Тема № 5. Філософія Нового часу.

Література:

Філософія:Навч. посіб.- /Л.В. Губерський, І.Ф.Надольний, В.П. Андрущен ко таінш .; За ред.. І.Ф.Надольного.- К.: Вікар, 2001.- с.46-61.

Петрушенко В.Л. Філософія:курс лекцій. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації.- Львів.: 2004.- с. 114-140.

Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з Філософії.- Навчальний посібник.- К.:- 2006.- с. 61-76.

 

Вивчаючи філософію Нового часу студентам слід зрозуміти зміст епохи першої наукової революції і первісного нагромадження капіталу, а також перших буржуазних революцій, коли філософія повинна була вирішувати проблему наукового методу пізнання та діяльності людини. У визначеності таких методів Ф.Бекон розробив індукцію, а Р.Декарт - раціональну дедукцію. В ході вивчення теми студенти повинні зрозуміти що це за методи і як вони повинні застосовуватися, а також чому Ф.Бекон вважав обов'язковим усувати помилки розуму, а Р.Декарт - застосовувати певні правила до свого методу.

В ході вивчення теми слід звернути увагу на те, що з вчення Ф. Бекона в теорії пізнання розпочинає формуватися емпіризм, а Р.Декарта - раціоналізм. Також необхідно вивчити які ще філософи відно­сились до емпіризму або раціоналізму. При вивченні цього матеріалу слід звернути увагу на філософські погляди, особливо Т.Гоббса, Д. Локка, Д. Берклі. Б.Юма. Вивчаючи матеріал лекції слід приділити увагу особливостям філософського матеріалізму ХVІІІ століття. Він був механістич­ним, однак стверджував матеріалістичний монізм і універсальність руху матерії, а Д.Дідро - ще і ідею розвитку матерії та матеріалістичне обґрунтування відчуття.

Вивчаючи філософію Просвітництва, звертаємо увагу на соціально-філософські погляди Монтеск’є, Вольтера та Руссо. Монтеск’є один із пер­ших філософів — просвітників зробив спробу пояснити виникнення і розвиток суспільства як природно зумовлений процес. Вольтер - головне завдання своєї філософії вбачав у розвінчуванні релігійної догматики, що заважає людям будувати щасливе життя, культуючи неуцтво, неосвіченість, фанатизм, брехню, оману. У Руссо центральною проблемою була нерівність між людьми та шляхів її подолання. Він вважав, що треба будувати такий суспільний договір, за яким, сувереном суспільства має бути об'єднаний народ.

У підсумку вивчення цього питання студенти оволодівають змістом таких філософських категорій: Нового часу, Реформації, Просвітництва, емпіризму, сенсуалізму, раціоналізму, механіцизму, методу, індукції, дедукції, суспільного договору.

 

План семінарського заняття:

 

1. Особливості духовних процесів та розвитку філософії в епоху Нового часу.

2. Нове бачення пізнання в епоху Нового часу: розвиток методології та гносеології. Провідні філософські позиції в тлумаченні пізнання.

3. Онтологія Нового часу про світобудову та місце людини в ній.

4. Антропологічні та соціальні ідеї у філософії Нового часу.

 

В ході вивчення теми та підготовки до семінарського заняття студен­ти мають можливість підготувати доповіді, реферати, повідомлення з та­кої тематики:

1. Раціоналізм та емпіризм у філософії Нового часу. (5, с.116-124);

2. Філософія епохи Просвітництва. (5, с. 133-135);

3. Проблема людини та суспільства у творах Дідро, Вольтера, Руссо. (5, с.133-137);

4. Природа, суспільство, людина у філософії французьких матеріалістів XVIII ст. (6, с.53-61).

 

 

Тема № 6. Німецька класична філософія та філософія марксизму.

Література:

Філософія:Навч. посіб.- /Л.В. Губерський, І.Ф.Надольний, В.П. Андрущен ко таінш .; За ред.. І.Ф.Надольного.- К.: Вікар, 2001.- с.61-78.

Петрушенко В.Л. Філософія:курс лекцій. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації.- Львів.: 2004.- с. 140-162.

Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з Філософії.- Навчальний посібник.- К.:- 2006.- с. 76-96.

 

Особливого значення під час вивчення теми займає німецька класична філософія.Починаючи вивчати це питання слід уяснити загальну характеристику класичної німецької філософії. Вона класична тому, що узагальнювала досягнення філософії минулих століть і явилася початком множинних напрямів, течій та шкіл у філософії XIX – XX століть. Вона зробила предметом спеціального філософського дослідження людську історію і людську сутність, а також цілісну діалектичну концепцію розвитку. Німецька класична філософія є високо професійною, надзвичайно абстрактною та узагальненою системою філософського освоєння дійсності. Вона розглянула проблеми людини з точки зору гуманістичних цінностей.

В ході вивчення цього питання слід звернути увагу на філософські погляди І.Канта, Г.Гегеля, Л.Фейєрбаха. Особливу цінність представляють, періоди філософської діяльності І.Канта, його джерела пізнання. Важливе місце в німецькій класичній філософії займають діяльність, та філософські ідеї Й.-Г. Фіхте та Ф.-В.-Й. Шеллінга. Особливу увагу слід звернути на філософію Г.Гегеля як найвище досягнення німецької класичної філософії життєвий цикл Абсолютної ідеї у філософії Гегеля, система філософії Гегеля). Значне місце у німецькій класичній філософії займає антропологічний принцип філософії Л.Фейєрбаха де основною ідеєю є ідея про людину. Він матеріаліст, але метафізичний. Сутність людини розумів абстрактно. У теорії пізнання розвивав лінію матеріалістичного сенсуалізму. Філософська система Фейєрбаха стала вихідним пунктом формування марксистської філософії.

В ході вивчення навчального матеріалу слід звернути увагу на те, що зміст марксистської філософії має особливе значення. Ця філософія у сучасності - предмет різноманітних оцінок і відносин. Вона є діалектичний матеріалізм, третя історична форма діалектики, вчення про загальні закони розвитку суспільства, теоретична основа марксизму - філософського, економічного та соціально-політичного вчення К.Маркса і Ф.Енгельса, їх послідовників. До марксистської філософії слід підходити, як і до інших філософських вчень, виважено і неупереджено. Нові соціальні підходи потребують нового бачення, нового філософського осмислення. Мабуть, лише історія зможе дати цій філософії неупереджену оцінку.

 

 

План семінарського заняття:

1. Місце німецької класичної філософії в історії новоєвропейської філософії.

2. І.Кант як засновник німецької класичної філософії. Філософське новаторство І.Канта.

3. Розвиток ідей в німецькій класичній філософії після І.Канта.

4. Філософія Г.Гегеля: вчення про абсолютну ідею; системний характер філософії; діалектична логіка.

5. Зміст «антропологічного принципу» у філософії Л.Фейєрбаха.

6. Основні ідеї марксистської філософії.

 

 

В ході підготовки до семінарського заняття студенти мають можливість підготувати реферати, доповіді, повідомлення по наступній тематиці:

1. І.Кант - творець німецької класичної філософії. (5, с.144-149);

2. Принцип актевізму у філософії І.-Г.Фіхте. (5, с. 149-151);6, с.64-65);

3. Філософські ідеї Ф.Шеллінга. (5, с.149-151); 6, с.64-65);

4. Теорія діалектики Г.Гегеля. (5, с.151-157).

5. Антропологічний принцип філософії Л.Фейєрбаха. (5, с.157-159)

6. Марксистська філософія. (5, с.70-78).

 

 

Розділ № 2. Сучасна світова філософія та філософська думка

В Україні.

Тема № 1. Зарубіжна філософія XIX-XX століть та її основні

Напрямки розвитку.

Література:

Філософія:Навч. посіб.- /Л.В. Губерський, І.Ф.Надольний, В.П. Андрущен ко таінш .; За ред.. І.Ф.Надольного.- К.: Вікар, 2001.- с 78-122.

Петрушенко В.Л. Філософія:курс лекцій. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації.- Львів.: 2004.- с. 178-215.

Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з Філософії.- Навчальний посібник.- К.:- 2006.- с. 101-181.

 

Вивчаючи тему слід звернути увагу на те, що у ХХ столітті філософія розробляє багату кількість проблем, яких не було у минулому.

Це дослідження індивідів, їх життя і діяльності; відкриття несвідомого і вивчення його; ірраціоналізм; проблеми маніпулювання індивідуальною та суспільною свідомістю різними політичними партіями і рухами, ідея антигуманної сутності науки; глобальні проблеми відродження ірраціонально-містичних уявлень світу, людини, особистості, взаємовідносин між ними та інші.

Особливу увагу слід приділити вивченню історико-філософського процесу у Європі XIX століття, особливо питань формування найперших теорій некласичної філософії, на зміну парадигм філософського мислення у цей час та на початку XX століття. У ході вивчення навчального матеріалу слід звернути увагу на вихідні ідеї філософії А.Шопенгауера та С.К'еркегора, на ідеї розроблення "наукової філософії" у європейській філософії XIX століття. Увагу слід приділити вивченню функцій філософії за О.Контом, "філософії життя" Ф.Ніцше.

Вивчаючи філософію XX століття звертаємо увагу на плюралізм напрямків і шляхів у філософії, що відроджує багату різноманітність суспільних відносин (економічних, політичних, правових, моральних, релігійних, естетичних) і діяльності людства у сучасному світі. Важливе місце у вивченні навчального матеріалу займає знання основних напрямів у зарубіжній філософії XX століття, їх характеристики (сцієнтичні напрями, напрями антропологічного спрямування, культурологічні та історіософські напрями у філософії XX ст., релігійна філософія XX ст.). Потрібно ознайомитися з філософськими поглядами Фрейда, Фромма, Ясперса Хайдеггера, Сартра, Теяр де Шардена, Вітгінштейна, Поппера, Гадамера, Хабермаса.

Значне місце у вивченні навчального матеріалу повинні знайти питання провідних тенденцій світової філософії на межі тисячоліть, вивчення "нової філософської хвилі" кінця XX століття. Сучасна філософія відображаючи складний, динамічний, суперечливий, але єдиний світ, підійшла до необхідності нового погляду на проблеми співвідношення загальнолюдського і національного, суспільного і індивідуального, загального і особливого у суспільному розвитку.

 

 

План семінарського заняття:

 

1. Загальні особливості філософії XX ст.. та її основні напрями.

2. Напрями сцієнтистської філософії XX ст.: неопозитивізм, постпозитивізм, неокантіанство, «радикальна епістемологія».

3. Вихідні ідеї екзистенціалізму, філософської антропології, персоналізму та фрейдизму.

4. Культурологія та філософія історії у філософії XX ст..

5. Основні напрями релігійної філософії.

6. Провідні тенденції сучасного розвитку європейської філософії.

 

В ході підготовки цього питання студенти мають можливість підготувати теми виступів, рефератів, повідомлень по слідуючи тематиці:

1. Проблема людини та свободи у філософії екзистенціалізму. (5, с.164-166);

2. Вихідні ідеї філософії А.Шопенгауера та С.К'еркегора. (5, с.166-170);

3. Проблема раціонального та ірраціонального у філософії XX ст. (5, с.181-211).