Визначте основні напрями «нового курсу» президента Ф. Рузвельта в США, його значення.

В 1932році президентом США було обрано, кандидата демократичної партії, Ф. Рузвельта, який почав здійснювати реформи в економічній та соціально-економічних заходів. 9 березня 1933 р. було скликано надзвичайну комісію Конгресу, яка за 3 місяці ухвалила низку законів, які увійшли в історію під назвою «Нового курсу» -це система держ. Регулювання ринкової економіки та соціально-економічних проектів від здійснення ефективних заходів захисту соціально незахищених верств населення. Мета: активне втручання держави в економічне життя, приватне підприємство щоб подолати економічну кризу і забезпечити стабільність. Складові: 1) зміцнення фінансової системи. Закрились банки. Відновили роботу тільки великі (3 тис. дрібниз розорились). Обмеженеі біржові операції. Введення держ. Контролю за ринком акцій. Контроль над резервною системою перетворено на Національний банк США. Контроль за золотим запасом, відмінено золотий стандарт; реформування податкової системи. 2) Промисловість Закон про відновлення нац.. економіки від 16 червня 1933р. Для всіх галузей прозроблено «Кодекси чесної конкуренції»,які встановлювали обсяги виробництва, ціни на продукцію, розміри заробітної плати, ринки збуту. Створена Нац. Адміністація Відродження NIRA (діяла 1933-1935рр). Держава надавала кредити корпорація посилилась концентрація замовлення виробництва, зміцнювались вел. Компанії.

Сільське господарство. Закон про допомогу фермерам (1933) Засновано Адміністрацію регулювання с/г; скорочували посівні, поголів’я худоби. Молочні кодекси. Знищення мільйон свиней, 23 млн. вел. Рогатої худоби, щоб втримати ринок.

Соціальна сфера. Адміністарція громадських робіт, трудові табори, центри зайнятості. 1935 Закон Вагнера – Закон про трудові відносини. Органи профспілки укладали колективні договори. Закон «Про соціальне забезпечення» - допомога по безробіттю, пенсію за стажом. Закон «Про допомогу сиротам та інвалідам».

1935 жба збереження родючості ґрунтів.

 

Розкрийте суть ідеології фашистського руху. Встановлення фашистської диктатури в Італії.

Фашизм зародився на п. ХХ ст.. в молодіжному середовищі в Італії – сперш як культурно-мистецьке явище, як форма протесту проти наявного на той час засилля буржуазії, яка з часом перетворилась на справжній суспільно- політичний рух зі своєю історії, лідерами та ідеологією. Ранні ідеологи фашизму напередодні Першої світової війни (ПСВ) атакували публіку ідеями Нітше і закликали переробити світ і людину засобом відкинення моральних принципів. Після 1918р. фашисти почали базувати свою ідеологію на патріотичних та реваншистських почуттях, використовуючи загальну образу і незадоволення, економічну кризу.

Перші фашистські організації – «фаши де комбаттименто» (звідси і назва всього руху - з’явилась в Італії в березні 1919р.. 12 вересня Габріелі Д'Аннунціо та війська під його керівництвом окупували місто Фіуме і протягом 16 міс. Господарювали в місті, вже тоді показуючи елементи політ.. стилю фашистської Італії – масові паради під прапором, войовничі пісні, відання за давньоримським зразком і емоційні діалоги з натовпом. Наступним кроком стає організація фронтовиків «Бойові загони», створенні Муссоліні в Мілані 23 березня 1919р.7 листопада 1921р. муссоліні зумів об’єднати свій рух в Нац.. фашистську партію і за короткий час утворив рух, чкий вже на п. 1921. Налічував понад 200 тис.. Ідеологія містила націоналістичні і деякі соц… елементи.

Політ.. тактика: виконавці були загони складом, що складались с учнів та студентів, а також солдати італійських елітних і штурмових підрозділів «ардити»- відважені, зухвалі. Уряд не заважав. 27 жовтня 1921 Муссоліні організовував похід на Рим. Король призначив Муссоліні прем’єр – міністром Італії. 28 жовтня 1921 р. Бенітто став главою уряду в парламенті було (з понад 500 депут.) тільки 35 із Нац. Фашистської партії. Лідер фашистів «дуче» добився прийняття 8 листопада 1923р. «Закон Ачербо», який дозволив на виборах 5 квітня 1924р. отримати 2/3 всіх міст в парламенті. З 1925 р. починають створюватись фашистські корпорації.

«фашизм» (від пучок, зв’язка, об’єдн.)

- Політичний (рух, який виник в період кризи в центрі ідеології ідеї військової експансії, расової переваги, вождізм, всевладдя держави, тотальних планувань. Оформ. До 1926р. 1925 Муссоліні звільнився від відповід перед парламентов 1926

- Низка «надзвичайних законів про заборону всіх партій, крім фашист. Відновлювалась смертна кара, запроваджувала особливий трибунал 1925-1926. Остаточне оформлення фашистської диктатури завершилось.

Охарактеризуйте основні етапи розвитку Німеччини протягом 1918-1939 рр.

Етап Листопадова революція

Причини

• Виснаження Німеччини тривалою війною. Поразка ні­мецької армії на фронтах.

• Відсутність реальних демократичних прав і свобод.

• Дискредитація влади імператора.

• Революційні події в Росії.

• Загострення соціальних проблем. Масове невдоволення населення.

• Антивоєнні виступи.

Привід

Спроба німецького командування кинути свій флот в остан­ній бій, аби домогтися вигідних умов перемир’я.

Початок революції

• З листопада 1918 р. — повстання моряків у Кілі.

• 9 листопада 1918 р. — зречення престолу і втеча до Голландії Вільгельма II.

• Проголошення Німеччини республікою.

Основні події

• 8 — 12 січня 1919 р. Придушення спроби Комуністичної партії Німеччини («Спартаківці») (утворена ЗО грудня 1918 р.) захопити владу.

•19 січня 1919 р. Вибори до Установчих зборів.

• 6 лютого — 31 липня 1919 р. Робота Установчих зборів у Веймарі.

• 31 липня 1919 р. Прийняття Конституції Німеччини. Конституціонування Веймарської республіки.

Результати і наслідки

• Повалення монархії, установлення республіки. Проголо­шення демократичних прав і свобод. Прийняття консти­туції.

• Установлення нетривалого союзу між соціал-демократами і воєнною елітою.

• Вихід Німеччини з війни і підписання Версальського миру.

• Придушення спроби здійснення соціалістичної революції і встановлення радянської влади.

• Розкол у робітничому русі: КПН і СДПН.

Етап Веймарська республіка (1919—1933 рр.) пі

Основні положення Веймарської конституції

• «Німецький рейх є республікою».

• Німеччина — федерація 17 земель із власними урядами.

• Два державні прапори: імперський і республіканський.

• Прямі вибори президента республіки проходили один раз на сім років. Президент — «гарант республіки і конституції». Він є головнокомандувачем, може накласти вето на будь-який законопроект, має право усувати уряд і розпускати рейхстаг. «У разі загрози суспільній безпеці й порядку» президент має право приймати одноосібні рішення, фактично скасовуючи окремі статті конституції.

• Вибори до рейхстагу проходили один раз на чотири роки за пропорційною виборчою системою. Рейхстаг здійснює законодавчу діяльність, приймає бюджет і вирішує питання війни та миру.

• Уряд формує канцлер, кандидатуру якого подає президент. Рейхстаг може змістити уряд, висловивши йому вотум недовіри.

• Гарантування дотримання основних демократичних прав громадян. Крім особистих і політичних прав закріплювались і соціальні права: право та обов’язок працювати на благо суспільства, гарантувалася допомога малозабезпеченим, похилим, інвалідам і безробітним та ін.

• Запроваджувалися елементи прямої демократії — опитування населення і референдуми. Рішення останніх мали силу закону, який не можна було скасувати.

• Допускалась можливість націоналізації окремих галузей промисловості.

• Зміни до конституції вносилися шляхом голосування в парламенті (звичайною більшістю).

Чинники, що впливали на розвиток Веймарської

республіки

• Поразка Німеччини у Першій світовій війні, підписання політичними силами, що перебували при владі у Вей-марській республіці, Версальського мирного договору.

• Репараційні зобов’язання, виконання яких зумовлювало соціальне і політичне напруження в суспільстві.

• Залежність від американських кредитів.

• Вплив воєнної і промислової верхівки на політичне життя.

• Вузька соціальна база (проти Веймарської республіки виступали як ліві, так і праві політичні сили).

• Тривала міжнародна ізоляція Німеччини.

Етап