Правила продажу будівельних матеріалів та виробів

Порядок приймання, зберігання, підготовки до продажу та продаж окремих груп непродовольчих товарів регламентується правилами продажу непродовольчих товарів.

При прийманні будівельних матеріалів, перевіряються їх кількість і якість, наявність деталей в комплекті, відповідність супровідним документам, паспортним даним.

Зберігають будівельні матеріали рядами, штабелями, в рулонах, в контейнерах, клітках, кіпах, ящиках, на стелажах, піддонах, підштабельних основах та ін. в закритих та сухих приміщеннях.

Цеглу зберігають під навісом або накритими.

Сипучі товари без упаковки (вапно, крейда, цемент, гіпс тощо) зберігають в закритих сухих приміщеннях з щільними стінами і підлогою; сипучі товари в мішках - напідтоварниках в закритих, сухих, добре вентильованих приміщеннях або під навісом за умови, яка виключає можливість проникнення вологи. Сипучі матеріали, що дуже пилять (вапно, алебастр, цемент, крейда тощо), зберігають окремо від інших матеріалів.

Окремі види будівельних матеріалів зберігають:

• скляні пустотілі блоки - укладеними на торець рядами з прокладками між ними висотою вантаження не більше 1,5 м;

• рулони м'якої покрівлі - у вертикальному положенні не більше ніж у 2 ряди по висоті;

• рулони лінолеуму - вертикально в 1 ряд по висоті;

• листи і деталі азбестоцементні - не більше 135 штук у стопці.

У місцях зберігання лісоматеріалів і будівельних матеріалів встановлюють щити із зазначенням найменування товару; на штабелях, стелажах, рядах і т.п. вивішують бірки із зазначенням артикула, сорту. Для круглих лісоматеріалів вказують також породу деревини і довжину, а для пиломатеріалів - додатково ступінь обробки (обрізні та необрізні).

Забороняється складати та зберігати товар у підмочених кіпах, тюках, коробках і в ящиках.

Усі лісоматеріали та будівельні матеріали перед складанням ретельно перевіряються для того, щоб не допустити занесення до місць зберігання різноманітних грибків та шкідників.

В обов'язковому порядку проводяться заходи щодо боротьбі 3 шкідливими комахами та гризунами, а також дезінфекція приміщення.

Товари та матеріали, що тривалий час зберігаються, періодично переглядаються, перекладаються, просушуються, очищаються від пилу, торці лісоматеріалів покриваються вологозахисними замазками.

При зберіганні виробів із скла, фаянсу та фарфору, необхідно дотримуватися попереджувальних знаків, зображених на упаковці попереджувальних написів: «Верх», «Обережно - скло», «Окантувати», «пластом не класти».

Суб'єкт господарювання повинен забезпечити умови для вільного підходу до них, необхідні умови щодо зберігання, перевірки їх якості, надання покупцям додаткових послуг.

Продаж великогабаритних будівельних матеріалів місцевого виробництва може здійснюватися за зразками з доставкою їх безпосередньо з місць виробництва на прохання покупця за вказаною ним адресою. Сипучі нерудні матеріали продають і доставляють покупцю з базових організацій з оплатою через торговельні підприємства.

Суб'єкт господарювання, що здійснює продаж лісоматеріалів і будівельних матеріалів, повинен мати торговельний (демонстраційний) зал, в якому виставляються зразки товарів, проводяться розрахунки з покупцями, організується довідково-інформаційна служба, оформляються та сплачуються послуги.

Дерев'яні будинки заводського виготовлення, комплекти деталей будинків із стінами з місцевих будівельних матеріалів, а також садові будиночки суб'єкт господарювання за вимогою покупців повинен продавати комплектно з усіма матеріалами, виробами, а також обладнанням, які необхідні для будівництва будинку (цемент, шифер, віконне скло, повсть утеплювальна будівельна, цвяхи, фарби та лаки, предмети сантехнічного та опалювального обладнання тощо).

Забороняється продаж колонок водонагрівних та опалювальних котлів без сантехнічних паспортів, інструкцій по експлуатації, гарантійних талонів.

В торговельному (демонстраційному) залі для інформації покупців повинні бути таблиці з коефіцієнтами переведення круглих лісоматеріалів та обапола в цільну кубомасу, правила обмірювання лісоматеріалів тощо.

Усі види скла продають цілими листами або за розмірами, вказаними покупцем. Ріжуть скло по прямій лінії за додаткову плату. Залишки скла шириною до 20 см включно оплачуються покупцем і видаються йому разом з основною покупкою. Залишки скла більше цього розміру покупцем не сплачуються, їх залишають в торговельному підприємстві та продають для скління кватирок, парникових рам, теплиць та ін. Торці листів скла повинні бути рівними, ріжучі краї закриті папером.

Бій скла, а також залишені покупцем залишки скла зберігаються в контейнерах (ящиках) для відходів і здаються торговельним підприємством місцевим організаціям втор сировини в установленому порядку.

При продажу лісоматеріалів і будівельних матеріалів суб'єкт господарювання може надавати покупцям такі додаткові послуги:

• вантаження куплених товарів;

• доставка товарів своїм або залученим транспортом за вказаною покупцем адресою;

• розкрій деревостружкових або деревоволокнистих плит і фанери;

• торцювання бруска та пиломатеріалів на заготівку вказаної покупцем довжини;

• нарізування скла за розмірами, що вказані покупцем;

• приймання попередніх замовлень на товари, що тимчасово відсутні у продажу;

• продаж талонів та придбання місцевих нерудних матеріалів з базових організацій;

• збирання стандартних будинків своїми силами чи підрядними бригадами на договірній основі;

• згинання та різання труб і металопрокату, нарізка різьби на трубах;

• виготовлення нестандартних столярних конструкцій (рам, дверей тощо) на замовлення покупців;

• видача напрокат будівельних механізмів, інструментів, їх настройка і заточка;

• зберігання протягом доби великогабаритних та важких лісоматеріалів і будівельних матеріалів. За домовленістю з адміністрацією магазину строк зберігання може бути продовжено;

• консультації по виконанню будівельних і ремонтних робіт;

• ознайомлення покупців з каталогами типових проектів індивідуальних житлових будинків своїми силами або підрядними бригадами на договірних засадах;

• розрахунок норм витрат лісоматеріалів і будівельних матеріалів згідно з індивідуальними проектами на житлове будівництво. Суб'єкт господарювання забезпечує з дотриманням відповідних правил продаж супутніх товарів: фарб, лаків, розчинників та розбавників, сикативів готових, пензлів малярних, ручного будівельного та деревообробного інструменту, садово-городнього реманенту, електрошнурів, електропроводів, електроустановчих виробів, засобів захисту рослин, замкових виробів тощо.

 

Органiзацiя працi на торговельних пiдприэмствах. Основіi категорii торгового персоналу. Особливостi нарахування заробітної плати та застосування матеріальної вiдповiдальностi на торговельних пiдприємствах.

Структура персоналу відображає розподіл працівників за категоріями посад та переміщення між ними. Виділяються наступні дві основні категорії посад:

• персонал неосновних видів діяльності (працівники житлово-комунального, ремонтного господарства, підрозділів соціальної сфери),

• персонал основних видів діяльності (всі інші категорії працівників).

Додатковою підставою опису персоналу є аналітична структура, в якій виділяються загальна і приватна структури.

З точки зору загальної структури, описуються такі ознаки персоналу, як вік, стаж роботи, освіта, професія. Кожен з ознак має чітко виділені категорії. Аналогічно виділяються угруповання за стажем і за стажем роботи на даному підприємстві.

З точки зору професії, виділяється дві основні категорії: робітники і службовці. У свою чергу, ці категорії поділяються на більш дрібні категорії.

Робітники - це категорія персоналу, яка безпосередньо бере участь у створенні матеріальних цінностей або наданні послуг виробничого характеру. Робітники діляться на категорії залежно від типу виконуваних робіт, професії, віку, форми і системи оплати праці, стажу. До робітників примикається також молодший обслуговуючий персонал, який зайнятий у діяльності, не пов'язаної з основною діяльністю організації (кур'єри, прибиральниці і т. д.).

Службовці - це категорія персоналу, яка зайнята переважно розумовою працею. Службовці поділяються на керівників вищого, середнього та низового рівня, фахівців (працівників, які займаються вирішенням окремих виробничих завдань) і інших службовців (співробітників, зайнятих підготовкою і оформленням документів, обліком, контролем, господарським обслуговуванням і т. д.).

Особливим підставою для опису складу персоналу є виділення професій, кваліфікації та компетентності. Під професією розуміють сукупність спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, які були придбані людиною в результаті спеціальної підготовки і дозволяють йому здійснювати відповідний вид діяльності.

Кваліфікація - це ступінь професійної підготовки, яка необхідна для виконання цієї функції. Так, наприклад, з точки зору кваліфікації, виділяють висококваліфікованих, кваліфікованих, малокваліфікованих і некваліфікованих робітників.

Фахівці діляться на головних, старших, ведучих, а також ще кілька розрядів, що позначаються за допомогою номера. Розряд фахівця, що дозволяє йому виконувати поряд зі своїми звичайними обов'язками ще деякі функції. Старший фахівець може здійснювати керівництво групою фахівців, не виділеної в самостійний підрозділ, провідний фахівець має також право здійснювати методичне керівництво, а головний спеціаліст - ще й координувати діяльність старших і головних фахівців.

Закріплюється кваліфікація спеціальними документами: дипломами, сертифікатами, свідоцтвами. Від кваліфікації залежить тарифний розряд, який визначає рівень оплати праці.

Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі урахування на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства.

Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

Заробітна плата посідає одне із центральних місць в обліку на підприємстві. Основою організації оплати праці на підприємстві є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт за їх складністю, а працівників – залежно від їх кваліфікації й відповідальності за розрядами тарифної сітки.

Підприємства й організації при складанні трудової угоди встановлюють кожному працівникові розмір тарифної ставки (посадового окладу), види доплат, компенсаційні і гарантовані виплати, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, визначена, як правило, в грошовому вимірнику, яку відповідно до трудової угоди власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші зоохочувальні і компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові оклади). До додаткової заробітної плати належать винагороди за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення і винахідництво, а також особливі умови праці. Усі державні, кооперативні підприємства і господарські товариства повинні вести окремий облік:

*фонду заробітної плати робітників і службовців:

* спискового складу

* позаспискового (позаштатного) складу;

* разових та інших премій, які не включаються до фонду заробітної плати;

* інших грошових і натуральних виплат робітникам і службовцям.

Джерелами коштів на оплату праці на підприємствах є кошти, одержані в результаті їх господарської діяльності; в бюджетних установах асигнування з бюджету, а також частка доходів, одержаних у результаті їх господарської діяльності.

На підприємствах застосовують дві форми оплати праці – відрядну і погодинну. Кожна з цих форм має різновиди (системи).

Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, і організації виконання самих робіт (в, індивідуальному порядку чи бригадою).

При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу (ф. № П-12 і № П-13).

У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножується на кількість відпрацьованих днів.