Еколого-економічна ефективність організації території на ландшафтно-екологічній основі 


Мы поможем в написании ваших работ!



ЗНАЕТЕ ЛИ ВЫ?

Еколого-економічна ефективність організації території на ландшафтно-екологічній основі



 

Ефективність використання земель у сільськогосподарському підприємстві потрібно оцінювати з двох позицій – економічної й екологічної.

Екологічна ефективність використання земель обумовлюється потребою раціонального використання та відновлення природних ресурсів, охороною навколишнього природного середовища і характеризується впливом виробництва та господарських заходів на навколишнє природне середовище через покращання якості земель, захист їх від ерозії, здійснення природоохоронних заходів.

Для визначення позитивного екологічного ефекту від запропонованих змін у структурі земельних угідь доцільно розрахувати коефіцієнт екологічної стабільності території за формулою

å Рі · Кесі · Крі

Кес = ----------------------, (5.1)

å Рі

де Рі – площа і- го виду угідь, га;

Кесі - коефіцієнт, що характеризує екологічну стабільність і- го виду угідь (дод. В);

Крі - коефіцієнт, що характеризує морфологічну стабільність рельєфу за

і-­ м класом земель; для стабільних територій (сіножаті, пасовища, чагарники, ліси, болота) Кр = 1,0, для нестабільних територій (рілля, городи, багаторічні насадження) Кр = 0,7.

Якщо Кес < 0,33, то територія екологічно нестабільна, при Кес = 0,34…0,50 – нестійка екологічна стабільність, Кес = 0,34…0,66 – середня екологічна стабільність, при Кес > 0,67 – територія екологічно стабільна.

Для визначення кількості поповнення або втрати органічної речовини в ґрунтовому покриві потрібно провести розрахунок балансу гумусу при вирощуванні сільсько­господарських культур, скориставшись даними дод. Д. Розрахунки повинні виконуватись щодо всіх сільськогосподарських культур, що будуть вирощуватись у сільськогосподарському підприємстві.

Для виконання розрахунків у практичній роботі потрібно виходити з того, що існуюча площа землекористування, зокрема ріллі (І варіант) відома з існуючого стану використання земель, площа ріллі згідно з проектом ландшафтної організації території теж відома з табл. 3.1.

Щодо культур, які будуть об`єктом аналізу, то для виконання практичної роботи вони задаються індивідуально кожному студенту викладачем, або вра­ховуючи зону розміщення землекористування можуть прийматися у відповідно до найбільш поширених схемам чергування культур у сівозмінах.

У нашому прикладі для аналізу взято культури польової сівозміни з наступною схемою чергування:

1.Озима пшениця.

2.Цукровий буряк.

3.Кукурудза на силос ½ + зернобобові ½.

4.Озимі.

5.Однорічні трави.

Середньорічна врожайність культур задається викладачем індивідуально для кожного студента або приймається як середньостатистичні дані.

Виходячи з прийнятої схеми чергування середньорічне співвідношення між площами посіву культур на земельному масиві буде: озима пшениця – 40 %, цукровий буряк – 20 %, кукурудза на силос – 10 %, зернобобові – 10 %, багаторічні трави – 20 %. Користуючись цими даними в табл. 5.1 визначено площу посіву культур при існуючій організації використання земель (табл. 3.1.)

Середньорічна врожайність культур задається викладачем індивідуально для кожного студента, або приймається як середньостатистичні дані.

Таблиця 5.1

Розрахунок балансу гумусу в ґрунті при вирощуванні сільськогосподарських культур

 

Сільсько­господарська культура Площа посіву, га Урожайність, ц/га Баланс гумусу, ц/га Всього, ц
озима пшениця     -5,20 -473,2
цукровий буряк     -32,17 -1479,82
кукурудза на силос 22,8   -12,5 -285,0
зернобобові 22,8   -6,48 -147,74
однорічні трави (сіно)     +6,80 +312,8
Разом 228,6     -2072,96
на 1 га ріллі       -9,07
сінокіс        
пасовище 2,7   +4,36 +11,77
Всього       -2061,19
на 1 га с.-г. угідь 231,3     -8,90

 

Економічна ефективність проекту характеризується системою показників, які відображають співвідношення затрат і одержаних результатів, пов’язаних з реалізацією проекту, що допускають вартісне вираження.

Для визначення економічного ефекту пропонується проводити розрахунок виходу основної продукції рослинництва (табл. 5.2) та розрахунок прямих затрат на виробництво основної продукції рослинництва (табл. 5.3), скориставшись даними дод. Ж і Е.

Таблиця 5.2

Розрахунок виходу основної продукції рослинництва

 

Сільсько­господарська культура Площа посіву Середньо­річна врожай­ність, ц/га Валовий збір, ц Вміст к.од. в 1 ц. прод. Всього корм. од., ц
га %
озима пшениця         1,19 3248,7
цукровий буряк         0,21  
кукурудза на силос 22,8       0,20 912,0
зернобобові 22,8       1,09 621,3
однорічні трави (сіно)         0,51 821,1
Разом 228,6   х х х 8501,1
на 1 га ріллі х х х х х 37,2
сінокіс            
пасовище 2,7       0,20 70,2
Всього           8571,3
на 1 га с.-г. угідь 231,3         37,0

 

Таблиця 5.3

Розрахунок прямих затрат на виробництво основної продукції рослинництва

 

Сільсько­господарська культура Площа посіву, га Урожай­ність, ц/га Прямі затрати Разом на 1 га, грн. Всього затрат, грн.
постійні на 1 га, грн. змінні на 1 га, грн.
озима пшениця       5,79    
цукровий буряк       2,00    
кукурудза на силос 22,8     1,30   15139,2
зернобобові 22,8     5,98   11422,8
однорічні трави (сіно)       3,22    
Разом 228,6 х     х  
на 1 га ріллі х х       860,3
на 1 к. од.           23,1
сінокіс            
пасовище 2,7   192,06 0,670   753,7
Всього           197417,7
на 1 га с.-г. угідь 231,3         853,5

 

Розрахунок затрат на один гектар посіву культур необхідно виконати у такій залежності:

Зпр = Зпост. + Ззм · У, (5.2)

 

де Зпр – прямі затрати на виробництво продукції;

Зпост – постійні затрати на 1 га посіву;

Ззм – змінні затрати на 1 ц основної продукції;

У – врожайність культури, ц.

Аналогічні розрахунки проводяться за проектом, тобто в умовах агроландшафтної організації території (табл. 5.4, 5.5, 5.6).

Для визначення площі посіву сільськогосподарських культур за проектом виходимо з того, що у господарстві запроектовано польову загальною площею 80,1 га (середній розмір поля 16,0 га) та ґрунтозахисну 107,7 га (середній розмір поля 18,0 га) сівозміни. До складу сільськогосподарських культур, враховуючи природно-кліматичні умови місцевості та кон’єктуру ринку, включаємо ярий ячмінь, гречку та картоплю і багаторічні трави у ґрунтозахисній сівозміні.

 

Чергування сільськогосподарських культур у сівозмінах за проектом

Польова сівозміна: Ґрунтозахисна сівозміна:
1. Озима пшениця. 2. Цукрові буряки. 3. Гречка. 4. Картопля. 5. Однорічні трави (з/м).   1. Багаторічні трави. 2. Багаторічні трави. 3. Ярий ячмінь. 4. Кукурудза на силос. 5. Озима пшениця. 6. Зернобобові з підсівом багаторічних трав

 

Особливістю організації землекористування в другому варіанті є зменшення площі орних земель, що обумовлює суттєві зміни в бік зменшення площі посіву основних сільськогосподарських культур (у даному випадку площа ріллі зменшилась на 40,8 га).

Разом з тим слід врахувати, що обсяг виробництва продукції основних культур, досягнутий при існуючому використанні як соціальне замовлення, повинен бути в другому варіанті організації землекористування не меншим. Враховуючи цю умову, необхідно визначити рівень урожайності основних культур, який зможе забезпечити досягнутий обсяг виробництва продукції при менших площах посіву, які є в другому варіанті організації землекористування.

Посівні площі сільськогосподарських культур у другому варіанті організації використання земель можна визначити виходячи з кількості полів у запроектованих сівозмінах та складу культур, площа яких визначається як середній розмір поля. Так, у нашому прикладі площа посіву сільсько­господарських культур у сівозмінах є рівною площі земель, відведених під ріллю інтенсивного та ґрунтозахисного використання, а площа природних кормових угідь (сіножатей і пасовищ) дорівнює площі земельних масивів, які створені шляхом залуження деградованих та малопродуктивних ділянок ріллі.

У проектному варіанті урожайність культур приймаємо вищою на 20-40 %, враховуючи потенційну врожайність цих культур (дод. Ж) в умовах даного регіону, а також якісну характеристику земель, відведених під ріллю (бал бонітету, вміст гумусу в ґрунті, наявність ерозійних чи інших деградаційних процесів) і технологію обробітку ґрунту.

Таблиця 5.4

Розрахунок балансу гумусу в ґрунті при вирощуванні сільськогосподарських культур

Сільсько­господарська культура Площа посіву, га Урожайність, ц/га Баланс гумусу, ц/га Всього, ц
озима пшениця 34,0 45,0 -8,80 -299,2
ярий ячмінь 18,0 30,0 -6,35 -114,3
гречка 16,0 27,0 -5,21 -83,36
люпин (з/м) 18,0   -6,96 -125,29
цукровий буряк 16,0 400,0 -41,52 -664,32
картопля 16,0 200,0 -27,60 -441,68
кукурудза на силос 18,0 350,0 -17,80 -320,4
однорічні трави (сіно) 16,0 60,0 -6,69 -107,04
багаторічні трави (з/м) 35,8 250,0 +10,62 +380,20
Разом 187,8     -1775,39
на 1 га ріллі       -9,45
сінокіс 14,9 60,0 +10,62 +158,24
пасовище        
Всього 202,7     -1617,15
на 1 га с.-г. угідь       -7,98

 

Таблиця 5.5



Поделиться:


Последнее изменение этой страницы: 2016-08-15; просмотров: 275; Нарушение авторского права страницы; Мы поможем в написании вашей работы!

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.16.15.149 (0.017 с.)