Періоду Відродження (лекції 1-5)

Тема 1. Загальні відомості про історію філософії. Становлення

філософських уявлень в країнах Стародавнього Сходу (Індія, Китай)

Філософія: поняття, предмет, функції. Проблематика та структура

філософії. Типологія філософських учень. Розвиток історії філософії.

Предмет та завдання історії філософії. Місце історії філософії в системі

філософських дисциплін.

Становлення філософії в Стародавній Індії. Основні історичні ета-

пи розвитку Індії. Основні релігійно-філософські напрями.

Ортодоксальні та неортодоксальні даршани Стародавньої Індії.

Філософія у Стародавньому Китаї. Соціально-економічні умови

становлення філософії у Стародавньому Китаї. Вчення про Інь та Янь.

Уявлення про долю. Основні філософські школи «золотої доби»

китайської філософії.

Тема 2. Антична філософія (1)

Причини формування філософії в Стародавній Греції. Джерела дав-

ньогрецької філософії. Роль «семи мудреців» у виникненні античної фі-

лософії. Періодизація античної філософії. Пошуки першопочатків буття

античними мислителями.

Філософія ранніх грецьких філософів (досократиків): Мілетська

школа – Фалес, Анаксімандр, Анаксімен; Ефеська школа – Геракліт;

Піфагорійський союз – Піфагор; Елейська школа – Ксенофан, Парменід,

Зенон; філософія Емпедокла та Анаксагора; античний атомізм –

Демокріт; софістика: діяльність «старших» софістів.

Становлення об’єктивного ідеалізму у грецькій філософії:

філософія Сократа.

Вчення Платона про ідеї. Теорія пізнання Платона (пізнання як

пригадування). Уявлення про душу. Етика Платона. «Пайдейя» Платона:

ідеї виховання.

Тема 3. Антична філософія (2)

Філософія Арістотеля. «Перша філософія» і «друга філософія».

Критика теорії ідей Платона. Вчення Арістотеля про причини буття: фо-

рмальна і матеріальна причини, цільова і рушійна причини. Вчення про

категорії. Арістотель про визначення та види душі. Душа і тіло. Гносео-

логія Арістотеля: спростування скептицизму, сенсуалізм і емпіризм Арі-

стотеля, проблема вторинних якостей, ступені пізнання.

Еллінізм та його місце в історії та культурі античності. Особливості

та завдання елліністичної філософії. Філософські школи елліністичної

доби: стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм, еклектизм. Філософські школи

доби Римської імперії: епікуреїзм, неоплатонізм.

Закриття імператором Юстиніаном у 529 році платонівської

Академії. Основні здобутки античної філософії та її детермінація

наступного розвитку філософської думки.

Тема 4. Середньовічна філософія

Джерела формування філософії раннього християнства. Біблійні

витоки основних ідей християнської філософії. Періодизація

Середньовічної філософії. Екзегетика. Діяльність апологетів: Юстин

Мученик, Тертулліан. Александрійська богословська школа (Климент і

Оріген).

Філософія Аврелія Августина. Сповідь як спосіб філософування

Святого Августина. Августин і грецька філософія. Критика поганства і

маніхейців. Поєднання християнства з неоплатонізмом. Аргументи про-

ти феноменалізму. Чуттєве пізнання. «Емпіризм» Августина. Розум. Від-

ношення між вірою і знанням: віра як умова пізнання. Світ і людина.

Буття. Час і вічність. Космос. Креаціонізм Августина. Людина і душа.

Благо. Добро і зло – теодіцея Августина. Свобода волі душі як вияв дії

Бога. Моральна доктрина Аврелія Августина.

Рання схоластика. Ансельм Кентерберійський. Схоластичний реа-

лізм. Відношення віри і розуму. Концепція Бога і докази щодо його існу-

вання. Боротьба реалізму і номіналізму. Крайній реалізм. Поміркований

реалізм. Крайній номіналізм. Поміркований номіналізм.

Розквіт схоластичної філософії: Тома Аквінський. Вчення про бут-

тя. Поєднання християнської теології з ученням Арістотеля. Структура

світу. Вчення про сутність та існування. Різниця між матеріальним і ду-

ховним. Вчення про універсалії (поміркований реалізм). Три роди уні-

версалій. Вчення про потенцію і акт. Докази на користь існування Бога.

Тлумачення сутності Бога та його пізнання. Вчення про душу. Теорія пі-

знання. Відношення між раціональним знанням і вірою.

Тема 5. Філософія епохи Відродження

Загальна характеристика епохи Відродження. Теоцентризм і антро-

поцентризм. Ідеї гуманізму. Нове трактування античної філософії. Гума-

нізм в Італії: Данте Аліг’єрі, Франческо Петрарка.

Неоплатонізм Ренесансу. Критика схоластизованого Арістотеля і

повернення до Платона. Флорентійська платонівська академія: Марсіліо

Фічіно, Джовані Піко делла Мірандола.

Натурфілософія Відродження. Микола Кузанський. Теоцентризм.

Містичний пантеїзм Кузанського; концепція вченого незнання. Номіна-

лізм. Джордано Бруно: пантеїстичний матеріалізм і діалектика; ідеї нової

космології; вічність і нескінченність Всесвіту; незчисленність світів;

філософська антропологія і теорія пізнання.

Змістовий модуль 2. Розвиток філософії від Нового часу до

Сучасності (лекції 6-9)

Тема 6. Філософія Нового часу

Становлення філософії Нового часу. Емпіризм і філософський

матеріалізм Френсіса Бекона. Вчення Бекона про «форми» і «природи».

Вчення про індукцію як метод дослідження «форм». Універсальне

поняття експерименту. Гносеологія: роль відчуттів (досвіду) і розуму;

вчення про «примари» людського розуму.

Раціоналізм Рене Декарта. Дедуктивний метод наукового

дослідження (чотири правила методу). Вчення про вроджені ідеї.

Принцип універсального сумніву. Теорія пізнання Декарта. Дуалізм

Декарта. Вчення про матерію, рух, простір і час.

Еволюція філософських систем. Філософія Бенедикта Спінози.

Головні поняття метафізики Спінози: субстанція, атрибут, модус,

нескінченність, порядок. Вчення про модуси (модуси протяжності і

модуси мислення). Подолання дуалізму Декарта (монізм Спінози).

Детермінізм. Погляди Спінози на душу. Теорія пізнання Спінози:

чуттєве, розсудкове __________та інтуїтивне пізнання. Дедуктивно-математичний

метод Спінози. Спіноза про свободу.

Монадологія Готфріда Ляйбніца. Вчення про монади: множинність

монад; характерні особливості монад; внутрішня активність монад.

Теорія пізнання Ляйбніца. Раціональне пізнання. Критика сенсуалізму і

емпіризму.

Суб’єктивний ідеалізм Джорджа Берклі. Критика Берклі

філософського поняття матерії. Вчення Берклі про реальність

одиничного та ілюзорність загального. Принцип «існувати, означає бути

сприйнятим». Ідеалістичний сенсуалізм Берклі. Сходження на позиції

об’єктивного ідеалізму.

Тема 7. Філософія Просвітництва. Німецька класична філософія

Загальна характеристика філософії Просвітництва. Загальна

характеристика англійського матеріалізму ХVІІІ ст. Вчення Джона

Толанда про матерію і рух (саморух матерії, внутрішня активність та

протяжність матерії). Шлях Толанда від деїзму до матеріалізму.

Загальна характеристика французького просвітництва ХVІІІ ст.

Деїзм Вольтера. Деїстична релігія розуму. Заперечення онтологічного

доведення Бога. Вольтер про матерію, душу і мислення. Монізм

Вольтера. Проблема руху як загальної властивості. Сенсуалізм Вольтера.

Філософія природи Вольтера.

Загальна характеристика французького матеріалізму ХVІІІ ст.

Ламетрі про матеріальну субстанцію. Властивості та атрибути матерії.

Теорія пізнання Ламетрі. Визнання вічності та об’єктивного існування

матерії.

Німецька філософія XVIII – XIX ст. Філософське вчення Іммануїла

Канта. «Докритичний» та «критичний» періоди в філософській творчості

Канта. Учення про «річ у собі» та явище. Теорія пізнання. Кант про фе-

номени і ноумени. Межі пізнання. Структура процесу пізнання. Апріор-

не в пізнанні. Антиномії.

Філософська система Геґеля. Об’єктивний ідеалізм Геґеля.

Об’єктивне мислення як субстанція. Відношення між буттям і

мисленням. Етапи розвитку абсолютної ідеї: логіка, природа, дух.

Система категорій. Ідеалістична діалектика.

Філософія Людвіґа Фоєрбаха. Антропологічний __________принцип філософії

Фоєрбаха. Матеріалізм.

Тема 8. Європейська філософія ХІХ-ХХІ ст. (1)

Філософія діалектичного матеріалізму: Карл Маркс і Фрідріх Ен-

гельс. Розробка основних положень матеріалістичного розуміння історії.

Теорія суспільних відношень. Продуктивні сили і виробничі відносини.

Аналіз капіталістичного способу виробництва. Теорія суспіль-

но-економічних формацій. Теорія комуністичного суспільства.

Філософія позитивізму. Характерні риси філософії позитивізму.

Головні етапи позитивізму.

Перший позитивізм. Огюст Конт. Програма «позитивної

філософії». Закон трьох стадій розвитку суспільства Огюста Конта.

Критерії науковості знань.

Другий позитивізм (емпіріокритицизм). Радикальний емпіризм

Ернста Маха. Ідея анігіляції речовини. Концепція пізнання Ернста Маха.

Принцип «економії мислення». Пізнання як описування феноменів.

Третій позитивізм (неопозитивізм). Поняття аналітичної філософії.

Ґ. Фреге і Б. Рассел: «глибинний» аналіз мови. Логічний атомізм

Бертрана Рассела: речення природної мови як вихідні елементи аналізу.

Людвіг Вітґенштайн: філософія як аналіз різних способів вираження

дійсності (наука, мистецтво, містичне споглядання).

«Лінгвістичний поворот» у західній філософії: трансформація

філософських проблем у сферу аналізу мовних засобів і виразів.

Філософія науки. Проблема методологічного ідеалу і критеріїв

науковості знань.

Ірраціоналізм і філософія життя. Метафізика Шопенгауера: світ як

воля і уявлення; поняття «воля»; закон достатньої підстави;

натурфілософія як предмет філософії; детермінізм і свобода волі.

Філософія Фрідріха Ніцше: програма «переоцінки всіх цінностей»;

„Смерть Бога»; критика моралі; аналіз європейського нігілізму; «Воля до

влади» та ідеал «надлюдини»; ідея «вічного повернення». «Філософія

життя».

Тема 9. Європейська філософія ХІХ-ХХІ ст. (2)

Релігійна філософія. Філософія неотомізму. Ототожнення буття і

Бога. Філософія Жака Марітена: концепція інтегрального гуманізму; шо-

стий доказ існування Бога; критика філософії Нового часу; гуманізм ан-

тропоцентричний і гуманізм теоцентричний.

Філософія психоаналізу. Зігмунд Фройд. Психоаналіз як спроба

методологічного подолання суб’єктивізму та ірраціоналізму

(інтуїтивізму). Виявлення принципів життєдіяльності особи та мотивів

поведінки. Зміщення онтології в сферу психіки. Значимість

безсвідомого. Три структурні елементи психічного (Воно, Я, Над-Я).

Феноменологія. Е. Гуссерль: критика підстав традиційної

ідеалізації (психологізму та історицизму). Інтенціональність як принцип

взаємозв’язку. Рух до предметів як відтворення безпосередньо

смислового поля значень між свідомістю і предметами. Метод

феноменологічної редукції. Ідея саморозкриття феномена. Поняття

«горизонта значень».

Філософія існування. Генеза екзистенціалізму. Філософське вчення

Сьорена К’єркеґора: екзистенційні істини; етапи еволюції особи;

поняття відчаю. Філософія Мартіна Гайдеґґера: екзистенційне тлумачен-

ня феноменології; основні етапи філософської еволюції; онтологічна

концепція; сенс буття; поняття «істина»; «техніка» і «нігілізм».

Загальні особливості праґматизму. Ч. Пірс: процес пізнання як пе-

рехід від сумніву до вірування; поняття як правила дії; істина як загаль-

нозначуще вірування; роль загальних ідей; ідея речі як ідея її чуттєвих

наслідків. Інструменталізм Джона Дьюї: систематизація праґматизму;

причини виникнення і мета філософії; тлумачення поняття «досвід»;

заперечення існування першоначал; умовний характер узагальнень;

Джон Дьюї про метод.

Постмодернізм як відмова від канонів філософського академізму;

обґрунтування права на вільний вибір способу філософування. Метод

метанаративів (Ж.Ф.Ліотар); метод «археології» (М.Фуко).

ТЕМИ ТА ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ. РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

Теми лекцій, план, література Кількість

Годин - 18