Рецензент: М.А.Федонюк, доц. кафедри екології ЛНТУ

Моніторинг довкілля

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи

для студентів напряму підготовки­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ 6.040106 - Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

денної та заочної форм навчання

 

 

Редакційно-видавничий відділ

Луцького національного технічного університету

 

ЛУЦЬК -2012

УДК 556.53(07)

ББК 26.22(я7)

Моніторинг довкілля. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів напряму підготовки­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ 6.040106 - Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування денної та заочної форм навчання / Мерленко І.М. - Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2012. - 30 с.

У методичних вказівках представлені орієнтовні теми, структура та приклади написання основних розділів курсової роботи студентами денної та заочної форм навчання

Укладач: І.М. Мерленко

Рецензент: М.А.Федонюк, доц. кафедри екології ЛНТУ

Відповідальний за випуск: В.В.Іванців

Затверджено науково-методичною радою ЛНТУ,

Протокол №9 від 29.05.2012 р.

Рекомендовано до друку радою ФЕПЕС,

Протокол № від

Затверджено на засіданні кафедри екології ЛНТУ,

Протокол № від р.

© І.М. Мерленко, 2012

З М І С Т

 

Стор.

Вступ
1. Загальні положення
2. Вибір та затвердження теми курсової роботи
3. Організація виконання курсової роботи
4. Структура, зміст та методи виконання курсової роботи
5. Висновки
6. Захист курсової роботи та порядок її зберігання
Список використаної літератури

 

 

 

Зразок титульного листа

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

ЛУЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра екології

 

 

Курсова робота з дисципліни

 

Моніторинг довкілля

 

на тему: „................................”

 

 

Виконав: ст. групи ЕОС – 33

прізвище та ініціали

Перевірив: посада,

прізвище та ініціали

 

Дата реєстрації роботи

„___”___________201_ р.

 

Луцьк – 201_

Вступ

Курсова робота є самостійною, науково-практичною роботою студента, що підводить підсумки набутих ним знань, вмінь та навичок з дисципліни “Моніторинг довкілля” та виконується з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентом за час навчання, їх застосування в розробці та проведенні екологічного моніторингу різних об’єктів навколишнього середовища (екосистема, район проживання, об’єкт господарської діяльності тощо).

В курсовій роботі студент повинен засвідчити, що він оволодів необхідними теоретичними знаннями та навичками їх практичного застосування в конкретних заданих умовах. В зв’язку з цим робота виконується відповідно до завдання викладача, який передбачає вихідні дані, згідно яких студент розробляє методику проведення моніторингу об’єктів навколишнього середовища з врахуванням законодавчих актів та нормативних документів, проводить відповідні кореляційні та регресійні розрахунки, робить висновки про екологічний стан та пропонує пропозиції по його покращенню чи стабілізації.

Виконання курсової роботи передбачає:

- поглиблення, розширення та систематизацію теоретичних знань і практичних навичок, отриманих студентом за період вивчення дисципліни;

- оволодіння методиками теоретичного та експериментального дослідження при проведенні моніторингових робіт;

- розвиток вмінь та навичок в проведенні самостійних аналітичних робіт, оволодіння методами та формами їх виконання;

- визначення стану підготовки студента для самостійної роботи, викладу матеріалу та вміння захищати свою роботу перед викладачем.

Головне завдання майбутнього еколога з даної дисципліни – рекомендувати правильно підібрану методику проведення моніторингу навколишнього середовища, вміти оцінювати екологічний стан певної території і передбачати наслідки антропогенного впливу на навколишнє середовище.

Загальні положення

При необхідності після змісту можна ввести розділ „Загальноприйняті скорочення”, які і використовувати в тексті. Скорочення подавати в алфавітному порядку.

Наприклад:

Гранично допустима концентрація (ГДК) – це максимальна концентрація забруднюючих речовин у природних об’єктах, перевищення якої буде шкідливим для живих організмів.

Методичні рекомендації, розроблені з урахуванням новітніх досягнень організації моніторингових робіт, висвітлюють питання, що дають змогу студентам оцінити інтенсивність антропогенного навантаження на навколишнє середовище, а також обґрунтувати заходи, спрямовані на покращення екологічної ситуації.

При виконанні курсової роботи необхідно дотримуватись методичних рекомендацій.

В кінці курсової роботи подаються загальні висновки. Вони повинні містити:

- короткі підсумки за результатами теоретичного та практичного аналізу проведених моніторингових робіт з наведенням позитивних і негативних наслідків, а також не реалізованих можливостей;

- перелік технологічних прийомів, спрямованих на покращення екологічного стану об’єкта досліджень;

Висновки рекомендується починати словами: “проведені моніторингові роботи”, “розглянуто”, “встановлено”, “показано”, “доведено”, “в результаті”, “запропоновано” і т.д. Обсяг висновків – 1-2 сторінки.

Перелік літератури та інших інформаційних джерел складається, як правило, в послідовності за посиланням на джерела за текстом курсової роботи або в алфавітному порядку. В перелік включаються лише ті джерела, які були використані студентом у процесі виконання роботи.

Додатки містять допоміжні матеріали, необхідні для оформлення курсової роботи. До цих матеріалів відносять: статистичні дані, схеми, таблиці, малюнки та результати розрахунків, які підсилюють аргументацію зроблених студентом в основному тексті висновків та оцінок. За допомогою додатків студент повинен довести вірогідність вихідних даних та виконання розрахунків, а також підсилити аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.

Курсова робота повинна відповідати певним вимогам за стилем викладання матеріалу. Формування розділів та підрозділів повинні бути чіткими, лаконічними і в той же час найбільш повно відповідати сутності та змісту питань, що розглядаються.

Матеріал викладається грамотно, простим науковим стилем, не повинен містити повторів, не бути перевантаженим. Використовувати загальноприйняті скорочення, в іншому випадку обов’язково подавати їх розшифрування. Не допускається просте переписування літературних джерел, їх цитування без посилання.

В тексті не повинно бути виразів: “я вважаю”, “мені здається”, “у нас прийнято”... Замість них рекомендується: “на думку автора”, “вважаємо за доцільне”, “як свідчить проведений аналіз”....

Вимоги до оформлення курсової роботи. Написання (друкування) курсової роботи оформляється на аркушах білого паперу формату А4. Текст набирається з використанням комп’ютерної техніки у будь-якому редакторі.

Текст на сторінці обмежується полями: ліве – не менше 25 мм, верхнє та нижнє – 20, праве – 10 мм із розміром шрифту 12 – 14.

При оформленні курсової роботи дотримуються таких вимог:

1. Текст курсової роботи повинен складатися з розділів та підрозділів. Назви розділів повинні бути змістовними і виділятися великими літерами, а підрозділів – меншими. Перенесення та підкреслювання в заголовках не допускається, крапка в кінці заголовка не ставиться. Розділам присвоюють номер, позначений арабською цифрою з крапкою. Номер підрозділу складається із номера розділу та порядкового номеру підрозділу, що розділяється крапкою.

2. Назви вступу, заголовки кожного розділу, висновків, переліку літератури та інших інформаційних джерел, додатків починають з нової сторінки, а заголовки підрозділів – на тій сторінці, де закінчується попередній підрозділ.

3. Нумерація сторінок тексту повинна бути єдиною від титульного листа до останньої сторінки додатку курсової роботи, але цифри на сторінках нумеруються, починаючи лише з другої сторінки вступу.

4. Малюнки, фотографії, схеми, діаграми, графіки та таблиці розміщують як на одній сторінці з текстом, так і на окремих сторінках відразу після посилання на них текстом. Вони нумеруються арабськими цифрами: перше число – номер розділу, друге – номер підрозділу, третє – номер малюнка або таблиці в розділі. Дозволяється розміщувати ілюстративний матеріал в додатках до пояснювальної записки.

5. Матеріал подають у вигляді таблиці 1.1.

Якщо таблиця розміщується на двох і більше сторінках, то її номер та заголовок вказують лише на першій сторінці, а на наступних над таблицею вказується “продовження табл. 1.1”.

 

Таблиця 1.1

Приклад побудови таблиці

 

Шапка				Заголовки граф
			Підзаголовки граф
Рядки

Боковик Графи (колонки)

 

6. Якщо малюнки, таблиці розміщують повернутими на сторінці, то вони мають бути зорієнтованими по її лівому полю.

7. Формули нумерують у межах розділу арабськими цифрами справа від формули та заключають у круглі дужки. Позначення кожного символу формули або коефіцієнта розшифровують у вигляді колонки з нового рядка. Причому перший рядок експлікації починають словом “де”.

Наприклад: Для перерахунку діючої речовини гербіциду на фізичну масу використовують формулу (5.1)

, (5.1)

де: ПГ – потреба в препараті, кг/га у фізичній вазі;

Нх – рекомендована норма внесення гербіциду, кг/га діючої речовини;

П – площа на яку необхідно внести гербіцид, га;

К – вміст діючої речовини в препараті, %.

8. Посилання в тексті на малюнки, таблиці, формули необхідно виконувати за формами: “Як видно з табл. 1.3”, “Обчислення норми витрат препаратів у фізичній вазі проводяться за формулою (2.1)”.

9. Посилання на літературу та інші інформаційні джерела наводяться за текстом в квадратних дужках [5], [15], де цифрами позначають порядковий номер джерела в переліку літератури та номер сторінок. Опис використаних джерел подається мовою оригіналу в алфавітному порядку.

Курсової роботи

Виконання курсової роботи передбачає:

- обґрунтування актуальності теми, цілей і завдань проведення моніторингу навколишнього середовища;

- вибір методів проведення моніторингу навколишнього середовища;

- аналіз отриманих результатів щодо перевищення ГДК та інших нормативів;

- вплив забруднюючих речовин на навколишнє середовище та шляхи його зменшення;

- набуття навичок елементарних методів прогнозування.

З урахуванням основних вимог до змісту та структури курсової роботи складається план, що є основою для відбору та систематизації матеріалів.

Починаючи виконання курсової роботи, студент повинен чітко уявити її структуру та зміст. При цьому всі розділи роботи повинні логічно взаємопов’язуватись та переконливо аргументуватись.

Орієнтовний обсяг роботи 25-30 сторінок друкованого тексту. До захисту роботи необхідно оформити на А-1 форматі схему, карту, план чи таблицю, які б узагальнювали проведені моніторингові роботи.

Курсова робота повинна містити:

- титульний лист;

- зміст;

- вступ;

- основну частину, що складається із розділів;

- висновки;

- перелік використаної літератури та інформаційних джерел;

- додатки.

Зміст – це послідовність усіх розділів та підрозділів курсової роботи із зазначенням їх нумерації та номером сторінки, яка відповідає початку розділів (підрозділів), а також висновків, переліку використаної літератури та інших інформаційних джерел, додатків.

Загальний зміст

Вступ (актуальність взагалі моніторингу, в т.ч. – по Вашій темі: історія і т.і.)

Розділ 1.Характеристика об’єктів (територій), на яких буде проводитись моніторинг.

1.1. - географічне місцерозташування і ін.

1.2. – напрям діяльності

1.3. -…

Розділ 2. Характеристика фактора, що вивчається (грунт, атмосфера, водна артерія, лісова екосистема)

2.1......

2.2......

Розділ 3. Організація проведення екологічного моніторингу_________________

3.1.Законодавча база

3.2.Організація моніторингу ______________________________________

3.3.Плани, карти, схеми запропоновані Вами.

3.4...................

Розділ 4.Розрахункова частина (регресійні прогнозні моделі на Ваш вибір).

Висновки

Список використаної літератури (не менше 15 джерел)

Додатки

Приклади

Для характеристики об’єкта спостережень необхідно винайти середньомісячну температуру повітря, опадів, скласти розу вітрів і т.д. (табл. 4.1).

Таблиця 4.3

Джерела викидів шкідливих речовин в атмосферу

№ джерела	Назва джерела	Назва речовини	Викиди забруднюючих речовин
г/c	мг/м^3	т/рік

 

Таблиця 4.4

Таблиця 4.9

Щільність забруднення радіонуклідами ґрунтів

Луцького району Волинської області

Район	Рік	Гама- фон, мкр/год	Щільність забруднення, Кі/км^2
			Cs -137	Sr -90

Обов’язково необхідно навести методи контролю, як це показано на прикладіаналітичного методу контролю повітря.

Одним з основних показників очищення викидів є ступінь їх очищення від шкідливих речовин Коч:

Коч = М у /Мзаг., (4.3)

де М у - маса шкідливих речовин, які вловлюються в очисному пристрої;

М заг - загальна маса шкідливих речовин у викидах.

Для оцінки забезпеченості підприємств очищенням в часі використовується коефіцієнт забезпеченості технологічних процесів газоочищенням:

К ₀₀ =Тг/Тто, (4.4)

де Тто - час роботи технологічного обладнання, Тг - час роботи газоочисних установок.

Фізико-хімічні методи базуються на принципах сорбції, (абсорбції, адсорбції, хемосорбції), коагуляції та флотації.

Гравітаційні пилоочисні камери працюють за принципом зниження швидкості руху газів до рівня, коли пил та частинки рідини осідають під впливом сил ваги. Ефективність роботи пилоочисних камер

D=(), (4.5)

де d - діаметр частинок, які осаджуються;

- кінематична в'язкість газу;

Н - висота камери;

V - швидкість течії газу;

g - гравітаційне прискорення;

L - довжина камери;

ч - густина частинок;

г - густина газу.

Гравітаційні пилоосаджувальні камери - це порожнинна або з полицями коробка з листової сталі з бункером для збирання пилу. Довжина коробки

L=H*v/v_ос, (4.6)

де Н - висота камери; v_г - швидкість руху газу;

v_г - швидкість, за якої пил випадає в бункер.

При зниженні висоти камери процес очищення поліпшується, тому порожнину камери розділяють полицями, які проектуються під кутом або з можливістю регулювання. Гравітаційні пилоосаджувальні камери придатні для осадження частинок пилу діаметром понад 50мкм. Гідравлічний опір гравітаційних камер лежить в межах 50-150 Па. Швидкість газу - 0,2-1,5 м/с. Камери забезпечують ступінь очищення не більше 50%, тому їх використовують в якості попереднього ступеня пиловловлювання.,

Метод адсорбції базується на селективному вилученні з газових сумішей шкідливих домішок за допомогою твердих адсорбентів. Найбільш широко в якості адсорбента застосовується активоване вугілля, іонообмінні смоли тощо.

Необхідна маса адсорбента

M_a = V_aC *T * 10³, (4.7)

V_a - об'ємна витрата газу, що очищається;

С - концентрація домішки, яка видаляється;

T - час протікання адсорбції;

A_{пог -} поглинальна здатність адсорбента.

Геометричні параметри адсорбента вибираються та розраховуються за номограмами або за аналітичними залежностями.

Сучасний стан очисних споруд необхідно представити у вигляді таблиць

Таблиця 4.10

Очисні споруди на заводі та ефективність їх роботи.

№ джерела

Назва технологічних споруд

Назва пило- газоочисного оснащення, фільтрів і т.д.

Кількість, шт

Ефектив-ність, %

Згідно нормативних документів проаналізувати відповідність нормам озеленення території підприємства та СЗЗ (табл. 4.11).

Таблиця 4.11

Земельний фонд заводу, га.

Під забудовами	Тверді покриття терито- рії	Газони озеле- нення	СЗЗ	% озеленення
Основного виробниц-тва	Допоміжного виробництва	Адміністративно- побутового призначення

 

Існує багато методів розрахунків економічних збитків, які завдаються навколишньому середовищу в результаті діяльності підприємств.

Приклад одного з них

Використовуючи методики Букринського Б.В. (1995), Мольчака Я.О. (1994), Беккера П.П. (1984), проведемо реальну оцінку економічних збитків, від яких потерпає наша природа.

Економічна оцінка збитку, який завдається навколишньому середовищу річними викидами забруднюючих речовин визначають за формулою:

İ= γ σƒ М, (4,8)

де

İ – збиток (грн./рік);

γ - константа, значення якої дорівнює 2,4 (грн./ум.т);

σ – безрозмірний показник, дорівнює 4;

ƒ – поправка (безрозмірна) на характер розсіювання суміші в атмосфері, розраховується за формулою:

 

ƒ= h, і ƒ= h, (4.9)

 

М – маса річного викиду з джерела (ум. т на рік) забруднюючих речовин, які визначаються за формулою:

М= , де (4.10)

mі – маса річного викиду суміші і-го виду т/рік

Аі - показник відносної агресивності суміші (ум.т/рік);

N – загальні кількість сумішей в джерелі викидів.

Необхідно зазначити, що всі математичні підрахунки, як і були проведені в даному тексті відсутні, але на основі їх складаємо таблицю, де вказано формульні дані та збиткові суми в гривнях.

Наведена таблиця 4.12 розділена на колонки, де вказується назва речовин, константи, поправки, маса річного викиду (mі), показник агресивності суміші (Аі). В кінці таблиці підбивається загальна сума збитків в гривнях.

Таблиця 4.12

Економічні збитки від забруднення атмосфери (рік)

 

№ п/п

Назва речовини

γ

σ

ƒ

Аі

mі

İ

Крім економічних збитків заданих навколишньому середовищу проведемо додаткові розрахунки, що дасть можливість більш обширно провести аналіз шкідливих викидів.

Отже, за допомогою методик Дунаєва Г.В. (1988 р.) та Ізраеля Ю.А. (1984 р.), де виразно подано теорія та формули, за якими проведемо розрахунки приземних концентрацій залежно від висоти джерела викиду. Для спрощення подається нерівність

ОМ / ГДК >Ф, де

Ф=0,01Н, при Н>10м;

Ф= 0,1, при Н<10м;

М (г/с) – сума значення всіх джерел підприємства;

ГДК (мг/м³) – максимально разова гранично допустима концентрація підприємства;

Н (м) – середньозважена по підприємствах висота джерела викиду

Н= , (4.11)

де

М (0-10) – висота джерела викиду до 10 м;

М (11-20) - висота джерела викиду від 11 м до 20 м;

М (21-30) - висота джерела викиду від 21 м до 30 м.

Якщо висота джерела викиду не перевищує 10 метрів, то середньозважена по підприємстві висота джерела викиду Н = 5 метрів.

Математичні підрахунки, як правило, в розділ не вносяться, а результати додаються в порівняльній таблиці вдодатках.

Приклад розрахунків

В роботі проводиться розрахунок, який визначає залежність між кількістю викидів шкідливих речовин в атмосферу та використанням капітальних вкладень на заходи по охороні та раціональному використанню природних ресурсів. Розрахунки проводяться за допомогою регресійних формул та представляються у вигляді графіка з позначеною лінією регресії та рівнянням залежності.

, (4.12)

, (4.13)

де: X- викиди шкідливих речовин в атмосферу, тис тон,

Y – природоохоронні міроприємства, тис. грн.

В результаті розрахунків отримуємо рівняння регресії:

Таблиця 4.13

Допоміжні параметри для розрахунків регресії

Роки	X - викиди шкідливих речовин в атмосферу, тис тон	Y - Охорона атмосферного повітря, тис.грн	X^2	Y^2	X*Y
	3,2		10,24
	2,7		7,29		78,3
	2,2		4,84		46,2
S	8,1		22,37		268,5
n=		b0=	-33,133
b1=	24,0000

За трьома показниками регресія вираховується за такими формулами, де за третю ознаку Z приймається кількість джерел виділення шкідливих речовин.

; (4.14)

;

;

;

, , ;

;

;

;

;

Після обрахунків рівняння набули такого вигляду:

(4.15)

 

Таблиця 4.14

Допоміжні параметри для розрахунків регресії за трьома показниками

 

Роки	X - викиди шкідливих речовин в атмосферу, тис тон	Y - Охорона атмосферного повітря, тис.грн	Z - Кількість джерел виділення шкідливих речовин	X^2	Y^2	Z^2	X*Y	Y*Z	X*Z
	3,2			10,2					108,8
	2,7			7,29			78,3		70,2
	2,2			4,84			46,2		41,8
S	8,1			22,4			268,5		220,8
Середнє	2,700	31,667	26,333
С2x=	0,500	Сyx=	12,00	Сxz=	7,5
С2z=	112,67	Сyz=	181,33
n=			b2=	0,01	b0=	49,76
b1=		-0,1638

 

Висновки

Це – завершальний етап виконання студентом курсової роботи. Вони повинні містити короткі підсумки теоретичного та практичного аналізу виконаної роботи з наведенням позитивних і негативних сторін, а також не реалізованих можливостей.

 

Предметний вказівник

При необхідності та при використанні великої кількості специфічних термінів рекомендуємо завести предметний вказівник, в якому буде дано розшифрування термінів та вказано сторінки, на яких вперше термін був написаний..

 

НАВЧАЛЬНО - МЕТОДИЧНЕ ВИДАННЯ

 

Моніторинг довкілля. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів напряму підготовки­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ 6.040106 - Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування денної та заочної форм навчання / Мерленко І.М. - Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2012. - 30 с.

 

Комп’ютерний набір та верстка: І.М.Мерленко

 

 

Редактор:

 

Підписано до друку Формат 60 на 84/16.

Папір офс. Гарн. Таймс. Ум. друк. арк. 2. Обл.-вид. арк. 1.

Дата випуску

Тираж 50 прим. Зам..

 

Редакційно-видавничий відділ

Луцький національний технічний університет

43018, Луцьк, вул. Львівська, 75.

Друк – РВВ ЛНТУ

 

 

Моніторинг довкілля

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до виконання курсової роботи

для студентів напряму підготовки­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ 6.040106 - Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

денної та заочної форм навчання

 

 

Редакційно-видавничий відділ

Луцького національного технічного університету

 

ЛУЦЬК -2012

УДК 556.53(07)

ББК 26.22(я7)

Моніторинг довкілля. Методичні вказівки до виконання курсової роботи для студентів напряму підготовки­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­­ 6.040106 - Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування денної та заочної форм навчання / Мерленко І.М. - Луцьк: РВВ ЛНТУ, 2012. - 30 с.

У методичних вказівках представлені орієнтовні теми, структура та приклади написання основних розділів курсової роботи студентами денної та заочної форм навчання

Укладач: І.М. Мерленко

Рецензент: М.А.Федонюк, доц. кафедри екології ЛНТУ