ТОП 10:

Ситуація підприємства на ринку факторів виробництва та на ринку збуту готової продукції



Значна залежність підприємства від монопольних постачальників сировини, матеріалів може призвести до перебоїв у його функціонуванні. Тому під час санаційного аудиту доцільно перевірити географію поставок в цілому та за окремими постачальниками. Досліджують, чи немає фактів закупівлі сировини, матеріалів за завищеними цінами. У разі виявлення таких фактів необхідно з'ясувати їх причини (корисливий інтерес певних відповідальних за закупівлю осіб, мотиви ухилення від оподаткування, диктат постачальників тощо).

З огляду на аналітичну базу суб'єкта господарювання та зовнішні джерела інформації у процесі санаційного аудиту вивчаються основні параметри маркетингової політики, відбиті в санаційній концепції. Головну увагу слід приділити таким із них:

1) визначення попиту на продукцію та його прогнозування;

2) вивчення конкурентоспроможності товарів та створення конкурентних переваг;

3) забезпечення відповідності рівня якості товарів вимогам ринку;

4) розроблення концепції життєвого циклу товарів (на стадіях впровадження, росту, зрілості та спаду);

5) управління товарним асортиментом (розроблення нових видів, модифікація існуючих, зняття з виробництва застарілих моделей);

6) розрахунок прогнозних обсягів виробництва та визначення номенклатури продукції;

7) розширення інноваційної діяльності, спрямованої на розроблення нових товарів з урахуванням ринкових вимог та стратегії підприємства.

В процесі аудиту необхідно перевірити наявність контрактів, договорів намірів та інших документів, які свідчать про можливості підприємства на ринку збуту продукції. Здобуту інформацію слід зіставити з даними, наведеними в плані санації.

При вивченні діяльності підприємства у сфері збуту слід перевірити, чи немає фактів реалізації продукції за цінами, нижчими за ринкові (чи взагалі за собівартістю або дешевше). За наявності таких фактів потрібно розкрити їх причини.

Якщо підприємство здійснює бартерні розрахунки, слід проаналізувати продукцію, що надходить за бартером, стосовно її ліквідності, необхідності для підприємства, а також цін.

Типовим прикладом зловживань при здійсненні експортно-імпортних операцій є документальне оформлення експорту за заниженими цінами, а імпорту — за завищеними. Різниця між реальними ринковими цінами і тими, які зафіксовані в експортно-імпортних контрактах, найчастіше, надходить на приватні рахунки керівництва підприємства в зарубіжних банках.

Такі дії можуть призвести до фінансової кризи на підприємстві. У процесі санаційного аудиту їх слід виявити й розробити рекомендації щодо унеможливлення розглянутих порушень.

Визначення потреби в капіталі для проведення санації підприємства.

Потреба в капіталі із зовнішніх джерел для проведення виробничо-технічної санаційних заходів визначається за планом капіталовкладень, а також за організаційним та фін. планами проекту санації.

Визначення обсягу фін. ресурсів:

+ обсяг потреби в капіталі для фінансування НА

+ обсяг потреби в капіталі для фінансування ОА

- очікуваний обсяг виручки від реалізації окремих об’єктів активів

+/- від’ємний (додатній) cash-flow, очікуваний у період проведення санації

Потреба в капіталі для фінансування НА (ОЗ та НМА):

1) прогноз обсягів виробництва та збуту продукції

2) визначення потреби у виробничих потужностях для забезпечення виробництва планових обсягів продукції

3) визначення форми використання ОЗ та НМА

4) розрахунок первісної вартості придбання ОЗ та НМА

5) розрахунок потреби у фін ресурсах для фінансування придбання активів (визначається на підставі плану виробництва та організаційного плану проекту санації)

Потреба в капіталі для фінансування ОА :

1) визначення загального періоду, протягом якого капітал авансується в ОА:

+ період з моменту оплати сировини, матеріалів до їх постачання

- період на дання товарних позик постачальникам факторів виробництва

+ період зберігання сировини, матеріалів на складі

+ тривалість виробництва продукції

+ період зберігання готової продукції на складі

+ строки надання товарних позик споживачам продукції

- період використання авансів, одержаних від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції

2) визначення середньоденних витрат на виробництво продукції

3) розрахунок потреби в капіталі для фінансування ОА

Визначення потреби в капіталі, необхідному для відновлення платоспроможності підприємства, є першочерговим завданням фінансового менеджменту на підприємстві, яке перебуває у кризі. З метою відновлення платоспроможності перед підприємством постає нагальна необхідність поповнення фондів обігу, зокрема таких їх елементів, як кошти в касі та на поточних рахунках у банківських установах.

Потреба в капіталі для проведення виробничо-технічних санаційних заходів визначається за планом капіталовкладень, а також за організаційним та фінансовим планами проекту санації. Обсяг необхідних фінансових ресурсів обчислюється так:

“+” обсяг потреби в капіталі для фінансування НА;

„+”обсяг потреби в капіталі для фінансування ОА

“-” очікуваний обсяг виручки від реалізації окремих об'єктів активів;

“±” від'ємний (додатний) Саsh-Flow очікуваний у періоді проведення санації.

Визначення потреби в івнест. та оборотному капіталі.

Потреба в інвестиційному капіталі визначається на підставі бюджету капіталовкладень, в якому відбито виробничу програму (асортимент товарів, робіт, послуг, які планується виробляти), а також зазначено, яке саме виробниче обладнання, технічну документацію, технологію, “ноу-хау” та в кого, на яких умовах і в який термін слід придбати, суму витрат на придбання. Загалом на обсяги потреби в інвест. капіталі впливають фактори: виробнича програма; вартість машин та обладнання, які заплановано придбати;

вартість модернізації існуючих основних фондів; розмір підприємства; правова форма організації бізнесу; вид діяльності (галузь); місце розташування підприємства; строк окупності інвестицій.

Потреба в оборотному капіталі, необхідному для забезпечення фінансово-господарської діяльності, визначається за окремими видами оборотних активів:

- готовою продукцією;

- запасами сировини, матеріалів та напівфабрикатів;

- незавершеним виробництвом;

- витратами майбутніх періодів.

У вітчизняній практиці потребу в оборотних коштах визначають на основі їх нормування. Сукупний норматив (загальну потребу в оборотних коштах) обчислюють, підсумовуючи нормативи за окремими статтями. Норматив оборотних коштів за кожною статтею розраховується множенням одноденних витрат у грошовому вираженні на відповідну норму запасу в днях. До основних факторів, які впливають на обсяг потреби в оборотних коштах, слід віднести такі:

1) обсяг виробництва та реалізації продукції протягом періоду, на який визначається потреба в капіталі;

2) умови постачання підприємства: кількість постачальників, строки поставок, форми розрахунків тощо;

3) організація процесу виробництва: тривалість виробничого циклу, розмір витрат, номенклатура продукції;

4) умови реалізації продукції: кількість споживачів готової продукції, їх віддаленість, форми розрахунків тощо.

Обсяг потреби в капіталі залежить і від ефективності управління дебіторською та кредиторською заборгованістю.

Потреба в капіталі для фінансув ОА:

1)визначання заг періоду протягом якого капітал авансується в ОА:

+період з моменту оплати сировини, матеріалів до їх постачання

-період надання товарних позик постачальникам факторів в-ва

+період зберігання сировини, матер. на складі

+тривалість в-ва продукції

+період зберігання готової продукції на складі

+строки надання товарних позик споживачам продукції

-період використ. авансів одержаних від ін осіб у рахунок наступних поставок продукції

2)визначення середньденних в-т на в-во продукції

3)розрахунок потреби в капіталі для фінансув. ОА.







Последнее изменение этой страницы: 2016-08-12; Нарушение авторского права страницы

infopedia.su Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Обратная связь - 3.226.243.226 (0.008 с.)