Гарантійна політика торг під-ва. Законодавчі вимоги щодо гарантійного та післягарантійного ремонту, повернення та зміни доброякісних і недоброякісних товарів.

Гарантійна політика торг під-ва. Законодавчі вимоги щодо гарантійного та післягарантійного ремонту, повернення та зміни доброякісних і недоброякісних товарів.

Для уникнення поломок використовується система планово-попереджувальних ремонтів яка передбачає примусовий ремонт всього обладнання до його виходу з ладу. Для цього для кожного виду обладнання, виходячи з рекомендацій виробника та досвіду його планується використовується ремонтний цикл на ввесь термін його служби.

Види ремонту та обслуговування включають:

1) Технічне обслуговування - це внутрішній огляд обладнання перевірка працездатності,налагоджування, зношування, заміна витратних матеріалів

Технічне обслуговування має проводитися 1 раз на рік.

2) Дрібний ремонт – вкл. технічне обслуг та заміну слабких ланок. Слабка ланка захищає від зносу та псування важливі елементи обладнання

3) Середній ремонт – це дрібний + капітальний ремонт окремих вузлів з високим ступенем зносу. Цей ремонт проводиться вузловим методом, коли вузол що підлягає кап ремонту замінюється аналогічним новим або вже відремонтованим

4) Капремонт – це повне розбир. обладнання, заміна або відновлення усіх деталей з високим ступенем зносу, збирання, налагодження, перевірка.

 

Типові порушення правил в сучасній Україні, перспективи їх усунення.

Відповідальність суб'єктів господарювання сфери торгівлі, громадського харчування та послуг за порушення законодавства про захист прав споживачів передбачена ст. 23 Закону України "Про захист прав споживачів" та іншими нормативними документами.

У разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг несуть відповідальність за:

• відмову споживачу в реалізації його прав, установлених пунктом 1 статті 14 і пунктом 3 статті 15 цього Закону, — у десятикратному розмірі вартості товару, виконаної роботи (наданої послуги) виходячи з цін, що діяли на час придбання товару, замовлення роботи (надання послуги), але не менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• виготовлення або реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів, — у розмірі 50 відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що підлягає обов'язковій сертифікації, але не має сертифіката відповідності (свідоцтва про визнання іноземного сертифіката), — у розмірі 50 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• виготовлення, реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, що не відповідає вимогам нормативних документів стосовно безпеки для життя, здоров'я та майна споживачів і навколишнього природного середовища, — у розмірі 300 відсотків вартості виготовленої або одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• реалізацію товару, виконання роботи, надання послуги, заборонених для виготовлення та реалізації (виконання, надання) відповідним державним органом, — у розмірі 500 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• реалізацію небезпечного товару (отрути, отрутохімікату, вибухо- і вогненебезпечної речовини тощо) без належного попереджувального маркування, а також без інформації про правила й умови безпечного його використання — у розмірі 100 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, але не менше двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• відсутність необхідної, доступної, достовірної та своєчасної інформації про товар, роботу, послугу — у розмірі 30 відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• створення перешкод службовій особі, спеціально уповноваженій органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, у проведенні перевірки якості товарів, виконуваних (виконаних) робіт, надаваних (наданих) послуг, а також правил торговельного та інших видів обслуговування — у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі якщо законодавством суб'єкт господарської діяльності звільнений від ведення обов'язкового обліку доходів і витрат, — у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• реалізацію товару, термін придатності — у розмірі 200 відсотків вартості залишку одержаної для реалізації партії товару, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• порушення умов договору між споживачем і виконавцем про виконання роботи, надання послуги — у розмірі 100 відсотків вартості роботи, послуги. Ті самі дії, вчинені щодо групи споживачів, — у розмірі від 1 до 10 відсотків вартості виконаних робіт, наданих послуг за минулий календарний місяць, але не менше п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Суми штрафів зараховуються до державного бюджету. Порядок стягнення штрафів визначається Кабінетом Міністрів України.

У разі невиконання в добровільному порядку суб'єктами господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування та послуг визначених у статті 5 цього Закону рішень (постанов) спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади України у сфері захисту прав споживачів, його територіальних органів та їх посадових осіб про накладення стягнення примусове виконання таких рішень (постанов) здійснюється державною виконавчою службою в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження

 

 

Асортимент торговельного підприємництва,його структура та характеристики.

Типи магазинів

Класифікаційна ознака	Тип магазина	Характеристика
Обсяг послуг	Самообслуговування	Універсами, супер-та мегамаркети, пропонують товари широкого асортименту, задовольняють потреби людей у продовольчих та непродовольчих товарах
Обмежене обслу­говування	Відносно невеликі магазини, пропону­ють товари повсякденного попиту
Повне обслугову­вання	Фешенебельні універмаги: спеціалізовані магазини елітних товарів
Асортимент пропонованих товарів	Спеціалізовані	Пропонують обмежену групу товарів 3! значною глибиною асортименту: магазини одягу, спортивних товарів, будівельних матеріалів
Вузькоспеціалізовані	Магазини з обмеженим асортиментом однотипної продукції, наприклад чоловічого одягу, електроінструментів тощо
Універсальні, тор­говельні центри (комплекси)	Пропонують широкий асортимент різноманітних товарів, поєднують функції універсаму та магазину, який торгує зі знижками
Товарна спеціалізація	Продовольчих товарів	Обслуговують мешканців мікрорайону, в якому розташований магазин
Непродовольчих товарів	Як правило, невеликі магазини пропонують широкий асортимент непродовольчих товарів
Змішані	Комбіновані магазини, які пропонують дуже широкий асортимент товарів
Рівень ЦІН	Елітні товари з ви­сокими цінами	Магазини, які пропонують товари високої якості з повним набором послуг
Магазини звичайних цін	Торгують стандартними товарами за нижчими цінами завдяки меншим націнкам та більшому товарообігу
Магазини, які тор­ гують за заниженими цінами	Магазини уцінених товарів, пропонують широку номенклатуру товарів Це вироби, що вийшли з моди, некондиційні або залежалі товари. Роздрібна торгівля товарами типу «секонд хенд», тобто товарами, які були у вжитку та пропонуються для повторного використання
Класифікаційна ознака	Тип магазина	Характеристика
Форма торгівлі	Магазини звичай­ ного типу	Обслуговують покупців з прилавку
Магазини самообс­ луговування	Вільний доступ покупців до товару, самостійний вибір товарів
Магазини торгівлі за зразками	У торговельній (демонстраційній) залі виставлені зразки товарів у повному асортименті, після придбання покупець отримує товар, якій відповідає зразку
Торгівля за поперед­ німи замовленнями	Товари описуються в каталогах, на підставі яких покупець здійснює попереднє замовлення й отримує товар, що відповідає опису
Дрібнооптові магазини	Відпускають товари дитячим закладам, лікувальним та іншим закритим закладам за безготівковим розрахунком
Фірмові магазини	Створюються товаровиробниками з ме­тою просування на ринок нових товарів, вивчення попиту, проведення маркетингових досліджень

Книга відгуків

Книга відгуків та пропозицій – регулюється мін. Зовнішньо-економічних зв’язків і торгівлі від 1996р. В комерційному під-ві ведеться книга відгуків і пропозицій для розміщення заяв покупців. Книга є документом суворої звітності, а записи в ній вважаються офіційними заявами, які мають бути розглянуті керівництвом під-ва

Книга розміщується у видному і доступному місці. Якщо магазин великий – то окремі книги повинні бути в кожному відділі. Якщо покупець хоче зробити запис, то забороняється від нього вимагати пояснення цього вчинку або вимагати документи. Для того, щоб заява була офіційна, вона не має бути анонімною, і бажано, щоб автор залишив свою адресу для офіційної відповіді. Всі заяви покупців розглядаються в тижневий термін і за результатами розгляду ухвалюються рішення, що надсилається покупцям. Копії листів надісланих покупцям зберігаються протягом часу зберігання книги. Незаповнена книга дійсна до повного заповнення. Заповнена книга зберігається 1 рік.

Якщо на працівника подана скарга, то з нього береться письмове пояснення.

За результатами аналізу заповненої книги керівництво повинно виявити типові скарги та пропозиції і розробити план захистів що до їх усунення. Якщо керівник магазину не може сам вирішити це питання, він повинен подати службову записку вищому керівництву. За відсутністю чи неналежне ведення книги керівництво магазину несе відповідальність

 

Органiзацiя працi на торговельних пiдприэмствах. Основіi категорii торгового персоналу. Особливостi нарахування заробітної плати та застосування матеріальної вiдповiдальностi на торговельних пiдприємствах.

Структура персоналу відображає розподіл працівників за категоріями посад та переміщення між ними. Виділяються наступні дві основні категорії посад:

• персонал неосновних видів діяльності (працівники житлово-комунального, ремонтного господарства, підрозділів соціальної сфери),

• персонал основних видів діяльності (всі інші категорії працівників).

Додатковою підставою опису персоналу є аналітична структура, в якій виділяються загальна і приватна структури.

З точки зору загальної структури, описуються такі ознаки персоналу, як вік, стаж роботи, освіта, професія. Кожен з ознак має чітко виділені категорії. Аналогічно виділяються угруповання за стажем і за стажем роботи на даному підприємстві.

З точки зору професії, виділяється дві основні категорії: робітники і службовці. У свою чергу, ці категорії поділяються на більш дрібні категорії.

Робітники - це категорія персоналу, яка безпосередньо бере участь у створенні матеріальних цінностей або наданні послуг виробничого характеру. Робітники діляться на категорії залежно від типу виконуваних робіт, професії, віку, форми і системи оплати праці, стажу. До робітників примикається також молодший обслуговуючий персонал, який зайнятий у діяльності, не пов'язаної з основною діяльністю організації (кур'єри, прибиральниці і т. д.).

Службовці - це категорія персоналу, яка зайнята переважно розумовою працею. Службовці поділяються на керівників вищого, середнього та низового рівня, фахівців (працівників, які займаються вирішенням окремих виробничих завдань) і інших службовців (співробітників, зайнятих підготовкою і оформленням документів, обліком, контролем, господарським обслуговуванням і т. д.).

Особливим підставою для опису складу персоналу є виділення професій, кваліфікації та компетентності. Під професією розуміють сукупність спеціальних теоретичних знань і практичних навичок, які були придбані людиною в результаті спеціальної підготовки і дозволяють йому здійснювати відповідний вид діяльності.

Кваліфікація - це ступінь професійної підготовки, яка необхідна для виконання цієї функції. Так, наприклад, з точки зору кваліфікації, виділяють висококваліфікованих, кваліфікованих, малокваліфікованих і некваліфікованих робітників.

Фахівці діляться на головних, старших, ведучих, а також ще кілька розрядів, що позначаються за допомогою номера. Розряд фахівця, що дозволяє йому виконувати поряд зі своїми звичайними обов'язками ще деякі функції. Старший фахівець може здійснювати керівництво групою фахівців, не виділеної в самостійний підрозділ, провідний фахівець має також право здійснювати методичне керівництво, а головний спеціаліст - ще й координувати діяльність старших і головних фахівців.

Закріплюється кваліфікація спеціальними документами: дипломами, сертифікатами, свідоцтвами. Від кваліфікації залежить тарифний розряд, який визначає рівень оплати праці.

Облік праці і заробітної плати займає одне з центральних місць у всій системі урахування на підприємстві. Заробітна плата є основним джерелом прибутків робітників фірми, підприємства.

Трудові прибутки робітника визначаються його особистим трудовим внеском з урахуванням кінцевих результатів діяльності підприємства або фірми. Вони регулюються податками і максимальними розмірами не обмежуються. Мінімальний розмір оплати праці встановлюється законодавством.

Заробітна плата посідає одне із центральних місць в обліку на підприємстві. Основою організації оплати праці на підприємстві є тарифна система, яка включає: тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і тарифно-кваліфікаційні характеристики (довідники). Тарифна система оплати праці використовується для розподілу робіт за їх складністю, а працівників – залежно від їх кваліфікації й відповідальності за розрядами тарифної сітки.

Підприємства й організації при складанні трудової угоди встановлюють кожному працівникові розмір тарифної ставки (посадового окладу), види доплат, компенсаційні і гарантовані виплати, передбачені чинним законодавством.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата – це винагорода, визначена, як правило, в грошовому вимірнику, яку відповідно до трудової угоди власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Заробітна плата поділяється на основну, додаткову, інші зоохочувальні і компенсаційні виплати.

Основна заробітна плата – це винагорода за виконану роботу згідно з встановленими нормами (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові оклади). До додаткової заробітної плати належать винагороди за працю понад встановлені норми, за трудові досягнення і винахідництво, а також особливі умови праці. Усі державні, кооперативні підприємства і господарські товариства повинні вести окремий облік:

*фонду заробітної плати робітників і службовців:

* спискового складу

* позаспискового (позаштатного) складу;

* разових та інших премій, які не включаються до фонду заробітної плати;

* інших грошових і натуральних виплат робітникам і службовцям.

Джерелами коштів на оплату праці на підприємствах є кошти, одержані в результаті їх господарської діяльності; в бюджетних установах асигнування з бюджету, а також частка доходів, одержаних у результаті їх господарської діяльності.

На підприємствах застосовують дві форми оплати праці – відрядну і погодинну. Кожна з цих форм має різновиди (системи).

Порядок нарахування заробітної плати, належної працівникам підприємства, залежить від форм оплати праці, що застосовуються на підприємстві, і організації виконання самих робіт (в, індивідуальному порядку чи бригадою).

При погодинній оплаті праці основним документом, який служить підставою для нарахування заробітної плати, є табель використання робочого часу (ф. № П-12 і № П-13).

У цьому разі для розрахунку погодинного заробітку працівника достатньо знати його розряд, погодинну тарифну ставку даного розряду і кількість відпрацьованих годин за табелем. При розрахунку заробітної плати за посадовим окладом останній зберігається при відпрацюванні всіх робочих днів місяця. Якщо відпрацьована неповна кількість робочих днів, середньоденний заробіток перемножується на кількість відпрацьованих днів.

 

 

Гарантійна політика торг під-ва. Законодавчі вимоги щодо гарантійного та післягарантійного ремонту, повернення та зміни доброякісних і недоброякісних товарів.

Для уникнення поломок використовується система планово-попереджувальних ремонтів яка передбачає примусовий ремонт всього обладнання до його виходу з ладу. Для цього для кожного виду обладнання, виходячи з рекомендацій виробника та досвіду його планується використовується ремонтний цикл на ввесь термін його служби.

Види ремонту та обслуговування включають:

1) Технічне обслуговування - це внутрішній огляд обладнання перевірка працездатності,налагоджування, зношування, заміна витратних матеріалів

Технічне обслуговування має проводитися 1 раз на рік.

2) Дрібний ремонт – вкл. технічне обслуг та заміну слабких ланок. Слабка ланка захищає від зносу та псування важливі елементи обладнання

3) Середній ремонт – це дрібний + капітальний ремонт окремих вузлів з високим ступенем зносу. Цей ремонт проводиться вузловим методом, коли вузол що підлягає кап ремонту замінюється аналогічним новим або вже відремонтованим

4) Капремонт – це повне розбир. обладнання, заміна або відновлення усіх деталей з високим ступенем зносу, збирання, налагодження, перевірка.