ТОП 10:

Тема № 1. Філософський аналіз суспільства. Суспільство і природа.



Література:

Філософія:Навч. посіб.- /Л.В.Губерський,І.Ф.Надольний,В.П.Андрущенкотаінш.;За ред.. І.Ф.Надольного.- К.: Вікар, 2001.- с 224-258.

Петрушенко В.Л. Філософія:курс лекцій. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів освіти 3-4 рівнів акредитації.- Львів.: 2004.- с. 444-473.

Подольська Є.А. Кредитно-модульний курс з Філософії.- Навчальний посібник.- К.:- 2006.- с. 446-469.

 

Вивчаючи цю тему, потрібно виходити з того факту, що на відміну від природи в суспільстві діють істоти, які мають розум - люди. Цей фактор визначає особливість дії суспільних законів.

Потрібно звернути увагу на такі питання: чим відрізняється суспіль­ство одне від одного? Чи є в них спільні риси? Яку роль в суспільствах виконує економіка, політика, право та мораль, родина та особистість? Яке місце займають в історії суспільства рід, плем'я, община, народність, нація. Особливо значними і актуальними проблемами суспільного буття е такі: а/взаємодія суспільства з природою; б) особливості суспільства; в) як взаємодіють цивілізація з духовною культурою; г) чи є прогрес у розвитку суспільства і від чого він залежить?

Зверніть увагу на те, що в історії філософської думки погляди на суспільство змінювались. Знайдіть відповіді на питання, хто дав перші основи вчення про історію суспільства (Давня Греція), хто робив спроби оглянути складний історичний процес як цілісність (з Середньовіччя до XIX століття), хто подав розвиток суспільства як зміну суспільно-історичних формацій, як визначають суспільство сучасні філософи?

Дуже важливе питання про джерела та рушійні сили розвитку суспіль­ства. В цьому напрямку були концепції Платон, Аристотеля. Особливого значення набувають концепції І.Бентама, М. Вебера, Е. Дюркгейма, Т. Парсона. Зверніть увагу на марксистський висновок про соціум як систему.

Важливо розглянути протилежні ідеалістичні та матеріалістичні концепції про суспільне життя, і після цього уяснити сучасний системний погляд на суспільство.

І суспільство і природа е дуже складними системами. Тому бажано визначити сутність найважливіших складових природи (географічної оболонки Крім того, природа і суспільство взаємодіють і ця взаємодія проходить в різних історичних формах. Слід визначити особливість географічного детермінізму та геополітики. Зверніть увагуна те, що особливою проблемою наприкінці XX початку XXI століття стає взаємодія природи і суспільства, яка дає надмірні за масштабами шкідливі наслідки в розвитку природи від матеріального виробництва, а також розвитку життя людей як живих істот. Яку роль повинна відігравати наука у вирішенні сучасних екологічних проблем, коли інтенсифікація матеріального виробництва вимагає спільного регулювання взаємовідносин людей з природою? І чи не з'явилася необхідність сьогодні в державному управлінні такими процесами в Україні і навіть в глобальному - в усіх країнах світу? Отже, визначаємо сутність екології та екологічних проблем світу та їх вирішення. З іншого боку, виникає проблема і потреба в розробці філософських теорій про народона­селення та в чому їх сутність? Виникає необхідність розумного використання природних ресурсів для Існування та відновлення народонаселення, при цьому зверніть увагу на складну проблему регулювання чисельності населення в різних регіонах, окремих країнах, зокрема в Україні, в історичному аспекті. В чому сутність вчення мальтузіанства та неомальтузіанства про народонаселення.

Важливе значення у житті суспільства займають проблеми майбутнього розвитку людського суспільства.

Проблема майбутнього І його передбачення належить до тих "вічних" тем, інтерес до яких закономірно зростає в міру соціального прогресу. Починаючи вивчати тему студентам слід усвідомити, що ще в сиву давнину люди намагалися підняти завісу над майбутнім, передбачити власну долю і подальший хід подій у своєму житті; прагнули заздалегідь підготуватись до зустрічі з майбутнім, більше того, вплинути на нього.

У сучасну добу проблема прогнозування явищ і подій, передбачення соціальних наслідків прийнятих рішень набуває характеру нової глобаль­ної проблеми " суспільство і катастрофа, руйнування, потрясіння", "суспільство і його дестабілізація", що безпосередньо зачіпає основи існу­вання сучасного суспільства. І центральний вузол цієї нової глобальної проблеми "суспільство - катастрофа" в діалектиці не передбачуваного і непередбаченого.

Актуальність проблеми прогнозування в наш час зумовлена такими чинниками. .

І. Ускладнились процеси розвитку суспільного життя в умовах НТР.

2. Значно розширились обсяг і масштаби прогностичної діяльності, кількісна і якісна багатоманітність об'єктів прогнозування.

3. Зросла соціальна, економічна, екологічна, інформаційна цінність прогнозів. Ставши надбанням суб'єктів управління і планування, прогнози активно впливають на сьогодення, допомагають запобігати або зводити до мінімуму небажані наслідки розвитку тих чи інших процесів у майбутньому. Відзначаючи важливу роль прогнозування, необхідно розкрити його передумови. Через складність, багатогранність цієї проблеми слід акцентувати себе на найбільш важливих її аспектах: онтологічному, гносеологічному логічному нейрофізіологічному, соціальному. Розглянувши передбачення майбутнього як результат пізнавальної діяльності людини можна дати визначення передбачення. Передбачення являє собою рису розумової діяльності, яка свідомо дослід­жує у формі ідеальної моделі предмети, явища чи умови їхнього існування, яких немає, або вони чомусь недосяжні для досліджень і перевірки.

Основою наукового передбачення є пізнання об'єктивних внутрішніх зв'язків предметів і явищ, законів, що розкривають цей внутрішній, істотний і сталий зв'язок явищ і конкретних умов їхнього існування. Все це дає змогу в процесі пізнання переходити від відомого до несвідомого від минулого і сучасного до майбутнього. Якщо закон розвитку якогось явища (процесу) відомий, то, вивчаючи дане явище (процес), ми можемо не тільки констатувати його теперішній стан, а й зробити висновок про напрям і характер можливих змін.

В ході вивчення матеріалу лекції слід звернутися до праць в яких розглядається футурологічні уявлення про майбутнє. Російські філософи (Е.А. Араб-огли, І.В. Бестужев -Лада, Г.Ш. Шахназаров), українські філософи (В.І.Шинкарук, В.І.Куценко, В.В.Косолапов, О.М.Гончаренко та інш.) дали розгорнутий аналіз футурології, показали основні етапи її революції, здійснили класи­фікацію різних її напрямків. Зокрема, виділяються буржуазне-ліберальний реформізм, демократично-просвітницький напрямок, а також екологічна, апологетична, оптимістична, реалістична, соціо-історична, глобально-катастрофічна та інші тенденції. Зверніть увагу на праці в цьому напрямі зарубіжних дослідників / Г.Еделінг, Е.Ханке, Г.Парсонс та інш./.

Потрібно також значний час виділити для вивчення основних науково-теоретичних характеристик соціального прогнозування, вкладу у вирішення цього питання молодої науки яка називається прогностикою. Вона вивчає закони, принципи і методи прогнозування, розробляє проблеми логіки і класифікації різних типів прогностичних досліджень. Вона переживає ще тільки ставлення, але вже е важливим інструментом побудови наукових аль­тернатив майбутнього. Важливим е і питання які відносяться до глобальних проблем сучасності, розв'язання яких вимагає спільних і невідкладних зусиль усіх держав і народів.

Отже, майбутнє, яке людина творить сама, і буде її майбутнім. Міркуючи про перспективи розвитку людської цивілізації, слід не лише розвивати існуюче, а й ламати старі догми і стереотипи. Якщо не буде нового в сучасному, якщо не вирішимо сьогоднішніх глобальних проблем, то не буде й ніякого третього тисячоліття розвитку людства.

За підсумками вивчення цієї теми студенти оволодівають змістом таких категорій: суспільство, елементи суспільства, суспільний закон, закони розвитку суспільства, джерела розвитку суспільства, рушійні сили розвитку суспільства, соціальна, політична та духовна структура суспіль­ства, природа, геосфера, закономірність взаємодії природи і суспільства, географічний детермінізм, екологія, глобальні екологічні проблеми, на­родонаселення, закономірність розвитку народонаселення.

 

План семінарського заняття:

 

1. Суттєві характеристики суспільства. Специфіка соціального пізнання. Методологічні принципи вивчення суспільства. Основні концепції суспільного розвитку. Основні джерела та рушійні сили розвитку суспільства.

2. Природа і суспільство, діалектика їх взаємозв’язку. Найважливіші характеристики складових географічної оболонки землі.

3. Народонаселення – передумова та суб’єкт історичного процесу. Демографічний напрямок у соціальній філософії.

4. Екологія та екологічні проблеми в Україні.

 

В ході підготовки до семінарських занять рекомендуються теми висту­пів, доповідей, повідомлень, рефератів:

1. Суб'єкт, джерела та рушійні сили розвитку суспільства.(4, с.279-300);

2. Основні концепції соціальної філософії. Матеріалістичне та ідеалістичне розуміння історії. ( 4, с.212-214 );

3. Екологія та екологічні проблеми в Україні. (4, с.236-242 );

4. Поняття соціального передбачення і прогнозування; ( 4,с.435-441

5. Основні науково-теоретичні характеристики соціального прогнозування. ( 4, с. 441-456 );

6. Людство на шляху до нової цивілізації. ( 4, с. 448-456 );

7. Глобальні проблеми сучасної цивілізації. ( 3, с. 488-496 );

8. Особливості історичного розвитку науки і техніки. ( 3, с. 515-524 )

9. Сім'я, її соціальні функції та роль у житті особистості. (4, с.247-258 );

 







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-26; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.231.229.89 (0.013 с.)