни – іспитом.

В результаті вивчення дисципліни «Філософія» студенти

повинні:

 

знати зміст філософського розуміння всесвіту, суспільства та людини (на фундаментальному рівні), принципи, закони та категорії діалектики, методи і форми пізнання, методологію та логіку пізнання (на фундаментальному рівні), призначення та сенс життя людини, умови формування особистості, її свободи та відповідальність за збереження життя, природи, культури, філософське вчення про походження, сутність людини, суть і структуру і духовне життя суспільства та суспільних організацій, діалектику їх розвитку;

 

вміти здійснювати світоглядний аналіз актуальних сучасних проблем розвитку особистості та суспільства, теорії та практики, використовувати знання з філософії щодо аналізу сучасних проблем розвитку суспільства, вільно оперувати філософськими поняттями, висловлювати їх і використовувати в пізнавальній діяльності та при проведенні наукових досліджень і теоретичних дискусій, практично використовувати філософські знання при вирішенні професійних завдань, об'єктивно та всебічно оцінювати рівень розвитку та морально-психологічний стан особового складу трудового колективу;

 

бути ознайомленими з особливостями розвитку сучасної світової філософії та філософської думки в Україні, з перспективами філософських досліджень в галузі теорії та практики, з розробленими методологічними новаціями в галузі систем управління, з новою літературою з філософії, логіки, етики та естетики, з актуальними матеріалами філософських конгресів, науково-теоретичних конференцій, т семінарів тощо.

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ.

 

Предметом дисципліни "Ф