Вибір та затвердження теми курсової роботи

Тематика курсових робіт розробляється та щорічно поновлюється з урахуванням нових підходів та досягнень екологічної науки.

Як правило, студенту пропонуються варіанти проведення моніторингових робіт тих об’єктів, які розміщені на території його проживання.

Студент може самостійно обирати тему курсової роботи з обґрунтуванням доцільності її розробки. Не пізніше другого тижня відповідного семестру він уточнює тему разом з керівником і вона затверджується на засіданні кафедри.

Науковий керівник призначається завідувачем кафедри з числа осіб професорсько-викладацького складу кафедри.

Науковий керівник курсової роботи:

- надає допомогу в складанні плану написання курсової роботи;

- рекомендує студенту спеціальну, нормативну літературу та інформаційні джерела за обраною темою курсової роботи;

- регулярно консультує студента, а при необхідності організовує консультації у інших викладачів, контролює графік виконання ним курсової роботи, її якість та інформує завідувача кафедрою про хід підготовки роботи до захисту;

- визначає готовність курсової роботи до захисту, дає їй попередню оцінку.

Науковий керівник допомагає студенту визначити перелік джерел, параметрів, за якими буде організований моніторинг.

Орієнтовні теми курсових робіт:

Тема №1: Грунтовий екологічний моніторинг на прикладі: (міста, села, району проживання).

Наголосити:

а) інформація про землекористування;

б) ґрунти по відмінах;

в) характеристика ґрунтів (відмін типових);

г) забруднення ґрунтів (пестициди, важкі метали, радіонукліди, звалища, могильники);

д) джерела забруднення (добрива, пестициди і агрохімікати, великі тваринницькі комплекси ВРХ, якщо є – кислотні дощі; великі авто- та залізничні магістралі); якщо є – стихійні лиха);

е) розрахунок еколого-агрохімічного балу;

є) регресійні розрахунки;

ж) розробити систему екологічного моніторингу (стаціонарні пости, їх кількість, врахування законодавства, громадськість, обов’язково – схеми, карти із нанесенням стаціонарних постів спостережень, маршрутів пересувних постів, їх регулярності);

- відбір зразків (методика, з якої площі).

Тема № 2: Екологічний моніторинг атмосферного повітря міста, району, області

а) від стаціонарних джерел;

б) від пересувних джерел.

Наголосити:

- шкідливі компоненти та фактори від джерел забруднення (викиди в атмосферне повітря; фізичні фактори – шум, вібрація, електромагнітне випромінювання);

- рівні існуючих ГДК, ДР, ТДВ;

- організація постів, маршрутів, частота визначень;

- методики відбору зразків, проведення визначень та застосування приладів, які будуть використуватись;

- врахування рози вітрів (для стаціонарних постів);

- рекомендації щодо покращення стану.

Тема №3: Моніторинг поверхневих вод на прикладі річки, меліоративної системи, озера.

Наголосити:

- система розміщення геологічних створів;

- аналіз і виявлення можливих великих забруднювачів (підприємства, ферми, склади, автоколони тощо);

- методики відбору зразків;

- прогнозні регресій ні моделі.

Тема №4: Організація радіоекологічного моніторингу території району, області.

Наголосити:

- наслідки радіаційного забруднення території внаслідок аварії на ЧАЕС;

- інші джерела радіоактивних забруднень;

- основні види радіоізотопів;

- параметри радіоактивності (згідно ДР-97);

- методики досліджень;

- аналіз ситуації та довготривалі прогнози.

Тема №5: Організація фонового екологічного моніторингу на території ПЗФ (природно-заповідного фонду).

Наголосити:

- значення фонового моніторингу;

- особливості проведення;

- хто має право проводити і хто вже проводив;

- основні параметри та спрямованість системи моніторингу.

Тема №6: Організація кризового екологічного моніторингу на прикладі конкретного об’єкту (військовий аеродром, нафтобаза, АЗС, кар’єр, шахта, сміттєзвалище, склад отрутохімікатів.

Наголосити:

- значення кризового моніторингу

- особливості проведення;

- параметри, які необхідно контролювати;

- розробити модель управління;

- запобіжні заходи.

Тема №7: Організація екологічного моніторингу або лісоекологічного моніторингу біологічного різноманіття (або з використанням біоіндикації) певної території (село, місто, природно-заповідні об’єкти місцевого значення)

Наголосити:

- значення;

- особливості організації того чи іншого виду моніторингу;

- історична цінність;

- методи, що використовуються;

- рекомендації щодо збереження, відтворення.

 

Теми додаткові:

* Моніторинг конкретного промислового об’єкту (КРЗ, ЛПЗ, Рожищесільмаш, Ковельсільмаш, завод синтетичних шкір, залізниці (магістралі));

* Громадський моніторинг об’єкта.

Організація виконання курсової роботи

Приступаючи до підготовки курсової роботи, студент отримує від наукового керівника варіант завдання на її виконання, в якому уточнюються цілі, методи досліджень, визначається перелік основних завдань, що необхідно розробити і рекомендувати виробництву, як модель.

Організація виконання більшості розділів курсової роботи має індивідуальний характер і є продовженням теоретичної та практичної підготовки. Студент приступає до виконання певного розділу курсової роботи при накопиченні відповідних теоретичних знань, практичних навиків та відповідного матеріалу, їх оцінки з точки зору повноти, якості і реальності виконання у кожному конкретному випадку.

Після написання курсової роботи студент подає її на перевірку науковому керівнику для ознайомлення зі змістом викладених розділів, відповідно з існуючими вимогами.

Отримані від наукового керівника зауваження усуваються студентом в обумовлені терміни.

Структура, зміст та методи виконання

Курсової роботи

Виконання курсової роботи передбачає:

- обґрунтування актуальності теми, цілей і завдань проведення моніторингу навколишнього середовища;

- вибір методів проведення моніторингу навколишнього середовища;

- аналіз отриманих результатів щодо перевищення ГДК та інших нормативів;

- вплив забруднюючих речовин на навколишнє середовище та шляхи його зменшення;

- набуття навичок елементарних методів прогнозування.

З урахуванням основних вимог до змісту та структури курсової роботи складається план, що є основою для відбору та систематизації матеріалів.

Починаючи виконання курсової роботи, студент повинен чітко уявити її структуру та зміст. При цьому всі розділи роботи повинні логічно взаємопов’язуватись та переконливо аргументуватись.

Орієнтовний обсяг роботи 25-30 сторінок друкованого тексту. До захисту роботи необхідно оформити на А-1 форматі схему, карту, план чи таблицю, які б узагальнювали проведені моніторингові роботи.

Курсова робота повинна містити:

- титульний лист;

- зміст;

- вступ;

- основну частину, що складається із розділів;

- висновки;

- перелік використаної літератури та інформаційних джерел;

- додатки.

Зміст – це послідовність усіх розділів та підрозділів курсової роботи із зазначенням їх нумерації та номером сторінки, яка відповідає початку розділів (підрозділів), а також висновків, переліку використаної літератури та інших інформаційних джерел, додатків.

Загальний зміст

Вступ (актуальність взагалі моніторингу, в т.ч. – по Вашій темі: історія і т.і.)

Розділ 1.Характеристика об’єктів (територій), на яких буде проводитись моніторинг.

1.1. - географічне місцерозташування і ін.

1.2. – напрям діяльності

1.3. -…

Розділ 2. Характеристика фактора, що вивчається (грунт, атмосфера, водна артерія, лісова екосистема)

2.1......

2.2......

Розділ 3. Організація проведення екологічного моніторингу_________________

3.1.Законодавча база

3.2.Організація моніторингу ______________________________________

3.3.Плани, карти, схеми запропоновані Вами.

3.4...................

Розділ 4.Розрахункова частина (регресійні прогнозні моделі на Ваш вибір).

Висновки

Список використаної літератури (не менше 15 джерел)

Додатки