Характеристика важких металів

До важких металів відносять хімічні елементи з масою атомів більше 50 атомних одиниць – свинець, цинк, кадмій, ртуть, молібден, марганець, нікель, олово, кобальт, титан, ванадій.

Таблиця 4.7

Екологічне нормування ВМ /мг/кг/для екологічного типу земель

Градації за рівнем вмісту	Рb	Cd	Zn	Cu	Ni	Hg
дуже низький	<5	<0,05	<15	<5	<10	<0,05
низький	5-10	0,05-0,10	15-30	5-15	10-20	0,05-0,10
середній	10-35	0,10-0,25	30-70	15-50	20-50	0,10-0,25
підвищений	35-70	0,25-0,50	70-100	50-80	50-70	0,25-0,50
високий	70-100	0,50-1,00	100-150	80-100	70-100	0,50-1,00
дуже високий	70-150	1-2	150-200	100-150	100-150	1-2

 

 

Таблиця 4.8

Гранично допустимі концентрації (ГДК) важких металів

в ґрунтах, мг/кг

Метали

ГДК

Валовий вміст

Висновок

Якщо досліджувана територія є радіоактивно забрудненою, то результати можна оформити у вигляді такої таблиці з указанням площ перевищень і забруднень продуктів харчування.

Таблиця 4.9

Щільність забруднення радіонуклідами ґрунтів

Луцького району Волинської області

Район	Рік	Гама- фон, мкр/год	Щільність забруднення, Кі/км^2
			Cs -137	Sr -90

Обов’язково необхідно навести методи контролю, як це показано на прикладіаналітичного методу контролю повітря.

Одним з основних показників очищення викидів є ступінь їх очищення від шкідливих речовин Коч:

Коч = М у /Мзаг., (4.3)

де М у - маса шкідливих речовин, які вловлюються в очисному пристрої;

М заг - загальна маса шкідливих речовин у викидах.

Для оцінки забезпеченості підприємств очищенням в часі використовується коефіцієнт забезпеченості технологічних процесів газоочищенням:

К ₀₀ =Тг/Тто, (4.4)

де Тто - час роботи технологічного обладнання, Тг - час роботи газоочисних установок.

Фізико-хімічні методи базуються на принципах сорбції, (абсорбції, адсорбції, хемосорбції), коагуляції та флотації.

Гравітаційні пилоочисні камери працюють за принципом зниження швидкості руху газів до рівня, коли пил та частинки рідини осідають під впливом сил ваги. Ефективність роботи пилоочисних камер

D=(), (4.5)

де d - діаметр частинок, які осаджуються;

- кінематична в'язкість газу;

Н - висота камери;

V - швидкість течії газу;

g - гравітаційне прискорення;

L - довжина камери;

ч - густина частинок;

г - густина газу.

Гравітаційні пилоосаджувальні камери - це порожнинна або з полицями коробка з листової сталі з бункером для збирання пилу. Довжина коробки

L=H*v/v_ос, (4.6)

де Н - висота камери; v_г - швидкість руху газу;

v_г - швидкість, за якої пил випадає в бункер.

При зниженні висоти камери процес очищення поліпшується, тому порожнину камери розділяють полицями, які проектуються під кутом або з можливістю регулювання. Гравітаційні пилоосаджувальні камери придатні для осадження частинок пилу діаметром понад 50мкм. Гідравлічний опір гравітаційних камер лежить в межах 50-150 Па. Швидкість газу - 0,2-1,5 м/с. Камери забезпечують ступінь очищення не більше 50%, тому їх використовують в якості попереднього ступеня пиловловлювання.,

Метод адсорбції базується на селективному вилученні з газових сумішей шкідливих домішок за допомогою твердих адсорбентів. Найбільш широко в якості адсорбента застосовується активоване вугілля, іонообмінні смоли тощо.

Необхідна маса адсорбента

M_a = V_aC *T * 10³, (4.7)

V_a - об'ємна витрата газу, що очищається;

С - концентрація домішки, яка видаляється;

T - час протікання адсорбції;

A_{пог -} поглинальна здатність адсорбента.

Геометричні параметри адсорбента вибираються та розраховуються за номограмами або за аналітичними залежностями.

Сучасний стан очисних споруд необхідно представити у вигляді таблиць

Таблиця 4.10

Очисні споруди на заводі та ефективність їх роботи.

№ джерела

Назва технологічних споруд

Назва пило- газоочисного оснащення, фільтрів і т.д.

Кількість, шт

Ефектив-ність, %

Згідно нормативних документів проаналізувати відповідність нормам озеленення території підприємства та СЗЗ (табл. 4.11).

Таблиця 4.11

Земельний фонд заводу, га.

Під забудовами	Тверді покриття терито- рії	Газони озеле- нення	СЗЗ	% озеленення
Основного виробниц-тва	Допоміжного виробництва	Адміністративно- побутового призначення

 

Існує багато методів розрахунків економічних збитків, які завдаються навколишньому середовищу в результаті діяльності підприємств.

Приклад одного з них

Використовуючи методики Букринського Б.В. (1995), Мольчака Я.О. (1994), Беккера П.П. (1984), проведемо реальну оцінку економічних збитків, від яких потерпає наша природа.

Економічна оцінка збитку, який завдається навколишньому середовищу річними викидами забруднюючих речовин визначають за формулою:

İ= γ σƒ М, (4,8)

де

İ – збиток (грн./рік);

γ - константа, значення якої дорівнює 2,4 (грн./ум.т);

σ – безрозмірний показник, дорівнює 4;

ƒ – поправка (безрозмірна) на характер розсіювання суміші в атмосфері, розраховується за формулою:

 

ƒ= h, і ƒ= h, (4.9)

 

М – маса річного викиду з джерела (ум. т на рік) забруднюючих речовин, які визначаються за формулою:

М= , де (4.10)

mі – маса річного викиду суміші і-го виду т/рік

Аі - показник відносної агресивності суміші (ум.т/рік);

N – загальні кількість сумішей в джерелі викидів.

Необхідно зазначити, що всі математичні підрахунки, як і були проведені в даному тексті відсутні, але на основі їх складаємо таблицю, де вказано формульні дані та збиткові суми в гривнях.

Наведена таблиця 4.12 розділена на колонки, де вказується назва речовин, константи, поправки, маса річного викиду (mі), показник агресивності суміші (Аі). В кінці таблиці підбивається загальна сума збитків в гривнях.

Таблиця 4.12

Економічні збитки від забруднення атмосфери (рік)

 

№ п/п

Назва речовини

γ

σ

ƒ

Аі

mі

İ

Крім економічних збитків заданих навколишньому середовищу проведемо додаткові розрахунки, що дасть можливість більш обширно провести аналіз шкідливих викидів.

Отже, за допомогою методик Дунаєва Г.В. (1988 р.) та Ізраеля Ю.А. (1984 р.), де виразно подано теорія та формули, за якими проведемо розрахунки приземних концентрацій залежно від висоти джерела викиду. Для спрощення подається нерівність

ОМ / ГДК >Ф, де

Ф=0,01Н, при Н>10м;

Ф= 0,1, при Н<10м;

М (г/с) – сума значення всіх джерел підприємства;

ГДК (мг/м³) – максимально разова гранично допустима концентрація підприємства;

Н (м) – середньозважена по підприємствах висота джерела викиду

Н= , (4.11)

де

М (0-10) – висота джерела викиду до 10 м;

М (11-20) - висота джерела викиду від 11 м до 20 м;

М (21-30) - висота джерела викиду від 21 м до 30 м.

Якщо висота джерела викиду не перевищує 10 метрів, то середньозважена по підприємстві висота джерела викиду Н = 5 метрів.

Математичні підрахунки, як правило, в розділ не вносяться, а результати додаються в порівняльній таблиці вдодатках.

Приклад розрахунків

В роботі проводиться розрахунок, який визначає залежність між кількістю викидів шкідливих речовин в атмосферу та використанням капітальних вкладень на заходи по охороні та раціональному використанню природних ресурсів. Розрахунки проводяться за допомогою регресійних формул та представляються у вигляді графіка з позначеною лінією регресії та рівнянням залежності.

, (4.12)

, (4.13)

де: X- викиди шкідливих речовин в атмосферу, тис тон,

Y – природоохоронні міроприємства, тис. грн.

В результаті розрахунків отримуємо рівняння регресії:

Таблиця 4.13

Допоміжні параметри для розрахунків регресії

Роки	X - викиди шкідливих речовин в атмосферу, тис тон	Y - Охорона атмосферного повітря, тис.грн	X^2	Y^2	X*Y
	3,2		10,24
	2,7		7,29		78,3
	2,2		4,84		46,2
S	8,1		22,37		268,5
n=		b0=	-33,133
b1=	24,0000

За трьома показниками регресія вираховується за такими формулами, де за третю ознаку Z приймається кількість джерел виділення шкідливих речовин.

; (4.14)

;

;

;

, , ;

;

;

;

;

Після обрахунків рівняння набули такого вигляду:

(4.15)

 

Таблиця 4.14

Допоміжні параметри для розрахунків регресії за трьома показниками

 

Роки	X - викиди шкідливих речовин в атмосферу, тис тон	Y - Охорона атмосферного повітря, тис.грн	Z - Кількість джерел виділення шкідливих речовин	X^2	Y^2	Z^2	X*Y	Y*Z	X*Z
	3,2			10,2					108,8
	2,7			7,29			78,3		70,2
	2,2			4,84			46,2		41,8
S	8,1			22,4			268,5		220,8
Середнє	2,700	31,667	26,333
С2x=	0,500	Сyx=	12,00	Сxz=	7,5
С2z=	112,67	Сyz=	181,33
n=			b2=	0,01	b0=	49,76
b1=		-0,1638

 

Висновки

Це – завершальний етап виконання студентом курсової роботи. Вони повинні містити короткі підсумки теоретичного та практичного аналізу виконаної роботи з наведенням позитивних і негативних сторін, а також не реалізованих можливостей.