Кількість вимірів в рік при контролі викидів в атмосферу

Назва речовини, що контролюється	Прийнята методика відбору і аналізу шкідливої речовини	S %	Число вимірів
по розрахун-ку	за вимога-ми

Таблиця 4.5

Класи небезпеки забруднювачів атмосфери

Клас небез-пеки	Під­клас	Межі ГДК, раз	Середні ГДК по підкласах   ахахах	Коефіцієнт переводу в умовно - натуральні одиниці
		<1	0.03
		>=0.1	0.ІЗ
		<1	0.37
		>=1	1.29
		<5	3.5
4-5		5<=ГДК<=10	7.4
		10<ГДК<=І00		0.15

В якості базового підкласу прийнятий 6-й підклас, в який входить найбільш поширена у викидах домішка - сірчистий ангідрид (50). Маса викидів (або їх зниження) може бути виражена в тонах умовної-домішки (ТУД).

Проблема комбінованого впливу різних забруднювачів досить складна. Реакція організму на такий вплив може протікати за різним типом:

а) підсилення ефекту (синергізм);

б) послаблення ефекту (антагонізм);

в) незалежна дія.

Синергізм може характеризуватись простим сумуванням, неповним сумуванням (ефект неповної сумації) і потенціюванням ефекту (вище простого сумування).

Оцінку комбінованої дії різних забруднювачів з ефектом простого сумування знаходять з відомого рівняння:

(4.1)

Тобто, якщо сума часток концентрацій, віднесена до їх ГДК, не перевищує одиниці, то загальна ступінь забруднення атмосферного повітря з урахуванням сумації біологічної дії забрудників не перевищує гігієнічних нормативів.

При визначенні максимальних розрахункових концентрацій на межі санітарно-захисних зон (СЗЗ) і в житловій зоні, наприклад для СО ,NО ,S0 і сажі, використовують зна­чення фонової концентрації Сф, що являє собою концентрацію з якої виключений вклад підприємства. Слід провести розрахунки забруднення атмосфери на сучасний стан по таких речовинах, де є перевищення ГДК на межі СЗЗ та в жилій зоні та їх сумування.

Будь-яке підприємство належить до певного класу небезпеки. Клас небезпеки – це категорія, яка присвоюється підприємству в залежності від продукції, яку воно випускає та ГДК викидів, які надходять в навколишнє природне середовище внаслідок виготовлення цієї продукції. Розрізняють 5 класів небезпеки, які обмежуються санітарно-захисною зоною (СЗЗ), відстань якої коливається від 50м до 2000м (СЗЗ являє собою територіальне обмеження, відстань якої аналогічне дистанції поширення викиду від джерела забруднення). Для розрахунку враховується середньорічна роза вітрів визначається за формулою 4.2:

, (4.2)

де L (м) – розрахунковий розмір ССЗ;

- розрахунковий розмір ділянки місцевості в даному напрямку, де концентрація шкідливих речовин (з врахуванням фонової концентрації від інших джерел) перевищує ГДК;

Р (%) – середньорічна повторюваність напрямку вітру одного румба при пороговій дозі вітрів.

= =20%

Значення L і відраховується від джерел.

Приклад характеристики забруднюючої речовини:

SO₂ – діоксид сірки, або сірчаний газ. Надходить через органи дихання, сильно подразнює слизову оболонку, викликає покашлювання, інколи блювання. За перевищення ГДК (залежно від тривалості дії) спричиняє отруєння, гострий бронхіт, втрату свідомості, набряк легенів. У деяких промислових містах, за постійного вмісту в повітрі SO² в кількості 0,03мг/л у людей розвивається хронічний катар дихальних органів, кон’юктивіт, карієс, малокрів’я, порушується функція печінки, знижується імунітет до різних інфекцій. Гранично допустима концентрація ГДК SO₂ в повітрі – 0,01 мг/л

Спочатку в таблиці 6 розміщують речовини з максимально разовими гранично допустимими концентраціями (ГДК м.р.), потім речовини з середньодобовими концентраціями (ГДК с.д.), та речовини з орієнтовно небезпечним рівнем (ОНРВ).

Таблиця 4.6

Перелік забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферу

Назва речовини

ГДК м.р.

Клас небезпеки

Викид речовин т/рік

 

В останні десятиріччя значно збільшилось забруднення довкілля важкими металами. Тому важливим в роботі є опис, класифікація, кількісна оцінка важких металів в грунтах та водоймах, де є їх скиди (викиди).