Артеріальний пульс, його основні параметри.

Ритмічні коливання стінок артерій, зумовлені коливаннями тиску під час систоли і діастоли, називають артеріальним пульсом.

Викид крові в аорту серцем супроводжується виникненням в її стінці пружних коливань, які отримали назву пульсових хвиль (або просто - пульс).

Артеріальний пульс можна визначити пальпаторно, у тих артеріях, які розташовані близько до поверхні тіла (променевій, скроневій, сонній тощо).

Пальпація артеріального пульсу дає можливість отримати важливі дані про стан серцево-судинної системи.

Основними характеристиками пульсу є:

1) частота за 1 хв.

2) ритмічність,

3) наповнення,

4) напруження.

Частота (ЧП)- це кількість пульсових коливань за 1 хвилину(в нормі 60 – 80 за хв.)Відхилення від норми можуть бути в бік зменшення кількості хвиль – брадикардія, та в бік збільшення коливань – тахікардія.

Ритмічність – це відстань між пульсовими ударами (повинна бути однакова).Пульс може бути ритмічним(відстані між хвилями однакові) і неритмічним(відстані різні відсутня закономірність ритму).

Наповнення - це ступінь наповнення артерій кров`ю під час систоли. Розрізняють добре наповнення(пульс має високі пульсові хвилі), погане (малі пульсові хвилі) і ниткоподібний пульс(хвилі ледве відчуваються).

Напруження пульсу - це зусилля, з яким потрібно натиснути на артерію, щоб припинити пульсові коливання, тобто, це ступінь опору артерії натиску пальців. Воно може бути твердим (артерію важко здавати)або м`яким (коли достатньо легкого притискання, щоб пульс зник).

Дефіцит пульсу – це стан, при якому не всі серцеві скорочення виштовхують в артерії достатню кількість крові. Деякі пульсові хвилі настільки слабкі, що не доходять до периферичних артерій і не визначаються при пальпації. Тоді між ЧСС і ЧП будуть розбіжності.

 

Запис артеріального пульсу називається сфігмограмою (СФГ).

На СФГ розрізняють:

- підняття кривої - анакроту (виникає унаслідок різкого зростання тиску крові на початку фази вигнання, коли до артерій надходить додатковий об'єм крові),

- спад кривої - катакроту (виникає унаслідок поступового зниження тиску на кінець фази повільного вигнан­ня),

- вирізку - інцизуру (виникає на катакроті внаслідок короткочасного зниження тиску в аорті: на початку розслаблення шлуночка тиск у його порожнині стає нижчим, ніж тиск в аорті, і кров з аорти спрямовується на­зад до шлуночка, що й зумовлює зниження тиску в аорті)

- та дикротичний зубець (виникає унаслідок удару крові у закриті півмісяцеві клапани - відповідає відбитій хвилі зростання тиску крові). Тонкі нюанси пульсу да­ють можливість попередньої діагностики багатьох захворювань не тільки серцево-судинної системи, але й інших органів та систем.

Сфіг­мограму можна зареєструвати як на цент­ральних, так і на периферичних артеріях. Вони дещо відрізняються.

За допомогою сфігмограми можна судити про величину ударного об'єму, розтягання судин, вели­чину периферичного опору судин, наяв­ність пошкодження клапанів.

Венозним пульсом

називають коливання тиску й об’єму у венах, розташованих біля серця.

Ці коливання передаються ретроградно та спричинені головним чином змінами тиску у правому передсерді. Графічний запис венозного пульсу називається флебограмою. Зміни кривих венозного пульсу можуть надати велику допомогу у діагностиці захворювань серця (наприклад, під час діагностики недостатності тристулкового клапана).

 

Запис пульсових коливань венозного пульсу має назву флебографїї.

 

Флебограма має зубці:

а - систола передсердь припиняє приплив крові до передсердь і викликає затримку крові у великих венах;

с - обумов­лений передачею поштовху від сонної артерії, що знаходиться побли­зу;

х - зміщення атріовентрикулярної перегородки вниз у період виг­нання крові з шлуночка і швидкого заповнення передсердя;

V - наповнення передсердь припиняє подальше надходження в них кро­ві;

у - швидке заповнення шлуночка кров'ю.

 

VІ. ПЛАН ТА ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА ПРАКТИЧНОГО ЗАНЯТТЯ.