Порядок нарахування дивідендів, джерела і форми їх виплати

1. Хто виплачує дивіденди:

Оскільки для виплати дивідендів розподіляють прибуток, то зрозуміло, що нараховувати та виплачувати дивіденди можуть суб’єкти, господарська діяльність яких спрямована на отримання прибутку:

- господарські товариства (АТ, ТОВ, ТДВ, КТ, ПТ);

- державні унітарні підприємства;

- приватні та колективні підприємства;

- виробничі кооперативи, інші юридичні особи, діяльність яких спрямована на одержання прибутку.

Рішення про виплату дивідендів приймається зборами засновників (учасників) та оформляється протоколом. Збори вважаються повноправними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), які володіють понад 60 % голосів (ч. 8 ст. 41 Закону про госптовариства). Рішення про розподіл прибутку господарського товариства приймається простою більшістю голосів (ч. 3 ст. 59 Закону про госптовариства). У протоколі вказується сума, яку буде спрямовано на виплату дивідендів, форма і строки їх виплати. На підставі цього протоколу керівник підприємства має видати наказ про нарахування та виплату дивідендів.

 

Порядок виплати

Механізм використання прибутку визначає власник або уповноважений ним орган відповідно до законодавства та установчих документів, загальні збори товариств та засновники приватних підприємств.

Дати:

Дата прийняття рішення про виплату дивідендів – дата, коли вищим органом управління приймається рішення про розподіл прибутку та виплату дивідендів. Господарські товариства ухвалюють його більшістю голосів. У цьому рішенні вказується сума розподіленого прибутку, розмір дивідендів, що припадає на частку учасника чи акцію акціонера, строки початку і закінчення виплати та її порядок.

Річні загальні збори мають бути проведені не пізніше 30 квітня А до їх порядку денного обов’язково включаються питання щодо розподілу прибутку.

Дата складення переліку – в АТ керуючись законом про АТ, наглядова рада складає перелік акціонерів, які мають право на отримання дивідендів. Дата складення переліку осіб, які мають право на отримання дивідендів за простими акціями, не може передувати даті прийняття рішення про виплату дивідендів, за привілейованими акціями – протягом місяця після звітного року.

Потім Ат має повідомити акціонерів про дату, розмір, порядок та строк виплати дивідендів, так як установлено статутом. А ПАТ протягом 10 днів з дня прийняття рішення про виплату дивідендів за простими акціями повинно повідомити про це ще й біржу, у біржовому реєстрі якої воно перебуває.

Рішення про виплату дивідендів приймається засновниками (учасниками) або акціонерами підприємства на зборах та засвідчується протоколом зборів. На підставі цього протоколу керівник підприємства видає наказ про нарахування та виплату дивідендів, а бухгалтерія повинна відобразити цю операцію у бухгалтерському обліку проведенням, що засвідчить факт нарахування дивідендів.

Якщо товариство має лише одного учасника, який є його директором, то бухгалтерія може виплатити дивіденди, керуючись його рішенням як засновника.

Дата виплати дивідендів -день, коли безпосередньо здійснюються грошові виплати дивідендів акціонерам, що мають право на їх отримання. Їх можна внести на рахунок учасника (акціонера) у банку або видання готівкою з оформленням видактового касового ордера.

 

Господарські товариства, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави зобов’язані до 1 травня року, що настає за звітним, повинні ухвалити рішення про відрахування не менше 30 % чистого прибутку на виплату дивідендів.

Дивіденди сплачуються безпосередньо до Державного бюджету у строк не пізніше 1 липня року, що настає за звітним, нараховані пропорційно до розміру державної частки у їх статутних капіталах. Якщо господарське товариство не ухвалить рішення про нарахування дивідендів до 1 травня наступного за звітним роком, йому доведеться сплатити до Держбюджету частину чистого прибутку в розмірі, визначеному за базовими нормативами відрахування, але не менше 30 %. Окрім цього Фонд Держмайна нараховує пеню за прострочення терміну виплати дивідендів з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення платежу, починаючи з дна наступного після дня настання строку платежу.

Державні унітарні підприємства та їх обєднання повинні спрямовувати дивіденди до Держбюджету в порядку визначеному Кабміном у розмірі:

- 30 % - підприємства, що є суб’єктами природніх монополій, та підприємства плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. грн..

- 15 % - інші унітарні держпідприємства.

Акціонерні товариства можуть нараховувати і виплачувати дивіденди за своїми акціями лише один раз на рік на підставі річної фінансової (бухгалтерської) звітності за підсумками календарного року.

Щодо інших господарських товариств, то такого обмеження немає, нарахування та виплата дивідендів можуть здійснюватися ними наприкінці кварталу, півріччя, року або в будь-який інший час за рішенням зборів засновників. Джерелами для виплати дивідендів є прибуток звітного року і нерозподілений прибуток минулих років.

Крім поточних дивідендів, акціонерам може нараховуватись та виплачуватись ще й проміжний дивіденд, який оголошується Радою директорів з розрахунку на 1 просту акцію за сумою прибутку минулого періоду. Остаточний розмір дивідендів, що припадають на 1 просту акцію, оголошується Загальними зборами з врахуванням проміжних дивідендів.

3. В яких випадках дивіденди не виплачуються:

ТОВ (ТДВ), АТ не мають права нараховувати та виплачувати дивіденди дивіденди на частки та ак­ції, викуплені самим товариством до їх передачі (відчуження) іншій особі, бо протягом року після їх викупу розподіл прибутку, голосування та визначення кворуму проводиться без урахуван­ню такої частки (акцій) (ст.ст. 32,53 Закону про госптовариства, ч. З ст. 66 Закону про АТ).

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:

1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю.

Акціонерне товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за простими акціями у разі, якщо:

1) товариство має зобов'язання про викуп акцій;

2) поточні дивіденди за привілейованими акціями не виплачено повністю.

Акціонерне товариство не має права приймати рішення про виплату дивідендів та здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями у разі, якщо:

1) звіт про результати розміщення акцій не зареєстровано у встановленому законодавством порядку;

2) власний капітал товариства менший, ніж сума його статутного капіталу, резервного капіталу та розміру перевищення ліквідаційної вартості привілейованих акцій над їх номінальною вартістю, власники яких мають переваги щодо черговості отримання виплат у разі ліквідації.

Товариство не має права здійснювати виплату дивідендів за привілейованими акціями певного класу до виплати поточних дивідендів за привілейованими акціями, власники яких мають перевагу щодо черговості отримання дивідендів.

 

Основні форми виплати дивідендів:

1. Грошова, яка має наступні форми оголошення:

- розмір дивіденду на одну акцію у вартісному виразі;

- відсоток від ринкової ціни акції;

- відсоток від чистого прибутку або дивідендний вихід;

- дивіденд оголошується без врахування податків з власників акцій.

2. Негрошова:

- акції самого АТ: за номіналом, з дисконтом, за ринковою ціною; раніше випущені або акції нового випуску;

- інші негрошові виплати (за згодою акціонерів):

- інші цінні папери самого АТ;

- цінні папери інших емітентів;

- товари (самого АТ або придбані);

- виконані роботи або послуги.

3. Змішана - передбачаєкомбінацію різних форм виплати винагороди власникам: частково у вигляді грошових коштів, а частково іншими (негрошовими) засобами. Зборами власників може бути прийняте рішення, згідно з яким частина акціонерів (за їх вибором) одержує дивіденди в грошовій формі, а інша — у формі корпоративних прав.

4. Приховані дивіденди. Керівництво підприємства може маніпулювати розміром чистого прибутку, який засвідчується в звітності і є джерелом виплати дивідендів та основою для прийняття рішення про це на зборах власників. Виконавчі органи підприємств за узгодженістю з окремими власниками досить часто вдаються до прихованого розподілу прибутку. Приховані виплати дивідендів здійснюються безпосередньо на користь власників підприємства або на користь так званих пов’язаних, або афільованих, осіб. Ці доходи можуть утворюватися в результаті здійснення таких операцій:

- продаж товарів (робіт, послуг) зазначеним особам за заниженими цінами;

- придбання товарів (робіт, послуг) у таких осіб за завищеними цінами;

- виплата завищених процентів за депозитами, позичками тощо;

- одержання позичок за зниженими процентними ставками;

- оплата фіктивних угод за невиконані послуги, в т. ч. за ноу-хау, консультаційні чи рекламні послуги, інші види нематеріальних активів з подальшим одержанням готівки для виплати винагороди працівникам та власникам;

- оплата закордонних відряджень тощо.

Причини прихованого розподілу прибутку криються здебільшого в недоліках податкового законодавства та законодавства про господарські товариства.