Тести до поточного контролю для складання 1 змістовного модуля

 

1. Осушувальні меліорації - це:

а) вилучення зайвої води з поверхні кореневмісного шару для підвищення родючості ґрунтів, покращення санітарних умов, підвищення стійкості ґрунтів при навантаженнях, боротьби з водною ерозією, засоленням ґрунтів та інше;

б) вилучення зайвої води з поверхні для підвищення родючості ґрунтів, покращення санітарних умов;

в) вилучення надлишку води з ґрунту для підвищення його родючості і стійкості при навантаженнях;

г) вилучення зайвої води з боліт для підвищення їх родючості і покращення санітарних умов;

д)пониження рівня води в річках з метою запобігання затопленню і підтопленню земель.

 

2. Вкажіть зовнішні ознаки земель, для ефективного використання яких, необхідно застосовувати осушувальні меліораціїї:

а) наявність болотної рослинності;

б) наявність перезволожених понижень;

в) наявність моху.

 

3. Для землеробства використовуються такі торф’яники:

а) низинні;

б) верхові;

г) перехідні;

 

4. Більшу водомісткість має такий ґрунт:

а) мінеральний;

б) торф’яний;

в) пісчаний;

г) супісчаний.

 

5. При осушенні ущільнюється такий ґрунт:

а) торф’яний;

б) мінеральний;

в) пісчаний;

г) глинистий.

 

6. Близькозалягаючі грунтові води можуть викликати перезволоження на:

а) пісках;

б) глинах, важких суглинках;

в) пісках, супісках;

г) легких суглинках.

 

7. Перезволоження земель внаслідок діяльності людини:

а) можливе;

б) не можливе;

в) можливе на торфових ґрунтах;

г) можливе при атмосферному типі водного живлення.

 

 

8. Найкраща для рослин вологість ґрунту знаходиться в інтервалі:

а) вологість в’янення – максимальна рівноважна водоємність;

б) нижня границя оптимальної вологості – максимальна рівноважна водоємкість;

в) нижня границя оптимальної вологості – максимальна рівноважна водоємкість;

г) вологість в’янення - нижня границя оптимальної вологості;

д) вологість в’янення - максимальна водоємкість.

 

9. Навесні прогріваються скоріше:

а) осушені ґрунти;

б) перезволоженіґ рунти;

в) заболочені ґрунти;

г) болота.

 

10. При осушенні скидається гравітаційна вода до:

а)нижньої границіі оптимальної вологості;

б)найменшої вологоємності;

в)вологості в’янення;

г)вологості розриву капілярів.

 

11. Розклад органічних залишків у ґрунті уповільнюється на:

а)перезволожених землях;

б)осушених землях;

в)зрошуваних землях;

г)землях з оптимальним природним водним режимом.

 

12. Більш вологолюбивими сільськогосподарськими культурами є:

а) зернові;

б) технічні;

в) зернові і технічні;

г) трави і овочі.

 

13. Норма осушення – це:

а) кількість води, яка відводиться з меліорованої території за одиницю часу;

б) кількість води, яка відводиться з меліорованої території з 1 га;

в)глибина залягання РГВ протягом вегетаційного періоду, яка забезпечує сприятливий водний режим для вирощування сільськогосподарських культур;

г) вологість кореневмісного шару ґрунту.

 

14. Норма осушення вимірюється у:

а) м, см, мм;

б) м³/га;

в) м³/с;

г) %.

 

15. “Норма осушення” втрачає зміст на таких ґрунтах:

а) легких, де швидко встановлюється РГВ;

б) на грунтах, де к_ф < 0,5 м/добу;

в) на грунтах, де к_ф > 0,5 м/добу;

г) на важких ґрунтах, де суцільний рівень ґрунтової води не встановлюється.

 

 

16. Водно-повітряний режим ґрунтів повинен забезпечити:

а) сприятливі умови для росту сільськогосподарських культур і прохідності;

б) сприятливий тепловий режим;

в) сприятливий поживний режим;

г) максимальну врожайність сільськогосподарських культур.

 

17. Необхідний водно-повітряний режим ґрунтів характеризується такими показниками:

а) аерацією, вологістю, запасами ґрунтової води, тривалістю затоплення і перезволоження кореневмісного шару;

б) продуктивними запасами вологи в кореневмісному шарі;

в) тривалістю перезволоження;

г) аерацією та оптимальною вологістю.

 

18. Оптимальний рівень аерації ґрунту повинен становити:

а) 20...40% шпаруватості ґрунту;

б) > 40% шпаруватості ґрунту;

в) > 60% шпаруватості ґрунту;

г) < 20% шпаруватості ґрунту.

 

19. Оптимальна вологість осушуваних ґрунтів у вегетаційний період становить:

а) 55...80% повної вологоємкості;

б) 20...40% повної вологоємкості;

в) > 80% повної вологоємкості;

г) < 20% повної вологоємкості.

 

20. Водно-балансові розрахунки виконують:

а) для середнього року (імовірність перевищення 50% за опадами);

б) сухого року (імовірність перевищення 75% за опадами);

в) сильно посушливого (імовірність перевищення 90% за опадами);

г) для середнього, сухого та сильнопосушливого років.

 

21. Запас продуктивної вологи в ґрунті розраховують:

а) на початок вегетації;

б) в середньому за вегетацію;

в) на кінець вегетації;

г)на початок посівного періоду.

 

22. Якщо показник водного балансу М>0 – позитивний, то проектують:

а) осушувальну систему;

б) зрошувальну систему;

в) закриту осушувальну систему;

г) осушувально-зволожувальну систему.

 

23. Якщо показник водного балансу М®0 (наближається до 0), то проектують:

а) осушувальну систему;

б) зрошувальну систему;

в) відкриту осушувальну систему;

г) осушувальну систему з попереджувальним шлюзуванням.

 

24. Величина норми осушення у посівний період залежить від:

а) рослини;

б) забезпечення несучої здатності ґрунту;

в) забезпеченості опадів передпосівного періоду;

г) від тривалості осушення.

 

25. Добре витримують короткотермінове затоплення і підтоплення кореневого шару ґрунту такі культури:

а) озимі зернові;

б) ярі зернові;

в) льон;

г) картопля;

д) трави;

є) буряк;

ж) зернобобові.

 

26. Форма полів сільськогосподарських культур на осушувальних системах повинна бути:

а) форма не має значення;

б) близька до прямокутної чи квадратної з довжиною сторін більше 400 м;

в) близька до кола з діаметром не менше 400 м;

г) близька до ромба з довжиною сторін не менше 400 м.

 

27. Водний баланс - це:

а) спiввiдношення мiж надходженням i витратами води в певному об'ємi грунту;

б) розрахунок горизонту ґрунтових вод i вологостi ґрунту;

в) розрахунок вологостi ґрунту;

г) розрахунок продуктивних вологозапасiв.

 

28. Сумарне випаровування - це:

а) випаровування з поверхнi ґрунту й транспiрацiя рослинами.

б) транспiрацiя рослинами;

в) випаровування з поверхнi ґрунту;

г) тільки на водопроникних ґрунтах, кількість вологи в ґрунті.

 

29. Ідеальною є дрена, коли:

а) вона розташована вище водотриву;

б) вона розташована на водотриві i за фiзичною суттю являє собою отвiр у ґрунтi;

в) її дiаметр достатнiй для прийому всiєї води, що фільтрується до неї;

г) вона за фiзичною суттю являє собою отвiр у ґрунтi.

 

30. Метод осушення - це::

а) принцип дії на ґрунт;

б) будівництво гідромеліоративної системи;

в) видалення надлишкової вологи;

г) основні шляхи усунення надлишкової зволоженості земель.

 

31. Спосіб осушення - це:

а) технічні заходи, за допомогою яких реалізуються методи осушення, технічні заходи, за якими будується гідромеліоративна система;

б) технічні заходи, за допомогою яких усувається надлишкове зволоження;

в) пристрої, які влаштовуються на осушувальній системі;

г) зниження рівня ґрунтових вод.

 

32. Гідромеліоративні осушувальні системи за конструкцією мережі подяляються на:

а) відкриті канали та механічне відведення води;

б) з закритою мережую і механічним відведення води;

в) відкриті, закриті, комбіновані;

г) відкриті канали та самопливне відведення води;

д) з механічним відведенням води зі спрямленого магістрального каналу.

 

 

33. Осушувальна система - це:

а) система експлуатаційного обладнання для покращення експлуатації;

б) комплекс гідротехнічних споруд і пристроїв, що забезпечують відведення надлишкової води з осушуваної території;

в) система гідромеліоративного і гідрометричного обладнання для спостережання за водним режимом;

г) комплекс гідротехнічних споруд і пристроїв, що забезпечують повне регулювання водно-повітряного режиму на осушуваній території;

д) мережа каналів і гідротехнічних споруд для забезпечення відведення і подачі води на зволоження.

 

34. Гідромеліоративні системи, які забезпечують оптимальний водно-повітряний режим протягом всього вегетаційного періоду називають:

а) осушувальні;

б) система подвійного регулювання;

в) імпульсного шлюзування;

г) з попереджувальним шлюзуванням.

 

35. Водоприймач на осушувальній системі призначений для:

а)транспортування води;

б) прийому води з осушуваної території;

в) регулювання рівнів води;

г) подачі води для водопостачання.

 

36. Матеріальна дрена – це:

а) порожнина у ґрунті;

б) дрена із закріпленими стінками з використанням для цього переважно гончарних, перфорованих пластмасових або інших труб;

в) дрена із закріпленими стінками.

37. Кротова дрена – це:

а) кругла порожнина із незакріпленими стінками, утворена в ґрунті в результаті проходження в ньому робочого органу дренера;

б) круглий отвір у ґрунті;

в) дрена із закріпленими стінками;

г) гончарна дрена.

38. Коефіцієнт фільтрації - це:

а) умовна швидкiсть руху рiдини в шпаристому середовищi пiд дією одиничного градієнту напору;

б) швидкiсть капiлярного пiдтоку води в шпаристому середовищi;

в) витрата води через одиницю площi шпаристого середовища;

г) швидкість руху води в шпаристому середовищі.

39. Вiдстань мiж дренами є:

а) пропорційною коефіцієнту фільтрації;

б) непропорційною коефіцієнту фільтрації;

в) не залежить від коефіцієнту фільтрації;

г) дорівнює коефіцієнту фільтрації.

 

40. Вiдстань мiж дренами:

а) залежить від терміну осушення;

б) не залежить від терміну осушення;

в) залежить від терміну осушення в торфових грунтах;

г) залежить від терміну осушення в мінеральних грунтах.

 

41. Внутрішній діаметр гончарної дрени дорівнює:

а) 50 мм;

б) 63 мм;

в) 70 мм;

г) 80 мм.

 

42. Мінімальний ухил, з яким закладаються гончарні дрени, складає:

а) 0,001;

б) 0,002;

в) 0,003;

г) 0,004.

 

43. Щодо виду ґрунту кротовий дренаж улаштовуєтьс на:

а) пісках;

б) суглинках;

в) супісках;

г) торф’яниках.

 

44. Вода надходить у пластмасові дрени через:

а) муфти;

б) стики;

в) перфорацію;

г) отвори, стики, перфорацію.

 

45. Щодо виду фільтр не повинен пропускати у дрену:

а) воду;

б) суфозійні частки ґрунту;

в) повітря;

г) розчинні у воді поживні речовини.

 

46. Для вiдведення води iз замкнутих понижень застосовуються такі гідротехнічні споруди:

а) дренажнi колодязi-фiльтри;

б)швидкотоки;

в) дренажні регулюючі колодязі;

г) дренажнi оглядовi колодязi.

 

47. До складу провідної осушувальної мережі входять:

а) вiдкритi i закритi колектори, магiстральнi канали;

б) відкритий дренаж;

в) закритий дренаж;

г) нагірні і ловильні канали.

 

48. Водоприймач повинен забезпечувати:

а) перехоплення поверхневого стоку;

б) своєчасне відведення надлишкової води з осушуваної території;

в) відведення води з типового господарства;

г) необхідну витрату для зволоження;

д) проходження транзитних витрат.

 

49. Магiстральний канал по можливостi прокладають по:

а) найнижчих відмітках осушуваної території;

б) найвищих відмітках осушуваної території;

в) водорозділу;

г) місцях з найменшою глибиною торфу.

 

50. Магiстральний канал по можливостi повинен проходити по:

а) місцях з найменшими глибинами торфу;

б) місцях з найбільшими глибинами торфу;

в) ділянках мінеральних грунтів;

г) водорозділу.

 

51. Осушувальні канали з’єднуються мiж собою пiд кутом:

а) 100^о...120^о;

б) 180^о;

в) 120^о;

г) 60^о…90^о.

 

52. Коефіцієнт закладання відкосів каналiв залежить вiд:

а) ґрунту, що складає ложе каналу;

б) розрахункової глибини води в каналi;

в) ширини каналу по дну;

г) швидкостi руху води в каналi.

 

53. Гідравлічно розраховуваними є осушувальні канали, площа водозбору яких складає:

а) 8 км²;

б) 3 км²;

в) 4 км²;

г) > 5км².

 

54. Гідравлічний розрахунок осушувальних каналів здійснюють за формулою:

а) Q = V;

б) Q = c ;

в) Q = ;

г) Q = .

55. Розрахунковий рiвень води в осушувальному каналi при проходженнi посiвних витрат повинен забезпечувати:

а) норму осушення на посівний перiод;

б) проходження води в бровках каналу;

в) норму осушення на вегетаційний перiод;

г) норму осушення на перiод проведення осінніх польових робіт.

 

56. За формою поперечного перерiзу незакрiпленого каналу бiльш стiйкою є:

а) параболічна;

б) трапецеїдальна;

в) прямокутна;

г) трикутна.

57. Дно осушувальних каналiв старшого порядку завжди повинно бути:

а) вище за дно каналу молодшого порядку;

б) на рівні дна каналів молодшого порядку;

в) нижче за дно впадаючого колектора;

г) на рівні або нижче за дно каналів молодшого порядку.

 

58. Ув'язка у вертикальнiй площинi осушувальних каналiв, що гiдравлiчно розраховуються, виконується за таких розрахункових рiвнях води:

а) побутових;

б) високих літніх;

в) посiвних;

г) весняної повені, високих літніх.

59. Дренажнi колектори з’єднуються з каналами за допомогою:

а) гирлової споруди;

б) вiдрiзка труби;

в) шлюзу;

г) дренажного колодязя.