A-Гiдроксикислоти утворюють циклiчнi мiжмолекулярнi естери - лактиди.

Лактид a-гiдроксипропiонатної кислоти

 

b-Гiдроксикислоти утворюють ненасиченi кислоти.

 

g-, d-Тощо гiдроксикислоти утворюють циклiчнi внутрiшнi естери - лактони.

 

Лактон g-гiдроксибутират-

ної кислоти (g-бутиролактон)

 

 

СТЕРЕОIЗОМЕРIЯ ГIДРОКСИКИСЛОТ

 

Більшість гiдроксикислот здатнi обертати площину поляризації плоскополяризованого свiтла влiво або вправо, тобто проявляти оптичну активнiсть (див.стор).

Так, молочна кислота може бути правообертаюча (+) та лівообертаюча (-). Правообертаюча була виділена Ю.Лібіхом у 1847 р. із м’яса і відноситься до L–ряду. Лівообертаюча D–молочна кислота утворюється при скисанні молока. D– та L–Молочні кислоти є енантіомарами (див.стор.).

 

 

Суміш, яка складається з еквiмолярних кiлькостей двох енантіомерів, називається рацемічною сумішшю або рацематом і позначається (r). Рацемат оптично неактивний, тому що його енантiомери взаємно компенсують обертання поляризованого свiтла.

Як зазначалося раніше, D- i L-позначення збереженi тiльки для гiдроксикислот, амiнокислот i вуглеводiв. Якщо в молекулi сполуки мiститься декiлька асиметричних атомiв вуглецю, то для гiдрокси- та амiнокислот їх вiдносять до D- або L- ряду за верхнiм асиметричним (хiральним) атомом вуглецю, а для вуглеводiв - за нижнiм.

Мiж числом асиметричних атомiв вуглецю (n) у молекулi i числом оптичних ізомерів (N) iснує залежнiсть N=2ⁿ. Так, у винних кислот повинно бути N=2²=4 оптичних ізомери, які можна подати чотирма проекційними формулами Фішера:

 

D- та L-винні кислоти є енантіомерами. D-Винна кислота – правообертаюча і утворюється при бродінні виноградного сусла. Лівообертаюча L-винна кислота також зустрічається у природі, її можна одержати окисненням малеїнової або сорбінової кислот. Еквівалентна суміш D- та L-винних кислот (рацемічна суміш) називається виноградною кислотою.

Виноградна кислота, як і будь-яка рацемічна суміш, оптично недіяльна тому, що обидва енантіомери взаємокомпенсують обертання плоскополяризованого променя світла. Виноградна кислота може бути роздiлена на енантiомери за допомогою спеціальних методів.

Проекційні формули ІІІ і IV мезовинної кислоти, насправді, ідентичні. В цьому легко переконатися, якщо повернути проекцію IV в площині малюнка на кут 180^о. Після повороту вона співпаде з проекцією ІІІ. Отже слід говорити не про дві речовини, а про одну, яку називають мезовинною кислотою.

Молекула мезовинної кислоти симетрична відносно площини, яка проходить через її середину (на проекціях показана пунктиром), а значить мезовинна кислота не проявляє оптичної активності.

Сполуки, у яких є асиметричний атом вуглецю, але вони оптично недiяльнi внаслiдок симетрiї молекули, називаються мезоформами.

По відношенню до D- та L-винних кислот, мезовинна кислота є не енантіомером, а діастереоізомером.

Якщо однакові замісники біля двох хіральних атомів вуглецю розташовані по різні боки від головного ланцюга, то такий ізомер називається трео-ізомером, а якщо по один бік – еритро-ізомером. Отже D- та L-винні кислоти - трео -ізомери, а мезовинна – еритро-ізомер.

 

СТЕРЕОХIМIЯ реакцій ПРИЄДНАННЯ

 

Стеричний або просторовий хiд більшості реакцій приєднання до подвiйного C=C-зв'язку має яскраво виражений стереоселективний характер, у процесіі якого утворюються трео - або еритро -iзомери. Утворення таких форм залежить вiд будови вихідної сполуки та механiзму реакцiї приєднання. Так, при цис -приєднаннi до цис -ізомеру або транс -приєднаннi до транс -ізомеру, утворюються еритро -iзомери.

Наприклад, бромування ненасичених двоосновних кислот iлюструється такими схемами:

При цис -приєднаннi до транс -ізомеру i транс -приєднаннi до цис -ізомеру утворюються трео -iзомери.

 

 

Електрофільне приєднання до кратних С=С-зв’язків найчастіше протікає, як транс -приєднання (бромування, гiдробромування, гiдрохлорування, кислотна гiдратацiя тощо).