Поняття про зрошування земель. Економічна ефективність зрошування

Зрошування - це штучне насичування вологою грунту, приґрунтового шару повітря, для підвищення його родючості.

Зрошувальні меліорації являють собою комплекс господарських, інженерних та організаційних заходів, спрямованих на доставку i рівномірний розподіл води на сільськогосподарських угіддях, де в природних умовах води не вистачає. В основу зрошувальних меліорацій покладено гідротехнічні прийоми подачі води i перетворення її у ґрунтову вологу.

У світі зрошується понад 270 млн. га, що становить 21 % загальної площі ріллі i насаджень, а продуктами зрошуваного землеробства забезпечується більше половини населення планети.

На Україні зрошувані землі займають 2,17 млн. га (приблизно 8% площі ріллі), але на них у свій час отримували до 30% валового виробництва продукції рослинництва.

Економічна ефективність зрошування полягає в тому, що завдяки підвищенню родючості ґрунту і умов вирощування при зрошуванні збільшується виробництво сільськогосподарської продукції.

Таким чином, зрошування має велике значення для піднесення всіх галузей сільськогосподарського виробництва. Воно дає змогу задовольняти потреби населення у продовольстві, створювати міцну кормову базу для незалежного розвитку тваринництва, забезпечувати високоякісною сировиною ряд галузей народного господарства країни. Зрошувані землі виконують роль своєрідного страхового фонду у продовольчому забезпеченні держави, особливо у посушливі роки.

 

Види зрошування. Встановлення необхідності у зрошуванні земель

Залежно від дії на ґрунт i рослини зрошування поділяється на зволожувальне, удобрювальне i спеціальне.

Зволожувальне зрошування переважає в Україні і поділяється на діюче регулярно та одноразово. При регулярно діючому зрошуванні ґрунт зволожується в необхідні строки i в потрібній кількості.

При одноразово діючому зрошуванні ґрунт зволожується лише один раз за piк затопленням земель водами весняного стоку (лиманне зрошування) або паводковими водами (паводкове зрошування).

Удобрювальне зрошування застосовується для внесення добрив у ґрунт за допомогою води, яка розчинює добрива i транспортує їx у ґрунт. Сюди відносяться також поливи стічними водами міської каналізації i промислових підприємств, а також весняними водами, що мають велику кількість наносів, які відкладаються на полях i удобрюють їx. Удобрювальне зрошування мало поширене i охоплює близько 1 % зрошуваних площ.

Спеціальне зрошування включає отеплювальне, окислювальне, ґрунтозахисне та iн. Отеплювальне зрошування застосовують для зігрівання ґрунту шляхом поливання його водою теплішою, ніж ґрунт. Для цього застосовують відпрацьовані води теплоцентралей, термальні води та iн. Отеплювальне зрошування є перспективним. При окислювальному зрошуванні поливну воду збагачують киснем i подають на тi поля, ґрунти яких мають мало кисню (рисові поля). Ґрунтоочисне зрошування застосовують для видалення з ґрунту надлишку солей, знищення шкідників сільськогосподарських рослин (мишей, лялечок хруща) шляхом затоплення ґрунту водою.

До спеціальних видів зрошування слід віднести актуальне в останні роки мікрозрошення садово-паркових насаджень, аеродромів, стадіонів, майданчиків для крокету, гольфу і ін.

Необхідність у проведені зрошування земель визначається на основі водного балансу території. За головний показник при цьому приймається індекс сухості (), який виражається відношенням величини випаровування (витратна складова) до кількості опадів (прибуткова складова). При територія відноситься до зони достатнього зволоження, при – до зони нестійкого зволоження, при – до зони недостатнього зволоження. Якщо за вегетаційний період , то для підвищення урожаїв сільськогосподарських культур слід передбачати зрошування.

Способи зрошування

Залежно від подачі води у ґрунт зрошування поділяється на п'ять основних видів:

1) поверхневе, при якому вода розподіляється по поверхні поливної ділянки;

2) дощування, коли зрошування здійснюється у вигляді штучного дощу, який створюється спеціальними машинами, установками або агрегатами;

3) дрібнодисперсне (аерозольне), при якому зрошування здійснюється дрібно розпиленими крапленими води для регулювання температури і вологості приземного шару повітря;

4) внутрішньогрунтове, яке здійснюється введенням води у підорний шар ґрунту. При цьому підтримується оптимальна вологість, зберігається структура кореневмісного шару ґрунту;

5) субіригація (підземне зрошування), при якій зволоження кореневмісного шару ґрунту здійснюється шляхом штучного підйому i підтримання рівня ґрунтових вод.

Найбільше поширене в Україні дощування (майже 98% зрошуваних площ). Але його частка в перспективі зменшиться за рахунок значного зростання обсягів застосування краплинного зрошування та мікродощування і поступового повернення до поверхневого способу поливу.