Розділ V. Складська логістика

Розділ V. Складська логістика

5.1. Трансформаційні центри, їх класифікація, функції та завдання

5.2. Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах

5.3. Огляд ринку складської нерухомості та основних операцій у сфері складування та зберігання

5.4. Показники оцінювання роботи складу загалом та окремих його ділянок

5.5. Перелік основного обладнання та механізмів, що використовують на складах

 

 

Складська діяльність – це дуже значний пласт в логістиці, сутнісно він є одним з найголовніших. Всю логістику складування можна умовно поділити на два великі напрямки: зовнішні питання, куди відносять вибір місця розташування, аналіз попиту та пропозиції на ринку складської нерухомості, та внутрішні питання, які стосуються вибору типу зберігання, обладнання та механізмів, впровадження автоматизованих рішень управління складськими процесами.

Ці питання характеризує динамічність, тому логістику складування неможливо завчити за раз, необхідно постійно оновлювати свої знання. Головним чином через постійне удосконалення та розробку технологій, обладнання, розвантажувально-навантажувальної техніки, програмних комплексів. Втім класичні видання з цього питання також є: «Настольная книга управляющего складом» Джеймсона Томпкінса, «Современный склад. Организация, технологии, управление и логистика» Аділя Гаджинського, «Логистика хранения товаров» Володислава Волгіна та інші.

Доцільно користуватися також мережевими ресурсами [1, 2, 3], де можна відслідковувати у режимі реального часу за новинками, що з’являються на ринку складського обладнання, техніки та технології обробки вантажів. Аналізувати раз на квартал тенденції, що є на ринку складської нерухомості, що надасть змогу не лише дізнатися про нових операторів ринку, але й про орендні ставки, можливі законодавчі ініціативи з питань будівництва, переобладнання тощо. Адже історичний погляд показує, наскільки логістика складування зазнавала змін саме через державні, законодавчі, ринкові ініціативи, практично змінюючи моделі ведення складського господарства і лишаючи тільки об’єкт управління – вантаж (товар).

 

Таблиця 5.4. Визначення транспортної роботи за координат складу

х₁ = 250 км; у₁ = 425 км

Qi, т	Координати, км	км	QiRi, т.км.
ai	bi
Загалом

 

Розрахунки були виконані у вигляді трьох блоків. У перший блок увійшли розрахунки для п'яти точок (рис. 5.5), координати яких і результати розрахунків наведено в табл. 5.5.

Аналіз результатів дозволив виявити напрямок пошуку координат складу (другий блок, три точки), змінивши його вздовж координати х = 300 км. Нарешті, мінімальне значення транспортної роботи виявилося рівним Р = 329950 т.км (при прийнятому в розрахунках кроці Δ = 25 км), що відповідає координатам складу: х = 300 км; у = 500 км.

Рис.5.6. Графічна інтерпретація пошуку мінімуму функції P(x;y): 342(1) – транспортна робота в тис.км (номер варіанту розрахунку в табл. 5.5)

 

Таблиця 5.5. Визначення координат складу (числовий метод)

Розрахунковий блок	Варіант	Координати складу	Р (х, у), т.км
х	У
I
3*
II
III	9**
Примітки: * варіант, що відповідає координатам «центру ваги»; ** мінімальне значення Р (х, у) з-поміж наведених у таблиці.

 

Отже, поміж існуючих методів, підходів та моделей, можна обрати певні, що найбільше будуть відповідати вимогам щодо розміщення трансформаційної точки – магазин-склад це, чи логістичний термінал. Втім, перед тим, як прийняти рішення про місце розташування торгового підприємства, необхідно визначити, який тип розташування найкращим чином підходить для товарів і послуг, які компанія пропонує на ринку.

Нами вважається за необхідне розглядати методи та підходи, що існують для визначення місця розташування трансформаційних центрів з огляду на макроекономічну складову. А саме, політика розвитку продуктивних сил держави, його виробничої та споживчої бази, повинна бути основою для формування розподільчих логістичних систем. Нами простежена певна ієрархічність, притаманна вирішенню питання дислокації.

Так, найменша одиниця виміру розподільчої логістичної системи – є роздрібне підприємство, яке безпосередньо передає продукцію кінцевому споживачу. Тому для визначення місця розміщення такого типу точок збуту необхідно відштовхуватися від кількісної складової платоспроможного попиту у певному регіоні (методи та підходи – правило Рейлі, теорія насиченості ринку).

Більш укрупнена одиниця розподільчої логістичної системи – це дистрибуційні центри та складська нерухомість логістичних операторів, які є посередниками у ланцюгу постачання продукції від крупнооптового підприємства або виробника до роздрібної точки. Місце їх дислокації залежатиме від концентрації реальних роздрібних точок збуту продукції, відстані та обсягу споживання продукції / вантажообігу (методи та підходи, що застосовують для цього – анкетування Томпкінса, метод мережі, метод визначення центру ваги, метод пробної точки, Манхеттенська відстань тощо).

Наступна укрупнена одиниця розподільчої логістичної системи – це термінали, порти, хаби, які є «транзитними» посередниками передусім в разі здійснення зовнішньоекономічної діяльності, тобто фізичному перетині продукцією кордону. Хоча можуть бути використані також для здійснення складських операцій між областями держави. Місце їх дислокації визначають на державному рівні з огляду на загальну концепцію розвитку держави та її макроекономічні показники.

Отже, рішення щодо побудови та / або розвитку певного трансформаційного центру (від складської нерухомості роздрібної точки до терміналу) повинно прийматися з урахуванням ієрархічної структури розподільчої логістичної системи. В іншому випадку, це може призвести до дефіциту певного типу трансформаційних центрів на певній території (регіоні, області, місті). Це негативно позначатиметься на потенціалі держави та її окремих областях і, як наслідок, може гальмувати її розвиток.

Певної досконалості в побудові системи розподілу можна досягти, дотримуючись підходів, що викладені у цьому розділі. Важливо пам'ятати, що хороший стратегічний план мережі розподілу необхідний для успіху, і він не повинен складатися просто з ідей, думок чи можливостей, які не були перевірені, досліджені. План мережі розподілу ґрунтується на наборі припущень щодо майбутніх обсягів продажів, рівня товарних запасів, витрат на транспортування і складських витрат. Вимоги повинні бути визначені, проаналізовані та оцінені і повинні привести до розробки набору конкретних стратегічних вимог. План мережі розподілу також повинен бути розписаний у часі. Розроблені документи і карти повинні супроводжуватися рекомендаціями та ілюстраціями роботи мережі з урахуванням ринкових тенденцій.

 

 

Стелажі для зберігання

Стелажі для зберігання можна побачити в більшості складських приміщень. Вони можуть бути як постійними, так і тимчасовими та встановлюються на складі для зберігання продукції. Їх можна вважати «стандартами» або «базовими» компонентами майже будь-якого складу. Усі подібні стелажі забезпечують легкий доступ до обладнання для вантажопереробки, наприклад, електроштабелерам.

Гравітаційний стелаж застосовується для зберігання продукції з високим попитом. Особливо добре для систем зберігання цього типу підходять продукти, що мають однакові розмір та форму. Предмети завантажують ззаду на стелажі, що опускаються вперед, а потім переміщуються до передньої частини, з якої персонал, що займається комплектацією, може їх взяти.

Для невеликих запасних частин застосовуються касетно-поличні стелажі (тобто з касетами-накопичувачами). Типова конфігурація такої системи показана на рис. Предмети з них відбираються при комплектації вручну, тому висота такої системи повинна бути невеликою, щоб персоналу складу було зручно з нею працювати.

Взагалі останнім часом темпи розвитку машин та механізмів для складської обробки вантажів розвиваються дуже стрімко. Тому і в даному питанні, аби «тримати руку на пульсі» часу, доцільно ознайомлюватися з онлайновими джерелами інформації [1 – 3, 34–36]. Перша думка, яка виникає у топ-менеджменту складу при збільшенні збоїв у обслуговуванні вантажопотоків складу, – це придбання сучасних більш функціональних машин, які б змогли замінити собою людську працю. Таким чином і помилок стане менше у роботі, і швидкість обробки вантажопотоку прискориться.

Втім, саме по собі придбання обладнання (стелажних конструкцій) та машин, механізмів (навантажувачів, сканерів) не вирішить багатьох питань, що виникають на складі. Остання «логістична мода» у складському обслуговуванні вантажопотоку – це впровадження автоматизованих систем управління складськими процесами WMS (Warehouse Management System) [37].

Ці системи передбачають не лише моделювання процесів за зонами завантаженості у пікові сезони, визначення «вузьких» місць, які не справляються з потоком при збільшенні його до певного рівня, але й укомплектування складського комплексу оптимальним обладнанням та машинами для обслуговування потоків матеріальних ресурсів конкретного підприємства.

До кризових років впровадження WMS систем мало характер «модного» продукту, що дозволить вирішити всі питання на складі – від приймання до відвантаження. Втім, останнім часом спостерігається більш прискіплива увага до можливостей та доцільності впровадження таких систем. В Україні станом на 2008 рік найчастіше займалися впровадженням систем автоматизації складів дистрибутори (рис. 5.11) [35].

Рис. 5.11. Структура замовників професійних WMS в Україні

Якщо порівнювати з Європою (на прикладі Польщі), то найбільшу частку займають виробники та логістичні оператори (рис. 5.12).

Рис. 5.12. Структура замовників професійних WMS в Європі

 

Існує небезпідставна думка, що перш ніж щоб автоматизовувати, необхідно навести лад у документообігу, стандартизації внутрішніх процесів, складанні інструкцій. Також необхідно усвідомлювати, що автоматизація складу – це не суто встановлення програмного продукту та перезавантаження декількох комп’ютерів. Впровадження WMS – це комплексна перебудова процесів на складі з максимальною оптимізацією тих «буксуючих» параметрів, на які власне замовник звертає увагу.

Оскільки такі системи є доволі коштовні, то перш ніж розрахувати повернення інвестицій ROI (Return Of Investments), необхідно врахувати 3 складові:

1. Сукупні витрати на автоматизацію;

2. Показники діяльності складського комплексу;

3. Показники автоматизації складу.

1. Витрати на автоматизацію вміщують: витрати на придбання «системи» (вартість ліцензій WMS, встановлення, оплата консультаційних послуг компанії-інтегратору за навчання персоналу роботі в новій комп’ютерній системі, гарантійне обслуговування), обладнання (серверне обладнання, радіо термінали, док термінали, сканери, WI-FI, комунікації) та витрати часу та грошей (бонусів, премій) на залучення власного персоналу до переходу на нову систему роботи (впровадження займає приблизно від 3 – 6 місяців до 1 року. Таким чином, начальники відділів, наприклад, змушені витрачати до 20% свого робочого часу на навчання та адаптацію до системи, що може уповільнити основну роботу).

2. Показники діяльності складського комплексу розраховують, виходячи з загальних фінансових показників підприємства (середньорічний дохід підприємства, середньорічний прибуток, середньорічний рост бізнесу), кількості помилок на складі (пересортиця, повернення, штрафи з вини складу), показників товарно-матеріальних запасів (середня вартість запасів на складі, середньорічні втрати у запасах на складі), завантаженості складських площ (загальна площа для зберігання та переробки потоків вантажів, вартість оренди, можливий прибуток від надання в оренду вивільнених площ, ефективність заповнення складського простору) та персоналу складу (кількість персоналу складу, фонд оплати праці, середньорічний рост заробітної плати складського персоналу).

3. Ефект автоматизації полягає у: зменшенні на 15–20% «заморожених» грошових коштів у запасах завдяки прискоренню та оптимізації логістиних процесів; щільність зберігання збільшується на 5–15% завдяки коректному плануванню розміщення вантажу; виробітка працівників складу підвищується на 20–30% завдяки появі правил відбору вантажів та розробці оптимальних маршрутів відбору; точність виконання операцій збільшується на 99%; зменшується кількість повернень та штрафів на 70%.

Але хотілося зазначити, що WMS системи не є панацеєю. І не завжди вони потрібні. Тому перш ніж впроваджувати щось, доцільно самотужки подивитися на процеси на складі, упорядкувати документообіг та порахувати показники, які власне так чи інакше будуть розраховуватися задля впровадження. За таких умов, знання «формул» має неабияку практичну значимість.

Література

1. Видання «Склад и Техника» http://www.sitmag.ru/article/_main/magazine/

2. Інтернет ресурс «Складской комплекс»: техника, оборудование, автоматизированные системы управления, недвижимость, услуги http://www.skladcom.ru/

1. «Компания инноваций и технологий» http://www.kiit.ru
2. Родников А.Н. Логистика. Терминологический словарь. М.: ИНФРА –М, 2000. – 350 с

5. Волгин В.В. Логистика хранения товаров: Практическое пособие. – М.: Издательско-торговая корпорация «Дашков и К^о», 2008. – 368с.

6. Корпоративная логистика. 300 ответов на вопросы профессионалов / Под общ.ред. проф. В.И. Сергеева. – М.:ИНФРА-М, 2004. 976 с.

7. Джеймс Р. Сток, Дуглас М. Ламберт Стратегическое управление логистикой: - переклад з 4-го видання. - М.: ИНФРА-М – 2005.797с.

1. Отчетность 1-ОПТ, раздел 3: Информация про склады, коды 403-405.

9. Горбенко О.В. Логістичні центри, як важлива складова в системі ринкової інфраструктури. Управління проектами, системний аналіз і логістика – Науковий журнал – 2011. – Випуск 8.

10. Ніколайчук В.Е. Транспортно-складская логистика. Учебное пособие. Москва, 2007 – 452с.

11. DTZ Research. 21.10/2011

12. Report of Cold storage facilities. Colliers International. 2010

13. Доналд Дж. Бауэрсокс Логистика. Интегрированная цепь поставок. 2-е узд. – М.: Олимп-Бизнес, 2010. – 640с.

14. Методы и модели теории логистики: Учебное пособие. 2-е изд./ Под ред.. В.С. Лукинского. – СПб.: Питер, 2008. – 448с.: ил. – (Серия «Учебное пособие»)

15. Гаджинский А. М. Современный склад. Организация, технологии, управление и логистика:Учебно-практическое пособие. М. -: ТК Велби, Изд-во Проспект, 2005. – 176с.

16. Reilly's Law of Retail Gravitation, http://geography.about.com/cs/citiesurbangeo/a/aa041403a.htm

17. Geographic information systems (GIS), http://geography.about.com/od/urbaneconomicgeography/a/transportationgeography.htm

18. David L.Huff. Parameter Estimation in the Huff Model, http://www.esri.com/news/arcuser/1003/files/huff.pdf

19. Офіційний портал Верховної ради України. http://zakon2.rada.gov.ua/rada/show/закон%20про%20регулювання%20містобудівної%20діяльності

20. Угаров А.С. Методы выбора местоположения торговой точки // Маркетинг в России и за рубежом №6, 2005., http://www.dis.ru/library/market/archive/2005/6/3958.html

21. Tompkins, James A. and Jerry D. Smith, eds. The Warehouse Management Handbook. New York: McGraw-Hill, 1988: Chapter 5

22. Tompkins, James A. and Dale A. Harmelmk. The Distribution Management Handbook. New York: McGraw-Hill, 1994: Chapter 4

23. Видання «Московские аптеки» http://www.provisor.com.ua/archive/1998/N3/strateg.php

24. Концева В.В., Хоменко І.О. Застосування гравітаційних моделей для аналізу соціальноекономічних явищ та процесів. // Збірник наукових праць НТУ http://www.nbuv.gov.ua/portal/natural/vntu/2009_19_1/pdf/60.pdf

25. Склярова М.Ф. Значення та роль гравітаційної моделі при розміщенні транспортних коридорів Національний технічний університет України «Київський Політехнічний інститут» http://www.rusnauka.com/15_APSN_2011/Economics/2_87764.doc.htm

26. Крикавський Є.В., Чухрай Н. І., Чорнописька Н.В. Логістика: компендіум і практикум. Навчальний посібник. – К., Кондор, 2006р. – 340с.

27. Економіка логістичних систем: монографія / За науковою редакцією Є. Крикавського та С. Кубіва. – Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2008. – 596с.

28. Тенденції ринку нерухомості України: реаліх та прогнози. 2007 – 2013: Монографія/за ред.. О.І. Драпіковського, І. Б. Іванової. – К.: «Арт Економі», 2012. – 240с.

29. World Bank Ukraine: Trade and Transit Facilitation Study, 2010.

30. European Environment Agency Report No 3/2006.

31. Нормы технологического проектирования для складов тарно-штучной продукции. Часть 1. СЭВ. Комитет по сотрудничеству в области материально-технического снабжения. М., 1978.

32. Портал Logistic Point http://logisticpoint.net/news/746/

33. Гаджинский А.М. Погрузочно-разгрузочные работы на складе. http://www.websklad.ru/articles/21

1. Компанія СистемГруп www.systemgroup.com.ua
2. Компанія Квантум Інт. www.qguar.com.ua
3. Компанія ИТОГО www.itogo.ua
4. Горбенко О.В. «Конспект лекцій з автоматизації складських комплексів» ТЕМПУС.

38. УДК 621.869.82: 674: 006.354 Группа Г86 Межгосударственный стандарт «Поддон плоский деревянный раз мером 800х1200 мм ГОСТ 9557-87» Технические условия Flat timber pallet with dimensions 800 x 1200 mm Specifications ОКП 53 6921 Дата введения 01.01.88

39. Пузанов В. Складской комплекс – расчет, проектирование, финансы. Київ. 2012. Компанія АСТОР.

40. Державний класифікатор будівель та споруд (ДК БС) / Держстандарт України, К.- 2000

 

Розділ V. Складська логістика

5.1. Трансформаційні центри, їх класифікація, функції та завдання

5.2. Визначення місця дислокації трансформаційних центрів у розподільчих логістичних системах

5.3. Огляд ринку складської нерухомості та основних операцій у сфері складування та зберігання

5.4. Показники оцінювання роботи складу загалом та окремих його ділянок

5.5. Перелік основного обладнання та механізмів, що використовують на складах

 

 

Складська діяльність – це дуже значний пласт в логістиці, сутнісно він є одним з найголовніших. Всю логістику складування можна умовно поділити на два великі напрямки: зовнішні питання, куди відносять вибір місця розташування, аналіз попиту та пропозиції на ринку складської нерухомості, та внутрішні питання, які стосуються вибору типу зберігання, обладнання та механізмів, впровадження автоматизованих рішень управління складськими процесами.

Ці питання характеризує динамічність, тому логістику складування неможливо завчити за раз, необхідно постійно оновлювати свої знання. Головним чином через постійне удосконалення та розробку технологій, обладнання, розвантажувально-навантажувальної техніки, програмних комплексів. Втім класичні видання з цього питання також є: «Настольная книга управляющего складом» Джеймсона Томпкінса, «Современный склад. Организация, технологии, управление и логистика» Аділя Гаджинського, «Логистика хранения товаров» Володислава Волгіна та інші.

Доцільно користуватися також мережевими ресурсами [1, 2, 3], де можна відслідковувати у режимі реального часу за новинками, що з’являються на ринку складського обладнання, техніки та технології обробки вантажів. Аналізувати раз на квартал тенденції, що є на ринку складської нерухомості, що надасть змогу не лише дізнатися про нових операторів ринку, але й про орендні ставки, можливі законодавчі ініціативи з питань будівництва, переобладнання тощо. Адже історичний погляд показує, наскільки логістика складування зазнавала змін саме через державні, законодавчі, ринкові ініціативи, практично змінюючи моделі ведення складського господарства і лишаючи тільки об’єкт управління – вантаж (товар).