Основні засоби, їх класифікація та оцінка. Документування операцій з основними засобами. Синтетичний та аналітичний облік основних засобів.

План

 

1. Основні засоби, їх класифікація та оцінка. Документування операцій з основними засобами. Синтетичний та аналітичний облік основних засобів.

2. Методи нарахування амортизації основних засобів. Облік нарахування зносу основних засобів.

3. Ремонт та реконструкція об’єктів основних засобів. Облік витрат на поліпшення збереження основних засобів. Облік вибуття основних засобів у результаті їх продажу, обміну, ліквідації, тощо.

4. Переоцінка основних засобів. Її облік.

5. Облік нематеріальних активів: види, оцінка, знос.

6. Облік інших необоротних матеріальних активів. Методи нарахування амортизації. Облік надходження, зносу, вибуття інших необоротних матеріальних активів.

7. Економічний зміст орендних відносин (лізингу). Облік операцій з операційної та фінансової оренди.

Література: [ 1, 12, 13, 17, 18, 19,20, 21, 23, 26, 27, 28, 30, 31, 32, 33, 36]

Ремонт та реконструкція об’єктів основних засобів. Облік витрат на поліпшення збереження основних засобів. Облік вибуття основних засобів у результаті їх продажу, обміну, ліквідації, тощо.

Протягом періоду експлуатації основних засобів здійснюються витрати для підтримання їх у робочому стані: технічне обслуговування та ремонт.

Технічне обслуговування — це роботи, які виконуються для підтримання роботи основних засобів, попередження їх несправностей та зупинок.

Ремонт — це роботи, що виконуються для відновлення працездатності основних засобів.

Залежно від обсягу та складності ремонтних робіт розрізняють поточний і капітальний ремонти.

Поточний ремонт, як правило, є короткотерміновим, нескладним, недорогим і здійснюється для відновлення працездатності основних засобів.

При капітальному ремонті здійснюється відновлення ресурсу об'єктів основних засобів з метою отримання первісне визначеної суми майбутніх економічних вигід.

Ремонти можуть виконуватися власними силами і підрядними організаціями. У всіх випадках передача основних засобів у ремонт, як і отримання з ремонту, оформляється актом приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих і модернізованих об'єктів (форма ОЗ-2).

За П(С)БО 7 «Основні засоби» витрати, що здійснюються для підтримання об'єкта в робочому стані та одержання первісної суми майбутніх економічних вигод від його використання, включаються до складу витрат.

Якщо ремонт здійснюється виробничим підрозділом підприємства, то витрати на його проведення доцільно нагромаджувати на рахунку 23 «Виробництво» (субрахунок ремонтного виробництва), з подальшим списанням на відповідні рахунки витрат залежно від призначення та місця використання основних засобів. При цьому складаються записи:

Дебет 23 «Виробництво» (аналітичний рахунок ремонтного виробництва); Кредит 22 «Малоцінні та швидкозношувані предмети»; Кредит 661 «Розрахунки з оплати праці»; Кредит 65 «Розрахунки за страхуванням»; Кредит 91 «Загальновиробничі витрати». При завершенні ремонту об'єкта:

Дебет 23 «Виробництво» (субрахунок інших видів виробництв); Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»; Дебет 92 «Адміністративні витрати»; Дебет 93 «Витрати на збут»; Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»; Кредит 23 «Виробництво» (субрахунок ремонтного виробництва). Якщо ремонтні роботи виконуються безпосередньо працівниками підрозділів підприємства, то витрати на ремонт відображаються безпосередньо на рахунках класу 9 «Витрати діяльності».

При виконанні ремонту сторонніми організаціями виникають розрахунки з ними: 1. На вартість ремонту:

Дебет 23 «Виробництво» (субрахунок основного виробництва); Дебет 91 «Загальновиробничі витрати»

Дебет 92 «Адміністративні витрати»;

Дебет 93 «Витрати на збут»;

Дебет 94 «Інші витрати операційної діяльності»;

Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Одночасно на суму ПДВ:

Дебет 641 «Розрахунки за податками»;

Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками». Витрати, пов'язані з поліпшенням стану основних засобів (модернізація, модифікація, дообладнання, реконструкція тощо), що приводять до збільшення майбутніх економічних вигід, первісне очікуваних від їхнього використання, додаються до первісної вартості об'єкта. Прикладом таких поліпшень може бути реконструкція об'єкта основних засобів, після якої відбувається збільшення виробничої потужно­сті, скорочення матеріальних витрат на виробництво або збільшення терміну його корисного використання.

Приклад. Підприємство «Перун», що надає в операційну оренду офісні приміщення, здійснило добудову 10 поверху 9, поверхової будівлі. Унаслідок добудови площа яку можна надавати в оренду, зросла на 150 м². Витрати на добудову становили 420 000 грн (з ПДВ).

Наведена операція відображається в обліку таким чином (грн.):

1. Відображено витрати на добудову приміщення:

Дебет 152 «Придбання основних засобів» 350 000
Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 350 000
Дебет 641 «Розрахунки за податками» 70 000
Кредит 63 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» 70 000

2. Приєднано витрати на добудову приміщення до первісної вартості будівлі:
Дебет 103 «Будинки та споруди» 350000
Кредит 152 «Придбання основних засобів» 350000

Об'єкти основних засобів можуть вибувати з підприємства внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Вибуття ос­новних засобів і необоротних матеріальних активів відображається в обліку за од­наковою методикою, але з використанням спеціально призначених субрахунків ра­хунка 74 «Інші доходи» та рахунка 97 «Інші витрати».

Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається як різниця між доходом від операції вибуття і їх залишкової вартості з урахуванням суми непрямих податків та витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів.

1. Продаж основних засобів

Для обліку доходів від реалізації основних засобів використовують субрахунок 742 «Дохід від реалізації необоротних активів», для обліку витрат — 972 «Собівартість реалізованих необоротних активів»

Приклад. На балансі підприємства «Баланс» є обладнання первісною вартістю 18 500 грн, нагромаджений знос 6600 грн. Підприємство «Баланс» продає верстат за грошові кошти. Договірна вартість — 19 000 грн.

Наведена операція відображається в бухгалтерському обліку записами:

Таблиця 3.1

План

 

1. Основні засоби, їх класифікація та оцінка. Документування операцій з основними засобами. Синтетичний та аналітичний облік основних засобів.

2. Методи нарахування амортизації основних засобів. Облік нарахування зносу основних засобів.

3. Ремонт та реконструкція об’єктів основних засобів. Облік витрат на поліпшення збереження основних засобів. Облік вибуття основних засобів у результаті їх продажу, обміну, ліквідації, тощо.

4. Переоцінка основних засобів. Її облік.

5. Облік нематеріальних активів: види, оцінка, знос.

6. Облік інших необоротних матеріальних активів. Методи нарахування амортизації. Облік надходження, зносу, вибуття інших необоротних матеріальних активів.

7. Економічний зміст орендних відносин (лізингу). Облік операцій з операційної та фінансової оренди.

Література: [ 1, 12, 13, 17, 18, 19,20, 21, 23, 26, 27, 28, 30, 31, 32, 33, 36]

Основні засоби, їх класифікація та оцінка. Документування операцій з основними засобами. Синтетичний та аналітичний облік основних засобів.

Матеріальні довгострокові активи, вартість яких відноситься на витрати протягом тривалого терміну їх корисного використання, є основними засобами підприємства. Підприємство самостійно визначає способи корисного використання окремих об'єктів та строки їх використання. Існуюча практика дозволяє прийняти рішення про те, що автомобіль вигідно використовувати 5—8 років, на придбаній технологічній лінії можна виготовити 1 000 000 виробів. Підприємство наперед купує можливість використання протягом визначеного періоду чи можливість виготовлення певної кількості виробів, і потім розподіляє протягом періодів використання об'єкта здійснені витрати.

Зміст, порядок визнання та оцінки (переоцінки) основних засобів, їх амортизації визначаються П(С)БО № 7 «Основні засоби».

За П(С)БО №7 основні засоби — матеріальні активи, які підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва, постачання товарів, надання по­слуг, передачі в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше від 1 року (або 1 операційного циклу, якщо він довший за рік).

Основні засоби визнаються на балансі підприємства, якщо вони відповідають загальним критеріям визнання активів:

— існує ймовірність отримання майбутньої економічної вигоди;

— їх оцінка може бути достовірно визначена.

Підприємство самостійно визначає граничну вартість об'єктів, що належать до основних засобів, якщо інше не передбачене чинним законодавством.

Облік основних засобів здійснюється за окремими інвентарними об'єктами. Об’єкталш основних засобів можуть бути:

а) закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

б) окремий конструктивно відокремлений предмет, що призначений для виконання самостійних функцій;

в) відокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметів, що становлять собою єдине ціле і спільно виконують певну роботу.

Якщо один об'єкт основних засобів складається з частин, що мають різні строки корисного використання (експлуатації), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському обліку як окремий об'єкт основних засобів. Наприклад, якщо тер­мін експлуатації будівель може становити 40—80 років, то для окремих складових цього об'єкта обліку: систем водопостачання та водовідведення, опалення, елект­ропостачання — слід визначити менші строки експлуатації, оскільки протягом пе­ріоду експлуатації будівлі вони повністю зносяться і потребуватимуть заміни при­наймні два рази. Отже, ці системи слід виділити як окремий об'єкт обліку.

Основними завданнями обліку основних засобів є:

— визначення первісної вартості об'єктів основних засобів;

— відображення в обліку надходження та вибуття об'єктів та витрат на їх утримання та поліпшення;

— нарахування амортизації активів із використанням різних методів та відобра­ження її в обліку;

— проведення переоцінки об'єктів та відображення її в обліку; -

— відображення операцій, пов'язаних з фінансовою та операційною орендою основних засобів;

— розкриття інформації про основні засоби у примітках до фінансової звітності.

Основні засоби відображаються в обліку за первісною або переціненою вартістю.

Первісна вартість — це історична (фактична) собівартість необоротних активів у сумі грошових коштів або справедливої вартості інших активів, сплачених (переданих), витрачених для придбання (створення) необоротних активів.

Первісну вартість становлять такі витрати:

— суми, що сплачені постачальникам (за вирахуванням непрямих податків);

—суми, сплачені підрядникам за виконання будівельно-монтажних робіт;

—реєстраційні збори, державне мито та аналогічні платежі, що здійснюються узв'язку з придбанням прав на об'єкт основних засобів;

— суми ввізного мита;

— суми непрямих податків у зв'язку з придбанням основних засобів (якщо вони не відшкодовуються підприємству);

— витрати на страхування ризиків доставки основних засобів;

— витрати на встановлення, монтаж, налагодження основних засобів; і

— інші витрати, безпосередньо пов'язані з доведенням основних засобів до стану, в якому вони придатні для використання із запланованою метою. І

Не включаються до вартості основних засобів витрати на сплату відсотків при придбанні об'єктів за позикові кошти.

При придбанні групи основних засобів за умови, що вартість окремих об'єктів неві­дома, загальна сума зобов'язань розподіляється виходячи із справедливої вартості при­дбаних об'єктів. Наприклад, підприємство купує земельну ділянку з будівлею з$ 150 000 грн справедлива вартість ділянки — 120 000 грн.. будівлі — 50 000 грн. Вартість, за якою буде прийнята до обліку ділянка, становитиме 105 882 грн., будівля—44 118 грн.,

Первісною вартістю основних засобів, виготовлених (споруджених) власними силами, буде сума всіх прямих та непрямих витрат, безпосередньо пов'язаних з.' виготовленням, але не вище від справедливої вартості.

Переоцінена вартість — вартість необоротних активів після їх переоцінки. Переоцінка об'єктів основних засобів здійснюється у випадку, якщо його залишкова вартість більше як на 10 % відрізняється від ринкової. ^

Справедлива вартість — сума, за якою актив може бути обміняний в операціях між обізнаними, зацікавленими та незалежними сторонами.

У бухгалтерському балансі відображається первісна вартість основних засобів сума нарахованої амортизації (зношення) за весь період їх експлуатації та залишкова вартість, яка визначається як різниця між первісною (переоціненою) та сумою зношення. До підсумку балансу основні засоби включаються за залишковою вартістю. Основні засоби можуть бути об'єднані для потреб ведення обліку та складання звітності у групи.

Гупою основних засобів та інших необоротних матеріальних активів є сукупність однотипних за технічними характеристиками, призначенням та умовами використання необоротних матеріальних активів.

Групування основних засобів для цілей ведення обліку і складання звітності здійснюють за різним ознакам.

Окремі об'єкти основних засобів відрізняються за технічними характеристками, призначенням та способом використання Наведене групування передбачене ПСБО7 і здійснюється в межах рахунків 10 «Основні засоби» та інші необоротні матеріальні активи».

Узагальнений облік об'єктів основних засобів (у сумовому виразі) на рахунку «Основні засоби» ведеться за такими групами:

1. Земельні ділянки.

2. Капітальні витрати на поліпшення земель.

3. Будинки та споруди.

4. Машини та обладнання.

5. Транспортні засоби.

6. Інструменти, прилади та Інвентар.

7. Робоча і продуктивна худоба.

8. Багаторічні насадження.

За дебетом рахунка 10 «Основні засоби» відображається залишок основних за­собів за первісною або переоціненою вартістю на початок звітного періоду; сума витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкта у звітному періоді, що призводить до зростання майбутніх економічних вигід, первісне очікуваних від використання об'єкта; вартість основних засобів, що надійшли у звітному періоді.

За кредитом рахунка 10 «Основні засоби» відображається вибуття основних засобів внаслідок ліквідації чи продажу окремих об'єктів, сума уцінки основних засобів, списання через повну втрату майбутніх економічних вигід, безоплатна пере­дача основних засобів.

Окремі об'єкти основних засобів відрізняються за технічними характеристиками, способом використання та призначенням. За названими ознаками вони поділяються на 9 груп визначених Планом рахунків і обліковуються на окремих субрахунках рахунка 10 «Основні засоби»:

101 «Земельні ділянки»;

102 «Капітальні витрати на поліпшення земель»;

103 «Будинки та споруди»;

104 «Машини та обладнання»;

105 «Транспортні засоби»;

106 «Інструменти, прилади та інвентар»;

107 «Робоча і продуктивна худоба»;

108 «Багаторічні насадження»;

109 «Інші основні засоби».

На субрахунку 101 «Земельні ділянки» ведеться облік земельних ділянок, що є власністю підприємства, тобто за умови, що воно має Акт державної власності на землю. Якщо земельна ділянка виділена підприємству лише у користування, то вона на субрахунку 101 не обліковується.

Субрахунок 102 «Капітальні витрати на поліпшення земель» призначений для обліку капітальних витрат на проведення культурно-технічних заходів поверхневого поліпшення земель сільськогосподарського використання (меліорація, осушування, іригаційні роботи, пов'язані зі зміною ландшафту, тощо).

На субрахунку 103 «Будинки та споруди» обліковуються будівлі цехів, майстерень, офісів, будинків відпочинку та господарські приміщення (котельні, гаражі та інші). Інвентарним об'єктом обліку є кожна будівля та надвірні будови, що прилягають до неї. За рішенням підприємства, до вартості будівлі можуть уходити всі комунікації, що забезпечують її експлуатацію, або виділятись в окремий об'єкт обліку через менш тривалий час експлуатації.

Споруди — це інженерно-будівельні об'єкти, призначені для забезпечення виробничого процесу (мости, автомобільні дороги, колії, трансформаторні підстанції тощо) або для досягнення невиробничих цілей. Інвентарним об'єктом обліку вважається кожна окрема споруда: міст разом з опорами та фермами; естакада з під'їздами і підходами до неї та ін.

Передавальні пристрої (нафтопроводи, газопроводи, лінії електропередач тощо). Об'єктом обліку є неподільні одиниці, що мають самостійне значення і не є частиною будівлі чи споруди.

На субрахунку 104 «Машини та обладнання» обліковуються:

—силові машини й обладнання;

— робочі машини й обладнання;

— вимірювальні і регулювальні прилади;

— обчислювальна та офісна техніка;

Силові машини й обладнання забезпечують перетворення різноманітної енергії в енергію руху в ході виробничого процесу для отримання необхідного результату. Об'єктом обліку силових машин і обладнання є кожна силова машина з фундаментом і всіма пристосуваннями до неї, приладами й індивідуальною огорожею.

Робочі машини й обладнання забезпечують виконання заданих функцій шляхом здійснення механічного, термічного та хімічного впливу на предмет у ході здійснення виробничого процесу для отримання необхідного результату. Об'єктом обліку виступає кожен верстат або апарат, включаючи пристосування, що входять до його складу, прилади, пристрої, загорожу та фундамент.

Вимірювальні та регулювальні прилади дозволяють визначити відповідність різноманітних характеристик об'єкта визначеним нормативам та в окремих випадках здійснити регулювання до визначених нормативів (амперметри, барометри, касові апарати, випробні стенди, лічильники тепла, води та ін.). Об'єктом обліку виступає кожен прилад або стенд, що самостійно виконує визначені функції.

Обчислювальна та офісна техніка (комп'ютери, монітори, принтери, факси тощо) використовуються для отримання та перетворення інформації в заданих пара­метрах. Об'єктом обліку виступає кожна самостійна одиниця техніки з програмним забезпеченням до неї.

До інших машин та обладнання відносять такі, що не ввійшли в перелічені групи (медичне обладнання, обладнання тренажерних залів, басейнів та ін.).

На субрахунку 105 «Транспортні засоби» ведеться облік усіх видів транспорту, призначених для перевезення вантажів та пасажирів:

—рухомого складу залізничного, водного, автомобільного транспорту (тепловози, електровози, вагони, дрезини, платформи, цистерни, пароплави, баржі, парусні судна, автомобілі, автобуси, тягачі);

—рухомого складу повітряного транспорту (літаки, гелікоптери);

— гужового транспорту (вози, сани, карети);

—допоміжного виробничого транспорту (електрокари, візки і т. п.) Об'єктом обліку виступає кожна одиниця з приладдям та пристосуваннями до неї (автомобіль вантажний включаючи запасні колеса з камерою та покришкою і

набір інструментів до нього).

На субрахунку 106 «Інструменти, прилади та інвентар» ведеться облік інструментів, що мають довготермінове використання, вимірювальних та регулювальних приладів, виробничого та господарського інвентарю.

Інструменти — знаряддя праці загального призначення (електродрилі, молотки,зубила, штампи та ін.).

Прилади — засоби вимірювання та обробки (системи управління, світлокопіювальні рами та ін.).

Інвентар — предмети офісного та виробничого облаштування (меблі, килими,жалюзі та ін.).

Об'єктом обліку виступає кожен предмет, що має самостійне призначення і не є складовою іншого інвентарного об'єкта.

Субрахунок 107 «Робоча і продуктивна худоба» призначений для обліку наявної дорослої робочої і продуктивної худоби (окрім молодняку та тварин на вирощуван­і та відгодівлі).

На субрахунку 108 «Багаторічні насадження» ведеться облік багаторічних насаджень (плодово-ягідних та декоративних), вік яких перевищує 3 роки, окрім саджанців.

На субрахунку 109 «Інші основні засоби» ведеться облік основних засобів, не врахованих на інших субрахунках рахунка 10 «Основні засоби»..

Аналітичний облік основних засобів ведеться за кожним об'єктом окремо.

Облік основних засобів, що відображаються на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи», ведеться за такими субрахунками:

111 «Бібліотечні фонди»:

112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи»;

113 «Тимчасові (не титульні) споруди»:

114 «Природні ресурси»;

115 «Інвентарна тара»;

116 «Предмети прокату»;

117 «Інші необоротні матеріальні активи».

За дебетом рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи» відображається вартість необоротних активів, придбаних за грошові кошти або їх еквіваленти, одержаних безоплатно в результаті обміну чи з інших джерел, сума дооцінки та витрат, пов'язаних з поліпшенням основних засобів. Розподіл об'єктів між рахунками 10 і 11 здійснюється виходячи з їх призначення та вартості і визначається облікової політикою підприємства.

За кредитом рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи» відображається вибуття необоротних активів та їх уцінка.

На субрахунку 111 «Бібліотечні фонди» ведеться облік художньої, навчальної та спеціальної літератури, що є в бібліотеках підприємств.

На субрахунку 112 «Малоцінні необоротні матеріальні активи» ведеться облік спеціальних інструментів та пристосувань, вартість яких погашається нарахуванням зносу за встановленою підприємством ставкою (нормою) або визначеним методом, передбаченим П(С)БО7 з урахуванням очікуваного способу використання таких об'єктів та інших предметів.

На субрахунку 113 «Тимчасові (не титульні) споруди» ведеться облік експлуатаційних тимчасових (не титульних) споруд, (допоміжних будиночків для зберіган­ня інструменту до завершення терміну будівництва).

Субрахунок 114 «Природні ресурси» призначений для обліку наявності та руху придбаних природних ресурсів для наступного видобутку (нафти, газу, вугілля тощо).

На субрахунку 115 «Інвентарна тара» ведеться облік наявності та руху інвентарної тари, яка повертається покупцями і може бути використана повторно.

Субрахунок 116 «Предмети прокату» призначений для обліку наявності та руху активів, що видаються напрокат.

На субрахунку 117 «Інші необоротні матеріальні активи» ведеться облік наявності та руху інших необоротних нематеріальних активів, які не знайшли відображення на інших субрахунках рахунка 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

За функціональним призначенням основні засоби поділяють на виробничі та невиробничі. До виробничих належать основні засоби, які безпосередньо беруть участь у виробничому процесі або забезпечують його здійснення. До невиробничих

відносять основні засоби, які використовуються для задоволення соціальних і куль­турно-побутових потреб працівників підприємства.

За правом власності основні засоби поділяються на власні, за якими підприємство мас право на володіння і розпоряджання, внесені в статутний капітал, придбані за кошти, одержані безкоштовно у користування без вимоги повернення та орендовані, відносно до яких підприємство має лише право користування.

Для цілей оподаткування здійснюється інше групування основних засобів.

Первинний облік основних засобів здійснюється із застосуванням типових форм обліку, які затверджені наказом Міністерства статистики України від 29.12.95 р. № 352 «Про затвердження типових форм первинного обліку».

Надходження основних засобів на підприємство може здійснюватись за такими напрямами:

— придбання від постачальників за грошові кошти або їх еквіваленти:

— придбання за банківську позику;

— шляхом обміну на подібні об'єкти, тобто такі об'єкти, які мають однакове функціональне призначення та однакову справедливу вартість;

— шляхом обміну на неподібні об"єкти — основні засоби, матеріали, товари та інше;

— створення власними силами;

— внесок у статутний фонд засновниками;

— безоплатне надходження;

—одержання на правах фінансової оренди.

У всіх випадках надходження при оприбуткуванні основних засобів складається акт приймання-передачі, внутрішнього переміщення основних засобів (форма ОЗ-1). Акт складається також при переміщенні основних засобів з однієї дільниці (цеху) в іншу дільницю (цех). Акт складається у двох примірниках і підписується стороною, що передала, і стороною, що прийняла основні засоби. У ньому вказується така інформація: склад комісії, детальна характеристика об'єкта, рік придбання або спорудження, дата введення в експлуатацію, коротка технічна характеристика, результати випробування, відповідність технічним умовам, висновок комісії. Заповнений і підписаний обома сторонами акт передається в бухгалтерію і є підставою для заповнення інвентарної картки обліку основних засобів (форма ОЗ-6). Інвентарна картка, як правило, відкривається на кожен інвентарний об'єкт обліку основних засобів. У ній вказується інформація про технічні характеристики об'єкта, його первісна та ліквідаційна вартість, дані про індексації та переоцінки об'єкта, проведені поліпшення та модернізації, дата введення в експлуатацію та но­рма амортизації. Заповнені картки реєструються в описі інвентарних карток з обліку основних засобів (форма ОЗ-7), за яким об'єкти основних засобів отримують інвентарні номери, що зберігаються за ними на весь період експлуатації і вже не присвоюються іншим об'єктам наданому підприємстві.

У місцях використання основних засобів (на дільницях, у цехах, на окремих об'єктах) складається інвентарний список основних засобів (форма ОЗ-9) за яким основні засоби закріплюються за матеріально відповідальною особою.

При передачі основних засобів у ремонт і поліпшення та прийнятті їх з ремонту складається акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів (форма ОЗ-2), який складається при виконанні ремонтів як підрядним, так і господарським способом. Якщо ремонт чи модернізацію здійснює стороння організація, акт складається у двох примірниках. Копія акта передається організації, що проводила ремонт (модернізацію).

Вибуття основних засобів (крім автомобільного транспорту) через фізичний або моральний знос, втрату корисності, розкрадання, аварійний стан оформляється актом на списання основних засобів (форма ОЗ-З). Вибуття автотранспорту оформляється актом на списання автотранспортних засобів {форма 03-4). Для списання непридатних до використання об'єктів основних засобів створюють ліквідаційну комісію. Комісія розглядає час експлуатації об'єкта, розмір нарахованого зносу за період експлуатації, причини завершення періоду експлуатації та витрати на лікві­дацію. Якщо від розбирання об'єкта виявляться матеріали (запасні частини), прида­тні до використання, комісія визначає вартість їх можливого використання. Акти списання складаються у двох примірниках. Перший використовується бухгалтерією для здійснення облікових записів, другий залишається у матеріально відповідальної особи. На його підставі здійснюється оприбуткування на склад матеріалів від ліквідації.

Вибуття основних засобів з інших причин: реалізація, безоплатна передача, передача у фінансову оренду, обмін на подібні чи неподібні активи, повернення внеску у статутний капітал товариства — оформляється актом приймання-передачі основних засобів (форма ОЗ-1).

Аналітичний облік основних засобів ведеться за окремими інвентарними об'єктами у картках обліку руху основних засобів (форма ОЗ-8) і повинен надавати користувачам таку інформацію: первісна вартість, сума зношення та залишкова вартість об'єкта; зміна вартості через моральний знос та іншу втрату корисності, ліквідаційна вартість, проведені поліпшення та модернізації, залишковий термін експлуатації.

Для нарахування амортизації об'єктів використовують типові форми: розрахунок амортизації основних засобів (форма ОЗ-14 та ОЗ-15) відповідно для промислово­сті та будівництва та розрахунок амортизації по автотранспорту (форма ОЗ-16). За журнальної форми обліку можна використовувати робочу таблицю № 6.

Усі витрати підприємства, пов'язані з надходженням основних засобів чи інших необоротних матеріальних активів, що включаються до їх первісної вартості, збираються на рахунку 15 «Капітальні інвестиції».

За дебетом рахунка 15 «Капітальні інвестиції» відображається збільшення здійснених підприємством витрат на придбання або створення матеріальних та нематеріальних необоротних активів; за кредитом — їх зменшення у зв'язку із введенням в експлуатацію.

Рахунок 15 «Капітальні інвестиції» має такі субрахунки: 151 «Капітальне будівництво»;

152 «Придбання (виготовлення) основних засобів»;

153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів»;

154 «Придбання (створення) нематеріальних активів»;

155 «Формування основного стада».

Субрахунок 151 «Капітальне будівництво» призначений для обліку витрат на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства. На цьому рахунку відображається вартість обладнання, що потребує монтажу в процесі будівництва, а також отримані аванси для фінансування будівництва.

Субрахунок 152 «Придбання (виготовлення) основних засобів» призначений для обліку витрат на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 «Основні засоби» (крім об'єктів будівництва та основного стада).

На субрахунку 153 «Придбання (виготовлення) інших необоротних матеріальних активів» відображаються витрати підприємства (організації) на придбання або виготовлення власними силами матеріальних активів, облік яких ведеться на рахунку 11 «Інші необоротні матеріальні активи».

Субрахунок 154 «Придбання (створення) нематеріальних активів» призначений для обліку придбання (створення) нематеріальних активів.

На субрахунку 155 «Формування основного стада» обліковуються витрати на формування основного стада робочої та продуктивної худоби.

Аналітичний облік капітальних інвестицій ведеться за видами основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, а також за окремими об'єктами капітальних вкладень.