ОС для робочих груп і ОС для мереж масштабу підприємства

Мережні операційні системи мають різні властивості, в залежності від того, призначені вони для мереж масштабу робочої групи (відділу), чи мереж масштабу корпуса або ж для мереж масштабу підприємства.

• Мережі відділів - використовуються невеликі групи співробітників, що вирішують загальні задачі. Головною метою мережі відділу є поділ локальних ресурсів, таких як додатку, дані, лазерні принтери і модеми. Мережі відділів, звичайно, не розділяють на підмережі.

• Мережі корпусів з'єднують кілька мереж відділів усередині окремого будинку чи однієї території підприємства. Ці мережі є локальними мережами, хоча і можуть покривати територію в кілька квадратних кілометрів. Сервери такої мережі включають взаємодію між мережами відділів, доступ до баз даних підприємства, доступ до факсів-серверів, високошвидкісних модемів і високошвидкісних принтерів.

• Мережі підприємства (корпоративні мережі) поєднують усі комп'ютери всіх територій окремого підприємства. Вони можуть покривати місто чи регіон, навіть континент. У таких мережах користувачам надається доступ до інформації і додатків, що знаходяться в інших робочих групах, інших відділах, підрозділах і штаб-квартирах корпорації.

Головним завданням операційної системи, що використовують у мережі масштабу відділу, є організація поділу ресурсів, таких як додатки, дані, лазерні принтери і, можливо, низькошвидкісні модеми. Звичайно, мережі відділів мають один чи два файлових сервери і не більш, ніж 30 користувачів. Задачі керування, на рівні відділу, відносно прості. До завдань адміністратора належить додавання нових користувачів, усунення простих відмовлень, інсталяція нових вузлів і установка нових версій програмного забезпечення. Операційні системи мереж відділів добре відпрацьовані і різноманітні, так як мережі відділів, що вже давно застосовують і тому вони добре налагоджені. Така мережа, звичайно, використовує одну чи, максимум, дві мережні ОС. Найчастіше це мережа з виділеним сервером NetWare 3.x чи Windows NT, або ж однорангову мережу, наприклад, мережу Windows for Workgroups. Користувачі й адміністратори мереж відділів незабаром усвідомлять, що вони можуть покращити ефективність своєї роботи шляхом одержання доступу до інформації інших відділів свого підприємства. Якщо співробітник, що займається продажем, може одержати доступ до характеристик конкретного продукту і включити їх у презентацію, то ця інформація буде найновішою і буде мати вплив на покупців. Якщо відділ маркетингу може одержати доступ до характеристик продукту, що ще тільки розробляється інженерним відділом, то він може швидко підготувати маркетингові матеріали відразу ж після закінчення розробки.

Отже, випливає, що кроком в еволюції мереж є об'єднання локальних мереж декількох відділів у єдину мережу чи будинку, чи групи будинків. Такі мережі називають мережами корпусів. Мережі корпусів можуть сягати кількох кілометрів, але при цьому не вимагати глобальних з'єднань.

Операційна система, що працює в мережі корпуса, повинна забезпечувати для співробітників одних відділів доступ до деяких файлів і ресурсів мереж інших відділів. Послуги, надані ОС мереж корпусів, не обмежуються простим поділом файлів і принтерів. ОС мереж надають доступ і до серверів інших типів, наприклад, до факсів-серверів і до серверів високошвидкісних модемів. Важливим сервісом, наданим операційними системами даного класу, є доступ до корпоративних баз даних, незалежно від того чи розташовуються вони на серверах баз, чи на міні-комп’ютерах.

Саме на рівні мережі корпуса починаються проблеми інтеграції. Загалом, відділи уже вибрали для себе типи комп'ютерів мережного устаткування і мережних операційних систем. Наприклад, інженерний відділ може використовувати операційну систему UNIX і мережне устаткування Ethernet; відділ продажу може використовувати операційні середовища DOS/Novell й устаткування Token Ring. Дуже часто мережа корпусу з'єднує різнорідні комп'ютерні системи, у той час як мережі відділів використовують однотипні комп'ютери.

Корпоративна мережа з'єднує мережі всіх підрозділів підприємства, що знаходяться на значних відстанях. Корпоративні мережі використовують глобальні зв'язки (WAN links), з метою поєднання локальних мереж чи комп'ютерів.

Від користувачів корпоративних мереж вимагають всі ті додатки і послуги, що є в мережах відділів і корпусів, а також деякі додаткові додатки і послуги. Наприклад, доступ до додатків мейнфреймів і міні-комп’ютерів та до глобальних зв'язків. Коли ОС розробляють для локальної чи мережі робочої групи, те її головним обов'язком є поділ файлів і інших мережних ресурсів (звичайно, принтерів) між локально підключеними користувачами. Такий підхід не застосовують для рівня підприємства. Поряд з базовими сервісами, пов'язаними з поділом файлів і принтерів, мережна ОС, що розробляють для корпорацій, повинна підтримувати більш широкий набір сервісів, до котрих звичайно, належить поштова служба, засоби колективної роботи, підтримка вилучених користувачів, факс-сервіс, обробка голосових повідомлень, організація відеоконференцій і ін.

Крім того, існує багато методів і підходів до рішення традиційних задач. Мережі менших масштабів для корпоративної мережі виявилися непридатним. Пріоритетними стали задачі і проблеми, котрі у мережах робочих груп, відділів і, навіть, корпусів або мали другорядне значення, або ж взагалі не виявлялися. Наприклад, найпростіша для невеликої мережі задача введення облікової інформації для користувачів перетворилася в складну проблему для мережі підприємства. А використання глобальних зв'язків вимагає від корпоративних ОС підтримки протоколів, що добре працюють на низькошвидкісних лініях і відмову від деяких традиційно використовуваних протоколів (наприклад, тих, котрі активно використовують широкомовні повідомлення). Особливе значення отримали задачі подолання гетерогенності - у мережі з'явилися численні шлюзи, що забезпечують погоджену роботу різних ОС і мережних системних додатків.

До ознак корпоративних ОС можуть належати також наступні їх особливості.

Підтримка додатків. За допомогою корпоративних мереж виконують складні додатки, що вимагають для свого виконання великої обчислювальної потужності. Такі додатки поділяються на кілька частин, наприклад, на одному комп'ютері виконується частина додатку, пов'язана з виконанням запитів бази даних, на іншому - запитів файлового сервісу, а на клієнтських машинах - частина, що реалізує логіку обробки даних додатку й організовує інтерфейси користувачем. Обчислювальна частина загальних для корпорації програмних об'ємною і непід'ємною, для робочих станцій клієнтів. Тому додатки будуть виконуватися ефективніше, якщо їх найскладніші, в обчислювальному відношенні частини, перенести на спеціально призначений для цього могутній комп'ютер - сервер додатків.

Сервер додатків повинен базуватися на могутній апаратній платформі (мультипроцесорна система, часто на базі RISC-процесора, спеціалізованій кластерній архітектурі). ОС сервера додатків забезпечує високу продуктивність обчислень, а значить підтримує багатобітну обробку, що витісняє багатозадачності, мультипроцесування, віртуальну пам'ять і найбільш популярні прикладні середовища (UNIX, Windows, MS-DOS, OS/2). Тому мережна ОС NetWare не належить до корпоративних продуктів, оскільки в ній відсутні майже усі вимоги, пропоновані для сервера додатків. У той же час, підтримка універсальних додатків у Windows NT, власне, і дозволяє їй претендувати на місце у світі корпоративних продуктів.

Довідковаслужба. Корпоративна ОС повинна мати здатність зберігати інформацію про всіх користувачів і ресурси. Таким чином, забезпечується керування всією системою з одного центрального пункту. Так як велика організація, корпоративна мережа має потребу в централізованому збереженні повної довідкової інформації про себе (починаючи з даних про користувачів, сервери, робочі станції і закінчуючи даними про кабельну систему). Можна подати цю інформацію у вигляді бази даних. Дані, з цієї бази, можуть бути використані багатьма мережними системними додатками, у першу чергу, системами керування й адміністрування. Крім цього, така база корисна при організації електронної пошти, систем колективної роботи, служби безпеки, служби інвентаризації програмного й апаратного забезпечення мережі, та й для будь-якого великого бізнес-додатку.

В ідеалі мережна довідкова інформація повинна бути реалізована у вигляді єдиної бази даних, а не являти собою набір баз даних, що спеціалізуються на збереженні інформації того чи іншого виду як це часто буває в реальних операційних системах. Наприклад, у Windows NT є принаймні п'ять різних типів довідкових баз даних. Головний довідник домена (NT Domain Directory Servise) зберігає інформацію про користувачів, що використовують при організації їхнього логічного входу в мережу. Дані про тих же користувачів можуть міститися й в іншому довіднику, використовуваному електронною поштою Microsoft Маіl. Ще три бази даних підтримують дозвіл низькорівневих адрес: WINS - установлює відповідність Netbios-імен ІР-адресам, довідник DNS - сервер імен домена (є корисним при підключенні NТ-мережі до Internet) і, нарешті, довідник протоколу DНСР (використовують для автоматичного призначення ІР-адрес комп'ютерам мережі). Найближче до ідеалу знаходяться довідкові служби, що доставляє фірма Ваnуаn (продукт Streettalk III) і фірма Novel (NetWare Directory Services), що пропонують єдиний довідник для всіх мережних додатків. Наявність єдиної довідкової служби для мережної операційної системи - один із найважливіших ознак її корпоративності.

Безпека. Особливе значення для ОС корпоративної мережі має безпека її даних. З одного боку, у великомасштабній мережі, об'єктивно існує більше можливостей для несанкціонованого доступу: через децентралізацію даних через велике число користувачів, благонадійність яких важко встановити, а також через велике число можливих пунктів несанкціонованого підключення до мережі. З іншого боку, корпоративні бізнес-додатки працюють з даними, що мають життєво важливе значення для успішної роботи корпорації вцілому. З метою захисту таких даних, у корпоративних мережах, поряд з різними апаратними засобами, використовують весь спектр засобів захисту, наданий операційною системою: виборчі чи мандатні права доступу, складні процедури аутентифікації користувачів програмну шифрацію.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що таке операційна система.

2. Як класифікуються операційні системи.

3. В чому полягає підтримка багатокористувальницького режиму.

4. В чому полягають особливості апаратних платформ.

5. В чому полягають особливості особливості областей використання.

6. Для чого призначені мережні операційні системи.

7. Яка структура мережної операційної системи.

8. Що таке однорангові мережні ОС і ОС з виділеними серверами.