Комунікативні процеси у навчанні

 

Мета курсу – розкрити сучасні проблеми формування педагогічної майстерності викладача-економіста; методи та форми розвитку комунікативної компетенції вчителя середньої школи та викладача ВНЗ усіх рівнів акредитації, опанувати шляхами побудови безконфліктної комунікації у ходи побудови ефективного процесу навчання.

Студент повинен знати: теорію комунікативного процесу, особливості процесу навчання, місце та роль вербальних та невербальних засобів спілкування у навчанні, комунікативні закони, що діють під час ефективної організації процесу навчання, причини конфліктів у педагогічному спілкуванні та шляхи вирішення конфліктних ситуацій, види психолого-педагогічного впливу та види протидії, правила ефективного педагогічного спілкування в аудиторний та поза аудиторний час;

Студент повинен вміти: характеризувати комунікативний процес за його основними складовими, визначати стиль, рівень та вид педагогічного спілкування, визначати причини виникнення бар‘єрів у педагогічному спілкуванні, використовувати вербальні та невербальні засоби спілкування у процесі навчання, проводити аналіз конфліктних ситуацій, вирішувати психолого-педагогічні задачі, що пов‘язані з побудовою мовленнєвих моделей під час організації ефективного процесу навчання, використовувати різні форми та методи розвитку комунікативної компетенції вихованців, запроваджувати різні види психолого-педагогічного впливу з метою підготовки гармонійно розвиненої особистості до життя.

Програма державного іспиту з дисципліни:

„Комунікативні процеси у навчанні”

Теорія комунікативного процесу.

Педагогічна задача – комунікативна задача – мовна задача. Слово як основний інструмент педагогічної діяльності. Типологія комунікації та моделі комунікативної діяльності. Співвідношення термінів комунікація та спілкування (аналіз різних поглядів на проблему). Зв‘язок теорії комунікації з іншими науками: лінгвістика, теорія перекладу, етнопсихолігвістика, соціолінгвістика, семіотика, психологія, соціологія, культурологія, політологія, філософія, математика, кібернетика, біологія. Гіпотези про походження людської мови. Наївні погляди на комунікацію.

Комунікативний процес – це континуум, де відбувається безперервна взаємодія учасників комунікації. Процес комунікації в свою чергу ділиться на великі фрагменти, що об‘єднанні єдиною задачею, місцем і часом – комунікативні події (лекція, екзамен, семінар, консультації тощо), події діляться на комунікативні акти (інтеракції або комунікативні єдності парних актів – питання – відповідь, прохання – реакція або позафразові єдності, не діалогічні). В комунікативних актах задіяні учасники комунікації – комуніканти (відправник і одержувач), що народжують або інтерпретують повідомлення. Вербальне, невербальне та креолі зоване повідомлення.

Комунікативна компетенція учасників навчального процесу.

Класифікація комунікативного процесу за кількістю та складом учасників. Моделі комунікативної діяльності. Функції комунікації. Комунікативна мімікрія як спотворення навчальної цілі. Комунікативні закони, що діють у процесі ефективної побудови процесу навчання.

Поза – вербальна і поза невербальна комунікація: комп’ютерна комунікація у дистанційному навчанні. Наукова комунікація.

Комунікативні компетенція педагога. Форми і методи розвитку комунікативної компетенції учнів та студентів.

 

Педагогічне спілкування та його складові.

Психологічна структура педагогічної діяльності. Гностичний компонент Конструктивний компонент Організаторський компонент. Комунікативний компонент. Педагогічна майстерність. Педагогічне спілкування на відміну від загально побутового. Етапи педагогічного спілкування. Міжособистісне та міжрольове спілкування у навчанні (авторитет ролі та авторитет особистості). Стилі, рівні та види професійно-педагогічного спілкування. Стилі педагогічного спілкування за В.А. Кан- Каліком. Рівні педагогічного спілкування. Види педагогічного спілкування. (Типологія професійної позиції учителя за М. Таленом)

Педагогічно-грамотне спілкування. Педагогічний такт. Етапи професійно-педагогічного спілкування. Професіоналізм спілкування. Професійно-педагогічне спілкування. Педагогічний такт.

Труднощі та бар‘єри у педагогічному спілкування. Шляхи подолання бар‘єрів педагогічного спілкування. Причини виникнення труднощів та бар‘єрів у педагогічному спілкуванні:

 

Конфлікти у педагогічному спілкуванні.

Конфлікт. Позитивні та негативні функції конфліктів у педагогічному спілкуванні. Етапи конфліктів. Типи конфліктів у навчанні.

Динаміка розвитку педагогічних конфліктів. Причини виникнення. Сторони конфлікту, конфліктна свідомість, ранг суб‘єктів та учасників, соціальний статус учасників, сила у конфлікті, об‘єкти конфлікту, умови перебігу конфлікту, образи конфліктної ситуації, мотиви конфлікту, позиції конфліктуючих сторін. Інцидент, передконфліктна ситуація, розвиток конфлікту, вирішення конфлікту, після конфліктна ситуація.

Причини виникнення конфліктів у педагогічному спілкуванні. Умови для припинення конфлікту. Типи поведінки педагога у конфліктних ситуаціях. Конструктивний напрям. Деструктивний. Етапи розв‘язання конфліктів:

Етика педагогічного спілкування. Методи врегулювання конфліктів. Слухання як активний вольовий процес. Форми слухання: нерефликсивне та рефлексивне слухання. Види запитань у процесі навчання.

Комунікативний вплив педагога та типи взаємодії з вихованцем.

Психологічний вплив педагога на вихованця. Види психологічного впливу (переконання, навіювання, імітація поведінки, прохання, маніпуляція, деструктивна критика). Види психологічного протистояння впливу (контраргументація, конструктивна критика, психологічна самооборона, ігнорування, конфронтація). Справжні цілі впливу у навчанні. Критерії конструктивного впливу. Техніка впливу та протистояння йому. Аргументація у навчальному процесі, її цілі, умови та прийоми. Техніка переконання та контра аргументації. Техніка конфронтації.

Правила і техніка педагогічного спілкування. Способи комунікативного впливу та типи взаємодії з педагога вихованцем. Прийоми профілактики та зняття блокуючих комунікативних афектів(комунікативна заторможеність, придавленість, незручність, невпевненість). Прийоми здійснення підтримки у ході спілкування. Прийоми ініціювання зустрічної навчально-пізнавальної активності студентів.

Функцій взаємодії суб’єктів педагогічного процесу у ході побудови оптимального педагогічного спілкування.

Маніпуляція та захист від неї у навчанні. Форми маніпуляції вчителями та учнями.

 

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Бутенко Н.Ю. Комунікативні процесі у навчанні: Підручник. – вид. 2-ге. – К. КНЕУ, 2006

2. Кан- Калік В.А. Учителю о педагогическом общении: Кн. Для учителя. – М. Просвещение, 1987

3. Леонтьев А.А. Лекція как общение. М., 1975

4. Педагогічна майстерність \ За ред. І.А. Зязюна. – К., 1997

5. Галузяк В.М. Класифікація стилів педагогічного спілкування // Проблеми освіти. – 2001 Вип. 26

6. В.А. Кан-Калик „Педагогическое общение”, М. - 1975

7. Збірник доповідей науково-практичної конференції 20-21 травня 1997. Конфлікти в педагогічних системах Вінниця.

8. Рудакова И.А. Конфликтология для педагогов. Р. н. Д 2005

9. Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація. К. – 2006

10. Морозов А.В. Психология влияния. – СПб, 2000 (Хрестоматія по психологии).

11. Кан-Калик В.А. Основи профессионально-педагогического общения. Грозний, 1979 г.

12. Шейнов В.П. Психология влияния. М, 2006

13. Кашин В.А. Теорія коммуникативных процессов. М., 2007

14. Биркенбиль В. Коммуныкационный тренинг, М., 2002

15. Волкова Н.П. Професійно-педагогічна комунікація, К., 2006

16. Костриця Н.М. Методика навчання студентів спілкуванню, К., 2006

17. Фурман А.В. Теорія навчальних проблемних ситуацій, К., 2007