Заглавная страница Избранные статьи Случайная статья Познавательные статьи Новые добавления Обратная связь FAQ Написать работу КАТЕГОРИИ: АрхеологияБиология Генетика География Информатика История Логика Маркетинг Математика Менеджмент Механика Педагогика Религия Социология Технологии Физика Философия Финансы Химия Экология ТОП 10 на сайте Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрацииТехника нижней прямой подачи мяча. Франко-прусская война (причины и последствия) Организация работы процедурного кабинета Смысловое и механическое запоминание, их место и роль в усвоении знаний Коммуникативные барьеры и пути их преодоления Обработка изделий медицинского назначения многократного применения Образцы текста публицистического стиля Четыре типа изменения баланса Задачи с ответами для Всероссийской олимпиады по праву Мы поможем в написании ваших работ! ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?
Влияние общества на человека
Приготовление дезинфицирующих растворов различной концентрации Практические работы по географии для 6 класса Организация работы процедурного кабинета Изменения в неживой природе осенью Уборка процедурного кабинета Сольфеджио. Все правила по сольфеджио Балочные системы. Определение реакций опор и моментов защемления |
Вени ( з грецької - phleb, звідси запалення стінки вени -флебіт , з латинської -vеnа ) - це судини, по яких кров тече від органів і тканин до серця .Содержание книги
Поиск на нашем сайте
Особливості будови стінки вен: 1) всі оболонки стінки значно тонші, ніж у артерій, мають менше еластичних і м'язових волокон, тому порожні вени спадаються (просвіт же артерій на розрізі відкритий), 2) вени нижньої половини тіла мають більш потужний м'язовий шар, тому здатні до скорочення, що допомагає відтоку крові, 3) ендотелій вен утворює парні півмісяцеві клапани, які перешкоджають руху крові в зворотньому напрямку і сприяють руху крові тільки в бік серця (верхня порожниста вена та вени голови і шиї не мають клапанів, тому тривале знаходження вниз головою вкрай небезпечне), 4) середні і дрібні артерії супроводжуються 2-ма венами, а крупні -однією. Збиральні вени мають зовнішню оболонку, яка утворена колагеновими волокнами і фібробластами. Стінка вен має ті ж три оболонки, що й артерії, але будова має відмінності внаслідок інших умов гемодинаміки, якими є низький кров'яний тиск та незначна швидкість кровотоку. Підґрунтям класифікації вен є наявність м'язових елементів у стінці та ступінь їх розвитку: - вени безм 'язового (волокнистого) типу, - м` язового типу (вени із слабким розвитком м 'язових елементів та вени з сильним розвитком м 'язових елементів).
За калібром вени поділяють на: - великі, - середні, - малі. Ємність венозної системи значно більша, ніж ємність артеріальної. Додаткові судини: АНАСТОМОЗИ - це судини, які, як містки, сполучають між собою судини, що проходять поряд. КОЛАТЕРАЛІ - це судини, які ідуть поруч з магістральними судинами і беруть участь в процесі кровообігу тільки при аваріях з основними судинами. Колатералі значно тонші за магістральні судини і по них рух крові в нормі дуже повільний і незначний.
Закономірності розподілу судин. Всі кровоносні судини відповідно до будови різних частин тіла та систем органів, особливостей їх іннервації поділяють на: а) судини, що починають та закінчують мале і велике коло кровообігу - аорта і легеневий стовбур, порожнисті й легеневі вени; б ) магістральні судини, що розподіляють кров по організму, великі і середні позаорганні артерії м'язового типу й позаорганні вени; в ) внутрішньоорганні судини, що забезпечують обмінні процеси, внутрішньоорганні артерії, вени і капіляри. Функціональні типи судини
Для тулуба характерний сегментарний розподіл судин: сегменту тіла відповідає судинний сегмент - судини хребців, спинного мозку, міжреберні артерії.
Кожна частина тіла має один великий артеріальний стовбур: - тулуб - аорту, - кожна половина голови і шиї - загальну сонну артерію; - верхня кінцівка - підключичну артерію, яка переходить у пахвову артерію; - нижня кінцівка - зовнішню клубову, яка переходить у стегнову артерію. Подальший розподіл цих головних магістральних судин відповідає органам, що складають дану частину тіла.
У грудній порожнині артерії діляться на: - парні, наприклад, бронхіальні артерії легенів, - непарні - артерії серцевої сумки, стравоходу, діафрагми.
У черевній порожнині артерії мають: - парний (надниркові залози, ниркові) і - непарний (діафрагмальна, черевний стовбур, верхня і нижня брижові) поділ.
Артерії віддають гілки до кісток, суглобів, м'язів. Розташування артерій має сувору закономірність: - на тулубі і шиї вони розташовані по передній стінці та спереду до хребта, - на розгинальних поверхнях, на спині і потилиці великих судин немає, - на кінцівках артерії проходять по їх згинальних поверхнях у захищених місцях, - у деяких ділянках тіла окремі частини артерій проходять поверхнево, вкриті шкірою, підшкірною жировою клітковиною і фасцією. У цих місцях артерії можна притиснути до кісток (скронева, зовнішня сонна, плечова, ліктьова, променева, стегнова тощо), пальпаторно оцінити пульс, а також зупинити кровотечу
Артерії йдуть до органів від місця розгалуження (утворення) найкоротшим шляхом. Місце входження судинно-нервового пучка до органа називається воротами.
Топографія судин в органі відповідає його будові, функції і розвитку: - у зв'язках, м'язах і нервах, що мають паралельний хід волокон, судини проходять уздовж волокон; - у нирках, печінці, легенях, які мають частки, судини підходять до кожної із них; - в органах, що мають трубчасту будову (кишка, маткові труби), судини проходять перпендикулярно до осі органа.
Функціональна характеристика судин. У функціональному відношенні всі кровоносні судини можна поділити на такі типи: - амортизувальні судини, - судини опору, або резистивні, - судини-сфінктери, - обмінні, - ємнісні, - шунтувальні.
Амортизувальні судини — це судини еластичного типу — аорта і легеневий стовбур. Завдяки значним пружним властивостям їхньої стінки вони згладжують, амортизують різкі коливання тиску в артеріальній системі після кожного виштовхування серцем крові й підтримують безперервний плин крові від аорти по всіх судинах.
Судини опору (резистивні судини) — це переважно артерії м'язового типу: дрібні артерії та артеріоли, які чинять найбільший опір рухові крові. Звужуючись або розширюючись за рахунок скорочення чи розслаблення гладких м'язів стінки, вони змінюють свій опір і таким чином здійснюють перерозподіл крові між органами й тканинами. Їх ще називають «периферичним серцем» Звичайно опір руху крові чинять також інші кровоносні судини: магістральні артерії, капіляри, венули й вени різного діаметра. Проте найбільший внесок (майже 50 %) у створення загального судинного опору роблять кінцеві артерії й артеріоли, через що й дістали назву судин опору. Це передкапілярні судини опору. Капіляри також беруть участь у загальному опорі, тоді як опір післякапілярних судин — венул і вен — дуже незначний (6-7 %).
Передкапілярні артеріоли (судини-сфінктери)— це відгалуження артеріол, від яких відходять капіляри, де містяться останні в артеріальному руслі гладкі м'язові клітини (всього 2-3); вони утворюють передкапілярнісфінктери. Під час їх скорочення сфінктер стискається і в капіляр не надходить кров. Таким чином, передкапілярні артеріоли регулюють кількість відкритих капілярів. Це «крани судинної системи»
До обмінних судин належать капіляри й венули, стінка яких позбавлена середньої і майже повністю зовнішньої оболонок. Завдяки цьому через неї відбувається обмін речовин між кров'ю і прилеглими тканинами.
Ємнісні (акумулюючі ) судини — це дрібні, середні й великі вени, які можуть розпрямлятись і розтягуватись, утримуючи досить значний об'єм крові. Так, у спокійному стані організму у венах міститься понад 70 % загального об'єму крові, тоді як в артеріях — 15 і в капілярах — до 10 % крові. Ємнісну функцію виконують також депо крові.
Шунтувальні судини (артеріовенозні анастомози) — це досить дрібні судини (20-500 мкм у діаметрі) з добре розвиненим м'язовим шаром, які з'єднують між собою артеріоли з венулами. Їхня функція полягає в шунтуванні, перекиданні артеріальної крові у венозне русло в обхід капілярів. Вони є в тих тканинах, де з тих чи інших причин виникає потреба в припиненні руху крові через капіляри без зупинки кровотоку в цій ділянці судинного русла. Наприклад, у шкірі на холоді анастомози відкриваються і кров переходить з артерій у вени, не потрапляючи до поверхнево розміщених капілярів, що зменшує втрати тепла організмом. За потреби віддати надлишок тепла анастомози, навпаки, закриваються, і тоді кров тече через капіляри, шкіра набуває рожевого кольору — віддається тепло. Подібні артеріовенозні анастомози є в тонкій кишці, в легенях. Вони регулюють капілярний кровообіг, пристосовуючи його до процесів секреції і транспорту в кишках і розвантажуючи правий шлуночок серця при звуженні судин малого кола кровообігу.
Крім артеріовенозних існують також артеріо-артеріальні та вено-венозні анастомози, які з'єднують між собою сусідні однойменні судини, забезпечуючи нормальний кровотік в органі чи тканині у разі закупорювання однієї з судин. Особливо добре розвинені вено-венозні анастомози в підшкірній клітковині, брижі, стінках травного каналу.
Депо крові — це ті органи, які не тільки здатні містити в своїх судинах великі об'єми крові, а й можуть активно виводити її до кровоносного русла.
Наприклад, селезінка, печінка, легені, шкіра, незважаючи на відносно невелику масу, разом містять майже половину всієї крові організму і можуть виштовхнути 40-50 % утримуваної у своїх судинах крові. Селезінка масою, що не перевищує 1 % маси тіла, утримує близько 15 % усієї крові і здатна викидати у системний кровообіг до 75% депонованої крові. Печінка також є важливим депо крові. В її судинах, переважно ворітних і печінкових венах і синусоїдах міститься до 20 % всієї крові, яка не вилучається з кровообігу, як у селезінці, а постійно, хоча й повільно, тече крізь печінку. Легені. У легенях міститься близько 10 % всієї крові організму, причому вона розподіляється не тільки у венах, айвартеріях, стінка яких значно тонша і здатна більше розтягуватись, ніж в артеріях великого кола кровообігу. Шкіра. Вени й капіляри шкіри у людини можуть містити близько 1 л крові. Депонування крові шкірою здійснюється здебільшого для забезпечення терморегуляції.
|
|||||||||||||||||||||||||||||||||
Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 793; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы! infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.137.167.205 (0.011 с.) |