Варіанти використання даної методики

· Психолог може попросити батька і матір намалювати план їх рідних домівок, а діти в цей час спостерігають за ними.

· Як інший варіант можна запропонувати дітям намалювати план будинку, в якому вони в теперішній момент живуть з батьками, а батько і мати при цьому присутні як спостерігачі.

· Всі члени сім'ї малюють план будинку, в якому зараз живуть.

Питання психолога спрямовані на виявлення спогадів, пов'язаних з існуючими в даній сім'ї правилами і їх джерелами в батьківських сім'ях.

Крім того, спогади вивчаються на предмет того, наскільки вони відображають внутрішньосімейні взаємостосунки.

Дана методика спрямована на виявлення матеріалу, пов'язана з рольовою поведінкою в батьківських сім'ях подружжя, виявленням прихованих правил взаємодії в даній сім'ї, а також для прояснення кінцевої мети семейно-корекційного процесу.

Використання першого варіанту (коли батьки виконують вправу, а діти спостерігають за ними) дозволяє провести межі між поколіннями в сім'ї і межі між різними сімейними субсистемами. Такого роду діяльність підтверджує унікальне місце батьків в сімейній системі, коли дітям відводиться роль тих, що навчаються. Історія сім'ї у викладі батьків, що описують життя в своїх батьківських сім'ях, вносить свій значущий внесок у формування почуття причетності до культурної спадщини даної сім'ї, сприяє розвитку емпатії і взаємовиручки між її членами. Крім тих проблем, що хвилюють подружжя зараз, їх конфлікти можуть бути освітлені через звернення до матеріалів сімейної історії.

У другому варіанті застосування методики (діти малюють план будинку, а батьки спостерігають за ними) психолог виділяє (С475) і підтримує дитячу субсистему унікальних точок зору і почуттів дітей по відношенню до внутрішньосімейної взаємодії.

Коли методика використовується в її третьому варіанті (вся сім'я малює план будинку), психолог дістає можливість досить глибоко вивчити актуальні проблеми і конфлікти в сім'ї, а також імпліцитно присутні усередині сімейної системи засоби їх подолання. Особливо корисний даний варіант методики при роботі з сім'ями, в яких розмиті межі між субсистемами, а також межі між сім'єю і зовнішнім світом. Безпечний вираз сім'єю різних точок зору і почуттів на те, що відбувається дозволяє в якійсь мірі прояснити внутрішньосімейні межі.

Методика «сімейний простір» може використовуватися в сімейно-груповій психокорекції в роботі з батьківськими групами. Залежно від цілей групи увага фокусується на актуальних сімейних конфліктах чи на історії сім'ї. Методика непридатна в роботі з маленькими дітьми.

12. «Подружня конференція» і «Сімейна рада». Методики є зустрічами, що проводяться регулярно з подружньою парою або сім'єю, в рамках яких забезпечуються рівні можливості участі всіх членів сім'ї. Це метод, створений для покращання внутрішньосімейних взаємостосунків і підвищення їх інтенсивності.

Виділяють чотири причини, по яких слід проводити «сімейну раду»:

1. Щоб дати можливість членам сім'ї вільно спілкуватися між собою.

2. Щоб уникнути сильних емоційних сплесків в сім'ї.

3. Для навчання|вчення| членів сім'ї (як дітей, так і дорослих) демократичним прийомам вирішення конфліктів.

4. Для підтримки гармонії і спокою в сім'ї.

Психолог призначає клієнтам конференцію або раду в якості домашнього завдання, згодом вони можуть стати ритуалами даної сім'ї. Консультанти подружніх пар і сімей застосовують цю методику для розвитку і збагачення життєвого досвіду членів сім'ї, як ефективний психокорекційний засіб.

Якщо психолог приходить до висновку, що необхідно поліпшити спілкування між подружжям, то він пропонує їм обдумати можливість регулярних зустрічей між ним і членами сім'ї. При цьому час, місце і частота зустрічей особливо обговорюються. (С476) Час, відведений для конференції, подружжя повинне повністю присвятити один одному, виключивши які-небудь сторонні втручання. Якщо ця ідея приймається, подружжя вибирає слушний для обох час, коли вони можуть спілкуватися один з одним і бути при цьому в хорошій фізичній і психічній формі, а також погоджуються слідувати правилам, список яких вручається психологом тут же на зустрічі. Ці правила можуть варіюватися для того, щоб адаптувати їх до специфічних проблем і потреб дайной сім'ї.

Список правил

1. Подружжя зустрічається в обумовлений час і в обумовленому місці в період між попередньою і подальшою зустрічами. Зустріч повинна відбуватися в умовах, коли немає ніяких впливів ззовні. Необхідно проводити як мінімум одну подібну зустріч в тиждень.

2. Один партнер говорить протягом якогось фіксованого часу (приблизно півгодини) або на свій розсуд мовчить. Можна розповідати що завгодно: про сни, плани, хвороби, бажання, потреби і т.ін. Інший партнер повинен дуже уважно слухати, у жодному випадку не перебивати, не палити, не ходити назад-вперед по кімнаті і не робити чого-небудь, що могло б порушити процес спілкування. Точно в певний час перший партнер зупиняється.

3. Другий партнер стисло (протягом 3 хв) розповідає про те, що він почув в монологу першого і що, на його думку, перший мав на увазі. Позиція того, що говорив, признається як та, що має право на існування і на даному етапі ніяк не атакується, не критикується і не обговорюється.

4. Після цього другий партнер говорить протягом виділених йому півгодини, а перший його уважно слухає.

5. Після того, як другий партнер закінчить свій монолог, перший протягом 3 хв повинен резюмувати почуте і підтвердити, що позиція іншого, рівно як і його власна, має право на існування, а також те, що він сприйняв її адекватно.

6. Обговорення слід закінчити в строго певний час.

7. Питання, що обговорюються на конференції, не повинні підніматися і обговорюватися аж до наступної зустрічі.

8. На початку наступної зустрічі подружня пара розповідає про те, що відбулося в проміжок між зустрічами. Психолог, використовуючи матеріали зустрічі, (С477) міняє відповідно до актуальної ситуації правила проведення подальших конференцій і ще раз повторює завдання.

Дана методика не спрямована на прийняття рішення. Її завдання — зробити спілкування між партнерами відкритішим, конструктивно збільшити близькість між ними, ослабити боротьбу за владу і тим самим дати можливість для внутрішньосімейного вирішення проблем.

Проведення «сімейної ради» є розширеним варіантом методики «сімейна конференція».

Психолог описує правила проведення сімейної ради:

1. Необхідно визначити час і місце зустрічі так, щоб ні що не могло їй перешкодити.

2. Рада формально включає всіх членів сім'ї, проте нікого не можна примушувати бути присутнім на ньому, насильно примушувати до цього. Разом з тим той, хто не брав участь у сімейній раді, повинен погодитися слідувати тим рішенням, які будуть прийняті. Необхідно добиватися, щоб всі члени сім'ї були присутні на зустрічі.

3. Рішення, прийняті на раді, не можуть бути в односторонньому порядку порушені чи ж проігноровані. Якщо ж такий інцидент відбувається, він повинен обговорюватися на подальших зустрічах.

4. Кожен член сім'ї може запропонувати питання для обговорення. У деяких сім'ях існує звичай класти аркуш паперу із списком питань, що вимагають загального обговорення, в найзручніше для всіх членів сім'ї місце, наприклад, на холодильник, на обідній стіл і т.ін. Для того, щоб як тільки комусь в голову прийде відповідна ідея, її відразу можна було зафіксувати.

5. Список питань може включати все, що пов'язано з благополуччям дітей, сімейними прогулянками, все, що має відношення до сім'ї як до цілого.

6. Всі повинні брати участь у виконанні ухвалених рішень і на словах, і на ділі.

7. Як батьки, так і діти повинні бути упевнені в тому, що у них в сім'ї є право голосу, що сказане ними буде почуто, прийнято і розглянуто.

8. Сімейна рада проводиться для того, щоб вирішувати проблеми, а не для того, щоб нападати на конкретних людей. Тому забороняється обговорювати осіб і їх поведінку, а обговорюється тільки проблема і способи її рішення. (С478)

Сім'ю необхідно попередити про те, що зустріч не буде успішною до тих пір, поки кожен член сім'ї не навчиться використовувати раду сім'ї як ефективний засіб вирішення своїх власних проблем. На наступних заняттях сім'я ділиться з психологом досвідом проведення ради і потім обговорює її. Дана методика допомагає сім'ї навчитися прийомам демократичного обговорення питань, які можна практикувати в домашній обстановці.

13. «Батьківський семінар». А.С. Співаковська запропонувала дану методику для вирішення завдань зміни сфери свідомості і самосвідомості батьків і систем соціально-перцептивних стереотипів, а також реальних форм взаємодії в сім'ї.

Основним психокорекційним завданням виступає зміна ставлення людей до власного сімейного життя і завдань виховання. На семінарі удосконалюється сприйняття подружжям один одного, міняється уявлення про свою дитину, розширюється палітра педагогічних прийомів дії на дитину, які вже вдома, в повсякденному житті, апробовуються батьками.

Під час семінару батьки обговорюють і обдумують свої сімейні стосунківи, обмінюються досвідом, самостійно в ході групового обговорення виробляють шляхи вирішення сімейних конфліктів.

Як специфічний коректувальний метод «батьківський семінар» складається з наступних спеціальних прийомів:

· Лекція.

· Групова дискусія.

· Бібліотерапія.

· Анонімні важкі ситуації.

Лекційні прийоми. Психолог повідомляє батькам важливу з погляду виховання психологічну інформацію. Лекційні теми підбираються стосовно інтересів і системи значущих переживань учасників семінару.

Можливі теми лекцій:

· Закони подружньої гармонії.

· Що таке природність у вихованні дітей.

· Що таке сімейна криза і критичний період розвитку дитини.

· Чи може покарання дитини бути творчим і т.ін.

Головним у викладі вказаних тем є простота, життєва переконливість викладених фактів, віра того, що говорить у те, що він висловлює. (С479)

Групова дискусія. А.С. Співаковська вважає, що під час групової дискусії доцільно організувати тематичну дискусію і дискусію типу аналізу конкретних випадків.

Тематична дискусія припускає обмін думок по темах лекцій. Теми дискусій другого типу будуються по темах, запропонованих самими батьками.

Цілі дискусії полягають у виробленні оптимального підходу до тієї або іншої життєвої ситуації, розуміння її психологічного змісту.

Головні завдання групової дискусії в даній методиці — підвищити мотивацію і залучененість учасників групи у вирішення обговорюваних проблем.

Біблеотерапія. Батькам пропонується спеціально підібраний список книг. В основному використовуються книги науково-популярного характеру, присвячені проблемам сімейного життя і виховання. Батьки повинні самостійно знайти і прочитати дані книги, а під час зустрічей обговорити зміст прочитаних книг, викладаючи власну точку зору на наявні в них проблеми

Анонімні важкі ситуації. Цей прийом спрямований на активізацію творчого підходу у вихованні дітей. Використовується він для активізації групової дискусії і для підвищення мотивів учасників до вирішення знайомих проблемних ситуацій, але новими способами.

Зміст прийому полягає в тому, що психолог пропонує обговорити випадок, знайомий йому з практики. Звичайно це розповідь про взаємодію батьків зі своєю дитиною, коли ті або інші прийоми не призводять до успіху. Психолог відтворює ситуації, які важливі для учасників семінару.

Далі кожний з батьків повинен запропонувати свій варіант вирішення ситуації, обпираючись на особистий досвід власного переконання, цінностей і орієнтиру виховання. Надалі відбувається узагальнення і аналіз запропонованої ситуації.

Проведення подібного семінару озброює батьків новою інформацією, додає їм упевненість у власних силах, розширює творчий потенціал сім'ї, сприяє розширенню самопізнання особистості.

14. «Чесна боротьба». Порушення комунікацій між подружжям веде до спотворень і втрати передаваної інформації, що породжує внутрішньоособистісне і міжособистісне (С480) напруження, утруднює задоволення потреб і взаємних очікувань. Такий стан призводить до появи агресивних, негативних емоцій, тривале придушення яких (в ім'я збереження «сімейного міфу») призводить до різкого збільшення монотонних і стереотипних форм взаємодії, які ще більше фруструють членів сім'ї, внаслідок чого вони часто використовують невдалі форми зняття напруження у вигляді конфліктів із взаємними образами. Для оптимізації сімейних стосунків подружжю необхідно мати способи нетравматичної каналізації агресії. Розроблена Г. Бахом і П. Уігеном методика «чесної боротьби» надає подружжю можливість відкрито і нетравматично обмінюватися інформацією про наявні труднощі у взаємостосунках, усвідомлюваних і пригнічуваних почуттях і бажаннях, протиріччях у виконанні сімейних функцій.

Правила «чесної боротьби»

· Вислови повинні відображати почуття в ситуації «тут і тепер».

· Учасники повинні утримуватися від узагальнень типу «ти ніколи не слухаєш».

· Учасники повинні утримуватися від актуалізації минулих образ і злості, від аргументів, спрямованих на «слабке місце» партнера: вага, особливості фігури, зовнішності, дефекту мови і ін.

· Необхідно утримуватися від критики родичів: «ти така ж дурна, як і твоя мати», «ти такий же рохля, як і твій батько».

· В суперечці необхідно користуватися описовою безоцінною мовою.

Для діагностики пригнічуваних агресивних емоцій використовуються:

· поролонові палиці, якими учасники завдають один одному удару;

· прапорці зеленого і червоного кольорів, за допомогою яких партнеру по спілкуванню посилаються сигнали про продовження або припинення спілкування; сумісне «вибивання килима» — парний прийом, під час виконання якого імітується вибивання пилу з килима. Під час виконання прийому фіксується, хто з подружжя є лідером; хто і скільки завдає ударів; яку площу обробляє ударами кожен чоловік. (С481)

Методика «чесна боротьба» є конструктивною суперечкою, яка проводиться за певними правилами.