Лісотехнічні і ландшафтні меліорації



Мы поможем в написании ваших работ!


Мы поможем в написании ваших работ!



Мы поможем в написании ваших работ!


ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Лісотехнічні і ландшафтні меліорації



Рекультивація земель.Термін рекультивація одержав поширення з розвитком відкритого способу видобутку корисних копалин. Рекультивацію здійснювали на землях, що утратили господарську цінність і стали джерелом негативного впливу на навколишнє середовище. Проте на сьогодні визначення “рекультивація” набуло більш широко сенсу – це не лише відтворення ґрунтової родючості, це процес відновлення ландшафту.

Рекультивація земель (від лат. re – повторна, відновлююча, відтворююча дія, cultivo – обробляю) – це комплекс робіт, спрямованих як на часткове перетворення природних територіальних комплексів, порушених промисловістю, так і на створення на їхньому місці ще більш продуктивних і раціонально організованих елементів культурних антропогенних ландшафтів, які б гармонійно доповнювали природні, тобто забезпечували оптимізацію технічних ландшафтів, поліпшили умови навколишнього природного середовища.

Об'єктами рекультивації є порушені землі – території, на яких порушені, зруйновані або цілком знищені компоненти природи: рослинний і ґрунтовий покрив, ґрунти, підземні води, місцева гідрографічна мережа (струмки, джерела, малі ріки, озера і т.д.), змінений рельєф місцевості. До порушених земель відносяться також забруднені землі, тобто землі, на яких у компонентах природи відбулося збільшення вмісту речовин, що викликає негативні токсично-екологічні наслідки для всього живого.

Залежно від виду антропогенної діяльності порушені землі утворюються:

- при видобутку торфу, нерудних будівельних матеріалів та виробництві відкритих гірських робіт (кар'єрні виїмки, внутрішні і зовнішні відвали, фрезерні поля, кар'єри гідроторфу тощо);

- при виробництві підземних розробок (провали, прогини, шахтні відвали (терикони));

- при функціонуванні урбанізованих територій (золовідвали, шлаковідвали, шламонакопичувачі, смітники твердих побутових відходів тощо);

- при проведенні розвідницьких і дослідницьких робіт (ділянки земель з порушеним рослинним і ґрунтовим покривом, а також ділянки земель, забруднені нафтою, нафтопродуктами й іншими забруднювачами);

- при виконанні будівельних і експлуатаційних робіт (ділянки земель з порушеним рослинним і ґрунтовим покривом, території земель, що піддаються підтопленню, затопленню й ерозійним процесам, а також насипи, кавальєри, відвали, гідровідвали тощо);

- при технологічних процесах при одержанні матеріалів, речовин, електричної енергії (землі, забруднені аерозолями і пиловими викидами, органічними і неорганічними речовинами, радіоактивними елементами);

- при сільськогосподарському виробництві (землі, забруднені пестицидами, стічними водами і добривами, а також засолені, еродовані і малопродуктивні землі);

- при військових діях, виробництві зброї, техногенних катастрофах (землі, забруднені радіоактивними, отруйними, токсичними органічними і неорганічними речовинами, небезпечними бактеріологічними компонентами тощо).

Найбільш поширеними напрямами рекультиваціїпорушених земель є:

а) сільськогосподарський;

б) лісогосподарський;

в) водогосподарський;

г) рекреаційний;

д) санітарно-гігієнічний;

е) будівельний.

Сільськогосподарський напрям рекультивації– для цієї мети використовують невисокі відвали розкривних порід, на яких без значних витрат можна провести технічну рекультивацію, що передбачала б нанесення на сплановану поверхню відвалів шару родючого ґрунту або потенційно родючих розкривних порід.

Лісогосподарський напрям проводиться з метою збільшення лісового фонду або в умовах складного технологічного рельєфу.

Водогосподарський напрям передбачає використання кар’єрних виїмок для різноманітних водоймищ (рибницьких, для плавальних басейнів, рекреаційних зон тощо).

Рекреаційний напрямдоцільний поблизу населених пунктів у поєднанні з водогосподарським напрямом.

Санітарно-гігієнічні рекультивації необхідні в усіх зонах поблизу населених пунктів і промислових підприємств у випадку необхідності біологічної або технічної консервації порушених земель, які негативно впливають на довкілля.

Будівельний напрям передбачає приведення порушених земель до стану, придатного для промислового й цивільного будівництва.

Ренатуралізація земель.В основі ренатуралізації (консервації) лежить процес відновлення природного ландшафту шляхом виведення частини непродуктивних земель (перш за все еродованих та малоцінних у господарському відношенні – підтоплених, засолених, дефльованих) зі стану активно використовуваних, з їхнім подальшим залуженням, залісненням, а частини з них – для проходження різних стадій відновлювальних сукцесій (послідовних змін одних спільнот організмів іншими) з метою повернення природного рослинного покриву. Цим шляхом пішли більшість європейських країн, Сполучені Штати та інші. Наприклад, розораність земель у Франції близько 31 %, тоді як України біля 56 %.

Ренатуралізація(від лат. re – повторна, відновлююча, відтворююча дія, naturalis – природний, натуральний, дослівно “відновлення природи”) – система заходів, спрямованих на відтворення природного середовища з метою поліпшення умов життя і відпочинку, збереження біологічного й ландшафтного різноманіття, сприяння міграції, розмноженню чи поширенню певних видів рослин і тварин.

Об’єктами ренатуралізації (консервації) є:

- деградовані землі:

а) земельні ділянки, поверхня яких порушена внаслідок землетрусу, зсувів, карстоутворення, повеней, добування корисних копалин тощо;

б) земельні ділянки з еродованими, перезволоженими, з підвищеною кислотністю або засоленістю, забрудненими хімічними речовинами ґрунтами та інші;

- малопродуктивні землі:

сільськогосподарські угіддя, ґрунти яких характеризуються негативними природними властивостями, низькою родючістю, а їх господарське використання за призначенням є економічно неефективним.

Основними видами ренатуралізації земель є їхнє залуження та залісення.

Лісотехнічні меліорації.Ліс у сучасному природно-суспільному середовищі виконує важливі функції: еколого-природну (кліматорегулюючу, водорегулюючу, ґрунтозахисну), еколого-господарську, еколого-соціальну, соціально-економічну.

Лісотехнічні меліорації — це вид використання лісу з метою поліпшення природних умов сільськогосподарського виробництва і навколишнього середовища.

Основними лісомеліоративними насадження є такі: полезахисні, водорегулюючі, прибалкові смуги, а також лісосмуги на зрошуваних землях, смуги і насадження у садах, на пасовищах, пісках, навколо ставків і в заплавах річок, у горах, уподовж доріг, на відвалах гірських виробітків, озеленювально-декоративні насадження.

Полезахисні лісові смуги (вітрорегулюючі, стокорегулюючі, прибалкові, садозахисні) призначені для захисту полів від вітрової ерозії, сільськогосподарських культур від суховіїв, засух і запорошених буревіїв, регулювання снігорозподілення, поверхневого стоку, поглинання, розпилювання і запобігання його концентрації, кольматації твердого стоку, запобігання утворенню розмивів, знесення снігу в балки, поліпшення мікроклімату. Снігозатримання сприяє значній економії водних ресурсів при зрошувальних меліораціях.

Яружно-балково-долинні лісові смуги(схилозахисні, руслозахисні, водоймо- та берегозахісні) призначені для перетворення в корисні угіддя схилів, кольматації і регулювання грязьово-водних потоків, поглинання і регулювання стоку, запобігання утворенню донних розмивів і пошкодження гідротехнічних споруд, захисту водних джерел від замулювання берегів, від абразії і розмивів, прикрашення місць масового відпочинку.

Піщано-пасовищні лісові смуги (піщанозахисні, захист пасовищ та тварин) призначені для запобігання розвіюванню і перенесенню піску, його закріплення, підвищення продуктивності пасовищ, захисту тварин від літньої спеки і осінньо-зимових негод.

Гірськомеліоративні лісові смуги (гірськозахисні, рекультиваційні) призначені для регулювання поверхневого стоку, запобігання руйнування схилів, утворення осипів, обвалів і селів, рекультивації відвалів гірських виробітків, введення землі в господарський обіг і прикрашення техногенних ландшафтів.

Озеленювальні лісові смуги (декоративні, селищно-захисні) призначені для поліпшення природного середовища, місць відпочинку, захисту селищ, польових станів, складів і сховищ від заносів, сильних вітрів, пожеж.

Придорожні лісові смуги призначені для запобігання занесення доріг і придорожніх ліній зв'язку піском і снігом, захисту їх від штормових вітрів, заїздів транспорту, прикрашення придорожніх смуг.

Лісові смуги й інші меліоративні насадження використовуються для виробництва деревини, збору плодів, ягід, грибів, лікарських і технічних рослин. Захисні насадження збагачують фауну, є її кормовою базою, екологічним ядром розселення. Заселення лісонасаджень комахоїдними птахами й дрібними хижаками полегшує боротьбу з сільськогосподарськими шкідниками та гризунами. Крім того, медоносні деревні й чагарникові породи сприяють значному піднесенню продуктивності бджільництва.

Лісонасадження на зрошуваних землях. Зрошуване землеробство може бути високоефективним тільки в разі здійснення комплексу меліоративних заходів, де важлива роль належить захисному лісорозведенню.

Під захистом лісових смуг швидкість вітру і його турбулентний обмін зменшуються, вологість повітря підвищується (при суховіях вона в 2...3 рази вище), випаровування вологи зменшується на 20...25 %. Якщо в Степу співвідношення опадів до випаровування вологи з ґрунту приблизно дорівнює 0,5...0,6, то під дією лісових смуг воно підвищується до 0,9, що наближається до умов Лісостепу. Зниження випаровуваності на полях, захищених лісосмугами, особливо важливе в умовах зрошуваного землеробства, де дає змогу поливну норму зменшити на 10...15 %.

Лісонасадження регулюють розподіл снігу на полях, що, в свою чергу, впливає на глибину промерзання ґрунту і швидкість його відтавання, інтенсивність поверхневого стоку і проникнення води у ґрунт, а в кінцевому підсумку – на зимівлю озимих культур. На землях, де правильно створені системи лісових смуг, запаси води в снігу на міжсмужних полях у 1,2...1,4 рази більші ніж на відкритих.

Ланшафтні меліорації. На сьогодні в сільськогосподарських меліораціях починає формуватися новий перспективний напрям – ландшафтні меліорації, що представляють собою комплекс меліоративних заходів, спрямованих на поліпшення умов виконання ландшафтом соціально-економічних функцій.

Об’єктом ландшафтних меліорацій є ландшафт(від нім. land – земля, scaf – суфікс, що виражає взаємозв’язок, взаємозалежність) – генетично однорідна територіальна система, що складається із взаємозв’язаних природних й антропогенних комплексів. Кожен ландшафт як регіональне природне утворення має індивідуальний зовнішній вигляд і внутрішню структуру.

Під природним ландшафтом розуміють ландшафт, що складається з взаємодіючих природних компонентів і формується під впливом природних процесів. Антропогенний ландшафт – це ландшафт, що складається з взаємодіючих природних і антропогенних компонентів і формується під впливом діяльності людини і природних процесів. До природних компонентів відносять повітря, поверхневі і підземні води, гірські породи, ґрунти, рослинний і тваринний світ, а до антропогенних – всі об'єкти виробничої і невиробничої діяльності людини.

Контрольні питання:

 

1. Назвіть основні причини підтоплення територій.

2. Назвіть основні штучні причини підтоплення земель.

3. Назвіть негативні наслідки підтоплення територій.

4. Перахуйте можливі заходи інженерного захисту земель від підтоплення.

5. Яке призначення систем міських дренажів? Їх класифікація? Дайте схеми.

6. Назвіть причини винекнення паводків.

7. Назвіть види захисних дамб.

8. Назвіть основні параметри захисних дамб.

9. Вкажіть конструкцію захисної дамби, дайте схему.

10. Назвіть заходи з регулювання русел річок, дайте їх характеристику.

11. Назвіть заходи з регулювання стоку річок, дайте їх характеристику

12. Назвіть основні інженерні протиповеневі заходи.

13. Що таке рекультивація та ренатуралізація земель.

14. Призначення лісотехнічних меліорацій.

15. Основні функції ландшафтних меліорацій.

Меліорація засолених земель



Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.236.214.224 (0.01 с.)